Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в  певних місцях ринки, на яких шляхом публічних  торгів в завчасно обумовлені терміни  та в спеціально визначеному місці  проводиться продаж раніше оглянутих  товарів, які переходять у власність  покупця, який запропонував найвищу  ціну.

      В міжнародній торгівлі склалась вельми обмежена номенклатура товарів, що продаються з аукціонів (наприклад, хутро, чай, овеча вовна, квіти, каучук, шкіра, антикваріат). Близько половини світового виробництва овечої вовни реалізується за допомогою аукціонної торгівлі. Найбільше значення мають австралійські і новозеландські аукціони, особливо, аукціон в Сіднеї.

      Традиційним аукціонним товаром є також чай. Чайні аукціони проводяться в  Калькутті (Індія), Джакарті (Індонезія), Момбасі (Кенія), Коломбо (Шрі-Ланка). Важливим центром аукціонної торгівлі каучуком є Сінгапур, хутром – Санкт-Петербург, антикваріатом – Крісті (Christie) і Сотбі (Sotheby) в Лондоні.

      Товари, що продаються на аукціонах, бувають  масовими і одиничними, але їхньою загальною рисою являється неоднорідність партій чи окремих екземплярів, тобто  їх не можна купувати без попереднього огляду одиниці товару (лоту), що продається.

     У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається  тенденція до падіння ролі аукціону, що викликано цілим рядом причин:

1. Посилення конкуренції зумовило динамічний розвиток прямих зв’язків між експортерами та імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів-аукціонерів;
2. Підвищення якості товарів і вдосконалення стандартизації сприяли розширенню товарних поставок рівномірнішої та гарантованішої якості, збільшенню обсягу продажу товарів на основі окремих договорів;
3. Розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів;
4. Значні додаткові витрати пов’язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту;
5. Розвиток світової транспортної мережі і засобів зв’язку зумовив зростання визначеності термінів і поставки, що знизило потребу в запасах як резерві;
6. Зміщення аукціонів з імпортуючих в експортуючі країни, що пов’язано як з нижчими накладними витратами при продажах у місцях походження товару, так і з прагненням досягнення більшого контролю за системою збуту своїх експортних товарів і посилення впливу на формування рівня цін.

Міжнародні  тендери (торги)

      Міжнародні  тендер є методом міжнародної  торгівлі, сутність якого полягає  в конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через  організованих товарних ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь  встановленої дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених  проектів (умов) та укладання контракту  з тим з них, пропозиції якого  найповніше задовольняють потреби  і вимоги імпортерів-замовників.

      Термін  “тендер” походить від англійського tender — офіційна пропозиція, замовлення на підряд та to tender — подавати замовлення (заявку) на участь у торгах. Посередником між покупцем і продавцем при цьому методі торгівлі є тендерний комітет, який утворюється імпортером. Основною функцією його є організація надходження замовлень на участь у торгах та робота з ними. Слід також мати на увазі, що термін “тендер” включає п’ять основних понять.

      Найпоширенішими об’єктами тендерів у міжнародній торгівлі є:

• підряди на спорудження підприємств, будівель і споруд виробничого і невиробничого призначення, в т.ч. тих, що споруджуються “під ключ”;
• виконання комплексів будівельних і монтажних робіт та іх окремих видів;
• виконання комплексу пуско-налагоджувальних робіт;
• постачання комплектного устаткування;
• концесії на розробку корисних копалин;
• імпортні закупівлі;
• проекти на основі підприємств з іноземними інвестиціями;
• надання державних кредитів;
• розробка проектів і виконання робіт у сфері природоохоронної діяльності;
• залучення експертів і консультантів;
• поставки, підряди, закупівля для створення об’єктів національної економіки.

     Зважаючи  на викладене, саме тендери на сьогодні дуже поширені в світовій практиці торгівлі, особливо на ринках машинно-технічної  продукції (за оцінками експертів, вартість замовлень на поставку обладнання та об’єктів капітального будівництва, отриманих  за допомогою проведення торгів, становить  близько 1/3 загальної вартості експорту машинно-технічної продукції з  промислово розвинутих країн).

     Динамізація конкурентного середовища, зростаюча складність предметів торгівлі, загальна тенденція до глобалізації світових товарних ринків зумовили формування таких тенденцій в практиці проведення міжнародних тендерів: збільшення кількості фірм — учасниць торгів; зростання кількості торгів на нові види машин, обладнання, техніки та послуг; загальне збільшення кількості торгів на будівництво комплексних об’єктів; переорієнтація пріоритетів з цінових факторів конкуренції на техніко-економічні показники і пільговість умов фінансування; поширення торгів на інженерно-консультаційні послуги; зростання кількості консорціумів; поширення практики проведення торгів з розбивкою об’єктів на частини для виявлення вузькоспеціалізованих фірм-учасниць; розвиток багатостороннього співробітництва з будівництва об’єктів; поширення участі в торгах місцевих фірм-замовниць.

