Фінансова діяльність акціонерного товариства

  Чистий  прибуток, який залишається, надходить  у повне розпорядження акціонерного товариства. За рахунок цієї частини  прибутку формуються фонди АТ. Види, розмір, порядок створення фондів визначаються Загальними Зборами акціонерного товариства. У статуті кожного  товариства окремим пунктом зазначені  підстави здійснення фінансової діяльності товариства та цілі, на які використовується прибуток.

 

 

2.3 Фінансово-господарська  діяльність товариства

  Фінансово-господарська діяльність товариства здійснюється на підставі виробничих, фінансових та інших  планів, які розробляються Виконавчим органом та затверджуються Радою.

  Фінансовий  рік товариства співпадає з календарним  роком. Товариство самостійно розпоряджається  виготовленою продукцією, роботами та послугами, отриманим прибутком. Комерційна діяльність товариства проводиться  на підставі договорів (контрактів) з  замовниками та споживачами. Грошові надходження товариства використовуються на відшкодування витрат, сплату обов'язкових платежів і відрахувань.

  Прибуток, який залишився у розпорядженні  товариства, направляється на створення  фондів:

  резервного (страхового);

  дивідендів;

  - виробничого розвитку;

  - розвитку персоналу;

  - участі персоналу в прибутках акціонерного товариства;

  Розміри відрахувань від прибутку в фонди  щорічно визначаються Вищим органом.

  Прибуток  товариства, за вирахуванням сум по взаємовідносинах із державним та місцевими  бюджетами, сум, які заправляються  на формування та поновлення фондів, інших  витрат, затверджених Вищим органом, підлягає розподілу серед учасників. Прибуток товариства розподіляється серед  учасників щорічно пропорційно  кількості акцій, якими вони володіють.

 

 

2.3.1 Розподіл  майна та прибутку у фонди  товариства

  Велику  частину майна акціонерного товариства складають спеціальні фонди. Це грошові  кошти, що прямо і безпосередньо  не беруть участі в процесі виробництва  чи наданні послуг, а слугують іншим  спеціальним цілям, передбаченим чинним законодавством або статутом товариства. Використання коштів одного фонду для  цілей іншого, як правило, не допускається. Тобто фонди акціонерного товариства - це передбачені нормами права  види або частини майна товариства відповідно до їх цільового призначення. Кожен фонд має певний правовий режим.

  Серед фондів товариства, передусім, слід виділити СТАТУТНИЙ ФОНД. Законодавство не визначає поняття та призначення  статутного фонду акціонерного товариства. Згідно з статтями 13 та 24 Закону "Про  господарські товариства", статутний  фонд акціонерного товариства можна  визначити як колективну часткову власність  акціонерів у майні товариства, яка засвідчує його майнову правоздатність як суб'єкта права і тому в процесі його діяльності не підлягає розподілу. Статутний фонд є однією з майнових гарантій стабільності товариства як ділового партнера. З цією метою статтею 24 Закону "Про господарські товариства" встановлено мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства як суму еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Як спільна часткова власність статутний фонд акціонерного товариства поділений на визначену установчими документами кількість акцій рівної номінальної вартості. Оскільки статутний фонд у певному розумінні є неподільним майном акціонерного товариства, закон імперативно регулює порядок його зміни - збільшення або зменшення. Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати акціонерами усіх раніше випущених акцій. Збільшується він, зокрема, шляхом випуску нових акцій і реалізації їх за рахунок додаткових грошових, матеріальних або інших внесків акціонерів. Це так звана додаткова підписка на акції. Вона здійснюється у тому ж порядку, що і випуск акцій. Акціонери користуються переважним правом на придбання акцій додаткового випуску перед іншими особами. Збільшення статутного фонду можна здійснювати також завдяки збільшенню номінальної вартості вже випущених акцій, а також шляхом обміну облігацій на акції. Прийняття рішення про збільшення статутного фонду належить до компетенції загальних зборів (статутом товариства може бути передбачено збільшення статутного фонду не більше, ніж на 1/3 за рішенням правління товариства). Збільшення статутного фонду - це зміна статуту, тому це питання вирішують спеціальні загальні збори ”з питання зміни статутного фонду товариства” (стаття40 Закону ”Про господарські товариства”). Зменшення статутного фонду можливе шляхом зменшення номінальної вартості випущених акцій та викупу в акціонерів акцій для їх анулювання. Зменшення статутного фонду неможливе при наявності заперечень кредиторів. Рішення про зменшення статутного фонду приймається в такому ж порядку, як і про збільшення. Рішення товариства про зміни статутного фонду впливає на майнові інтереси акціонерів, тому діє правило: товариство зобов'язано відшкодувати власнику акцій збитки у зв'язку зі зміною статутного фонду. Порядок відшкодування збитків повинні визначати загальні збори з питань зміни статутного фонду. Спори про відшкодування збитків цієї категорії вирішують суд, арбітражний суд.

