Финансы

Існує безліч коефіцієнтів рентабельності, використання кожного з який залежить від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.  У залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, виділяють дві групи показників рентабельності:

рентабельність  капіталу;

рентабельність  продажів.

У групі рентабельність капіталу розраховується два основних показники: рентабельність активів  і рентабельність власного капіталу.

Показник рентабельності активів характеризує наскільки  ефективне підприємство використовує свої активи для одержання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна одиниця коштів, вкладений в активи підприємства. Він розраховується таким чином:

 

,                                                         (3.30)

за звітний період = 0 тис. грн

 

Рентабельність  власного капіталу розраховується по формулі:

 

,                                                                             (3.31)

за звітний  період = 0 тис. грн

 

Цей коефіцієнт показує, який прибуток приносить кожна інвестована грошова одиниця капіталу. Він є основним показником, що використовується для характеристики ефективності вкладення в діяльністі того чи іншого виду підприємств.

При оцінці рентабельності продажів у залежності від показників прибутку (валовий, операційної і чистий) розраховується ряд коефіцієнтів рентабельності.

Валова рентабельність продаж показує ефективність виробничої діяльності і політики ціноутворення, що проводиться на підприємстві. Він  розраховується таким чином:

 

,                                                 (3.32)

за звітний  період = 0,04 тис. грн

 

Операційна  рентабельність продаж є одним із кращих інструментів визначення операційної  ефективності і показує здатність  керівництва підприємства отримувати прибуток від діяльності до відрахування витрат, що не відносяться до операційної діяльності.

 

,                                                  (3.33)

за звітний  період = 0 тис. грн

 

При оцінки рентабельності продаж у вітчизняній практиці найчастіше використовується показник чистої рентабельності реалізованої продукції. Розрахунок цього  показника здійснюється по формулі:

 

,                                                                    (3.34)

за звітний  період = 0 тис. грн

 

Зниження показника  чистої рентабельності може свідчити або про збільшення фінансових витрат на виробництво і реалізацію продукції, або про збільшення суми сплачених  податкових платежів. Цей коефіцієнт показує повний вплив структури капіталу і фінансування компанії на її рентабельність.

На підставі цього можно зробити висновок про те що підприємтсво не рентабельне, неефективно використовує свій виробничий потенціал і таким чином необхідно переглядати фінансову діяльність підприємства задля досягнення результативності його діяльності у майбутньому.

 

3.1. Рекомендації зі стабілізації фінансової діяльності підприємства

 

Ліквідність характеризує підприємство з точки зору можливості розрахуватися за своїми зобов'язаннями за певний час, за допомогою перетворення своїх активів на гроші. Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність в нього в необхідних розмірах платіжних засобів, або активів.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою діяльність з метою одержання  прибутку. Його відсутність або недостатні розміри протягом тривалого періоду  означають, що підприємство є неконкурентноспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого суб'єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку, у попередньому та звітному році працювало прибутково. Підвищення прибутковості відбувається шляхом збільшення обсягів продажу та зниженням витрат. В свою чергу збільшення обсягу продажу це:

стимулювання попиту на продукцію підприємства;

в першу чергу інформування потенційних покупців продукції (цільова реклама), гнучка система знижок, після продажне обслуговування, надання вичерпної технічної інформації, до і після продажні консультації щодо технічних характеристик продукції та її експлуатації;

· розширення збутової мережі;

можливо саме відсутність  регіональних представництв та місцевих дилерів стримує потенційних  покупців від вибору на користь продукції  підприємства; широка збутова мережа та активна реклама суттєво мінімізують  трансакційні витрати покупців;

вихід на нові ринки; комплексні маркетингові дослідження потенційних  ринків збуту, вивчення можливостей  та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;

випуск нових конкурентноспроможних  видів продукції;

технічний прогрес вимагає постійного оновлення асортименту продукції, що збільшує обсяги продажу, але одночасно вимагає додаткових витрат на закупівлю устаткування, ноу-хау; фінансування подібних витрат можливе або за рахунок довгострокових кредитів (що в нинішніх умовах здійснити надзвичайно важко), або за рахунок скорочення (в першу чергу надлишкових) виробничих потужностей, що зумовлює додаткові надходження та скорочення постійних витрат (утримання, ремонт і т. д.);

Зменшення витрат виробництва  передбачає:

пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

на сьогоднішній день умови ринку забезпечують можливість широкого вибору як вітчизняних так  і закордонних постачальників сировини та матеріалів:

зменшення постійних  та змінних витрат за рахунок економії;

дуже часто (особливо на великих підприємствах) відсутність належного контролю призводить до нераціонального та марнотратного використання наявних ресурсів;

· зменшення постійних  витрат шляхом скорочення надлишкових  виробничих потужностей;

виходячи з конкретної ситуації підприємство може відмовитись від певної частини устаткування та продати його без шкоди усьому виробничому процесові

Таким чином, для покращення фінансового стану, підвищення ліквідності  та платоспроможності, підприємству необхідно, враховуючи специфіку галузі та конкретні умови діяльності, розробити та здійснити комплекс заходів основним серед яких є, безумовно, досягнення прибутковості. Адже можливості оптимізації оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень, збільшення відстрочки платежів та інші рано чи пізно вичерпаються. І лише стабільно зростаючий та достатньо високий рівень рентабельності надає підприємству реальні можливості по зміцненню свого фінансового становища та впевненого розвитку.

