- змішана (банківська і небанківська) модель ринку цінних паперів і як наслідок Національний банк і небанківські державні органи в ролі регулюючих інстанцій;
- масштабна приватизація, за якої значна частина державних підприємств перетворюється в акціонерні товариства, створюються інвестиційні фонди, здійснюється у великих масштабах первинне розміщення акцій приватизованих підприємств, що, у свою чергу, викликає активне втручання в регулювання ринку цінних паперів Фонду державного майна України.
На сьогодні в Україні
функції державного регулювання фондового
ринку, відповідно до чинного законодавства,
розподілені між різ ними міністерствами
та відомствами. Контрольні та регулятивні
функції стосовно професійних учасників
фондового ринку щодо їх діяльності з
приватизаційними паперами здійснює Фонд
державного майна України. Ним також регулюються
питання видачі дозволів та ліцензій на
здійснення фінансовими посередниками
представницької, комерційної та посередницької
діяльності з приватизаційними паперами.
Контрольні й регулятивні
функції здійснює також Національний банк України.
Антимонопольний
комітет України відповідно до Закону України
від 18 лютого 1992 р. «Про обмеження монополізму
та недопущення недобросовісної конкуренції»
та ряду нормативних актів здійснює контроль
за придбанням крупних пакетів акцій підприємств,
що займають монопольне становище на ринку,
а також пакетів акцій інших підприємств,
сумарна вартість придбання яких перевищує
100 тис. доларів США (контроль за економічною
концентрацією). Крім того, Антимонопольний
комітет України контролює питання дотримання
антимонопольного законодавства у процесі
здійснення спільного інвестування інвестиційними
фондами та інвестиційними компаніями,
а також іншими учасниками ринку.
Певні регулятивні функції
здійснюють також Міністерство юстиції, Міністерство
економіки, Державна податкова інспекція
та Державний митний комітет.
РОЗДІЛ 2. Регулювання ринку цінних паперів
в Україні
2.1. Роль Державної
комісії з цінних паперів та
фондового ринку
З метою комплексного правового
врегулювання відносин, що ви никають
на ринку цінних паперів, забезпечення
захисту інтересів громадян України
та держави, запобігання зловживанням
та порушенням у цій сфері Указом
Президента України від 12 червня 1995
p. №446/95 створено Державну комісію з цінних паперів
та фондового ринку (ДКЦПФР).
Згідно з цим Указом
комісію було створено як центральний
орган державної виконавчої влади,
який забезпечує реалізацію єдиної державної
політики щодо цінних паперів і функціонування
фондового ринку в Україні
та координацію діяльності міністерств,
інших центральних органів державної
виконавчої влади у цій сфері.
Державна комісія з
цінних паперів та фондового ринку
ініціювала прийняття Указу Президента
України від 18 листопада 1995 p. №1080/95
«Про внесення зміни до Положення
про інвестиційні фонди та інвестиційні
компанії», згідно з яким державний
контроль за діяльністю інвестиційних
фондів і взаємних фондів інвестиційних
компаній забезпечують Міністерство фінансів
України, а в межах повноважень,
визначених законодавством України,–
Державна комісія з цінних паперів
та фондового ринку.
Крім того, відповідно до
Закону України «Про цінні папери
і фондову біржу» ця комісія здійснює
контроль за випуском та збігом цінних
паперів, призначає державних представників
на фондовій біржі, а також веде реєстрацію
емісій всіх видів цінних паперів
та видає дозволи на діяльність по
їх випуску й обігу, а також
від імені держави випускає державні
цінні папери.
Додаткові повноваження щодо
контролю за дотриманням законодавства
на ринку цінних паперів, запобігання
та припинення його порушень, накладення
санкцій були надані комісії Законом
України від 30 жовтня 1996 р. «Про державне
регулювання ринку цінних паперів
в Україні».
Головними завданнями Державної
комісії з цінних паперів та фондового
ринку згідно з цим законом
є:
- формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;
- координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;
- здійснення державного регулювання та контролю за випуском і
обігом цінних паперів
та їх похідних на території України,
дотримання законодавства у цій
сфері:
- захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;
- сприяння розвитку ринку цінних паперів;
- узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення про позицій щодо його вдосконалення.