  ПОЗИКОВИЙ ФОНД акціонерного товариства формується за рахунок випуску облігаційних позик на строк не менше одного року. Облігації можуть бути іменними і на пред'явника. Проценти по них  повинні виплачуватись не рідше  одного разу на рік в установлені  строки, незалежно від отриманого товариством прибутку і його фінансового  стану. Власники облігацій мають  переваги (порівняно з власниками акцій) на прибуток, що розподіляється, і активи товариства при його ліквідації.

  Чистий  прибуток по рішенню Ради директорів розподіляється між акціонерами  в формі дивіденду і резервами. Для покриття витрат, пов'язаних з  відшкодуванням збитків, позаплановими  видатками товариства, останнє створює  РЕЗЕРВНИЙ ФОНД. Це фонд визначеного  законодавством розміру. Він має  бути не менше 25 відсотків статутного фонду товариства. Формується він  за рахунок чистого прибутку шляхом щорічного відшкодування 5% прибутку до отримання необхідної суми. Кошти  резервного фонду зараховуються  на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання фонду приймає вищий орган  управління товариства. Резервний фонд має цільове призначення, тому дані кошти на інші цілі не використовуються.

  Обов'язковим  фондом у акціонерному товаристві є  також ФОНД СПЛАТИ ДИВІДЕНДІВ. Абсолютний розмір і частка прибутку, що спрямовується  на формування фонду, визначається рішенням Загальних зборів акціонерів за поданням Правління, погодженням із Спостережною Радою акціонерного товариства.

  За  рахунок коштів фонду нараховуються  і виплачуються дивіденди акціонерам акціонерного товариства відповідно до Положення про порядок нарахування  і виплати дивідендів.

  ФОНД  ВИРОБНИЧОГО РОЗВИТКУ формується після  формування резервного фонду і фонду  дивідендів. Кошти цього фонду  спрямовуються на:

  фінансування  витрат на технічне переозброєння, реконструкцію  діючих виробництв

  фінансування  витрат по підготовці і освоєнню нової  і модернізованої продукції

  проведення  науково-дослідних і проектних  робіт

  природоохоронні заходи

  будівництво чи придбання будівель, споруд.

  ФОНД  РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ забезпечує зацікавленість персоналу акціонерного товариства в належному виконанні ним  своїх обов’язків перед акціонерним  товариством, підвищення кваліфікації персоналу.

  ФОНД  УЧАСТІ ПЕРСОНАЛУ В ПРИБУТКАХ  АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА використовується для преміювання і інших видів  матеріального заохочення персоналу  за підсумками господарчої діяльності за рік.

  ФОНД  СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ спрямовується  на житлове будівництво, будівництво  і утримання об'єктів соціально-культурної сфери, спортивні, оздоровчі, культурно-масові заходи, інші соціальні потреби. Інші фонди створюються, якщо це передбачено  стату0ибутку акціонерного товариства після сплати податків може також  використовуватись для винагороди робітників в грошовій формі чи видачею  акцій.

 

 

2.3.2 Правовий  режим дивідендів

  Правовий  режим дивідендів можна визначити  як врегульовані правом колективної (акціонерної) власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів  по акціях з чистого прибутку акціонерного товариства. Він має законодавчу  основу. Це стаття 4 "Основні характеристики акцій" і стаття 9 "Виплата доходу по акціях" Закону "Про цінні  папери і фондову біржу", стаття 15 "Прибуток товариства" Закону "Про  господарські товариства". Стаття 10 цього закону визначає право акціонера  на дивіденди, а стаття 41 відносить порядок розподілу прибутку (отже і визначення дивідендів) до компетенції вищого органу (загальних зборів) товариства. Окремі акти і статті законодавства про товариства деталізують правовий режим дивідендів.

  Термін  ДИВІДЕНД латинського походження. Закон  коротко визначає цим терміном частину  прибутку акціонерного товариства, яку  має право одержати власник акції (статті 4,5,9 Закону "Про цінні папери і фондову біржу"). Теорія права  дає більш широке визначення: дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яка підлягає розподілу  і привласненню акціонерами пропорційно  вартості належних їм акцій; це також  сума (величина, розмір) доходу акціонера  на одну акцію. Інакше кажучи, це частка від ділення фонду сплати дивідендів на кількість акцій, власники (держателі) яких мають право на дивіденди. В  юридичному аспекті оголошений Вищим  органом товариства дивіденд є саме майновим правом фізичного чи юридичного акціонера, тобто правом майнової вимоги до товариства. Це право, яке захищається  судом (арбітражним судом) в позовному  порядку. Слід мати на увазі, що крім загального, діє окреме законодавче визначення дивіденду акціонера, який є державною  юридичною особою. Цей дивіденд теж  визначається як частина прибутку на долю державного майна у статутному фонді товариства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності акціонерного товариства

2.1Техніко-економічна  характеристика ЗАТ  «Оболонь»

Найменування: Закрите акціонерне товариство «Оболонь» - ЗАТ «Оболонь».

Юридична  адреса: Україна, 04655, м. Київ, вул. Богатирська, 3.

Номер та дата реєстрації підприємства     № АТ-13, 29 червня 1993р.

Мінська районна держадміністраціям. Києва  перереєстровано 01.09.98р № реєстрації 05391057

Форма власності – колективна.

Засновники:  частка в загальній кількості  акцій

1.  Громадяни  України

фізичні особи                                 - 99,65%

2.  Громадянин  Франції

МаркРісс                                        - 0,35%

Види  діяльності акціонерного підприємства:

• віробництво пива, мінеральної води, солоду, сиропів, товарів народного вжитку;
• надання транспортних, ремонтних, будівельних послуг;
• оптова і роздрібна торгівля;
• проведення аукціонів, ярмарок, лотереї;
• зовнішньоекономічна та торгово-посередницька діяльність.

   а також слабоалкогольні та  безалкогольні напої на всій  території України.

     Для узагальнення інформації про діяльність ЗАТ  «Оболонь» доцільно визначити основні техніко–економічні показники, які характеризують виробничий та фінансовий потенціал даного підприємства (табл. 2.1).

     Розглянемо  основні техніко-економічні показники  діяльності підприємства та розмістимо дані в табл. 2.1.

   Виручка від реалізації продукції  в динаміці зростає,що свідчить про збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції,а також підняття цін  на деякі види продукції. Після вирахування  податку на додану вартість чистий дохід становить 3209382 тис.грн. у 2008 році. Валовий прибуток розраховується як різниця між чистим доходом від  реалізації продукції та собівартістю реалізованої продукції,до якої включається виробнича собівартість реалізованої продукції.

   Для визначення фінансового результату від операційної  діяльності до валового прибутку додаються  інші операційні доходи та віднімаються адміністративні витрати.,які  у 2008 в порівнянні до 2006 року збільшились  на 76,93%; витрати на збут у 2008р.в порівнянні до 2006р.зросли на 80,11%.