Щодо фінансової стійкості  то я повністтю передивилась фінансову роботу та не допускала великих вкладень в позиковий капітал і більш ефективно використовувала фінансові ресурси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

У  курсовії роботі було проаналізовано методи формування місцевих бюджетів, та надана їх рекомендація щодо їх удосконалення. Також було розглянуто розробку основних розділів доходної і видаткової частин місцевого бюджету. Місцеві бюджети відіграють дуже важливу роль ,завдяки ним формується державний бюджет, саме тому питання які розглянуті у курсовій роботі є актуальними.

У практичній частині роботи було проаналізовано фінансово-господарську діяльність підприємства. Проведений у ході курсової роботи аналіз.дозволив зробити наступні висновки:

1. За звітний період відбулося зниження коефіцієнта швидкої ліквідності на 0,18 та коефіцієнта поточної ліквідності на 0,11. Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився на 0,009. Коефіцієнт поточної ліквідності склав 1,01  (при його нормативному значенні 1-2).

Таким чином, підприємство не ліквідне тому що активи підприємства сформовані головним чином за рахунок найменш ліквідних активів.

2.Щодо фінансової  стійкості .то можно сказати,  що підприємство фінансово не  стійке тому що підприємство  майже на 60% фінансується за рахунок  залучених джерел фінансування збереження такої тенденції може призвести до повної втрати фінансової свободи підприємства і до залежності від зовнішніх джерел фінансування.

3. На основі аналізу показників ділової активності підприємства можна зробити наступні висновки: про те що підприємство працює ефективно.

4. Підприємтсво  не рентабельне, неефективно використовує  свій виробничий потенціал і  таким чином необхідно переглядати  фінансову діяльність підприємства  задля досягнення результативності  його діяльності у майбутньому.

У зв’язку з цим задля поліпшення ситуації що склалася, та укріплення фінансового стану підприємства рекомендується:

вихід на нові ринки; комплексні маркетингові дослідження потенційних  ринків збуту, вивчення можливостей  та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;

випуск нових конкурентноспроможних  видів продукції;

технічний прогрес вимагає  постійного оновлення асортименту  продукції, що збільшує обсяги продажу, але одночасно вимагає додаткових витрат на закупівлю устаткування, ноу-хау; фінансування подібних витрат можливе або за рахунок довгострокових кредитів (що в нинішніх умовах здійснити надзвичайно важко), або за рахунок скорочення (в першу чергу надлишкових) виробничих потужностей, що зумовлює додаткові надходження та скорочення постійних витрат (утримання, ремонт і т. д.);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

Законодавча база:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня I996 р. - К.: Видавництво Право, 1996. - 38 с.
2. Господарський кодекс України // www.liga.net.
3. Бюджетний кодекс України прийнятий 21 червня 2001 року № 2542-III //Українська    інвестиційна газета. - 2001. - липень. - С. 4-46.
4. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993р.№3125-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№23 - 386-391 с.
5. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство” від 30.06.1999. №784-ХІV ВР.
6. Закон України Про внесення змін до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 05.02.1998р. №83/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №29.- С. 530-546.
7. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування” від 18.02.1997р. №77/97-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1997. -№16. - С.572-579.
8. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 12.01.2005 р. № 2322-IV // www.liga.net.
9. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ//Вiдомостi Верховної Ради України - 1993. - №13.
10. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від Iб.О4.I991р. //Все про бухгалтерський облік.- 1999. - №4. - С.  2-19.
11. Закон України “Про митний тариф України від 05.04.2001р. // Офіційний вісник України - 2001.- №32.- С. 102-130.
12. Закон України “Про місцеве самоврядування в України від 21.05.1997р. №280/97-ВР.
13. Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”// Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №1. - С. 3-5.
14. Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”. - 1045-ХIУ від 15.09.1999р. // Офіційний вісник України. - К.-1999. - №38.- С. 2-19.
15. Закон України “Про рахункову палату Верховної Ради України”  від 11.07.1996р. № 315/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №43 - С.604-621.
16. Закон України „Про цінні папери i фондову біржу” від 18.06.1991 р. №1201-ХІІ //Відомості Верховної Ради України - 1991. - №38 - С. 234-239.
17. Указ Президента України “Про Державне Казначейство України від 27.04.I995р. №335/95  // Урядовий кур’єр. - 1995. - № 68-69. -  С. 3-5.
18. Програма діяльності Кабінету Міністрів "Назустріч людям" // www.liga.net.
19. Постанова Кабінету Міністрів України № 85 "Про затвердження Порядку спрямування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на створення нових робочих місць для працівників вугільної промисловості, вивільнених у зв'язку із закриттям шахт, членам їх сімей та членам сімей загиблих шахтарів" від 22 січня 2005 р. // www.liga.net.

Підручники:

20. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті. - Львів: Каменяр, 2000. - 303 с.
21. Бiлик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. - К.: Знання, КОО, 1999. - 312 с.
22. Бiлуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю i аудиту. К.: Вища школа, 1994. - 240 с.