Финансы

Але протягом усього періоду існування  комунальне господарство збиткове та дотаційне. У той же час в економічно розвинутих країнах доходи у вигляді  зборів та платежів становлять до 10-15% надходжень місцевих бюджетів. Основні фактори, що негативно впливають на показники роботи комунального господарства: велика капіталоємність виробництва, наявність невиробничих фондів, значна кількість збиткових та малорентабельних підприємств, висока частка бюджетних асигнувань у структурі доходів комунальних підприємств. Крім того, необхідно враховувати, що підприємства галузі надають послуги та виконують роботи, які пов'язані з вирішенням багатьох соціальних завдань і певною мірою позбавлені можливості впливу на своїх замовників — у переважній більшості населення відповідної території. Регулювання цінової політики комунальних підприємств за основними категоріями послуг здійснюється органами державної виконавчої влади. У літературі досить часто можна зустріти позицію з передачі повноважень по тарифній політиці місцевим органам влади. Повноваження щодо встановлення цін не є визначальним пунктом у підвищенні ефективності роботи комунальних підприємств. Навіть при кардинальній реформі цінової політики підприємства цієї галузі не зможуть ефективно функціонувати. Кроки з удосконалення житлово-комунального господарства та зменшення видатків з місцевих бюджетів на цю галузь повинні здійснюватись у напрямі:

1. Роздержавлення (приватизації) тих комунальних підприємств, обсяг комунальних послуг у загальній структурі продукції незначний;

2. Переорієнтації бюджетних видатків з дотацій комунальним підприємствам на фінансування програм забезпечення населення відповідними послугами, що передбачатиме конкурсний вибір постачальника таких послуг;

3. Інвестування підприємств шляхом акціону- вання насамперед із за-лученням населення до участі у таких підприємствах із збереженням контрольного пакету в спільній власності територіальної громади;

4. Застосування заходів технічного та інноваційного характеру, наприклад, встановлення лічильників тепла, води тощо.

Серед негативних наслідків  запропонованих заходів зменшення видатків на комунальну сферу слід назвати зростання рівня безробіття внаслідок скорочення робочих місць та реформування структури підприємств.

Наступний крок з реформування видаткової частини — створення  по кожному з основних видів видатків системи обчислення мінімального рівня, який повинен забезпечуватись на території територіальної громади  з урахуванням територіальних та географічних відмінностей, густоти населення, типу населеного пункту, наявності інфраструктури і т. д. В результаті повинна бути створена система обчислення мінімального рівня соціальних потреб кожної територіальної громади на підставі інтегрованого показника щодо основних видатків.

Поряд зі зміною системи  обчислення видатків існуюча система обчислення міжбюджетних трансферів не стимулює економічну ініціативу місцевих органів влади по зменшенню видатків, особливо в комунальній сфері.

Тому при побудові системи обчислення трансфертів власні видатки, до яких належить і житлово-комунальне господарство, не повинні братись до уваги. Таким чином, будь-які заощаджені ресурси в межах власних видатків залишаються в місцевому бюджеті й можуть бути використані за рішенням відповідної ради.

 

3. Аналіз фінансового стану підприємства

 

 

Фінансовий стан підприємства в короткостроковий період оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, що характеризують можливість своєчасного і повного добутку розрахунків по короткострокових зобов'язаннях з контрагентами.

Аналіз  ліквідності полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих за ступеню їх ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованих по термінах їх погашення і розміщеними в порядку зростання термінів.

Всі активи підприємства залежно від ступеня ліквідності  можна умовно розділити на наступні групи.

1. Найбільш ліквідні  активи (А1) - суми після всіх статей  засобів, які можуть бути використані  для виконання поточних розрахунків  негайно. У цю групу включають  також короткострокові фінансові  вкладення (цінні папери).

 

Л1 = Поточні  фінансові інвестиції + Грошові кошти  і їх еквіваленти,        (3.1)

 

на початок  періоду Л1 = 15,7 тис. грн.;

на кінець періоду Л1=127,2тис. грн.

 

2. Швидкореалізуємі  активи (А2) – активи, для звернення  яких в грошову форму потрібний  триваліший час. У цю групу можна включити готову продукцію, дебіторську заборгованість, векселі отримані, інші оборотні активи.

Л2 = Запаси + Векселі  отримані + чиста реалізаційна вартість + Дебіторська заборгованість + Інша поточна дебіторська                                                    (3.2)

на початок  періоду Л1=10691,5тис. грн.

на кінець періоду Л2 =6582,9 тис. грн.

3. Повільнонореалізуємі  активи (А3) - найменьш ліквідні активи: запаси, дебіторська заборгованість (платежі які очікується більш  ніж через 12 місяців після звітної дати), ПДВ по придбаних цінностях.

Л3 = Запаси + Інші оборотні активи + Витрати майбутніх  періодів            (3.3)

           на початок періоду Л3 =1,1 тис. грн.

           на кінець періоду Л3 =4523,6 тис. грн

 

4. Важкореалізовані активи (А4) – активи, які призначені для використання в господарській діяльності впродовж тривалого періоду часу. До цієї групи входять необоротні активи.

Л4 = Всього по розділу 1                                                                                     (3.4)

на початок  періоду Л4 = 10817,1 тис. грн.

на кінець періоду Л4 = 9680,9тис. грн.

 

Пасиви балансу  по ступеню зростання термінів погашення  зобов'язань групуються у такий  спосіб.

Найбільш термінові  зобов'язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов'язання, а також позики не погашені в строк.

П1=Кредиторська заборгованість                                                                    (3.5)

 

на початок  періоду П1 = 8395,0 тис. грн.

на кінець періоду П1 = 6780,1 тис. грн.

 

2. Короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити  банків, інші позики, які підлягають  погашенню впродовж 12 місяців після  звітної дати.

П2 = Баланс - Всього по розділу 1- Всього по розділу 3- Кредиторська заборгованість - Всього по розділу 2                                     (3.6)

 

на початок  періоду П2 =5361,3 тис. грн.

на кінець періоду П2 = 5344,9 тис. грн.

 

3. Довгострокові  пасиви (П3) – довгострокові кредити  і інші довгострокові пасиви  – статті 3-го розділу пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання».

(3.7)

П3 = Всього по розділу 3+ Всього по розділу 2+ Доходи майбутніх  періодів

на початок  періоду П3 =90,6 тис. грн.

на кінець періоду П3 = 79,5 тис. грн.

 

4. Постійні пасиви (П4) – статті 1-го розділу пасиву  балансу «Власний капітал», 2-го «Забезпечення майбутніх виплат і платежів» і 5-го «Доходи майбутніх періодів».

П4 = Всього по розділу 1                                                                                  (3.8)

 

на початок  періоду П4 =10896,0 тис. грн.

на кінець періоду П4 =8710,1 тис. грн.

 

Для визначення ліквідності балансу необхідно  порівняти показники групп по активах та по пасивах. Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються наступні нерівнення:

 

Л1

П1

 Л2 

П2

 Л3 

П3

 Л4 

П4

На початок  періоду:                                                                      На кінець періоду:

15,7<8395,0                                                                                127,2<6780,1

10691,5>5361,3                                                                          6582,2>5344,9

1,1<90,6                                                                                      4523,6>79,5

10817,1<10896,0                                                                        9680,9>8710,1

Для характеристики ліквідності підприємства проведемо  розрахунки груп активів та пасиві (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Аналіз ліквідності  балансу

Актив	На початок  періоду	На кінець періоду	Пасив	На початок  періоду	На кінець періоду	Платіжний надлишок (+) або недолік (-)
Найбільш ліквідні активи (Л1)	15,7	127,2	Найбільш термінові  забов’я-зання (П1)	8395,0	6780,1	-8379,3	-6652,9
Активи, що швидко реалізу-ються (Л2)	10691,5	6582,2	Коротко-строкові пасиви (П2)	5361,3	5344,9	5330,2	1237,3
Активи, що поволі реалізу-ются (Л3)	1,1	4523,6	Довгост-рокові пасиви (П3)	90,6	79,5	-89,5	4444,1
Активи,що важко реалізуються (Л4)	10817,1	9680,9	Постійні пасиви (П4)	10896,0	8710,1	-78,9	970,8

Проведений аналіз є первинним, та більш детальним є аналіз за допомогою фінансових коефіцієнтів.

У вітчизняної  практики, як правило використовують три коефіцієнти: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт  поточної ліквідності показує в  якому ступені наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Відповідно до загальноприйнятих  стандартів, вважається, що цей коефіцієнт повинний знаходитися в межах  від одиниці до двох.

Коефіцієнт  поточної ліквідності визначається таким чином.

 

,                  (3.9)                           

 

          на початок періоду = 1,01 тис. грн.

          на кінець періоду = 0,90 тис. грн.

 

Коефіцієнт  швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта- коефіцієнт „лакмусового папірця”) вважається більш твердим тестом на ліквідність, тому що при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів – повільно реалізовані активи - виробничі запаси і незавершене будівництво.

Коефіцієнт  швидкої ліквідності визначається по наступній  формулі:

 

,         (3.10)

на початок  періоду = 0,77 тис. грн.

на кінець періоду = 0,59 тис. грн.

 

В сучасних умовах економіки достатнім визнається його значення, рівне 0,7 - 0,8.

Очевидно, що найбільш надійної є оцінка ліквідності тільки по показниках першої групи активів -  коштів і поточних фінансових інвестицій. Тому в українській практиці розраховують коефіцієнт абсолютної ліквідності. Оптимальне його значення визнається на рівні 0,2-0,35.  Значення вище 0,35 не завжди потрібно, тому що надлишок коштів свідчить про неефективне їхнє використання. 

Формула розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності  має наступний вид:

 

,                   (3.11)

 

на початок  періоду = 0,001 тис. грн.

на кінець періоду = 0,01 тис. грн.

Таблиця 3.2

Розрахунок  коефіцієнтів ліквідності

 

Показник	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення (+/-)
Коефіцієнт  поточної ліквідності	1,01	0,9	-0,11
Коефіцієнт  швидкої ліквідності	0,77	0,59	-0,18
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,001	0,01	+0,009

 

Як видно  з проведеного аналізу (табл. 3.2) за звітний період відбулося зниження коефіцієнта швидкої ліквідності на 0,18 та коефіцієнта поточної ліквідності на 0,11. Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився на 0,009. Коефіцієнт поточної ліквідності склав 1,01  (при його нормативному значенні 1-2).