Фінансові показники Латвії

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут економіки та менеджменту

Факультет економіки підприємства

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни : «Міжнародні фінанси»

на тему: «Фінансові показники Латвії»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка

групи ФЕП 420

Петренко О.О

Перевірила:

Гринь О.Г.

 

 

 

 

Київ-2011

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.Характеристика національної  грошової одиниці Латвії……………………...4

1.1. Історія становлення  грошової одиниці Латвії та  її майбутнє……………..4

1.2. Курс лата……………………………………………………………………...5

2.Характеристика ринку  цінних паперів………………………………………...8

2.1. Створення ринку цінних  паперів в Латвії…………………………………..8

2.2.Центральний депозитарій…………………………………………………...10

2.3.Схема торгів на RIGas fondu birja…………………………………………..11

2.4.Біржові індекси………………………………………………………………12

2.5.Ціновий індекс RICI…………………………………………………………15

3.Особливості управління  та організації експортно-імпортних  операцій у системі міжнародних  валютних відносин……………………………………...16

4.Особливості розвитку  лізингу в Латвії……………………………………….23

5.Характеристика офшорних  банківських центрів……………………………26

6.Особливості розвитку  банківської системи Латвії…………………………..33

6.1.Банківська система  Латвії…………………………………………………...33

6.2. Центральний банк Латвії…………………………………………………...34

6.3. Облікова ставка Центрального  банку Латвії……………………………...35

6.4.Процентні ставки комерційних  банків……………………………………..37

Висновки…………………………………………………………………………39

Список використаних джерел…………………………………………………..40

Вступ

Ла́твія (латис. Latvija, Latvijas Republika), Латві́йська Респу́бліка — держава в Східній Європі. Розташована в східній Прибалтиці, на північному сході Європи. На півночі межує з Естонією (загальний кордон — 339 км), на сході — з Росією (217 км), на півдні — з Білорусією (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.

Отримала незалежність 18 листопада 1918, наприкінці Першої світової війни. Анексована СРСР 17 червня 1940 за пактом Молотова-Рібентропа, ввійшла до складу СРСР як союзна республіка. Під час Другої світової війни окупована Німеччиною, звільнена від німців у 1944. Рух за незалежність посилився в 1980-х, незалежність від СРСР оголошено в травні 1990. Радянські десантники захопили ключові об'єкти в Ризі в 1991, але після протестів місцевого населення змушені були піти; відновлення незалежності було оголошено після антигорбачовського путчу (ДКНС) в 1991 і було визнано радянським урядом і західними країнами.

У вересні 1991 Латвія стала  членом ZOPI, в 1992 — членом Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду, а в 1995 — членом Ради Європи. 29 березня 2004 Латвія приєдналася до НАТО, 1 травня 2004 стала членом Европейського Союзу.

 

 

 

 

 

 

 

1.Характеристика  національної грошової одиниці  Латвії.

1.1. Історія становлення  грошової одиниці Латвії та її майбутнє

Національна валюта Латвії пережила багато історичних поворотів  і нарешті придбала той закінчений вигляд, який ми з вами можемо споглядати сьогодні. Основні шляхи сучасної латвійської валюти були такими. 22 березня 1919 випущені латвійські рублі і латвійські копійки. 3 серпня 1922 національною грошовою одиницею став лат, право випуску  якого отримав банк Латвії, заснований 7 вересня 1922 року. З 1922-го року по 1940 рік  банк Латвії випустив банкноти номіналом 10, 20, 25, 50, 100 і 500 латів, монети - 1, 2, 5, 10, 20 і 50 сантимів і 1, 2 і 5 латів. З 1924-го по 1938 рік всі банкноти друкувалися  у Великобританії. З 1940 року банк Латвії став республіканським відділенням  держбанку СРСР і на території  Латвії вводиться в обіг радянський рубль. 31 липня 1990 почалося відновлення  грошово-кредитної системи Латвії як незалежної держави. У 1992 році введено  Латвійський рубль (репшікі), а в 1993-му - лат.

Національна валюта Латвії -Лат,символ Ls.Один лат дорівнює 100 сантимам, в обігу перебувають монети номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50 сантимів і в 1 і 2 Лата, банкноти - 5, 10, 20, 50, 100 і 500 латів. Лат є вільно конвертованою валютою, встановлений на сьогодні Банком Латвії курс: 1 Лат = 1,42 Євро. З 1-го січня 2005 року лат прив'язаний до євро за курсом 0,702804 до одного для спрощення подальшого можливого переходу країни на євро.Лат став найбільш «важкої» валютою Європи (конкурент - фунт стерлінгів). 
          Лат є єдиним платіжним засобом у всіх торгових точках Латвії. Вільно обміняти будь-яку валюту на лати і назад можна в латвійських банках (більшість працюють в робочі дні з 9-00 до 17-00, деякі відділення працюють і у вихідні дні) і спеціальних обмінних пунктах Valutas Maina (працюють і по вихідних, деякі цілодобово).

Крім звичайних монет  Банк Латвії регулярно випускає ювілейні та пам'ятні монети, присвячені людям, містам, подій і так далі, а  так-же звичайні однолатові монети з незвичайним оформленням, наприклад монету щастя з зображенням сажотруса.

Латвія введе в себе євро з 1 січня 2014 року. Відповідне рішення прийняв уряд країни, внісши поправки до національного плану введення євро.

Для вступу до єврозони Латвія повинна відповідати Маастріхтским критеріям. Для цього слід забезпечити низьку інфляцію, дефіцит бюджету не більше 3% від ВВП, розмір державного боргу не більше 60% від ВВП і деякі інші умови.

Протягом місяця після  вступу в єврозону в Латвії можна буде використовувати і євро, і лати. При цьому здачу при розрахунках будуть видавати тільки в євро. Обмін латів на євро без комісійної плати буде можливий протягом півроку.

Раніше планувалося, що Латвія вступить в єврозону в 2008 році. Проте на заваді стала економічна криза. ВВП країни за підсумками 2009 р. скоротився на 18%.

 

 

1.2. Курс лата

В умовах економічної кризи  стан платіжного балансу Латвії викликає побоювання про можливу девальвацію  лата. Однією з основних причин необхідності такого заходу щодо виходу Латвії з  кризового стану експерти бачать в наявності у країни великого дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Перехід на євро знімає проблему дефіцитності зовнішньоторговельного обороту країни, звільняє Банк Латвії від необхідності тримати великі валютні резерви в євро.

Після прив'язки лата до євро в 2005 році ціни вирівнялися, і коливання  валютних курсів по суті зникло. Перехід  на євро для Латвії означає практичне  зникнення гострої фінансової проблеми постійного великого перевищення вартості імпорту над експортом.

Але якщо подивитися, на структуру  зовнішньої торгівлі Латвії, то її особливість  полягає в тому, що вона орієнтована  на ЄС. У 2008 році на ці країни припадало 75,9% імпорту в Латвію і 73,2% її експорту. Латвія ввозила з країн ЄС товарів  на 5,7 млрд. латів, а вивозила туди - на 3,2 млрд. латів. Основний дефіцит зовнішньоторговельного обороту припадає на ЄС. Німецькі виробники  ввезли в Латвію товарів на суму 1,18 млрд. латів, У тому ж напрямку розвивається зовнішня торгівля і на початку 2009 року. При скороченні її обсягу на 34,2% за перші два місяці цього року в порівнянні з таким  же періодом минулого, частка ЄС в імпорті  в лютому склала 68,8%, а в експорті - 70,4%.

Перехід на євро знімає проблему дефіцитності зовнішньоторговельного обороту країни, звільняє Банк Латвії від необхідності тримати великі валютні резерви в євро. Це зможе  знизити навантаження на платіжний  баланс країни до двох мільярдів латів. Чим швидше це усвідомлюють в Європейському  Союзі і переглянуть умови  введення євро в нових країнах  союзу, тим швидше і менш болісно  Європа, а разом з нею і Латвія, переживе економічну кризу. Це дозволить  Латвії глибше інтегруватися в європейську  економіку. Такий реконструйований, значно зменшений, поточний платіжний  баланс Латвії, не буде обтяжливим для  фінансової системи ЄС.

 

Таблиця 1.3.1. Курс латвійського лата (LVL) до доллара США (USD)

year	lati (LVL) per US dollar
2005	0.5647
2006	0.5597
2007	0.5162
2008	0.4701
2009	0.5157

Таблиця1.3.2. Курс латвійського лата

 

 

 

2.Характеристика  ринку цінних паперів

2.1. Створення ринку цінних паперів в Латвії

 Ринок цінних паперів в Латвії спочатку розвивався як позабіржовий. Свої реальні обриси організований ринок одержав тільки в 1994 році, коли в лютому Кабінет міністрів ЛР затвердив концепцію його розвитку (підготовлена представниками Міністерства фінансів Латвії, Банку Латвії і самої RIGas Fondu birzA). Подальший розвиток фондового ринку передбачалося вести з урахуванням континентальної моделі, поширеної в багатьох країнах Європи. В якості основи була прийнята модель Паризької фондової біржі, оскільки вона вже допомогла організувати фондові ринки в декількох країнах Східної Європи і зараз є сполучною ланкою між Празької, Варшавської та Литовської фондовими біржами. У травні 1994 року уряд Латвії звернувся з проханням до уряду Франції про надання допомоги у розвитку латвійського ринку цінних паперів. Уряд Франції взяв на себе витрати по впровадженню "французької" моделі ринку цінних паперів в Латвії. У листопаді 1994 латвійські та французькі фондовики ознайомили представників уряду та Сейму Латвії з правилами створення ринку цінних паперів, відповідними затвердженої Мінфіномконцепції.