Міжнародні  виставки/ярмарки

     У світовій практиці такими інструментами, як виставки та ярмарки, користуються майже всі компанії, задіяні у  міжнародній діяльності, або ті, які планують вийти на світовий ринок.

     Виставка  — це показ, яким би не була його назва, основа мета котрого полягає в ознайомлені публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.

     Ярмарок — це міжнародна економічна виставка зразків, яка незалежно від її назви у відповідності з традиціями країни, на території якої він проводиться, являє собою великий ринок товарів широкого вжитку та /або обладнання, діє у визначені терміни протягом обмеженого періоду в одному і тому ж місті та на якій експонентам дозволяється представляти зразки своєї продукції для укладання торговельних угод у національному та міжнародному масштабах.

Ціноутворення в міжнародній  торгівлі.

      Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз  інтернаціональної вартості виробництва.

      У більш практичному плані міжнародна ціна – це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні експортно-імпортні операції з оплатою у вільноконвертованій  валюті. Ключовою особливістю міжнародної  ціни на відміну від внутрішньої  є множинність, коли по одному й тому ж товару можуть встановлюватися  різні ціни або ціна різного рівня.

      Множинність міжнародних цін обумовлена наступними факторами:

• відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;
• валютною державною та міждержавною політикою;
• політикою протекціонізму;
• відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;
• іншими факторами.

Рис. 2.4. Систематизація цін  у міжнародній  торгівлі

 

      Виходячи  з особливостей ціноутворення як правило виділяють дві основні  групи цін:

• на продукцію обробної промисловості;
• на сировину.

      Ціни  в МТ систематизуються за наступними ознаками:

За  напрямком товарних потоків:

Експортна ціна – ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту.

Імпортна  ціна – ціна по якій товар купується у зарубіжного контрагента.

За  умовами розрахунків:

Ціна  комерційних угод - відображає інтернаціональну ціну виробництва   при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу.

Ціна  клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови  і особливості клірингу.

Кліринг – це система безготівкових розрахунків  за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та обов’язків.

Ціна  програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги.

Трансфертна ціна – ціна товару, по якій здійснюються внутрікорпораційні операції.

За  повнотою врахування витрат:

Ціна  нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу.

Ціна  споживання – сума затрат покупця, включаючи витрати на придбання  та використання товару в нормативний  строк.

За  характером реалізації:

Оптова  ціна – ціна товару при продажу  його крупними партіями.

Роздрібна ціна – ціна товару при продажу  його індивідуальному споживачу.

За  мірою фіксації:

Контрактна  ціна – ціна, яка встановлюється в контракті і виражається  у валюті країни експортера, імпортера  або третьої країни.

Тверда (firm, fixed price)– встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії. Тверда ціна використовується, в основному, при негайних поставках (від 1 до 14 днів), рідше при поставках на більш тривалі терміни. В контракті в цьому випадку робиться запис: “ціна тверда, зміні не підлягає”.

Рухома  – фіксується в момент укладання  контракту і може бути переглянута  в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.

   Змінна (sliding price) – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування і т. ін.).

   З наступною фіксацією (price to be fixed) – ціна за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.

   Ціна, яка публікується – ціна, яка  повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації. Вони, як правило, відображають рівень світових цін. До них відносяться:

• Довідкова ціна – ціна товару у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі промислово розвинутих країн, що опубліковується в різних виданнях. Довідкові ціни грають роль відправного пункту, з якого починається процес узгодження ціни при укладанні угоди.
• Біржове котирування – ціна товару, що являється об’єктом біржової торгівлі.
• Аукціонна ціна – ціна товару, що являється об’єктом аукціонної торгівлі і відображає реальні угоди.
• Статистична ціна – середня експортна ціна, на основі даних зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість.
• Ціни фактичних угод – ціни, що виражають окремі фактичні комерційні операції.
• Ціни пропозицій крупних фірм – початковий рівень ціни товару, запропонований продавцем.

      Довідкові ціни в більшості випадків являють  собою так звані базисні ціни, тобто ціну товару визначеної кількості  і якості в тому чи іншому раніш  визначеному географічному базисному  пункті. Базисні ціни встановлюються у відповідності з так званими  базисними умовами постачання.