Державна комісія з
цінних паперів та фондового ринку
відповідно до покладених на неї завдань:
- встановлює вимоги до випуску (емісії) й обігу паперів та їх похідних, інформації про випуск цінних паперів, у тому числі - іноземних емітентів, які здійснюють випуск цінних паперів на території України, та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;
- встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу, в тому числі іноземних емітентів, які здійснюють випуск цін них паперів на території України, та порядок реєстрації випуску цін них паперів та інформації про випуск цінних паперів, що пропонуються для відкритого продажу;
- видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітентів за межами території України;
- здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та інформації про ви пуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів іноземних емітентів;
- встановлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на території України;
- реєструє правила організаційно оформлених ринків цінних па перів;
- встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на території України;
- встановлює порядок та видає дозволи на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстраційну, роз рахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші перед бачені законодавством спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності на ринку цінних паперів, а також анулює ці дозволи (ліцензії) у разі порушення вимог законодавства щодо цінних паперів;
- визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на ринку цінних паперів - також з Національним банком України, особливості ведення обліку операцій з цінними паперами та складання звітності з них та їх похідних;
- встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фондових бірж і торговельно-інформаційних систем, призначає державних представників на фондових біржах, у депозитаріях та торговельно-інформаційних системах;
- встановлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що створюються особами, які здійснюють підприємницьку діяльність на ринку цінних паперів (далі - саморегулівні організації);
- встановлює вимоги та стандарти обов'язкового розкриття інформації емітентами та особами, які здійснюють підприємницьку діяльність на ринку цінних паперів, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного законодавства;
- бере участь у підготовці відповідних проектів міжнародних до говорів України, здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, що віднесені до їх компетенції;
- координує роботу щодо підготовки фахівців з питань фондового ринку, видає дозволи та здійснює контроль за навчальними закладами з підготовки фахівців, встановлює кваліфікаційні вимоги до осіб, які здійснюють професійну діяльність з цінними паперами та проводить сертифікацію фахівців;
- організовує проведення наукових досліджень з питань функціонування фондового ринку в Україні;
- інформує громадськість про свою діяльність та стан розвитку ринку цінних паперів;
- роз'яснює порядок застосування чинного законодавства щодо цінних паперів.
ДКЦПФР також надано значних
повноважень щодо застосування санкцій
до учасників ринку цінних паперів
за порушення чинного законодавства
України. Так, відповідно до ст. II Закону
України «Про державне регулювання
ринку цінних паперів в Україні»
Державна комісія з цінних па перів
та фондового ринку накладає на юридичні
особи штрафи:
- за випуск в обіг та розміщення цінних паперів, незареєстрованих відповідно до чинного законодавства, – у розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі 150 відсотків прибутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій;
- за діяльність на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено чинним законодавством, – у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації – у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень; рішень про усунення порушень щодо цінних паперів – у роз мірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ДКЦПФР може також накладати
адміністративні стягнення на по
садових осіб учасників ринку
цінних паперів.
2.2. Роль саморегулівних
організацій професійних учасників
фондового ринку в Україні
Частину своїх повноважень
щодо регулювання та контролю ринку
цінних паперів ДКЦПФР може делегувати
саморегулівним організаціям учасників
ринку цінних паперів, створення
яких передбачено ст. 17 Закону України
«Про державне регулювання ринку
цінних паперів в Україні». Так, вона
може передати саморегулівним організаціям
функції:
- розробки та впровадження правил, стандартів і вимог щодо здійснення операцій на фондовому ринку;
- сертифікації фахівців фондового ринку;
- надання дозволів (ліцензій) особам, які здійснюють підприємницьку діяльність на фондовому ринку;
- збору, узагальнення та аналітичної обробки статистичної інформації про підприємницьку діяльність на фондовому ринку.
Саморегулівні організації
професійних учасників фондового
ринку утворюються за принципом: одна саморегулівна
організація з кожного виду професійної
діяльності на ринку цінних паперів.
Така саморегулівна організація
повинна об'єднувати більше 50 відсотків
професійних учасників фондового
ринку за одним з видів професійної
діяльності.
Об'єднання професійних
учасників фондового ринку набуває
статусу саморегулівної організації з
дня його реєстрації Державною комісією
з цінних паперів та фондового ринку. Порядок
та умови проведення реєстрації саморегулівної
організації професійних учасників фондового
ринку та анулювання реєстрації встановлюються
Державною комісією з цінних паперів та
фондового ринку.