 RIGas Fondu birza була заснована восени 1993 року. Зареєстрована в  
Реєстрі підприємств як безприбуткове акціонерне товариство закритого типу  
16лютого1995.  
        25 липня 1995 RIGas Fondu bir. A провела першу торговельну сесію, на якій були виставлені акції чотирьох держпідприємств-Kaija, Vitransauto, Rigas alus і Saldus NB. У 1999 році біржі котирувалися акції 26 емітентів, заставні листи Hipoteku banka і державні боргові зобов'язання внутрішньої позики.  
Першими засновниками RIGas Fondu bir. A були комерційні банки. Саме банки були зацікавлені в створенні організованого ринку цінних паперів, здатного підвищити обіг цінних паперів і забезпечити необхідний захист інвесторам. На момент створення її акціонерами були чотири латвійських банка: Latvijas Depozitu banka, Zemes banka, Deutsch-Lettische bank і Centra banka. Статутний фонд на момент реєстрації становив 100 000 латів і складався з 400 акцій номіналом 250 латів. Слід зазначити, що зареєстрований капітал складає 2 000 000 латів. Цієї суми біржа повинна була досягти протягом п'яти років з дня реєстрації. На початку 1999 року на біржі 27 акціонерів: більшість комерційних банків, брокерські суспільства та Державне агентство нерухомості. Сплачений основний капітал дорівнює 588 500 лат. Головним завданням біржі є котирування цінних паперів, залучення іноземних інвесторів на місцевий ринок і мобілізація капіталу місцевих інвесторів.  
        Доходи біржі становлять відсотки за інвестований капітал, штрафи за порушення правил біржі, плата за послуги, доходи від управління власністю біржі та інші передбачені правилами біржі надходження.  
RІGas Fondu birza є єдиною біржею в Латвії. Існування кількох бірж у державі можливо тільки при ефективній законодавчій базі, розвинених комунікаційних системах та великій кількості потенційних інвесторів. В даний час на RIGas Fondu birza існують три списки-офіційний, другий і вільний (з'явився 1 липня 1997р.). До офіційного списку в 1999 році входило 9 підприємств, які формують біржові індекси. Емітенти акцій офіційного списку підпорядковуються суворим вимогам - певний мінімум основного капіталу, обов'язкова прибутковість, щомісячне надання фінансової звітності та ін  
Частина підприємств, включених у другий список, з яких-небудь причин не завжди була зацікавлена у котируванні своїх акцій і з різних причин не надавала інформацію про своє фінансове становище.

У підсумку керівництво біржі  вирішило створити третій список - "вільний". У цей список включаються ті емітенти, фінансова діяльність яких невдала, або ж ті підприємства, які самі не хочуть котируватися за офіційним  і другому списками. Щоб потрапити у вільний список, підприємству необхідно мати тільки дозвіл на емісію цінних паперів від Комісії ринку цінних паперів Латвії і річний звіт про свою фінансову діяльність, який слід подавати на біржу щорічно до 1 травня. Підприємствам вільного списку на відміну від офіційного і другого списків не потрібно буде подавати щокварталу на біржу розрахунок прибутку або збитків. Крім того, за котирування акцій за вільним списку емітентам нічого платити не треба, в той час як за котирування в другому списку їм треба платити 200 Ls в рік.

Цілком можливо, що ці два  фактори зіграли не останню роль при переході підприємств в нижчу  лігу. Слід зазначити, що RIGas Fondu birza ніякої відповідальності за інформацію про акції підприємств вільного списку не несе. Що стосується самих цих підприємств, то деякі з них були б раді зовсім піти з біржі, проте правила публічної приватизації зобов'язують їх бути присутнім у біржових списках.

 

2.2.Центральний депозитарій

Для того щоб біржа могла  функціонувати, необхідно було створити депозитарій. У квітні 1995 року був  оголошений конкурс. Його переможцем став Латвійський центральний депозитарій, в функції якого входить накопичення, облік і зберігання всіх латвійських цінних паперів, випущених у публічний продаж. Засновниками Латвійського центрального депозитарію є  
Латвійське агентство приватизації, RIGas Fondu birzA і Latvijas Krajbanka.  
24 січня 1995 RIGas Fondu birzA та Латвійський центральний депозитарій підписали в Парижі договір з Паризької біржею та Французьким центральним депозитарієм про допомогу у створенні фондової біржі та центрального депозитарію Латвії і про початок їх діяльності.

З 24 листопада 1997 Латвійський  центральний депозитарій (LCD) ввів нову систему розрахунків за операціями з цінними паперами, що відповідає міжнародним стандартам. Нова розрахункова система розроблена з використанням зарубіжного досвіду роботи з цінними паперами. Були враховані пропозиції іноземних інвесторів та банків-власників. З переходом на нову розрахункову систему LCD запропонував три види розрахунків: простий переказ цінних паперів, нетто-розрахунки на R? Gas Fondu bir? A при здійсненні операцій по системі безперервних торгів по мінливим цінами і на ринках з фіксованою ціною, а також брутто-розрахунки , призначені для прямих угод і позабіржових операцій. З'явилася можливість відокремити розрахунки від торгових операцій. У цій системі є два принципово нових моменти.