Державне регулювання фондового ринку

 Таблиця 2

 Продовження таблиці 2

Варто зауважити, що Литва, Естонія, Словаччина, Латвія у 2010 році не входили  до складу групи Frontier Market.

У листопаді 2010 року міжнародна рейтингова агенція "Standart&Poor's" оприлюднила оцінку вересневого  стану фондового ринку України. Індекс S&P/FCG – Україна на кінець вересня 2010 року становив 194,5, знизившись на 105 пунктів, або на 53%, порівняно із серпнем.

Проведений аналіз стану  і динаміки фондового ринку свідчить про те, що в Україні сформувався  волатильний, спекулятивний фондовий ринок, який перебуває у значній  залежності від іноземного капіталу й зовнішньоекономічної динаміки. Ринку властиві висока концентрація власності й незначна участь населення в інвестуванні у фінансові активи. Сучасний етап розвитку фондового ринку характеризується втратою державою контролю як за макроекономічними показниками, про що свідчать від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу, високі темпи інфляції, високий рівень державного боргу, так і за діяльністю фінансових інститутів, які безконтрольно здійснювали приватні запозичення на внутрішньому і зовнішньому ринках капіталу, що призвело до глибокої фінансової кризи. Зовнішні фактори лише підсилили негативний ефект від непродуманої фінансової політики.

Отже, у сучасному розвитку фондового ринку існує ряд  проблем, які не здатні до саморегулювання  ринковим механізмом, а потребують активізації державного регулювання:

• політична нестабільність в країні, що посилює недовіру інвесторів;
• відсутність достатньої кількості кваліфікованих фахівців;
• відсутність великих, з тривалим досвідом роботи, інвестиційних інститутів, які заслуговують суспільної довіри;
• відсутність єдиного державного органу, який би регулював та здійснював прямий вплив на ринок;
• нерозвиненість матеріальної бази, технологій торгівлі, регулятивної і інформаційної інфраструктури, реєстраційної, депозитарної і клірингової мережі;
• високі технічні ризики (ризик неврегульованості розрахунків по цінних паперах, ризик передачі засобів і тому подібне);
• відсутність традицій ділової ринкової етики;
• невідповідність біржової торгівлі світовим тенденціям;
• недостатня капіталізація фондового ринку;
• відсутність єдиного центрального депозитарію;
• недостатня прозорість українського фондового ринку;
• відсутність привабливого інвестиційного та підприємницького клімату в країні;
• проблема захисту права власності.
• незначна частка організованого ринку цінних паперів;
• недостатньо розвинений ринок корпоративних облігацій;
• нерозвиненість вітчизняного ринку деривативів;

Отже, доцільно запропонувати  комплекс заходів з реформування, які будуть спрямовані на подолання  існуючих проблем розвитку вітчизняного фондового ринку та забезпечення його ефективного функціонування:

• підвищити капіталізацію та ліквідність організованого ринку цінних паперів шляхом використання фондових бірж у процесі приватизації через первинне публічне розміщення акцій;
• створити універсальну національну біржу, яка буде діяти на принципах регульованих ринків ЄС і здатна інтегруватися у світовий фінансовий простір;
• забезпечити поетапне створення єдиного центрального депозитарію України з урахуванням світового досвіду інтеграції обліково-фінансової інфраструктури;
• прийняти Закон України «Про похідні цінні папери»;
• підвищити прозорість операцій на фондовому ринку та інформації емітента щодо свого фінансового стану та результатів діяльності згідно з вимогами Міжнародної організації комісій з цінних паперів та Директивами Європейського Союзу;
• удосконалити інституційну структуру ринків капіталу з метою диверсифікації ресурсної бази та залучення збережень населення;
• узгодження вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і сучасними вимогами розвитку фінансових відносин; підвищення вимог до корпоративного управління; чітке визначення прав і обов'язків емітентів та інвесторів
• посилення впливу ДКЦПФР на професійних учасників через заборону діяльності, заморожування рахунків, стягнення штрафів. Важливе значення має створення в Україні державної і недержавної системи захисту інвесторів  на ринку від втрат, пов’язаних із банкрутством інвестиційних інститутів;
• розробити ефективну систему державного регулювання ринків капіталу з метою контролю за дотриманням вимог законодавства, запобігання шахрайству тощо.

Отже,  варто зробити висновок, що здійснення послідовної цілеспрямованої політики формування в Україні ефективного фондового ринку є принципово важливою складовою завершення процесу ринкової трансформації національної економіки, забезпечення інституційної збалансованості останньої, суттєвим чинником зміцнення національної конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. 

ВИСНОВКИ

Метою моєї роботи було викладення структури ринку цінних паперів  на Україні та його основних функцій. Інструментарій сучасного ринку  цінних паперів є складним і багатоманітним, тому я дав характеристику основним видам цінних паперів, проаналізував структуру ринку цінних паперів, описав історичну еволюцію та сучасні характеристики ринку цінних паперів. При написанні роботи я розглянув основні етапи формування фондового ринку.

В роботі була надана характеристика сучасного стану ринку цінних паперів на Україні, виходячи з якої можно зробити висновок, що подальший  розвиток національного фондового  ринку стримується рядом об’єктивних  та суб’єтивних факторів. Найголовнішими серед яких:

• Кризовий стан української економіки, високий рівень інфляції, відсутність твердої національної грошової одиниці
• Відставання існуючої законодавчої та нормативно – правової бази функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів на ньому
• Слабкість і недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів
• Нерозвиненість первинного ринку цінних паперів, практична відсутність операцій з похідними від цінних паперів
• Відсутність гарантій по операціях з цінними паперами, недовіра населення та його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку
• Відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення

Аналіз  фахової економічної  літератури по темі курсової роботи дозволив теоретично обґрунтувати наукові висновки і пропозиції по удосконаленню методології і організації економічного аналізу цінних паперів, що нині використовуються:

1. Однією із складових фінансового ринку є ринок цінних паперів, який в Україні знаходиться на стадії формування.
2. В курсовій  роботі  класифіковані різноманітні фондові цінності, що застосовуються у світовій практиці. Класифікація цінних паперів побудована за такими основними ознаками: економічна природа цінних паперів, порядок підтвердження прав власників, характер емітента і форма випуску. Проведене дослідження довело, що визначення єдиної системи класифікаційних ознак не зовсім коректне через розмаїття учасників ринку, виконуваних ними операцій, застосуванням інструментів, а також через недоліки і прогалини у вітчизняному законодавстві і відсутність визначеності у нормативній базі, яка регулює функціонування фондового ринку.
3. Для потенційного інвестора і для аналітиків фондового ринку, для прийняття   важливих рішень і для аналітичних прогнозів недостатньо використовувати дані таблиць, найтиповіших для українських періодичних видань.

В умовах становлення національного  фондового ринку великого значення набуває необхідність безумовного  підтримання його фінансової безпеки. При цьому слід наголосити, що безпека  фондового ринку безпосередньо  пов’язана з бюджетною, борговою та інвестиційною безпекою держави, особливо з огляду на недостатньо  контрольований розвиток сегмента державних  цінних паперів, а також із фінансовою безпекою численних юридичних і  фізичних осіб. Необхідним кроком має  бути переорієнтація державних облігацій  на фінансування окупних інвестиційних  проектів у пріоритетних напрямках, які підтримуються державою. Мається  на увазі, по-перше, встановлення меж  для розподілу залучених ресурсів на фінансування дефіциту державного бюджету.

Але  поки не будуть врегульовані хиби ринку цінних паперів законом  з одного боку, і не налагоджені  до автоматизму за допомогою ринку  і конкуренції (що ми бачимо в розвинутих  країнах), з іншого боку, то залишається  лише сподіватися на поліпшення ситуації в даному питанні.  А це можливо  лише при одночасному налагодженні економіки України у всіх її сферах без винятку.  І лише після цього  ринок цінних паперів зможе адекватно  й органічно влитися в налагоджену  економіку. В першу чергу ринкові перетворення повинні відбутися в інвестиційній сфері, яка грає ключову роль в економіці. Комплекс галузей і виробництв, які утворюють інвестиційну сферу повинен забезпечити стабілізацію економіки. Суттєво на процес відтворення повинен вплинути інвестиційний ринок, який в Україні тільки-тільки починає формуватися та розвиватися. Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливо без ефективної структурно-інвестиційної політики перетворення економіки з метою створення сприятливого інвестиційного клімату

Ринок цінних паперів має  базуватися на довiрi й взаємоповазі усіх його учасників, використовувати  єдині правила професійної та етичної поведінки на ньому, користуватись  єдиною термінологією.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про державне  регулювання ринку цінних паперів в Україні” №448/96-ВР від 30.10.96р.
2. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” №1201-ХІІ від 18.06.91р.
3. Закон України “Про підприємства в Україні” № 887-ХІІ від 27.03.91р.
4. Постанова ВР України “Про концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України” , ; 342/95 ВР від 22.09.1995 р.
5. Гольцберг М.А. Акционерные товарищества. Фондовая биржа. Операции с ценными бумагами.-К.: “Текст”, 1992.-95 с.
6. Льюис Знджел, Брендан Бойд. Как покупать ценные бумаги. –Самара: Самар. Дом печати, 1993.-304с.
7. Макконел К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика / Пер. с анг. 11-го изд.- К., Хагар-Демос, 1993.- 785с., : табл., граф.
8. Мозговий О.М., Бурмака М.О. Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. – Ринок цінних паперів  України, №1 / 1997, С. 34-40.
9. Українська фондова біржа “Фондовий ринок України”, Київ,1994р C37-50
10. Законодавча база фондового ринку //“Цінні папери України ”41/2001.С. 35-47
11. Положення про валютну біржу Національного банку України. (Затверджена наказом по НБУ №55 від 25.08.1992 р. //Контракт, 1992, № 21.
12. Ціноутворення в умовах формування ринкових відносин в АПК / Під ред. П. Т. Саблука, О. М. Шпичака.- К.: Віпол, 1997. - 500 с
13. Інформаційна складова фондового ринку//Цінні папери України 24/2002.С. 15-26
14. Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України. Інструкція № 7 Національного банку України. (Затверджено постановою Правління НБУ від 2 серпня 1996 року № 204) //Галицькі контракти, 1996, № 41.
15. Мозговой О. Н. Стоимость ценных бумаг- Киев, УАННП "Феникс", 1998.- 47-49с.
16. Закон України "Про цінні напери та фондову біржу" від 18 червня 1991 року //Відомості ВР України ,1991, №38. Із змінами та доповненнями //Галицькі контракти, 1996, № 42.
17. Гудков Ф. В. Инвестиции и ценные бумаги. Руководство по работе с долговыми обязательствами.- М.: ИНФРА-М, 1996.- 135 - 160 с.
18. Українська фондова біржа. Цінні папери. Сутність, біржові операції, обіг. (Збірник нормативних документів та методичних матеріалів). - К.: РВО "Поліграфкнига", 1992.- 172 с.
19. Як збільшити ринок.//Цінні папери України 40/2002 С. 28-35
20. Правова система України: теорія і практика //Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції. Київ, 7-8 жовтня 2002 р.- К., 1993.- С.53-54.