Фінансова діяльність акціонерного товариства

     Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому  законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням  змін до статуту товариства.

 

2.1 Фінансова структура товариства

  По-перше, визначимо поняття фінансів.

  Фінанси представляють собою сукупність грошових відносин, що виникають на всіх стадіях створення, функціонування і ліквідації товариства. Виходячи з цього визначення, та детально проаналізувавши структуру акціонерного товариства виходить, що фінанси акціонерного товариства являють собою врегульовані правом відносини щодо:

  1. Об'єднання вкладів засновників  та учасників у статутний фонд товариства як колективну власність акціонерів;

  2.Випуск  та обіг акцій;

  З.Отримання  доходів;

  4.Розподіл  майна та прибутку у фонди  товариства;

  5.Виплата  дивідендів на акції.

  Закон "Про власність" визнає дві  основні юридичні підстави виникнення колективної власності товариства. Загальним правилом для всіх товариств є добровільне об’єднання майна засновників і учасників для створення і діяльності товариства. Отже, однією з юридичних підстав виникнення прав колективної власності є умови відповідних договорів, згідно з якими утворюється статутний фонд товариства (засновники вносять свої вклади згідно з установчим договором акціонерного товариства, інші акціонери - на умовах договорів купівлі-продажу акцій).

  Право колективної власності виникає  в результаті перетворення державних  підприємств в акціонерні товариства, тобто в порядку прийняття власником рішень про їх корпоратизацію та приватизацію. Державне підприємство перетворюється в акціонерне товариство на підставі спільного рішення трудового колективу і уповноваженого державного органу про випуск акцій, на всю вартість майна підприємства. Згідно з цим рішенням створюється статутний фонд акціонерного товариства.

  Рішення про продаж акцій (приватизацію майна) такого товариства приймає орган  приватизації, якому передаються  акції держави. В обох випадках виникає право колективної власності, єдиним суб'єктом якого стає товариство як юридична особа.

  Об'єкти права власності акціонерного товариства різні. Товариство визнається власником, по-перше, майна, яке засновники і  учасники згідно з установчим договором передають йому у власність. Це майно називається вкладами засновників і учасників. А також майна, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна набутого на підставах, не заборонених законом. З економічної точки зору вклади (стосовно вищезгаданого майна) являють собою фіксовані частки майнової участі згаданих осіб у статутному фонді товариства, вартість яких у грошовому виразі визначається вартістю акцій, на які поділений статутний фонд.

  Загальний розмір статутного фонду, а також  номінальна кількість та вартість акцій  визначаються засновниками відповідно до мети, предмета діяльності, мінімального легального розміру статутного фонду  акціонерних товариств. Засновники визначають в установчих документах і види вкладів до статутного фонду. Як і в інших товариствах, це може бути майно в прямому розумінні (будинки, споруди, устаткування, машини, інші матеріальні цінності), цінні папери, грошові кошти в національній та іноземній валюті, а також майнові права. До майнових прав належать права користування зазначеним майном, природними ресурсами (землею, водою, корисними копалинами і таке інше), права на інтелектуальну власність.

  Вклади  в статутний фонд акціонерного товариства в натуральній та нематеріальній формах підлягають оцінці в гривнях (отже, і в акціях). За загальним правилом, порядок оцінки вкладів визначається установчими документами товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Оцінку вкладів у статутний фонд акціонерного товариства, внесених в натуральній формі, затверджують установчі збори товариства. Дані правила безпосередньо стосуються вкладів фізичних і недержавних юридичних осіб-акціонерів.

  Вклади, які є майном державної власності, визначаються в нормативне врегульованому порядку - згідно з методикою оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженою Кабінетом Міністрів України  від 8 вересня 1993 року. Це означає, що при створенні акціонерних товариств у процесі корпоратизації й інших випадках діють загальні правила оцінки вкладів. Сума випуску акцій товариства, яке створюється на базі державного підприємства, повинна відповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в даному разі визначається відповідно до зазначеної Методики.

  Крім  вкладів, товариство виступає власником  й іншого майна, яке на відміну  від статутного фонду називається  власним капіталом товариства. Це виготовлена в процесі господарювання продукція, доходи від продажу облігацій, інших цінних паперів. Це також кредити  банків, інвестиції під державні контракти, надходження від продажу акцій, що належать державі, пожертвувань тощо.

  Показники фінансово-економічної діяльності акціонерних товариств.

  1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності  (АЛ):  

   ;                                        (2.1)

  Коефіцієнт  абсолютної ліквідності (АЛ) показує, яка  частка короткострокових боргових зобов'язань  може бути покрита за рахунок коштів і їх еквівалентів у вигляді ринкових цінних паперів і депозитів, тобто  практично, абсолютно ліквідних  активів. Значення, що рекомендується 0,2–0,5.

  2. Коефіцієнт миттєвої ліквідності  (QR):

   ;                                     (2.2)

  Коефіцієнт  миттєвої ліквідності (QR) Відношення найбільш ліквідної частини оборотних  коштів (кошти, дебіторська заборгованість, короткострокові фінансові вкладення) до короткострокових зобов’язань. Рекомендується, щоб значення цього показника було більше 1, але допускається і 0,7–0,8.