Метою діяльності саморегулівних
організацій професійних учасників
фондового ринку є забезпечення
провадження діяльності професійними
учасниками фондового ринку, які
є членами саморегулівної організації,
розроблення і затвердження правил,
стандартів професійної поведінки
та провадження відповідного виду професійної
діяльності.
Саморегулівна організація
професійних учасників фондового
ринку набуває делегованих їй
Державною комісією з цінних паперів
та фондового ринку повноважень
з дня опублікування в офіційному
друкованому виданні Державної
комісії з цінних паперів та фондового
ринку рішення Державної комісії
з цінних паперів та фондового
ринку про делегування відповідних
повноважень саморегулівній організації.
Умовами для прийняття
рішення про делегування організації-претенденту
професійних учасників фондового
ринку повноважень Державної
комісії з цінних паперів та фондового
ринку щодо регулювання фондового
ринку є:
- наявність правил і стандартів професійної діяльності на фондовому ринку, що є обов'язковими для виконання всіма членами саморегулівної організації;
- статус непідприємницької організації;
- наявність у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше ніж 600 тисяч гривень.
Можливе делегування саморегулівним
організаціям та інших повноважень,
якщо це не суперечить чинному законодавству.
Порядок створення та діяльності
саморегулівних організацій в Україні
визначається Положенням про саморегулівну
організацію ринку цінних паперів,
затвердженим наказом ДКЦПФР № 329 від
11 грудня 1996 р., та зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 26 грудня
1996 р. за № 749/1774.
Відповідно до Положення
саморегулівна організація є
безприбутковою організацією з правами
юридичної особи.
Саморегулівна організація
створюється в організаційно-правових
формах, передбачених законодавством,
діє на основі Статуту, установчого
договору (якщо це передбачено для
обраної організаційно-правової форми),
а також правил цієї організації.
Статус саморегулівної організації
можуть одержати:
- громадські організації фізичних осіб - професійних учасників ринку цінних паперів;
- об'єднання юридичних осіб.
2.3. Нормативно-правова
база державного регулювання фондового
ринку в Україні
Стратегія й тактика фондової
політики фіксуються в нормативно-правових
і методичних документах. Законодавче
регулювання фондового ринку
України – це багаторівнева структура,
в основу якої покладено конституційні
принципи. Так, стаття 92 конституції України
гласить, що “основи створення і функціонування
фінансового, кредитного та інвестиційного
ринків” встановлюються лише законами
України.
До актів законодавства,
за допомогою яких здійснюється регулювання
правовідносин на українському фондовому
ринку, належать відповідні кодекси
і закони України, укази Президента
України, постанови Кабінету Міністрів
України, нормативні акти Державної
комісії з цінних паперів та фондового
ринку, міністерств і відомств, які
в межах своїх повноважень, визначених
чинним законодавством, здійснюють регулювання,
контроль і підтримують правопорядок
на фондовому ринку країни.
Цивільний кодекс України, Кодекс
про адміністративні правопорушення
та кримінальний кодекс України, закони
України “Про власність”, “Про підприємництво”,
“Про цінні папери і фондову біржу”,
“Про господарські товариства”, “Про
державне регулювання ринку цінних
паперів в Україні”, “Про Національну
депозитарну систему та особливості
електронного обігу цінних паперів
в Україні” регулюють відносини
на фондовому ринку в основному
через встановлення правовідносин
власності між фізичними та юридичними
особами, видів і форм цивільно-правових
договорів щодо власності, у тім
числі щодо цінних паперів, і застосування
адміністративних санкцій у разі
порушення законодавства.
Загальні основи регулювання
відносин власності в Україні
встановлюються також Законом України
“Про власність”, в якому визначається
поняття права власності та його
складових – прав володіння, використання
й розпорядження. У цьому ж Законі закріплено
форми власності – приватна, колективна
й державна, а також продекларовано принципи
рівності всіх форм власності й гарантії
захисту прав та інтересів власників від
неправомірних дій з боку фізичних і юридичних
осіб та з боку держави.
Законодавче регулювання
відносин і діяльності на фондовому
ринку в Україні здійснюється
спеціальними законами України: