ЗМІСТ

     ВСТУП………………………………………………………………3

     РОЗДІЛ  І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДРИЄМСТВА…………………………………………….…...5

     1.1. Сутність фінансового стану підприємства………………...…5

     1.2. Система показників фінансового стану підприємства………8

     1.3. Платоспроможність, ліквідність та фінансова стійкість підприємства……………………………………………………………....11

     РОЗДІЛ  ІІ. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ВАТ «СУМИОБЛЕНЕРГО»)……….………………..…….19

     2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства ....19

     2.2.Аналіз показників ліквідності, платоспроможності, стійкості та рентабельності підприємства…………………………………………….20

     РОЗДІЛ  ІІІ. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………….27

     ВИСНОВКИ……………………………………………..………….31

     СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….33

     ДОДАТКИ 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Актуальність  теми. Фінансовий стан - це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Вона визначає конкурентноздатність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансовим і іншим відносинам. Тому можна вважати, що основна задача аналізу фінансового стану - показати стан підприємства для внутрішніх та зовнішніх споживачів, кількість яких при розвитку ринкових відносин значно зростає.

     Метою аналізу фінансового стану підприємства є  оцінка його поточного стану, а  також визначення того, по яких напрямках  потрібно вести роботу з поліпшенню цього стану. При цьому бажаним є такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне шляхом ефективного їхнього використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати по його розширенню і відновленню.

     Мета  дослідження – обґрунтування принципів і методів аналізу фінансового стану вітчизняних підприємств.

     Відповідно  до  поставленої мети в курсовій роботі вирішуються наступні задачі:

• дослідження сутності і значення фінансового стану підприємства;
• визначення ролі фінансового стану у ефективності господарської діяльності підприємства;
• комплексна оцінка фінансового стану діючого вітчизняного підприємства;

     Предметом дослідження виступають моделі діагностики фінансового стану вітчизняних підприємств.

     Об’єктом  дослідження є діагностика фінансового стану ВАТ «Сумиобленерго».

     Методи  дослідження. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу, моделювання.

     Інформативною базою дослідження виступили праці вітчизняних та зарубіжних фахівців в галузі фінансового аналізу, матеріали спеціалізованої періодичної преси, нормативно-правові матеріали. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ  І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1. Сутність фінансового стану підприємства

 

     Фінансовий  стан підприємства – це сукупність виробничо-господарських факторів, які характеризуються системою показників забезпеченості, стану та ефективності використання фінансових ресурсів. Оцінка фінансового стану підприємства являє собою систему дій щодо розрахунку і порівняння названих показників із нормативно достатніми значеннями, відпрацювання висновків і розробка пропозицій удосконалення фінансової роботи.[6]

       Фінансовий стан підприємства  залежить від результатів його  комерційної, виробничої і фінансово-господарської  діяльності. Насамперед, на фінансовий  стан підприємства позитивно  впливає безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, чим більше показники виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг і нижче їх собівартість, тим вище прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості, призводить до зменшення надходжень на рахунку підприємства, у результаті чого погіршується його платоспроможність.

       Фінансовий стан може бути:

• стійким;
• незбалансованим;
• кризовим. [7]

       Спроможність підприємства своєчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі - свідчить про його гарний фінансовий стан.

       Фінансовий стан підприємства  визначається такими елементами  його економічної діяльності як: прибутковість (рентабельність) роботи підприємства; оптимальність, із погляду економічного стану підприємства поділу прибутку, який залишився в його розпорядженні після оплати податків і обов'язкових відрахувань ресурсів, не нижче мінімально необхідного рівня для організації виробництва і процесу реалізації продукції.

       Раціональне розміщення основних  і оборотних коштів (власних і  позичкових), насамперед, випливає, варто  не допустити відволікання грошей  у запаси непотрібного підприємству  устаткування, котре тривалий час  не використовується, а також наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей і інші позапланові витрати: платоспроможність, ліквідність.

     Якщо  підприємство досягає в цих напрямках  необхідних параметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стабільним. Стійке фінансове положення у свою чергу робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльності, як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і витрат грошових ресурсів; доповнення розрахункової дисципліни; досягнення раціональних пропорцій власного і позичкового капіталу і найбільш ефективного його використання.

     Головна ціль фінансової діяльності – вирішити де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.

     Фінансовий  стан підприємства не може бути стійким, якщо воно не одержує прибутку в  розмірах, що необхідні для забезпечення приросту фінансових ресурсів, у першу  чергу для фінансування заходів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази і соціальної сфери, більш того, якщо воно не може бути стабільним, якщо підприємство працює збитково. Робота такого роду веде до зменшення статутного фонду підприємства.

     Тому, у першу чергу, завданням існуючих спеціальних фінансових служб є фінансовий контроль за виконанням намічених планів і завдань по випуску високоякісної, конкурентноздатної продукції для внутрішніх і зовнішніх ринків; за зниження витрат на виробництво; впровадження режиму економії ресурсів на всіх ланках виробництва і керування ними.

     Такий контроль є важливим чинником росту  прибутковості підприємства, коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами  їхнього формування.

       Роблячи висновки по всьому  вище сказаному можна відзначити, що фінансовий стан підприємства характеризується складом і розміщенням засобів, швидкістю обороту капіталу, спроможністю підприємства погасити свої зобов'язання в термін і в повному обсязі, а також іншими чинниками, за допомогою яких можна досягти ефективного фінансового стану.

       Оцінка фінансового стану підприємства - операція неоднозначна. Теорія  і практика для цілої оцінки  фінансового стану підприємства  виділила 4 рівня показників:

• рентабельність;
• ринкова усталеність;
• ліквідність балансу;
• платоспроможність.

     Інформаційною базою для оцінки фінансового стану підприємства є дані Балансу підприємства (форма № 1), Звіту про фінансові результати (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3), Звіту про власний капітал (форма  4), статистичної та іншої звітності. [4] 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

2. Система показників фінансового  стану підприємства

 

       Стійкий фінансовий стан підприємства  формується в процесі всієї  його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не через один, нехай найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.

     Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства — акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічної доцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.

     Основними показниками, які характеризують фінансовий стан підприємства, є наступні:

• прибутковість (рентабельність);
• оптимальний розподіл прибутку;
• наявність оптимальних розмірів власних обігових активів, які забезпечують нормальний процес виробництва та реалізації продукції;
• наявність власних джерел формування обігових активів в обсязі, достатньому для їх покриття;
• платоспроможність підприємства та ін.

     Прибутковість — доходність, окупність вкладених затрат і використаного майна, кінцевий результат діяльності підприємства. Вона характеризується кількістю отриманого прибутку на одиницю відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства. [12]

     Прибуток, хоч і є результатом діяльності підприємства, але характеризує рівень ефективності роботи, вкладених затрат, використаного майна. Тому в практиці господарювання для більш повної оцінки ефективності роботи підприємства, вкладених затрат, використання майна застосовується відносний показник — рентабельність.

     Рентабельність  — це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства. [9]

     У практиці господарювання обраховуються  такі показники рентабельності: рентабельність продукції; рентабельність виробництва; рентабельність продажу; рентабельність виробничих фондів; рентабельність вкладень (капіталу) у виробництво та ін.

     Найважливішим показником фінансового стану підприємства є його забезпеченість власними обіговими коштами та ефективність їх використання.

     Кожне підприємство для забезпечення нормального  процесу виробництва повинно мати відповідну кількість обігових активів. Розмір цих активів на певному підприємстві пов'язаний як із обсягом виробництва, так і зі швидкістю їх обігу. Розширення обсягів виробництва потребує і збільшення обігових коштів. Прискорення ж обіговості обігових активів, навпаки, призводить до зниження їх кількості, необхідної для забезпечення нормального процесу виробництва. В останньому випадку підвищується ефективність використання обігових активів, які вкладаються у виробництво.

     Тому  аналіз забезпеченості підприємства власними обіговими коштами і ефективності їх використання має суттєве значення для оцінки фінансового стану  підприємства.