  3. Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття) (CR):  

   ;                                       (2.3)

  Коефіцієнт  ліквідності поточної (покриття) (CR) розраховується як частка від поділу оборотних коштів на короткострокові  зобов’язання і показує скількох одиниць найбільш ліквідних активів  припадає на одиницю короткострокових боргів. Згідно з міжнародною практикою, значення коефіцієнту ліквідності  повинні знаходитися в межах  від одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня межа обумовлена тим, що оборотних коштів повинно бути, щонайменше, досить для погашення короткострокових зобов’язань, інакше підприємство може виявитися під загрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над  короткостроковими зобов’язаннями більше, ніж у три рази також  є небажаним, оскільки це свідчить про  нераціональну структуру активів.

  4. Коефіцієнт забезпечення оборотних  активів власними засобами (К_з.в.к.):

   ;                                 (2.4)

  Коефіцієнт  забезпечення оборотних активів  власними засобами (К_з.в.к.) показує абсолютну можливість перетворення активів в ліквідні кошти. К_з.в.к. повинний бути більш 0,1.

  5. Маневреність робочого капіталу (М_р.к.):  

   ;                                         (2.5)

  Маневреність  робочого капіталу (М_р.к.), частка запасів, тобто матеріальних, виробничих активів у власних обігових коштах; обмежує свободу маневру власними коштами.

  6. Маневреність власних обігових  коштів (М_в.о.к.):  

   ;                                          (2.6)

  Маневреність  власних обігових коштів (М_в.о.к.) показує, яка частка абсолютно ліквідних активів у власних обігових коштах; забезпечує свободу фінансового маневру.

  7. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) (К_авт.):  

   ;                                               (2.7) 

  Коефіцієнт  фінансової незалежності (автономії) (К_авт.) характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов’язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових джерел.

  8. Показник чистого обігового капіталу (NWC):  

   ;                                  (2.8)

  Показник  чистого обігового капіталу (NWC) показує  на різницю між обіговими активами підприємства та його короткостроковими  зобов’язаннями. Нестача обігового  капіталу говорить про неможливість підприємством своєчасно погасити свої короткострокові зобов’язання. Значне перевищення чистого обігового капіталу над оптимальною потребою в ньому, говорить про нераціональне використання ресурсів підприємства.

  9. Коефіцієнт фінансової стійкості  (К_ф.с.):

   ;              (2.9)

  Коефіцієнт  фінансової стійкості (К_ф.с.) показує, яка частка стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі, має бути 0,85–0,90.

 

 

2.2 Випуск та обіг  акцій

  Правовий  режим акцій регулює Закон "Про  цінні папери і фондову біржу". Цей закон визначає поняття і  функції акцій, права власника акцій, порядок випуску і придбання  акцій та інші питання (статті4-9).

  Акція - цінний папір без установленого  строку обігу, що засвідчує дольову  участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в  акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право  його власникові на одержання частини  прибутку у вигляді дивіденду, а  також на участь у розподілі майна  при ліквідації акціонерного товариства.

  Юридична  природа акції обумовлена вкладом  акціонера у статутний фонд товариства. Статутні фонди не акціонерних товариств  як колективну часткову власність законом  приписано розподіляти безпосередньо  на частки учасників. Розміри часток визначають установчі документи. Правовою формою часток не акціонерних товариств  є свідотства, які визначають розміри  часток і права майнової участі членів товариств у статутних фондах. Акція, на відміну від свідотства, регулює частки у статутних фондах і права акціонерів більш уніфіковано.

  Статутний фонд акціонерного товариства як колективну часткову власність прийнято розподіляти  на визначену кількість акцій  рівної номінальної вартості, тобто  акція є індивідуальним, але уніфікованим регулятором статутного фонду і  прав участі акціонера в ньому. З  економічної точки зору акція  являє собою не матеріалізований інтерес у майні товариства, з  правової - обіговий документ (правовий акт встановленої форми), який виражає  даний інтерес. Як правовий акт акцію  можна визначити в розумінні  договору часткової участі акціонера  в статутному фонді товариства. Сторонами  цього договору є акціонер і товариство. Економічним змістом зазначеного  договору є умови про дивіденди, про частину виручки від реалізації майна товариства, що припиняється, про ціну акції як вартості права  дольової участі.

  Акція повинна містити такі реквізити: фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного паперу - "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид  акції та її номінальну вартість, ім'я  власника (для іменної акції), розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акцій, а також  кількість акцій, що випускаються, строк  виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи, печатку акціонерного товариства.

  Крім  права часткової участі, акція  засвідчує членські права акціонера. Стаття 4 Закону "Про цінні папери і фондову біржу" передбачає поділ  акцій на класи або види.

  Стосовно  ж прибутку акціонерного товариства то він утворюється з надходжень від господарської діяльності після  покриття матеріальних та прирівняних  до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку сплачуються  проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені  законодавством України податки  та інші платежі до бюджету.