Державне регулювання фондового ринку України

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2011 в 20:31, реферат

Описание работы

Фондовий ринок як механізм переміщення коштів від інвесторів до емітентів сприяє ринковому перерозподілу капіталів і спрямуванню їх у сфери найефективнішого використання. Аналіз сучасного стану та перспектив розвитку фондового ринку України є актуальною темою, оскільки Фондовий ринок – це важливий елемент мобілізації національних заощаджень та трансформації їх в інвестиційні ресурси, що важливо для подальшого розвитку усіх сфер економіки країни.

Содержание

1. Особливості становлення системи державного регулювання українського фондового ринку.
2. Державне регулювання фондового ринку за рахунок депозитарної системи.
3. Напрями удосконалення правового регулювання фондового ринку України.
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

реферат.docx

— 45.98 Кб (Скачать)

     Відповідно  до роз'яснення стає зрозуміло, що приведення діяльності відкритих і закритих акціонерних товариств у відповідність  з нормами Закону означає внесення змін до статутів акціонерних товариств, у тому числі зміни найменування із відкритого на публічне та із закритого на приватне акціонерне товариство та проведенні їх державної реєстрації.

     У зв'язку з тим, що зазначений документ не може відповісти на всі питання, які виникли з прийняттям Закону України "Про акціонерні товариства", Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має на меті розробити та прийняти роз'яснення щодо інших положень Закону.

         2. Закон України  "Про внесення  змін до деяких  законодавчих актів  України щодо відповідальності  за правопорушення  на ринку цінних  паперів".

     Цей Закон був розроблений Державною  комісією з цінних паперів та фондового  ринку і 2 січня 2009 р. підписаний Президентом  України.

     На  сьогодні фондовий ринок фактично перетворився на інсайдерський. У сучасних умовах існування ринку цінних паперів дедалі неможливим стає визначення справедливої, ринкової ціни на цінні папери серед учасників ринку, що призводить до втрати інвесторів і відповідно зменшує ліквідність ринку. Враховуючи зазначене, виникла необхідність запровадження відповідальності посадових осіб емітентів та професійних учасників фондового ринку за порушення прав інвесторів (у тому числі акціонерів).

     Головною  метою ухвалення цього Закону є вдосконалення і введення кримінальної та адміністративної відповідальності за використання інсай-дерської інформації при здійсненні операцій з цінними паперами, за шахрайство та перешкоджання в наданні інформації або її спотворенні, яку згідно з чинним законодавством має право отримувати інвестор (у тому числі акціонер). Основне завдання законодавчого акта - запобігання зловживанням при купівлі чи продажу акцій та заподіянні шкоди учасникам ринку цінних паперів через маніпуляцію з інформацією про емітентів та їхні цінні папери.

     Слід  зазначити, що також важливим завданням  закону є підвищення рівня правової дисципліни з боку учасників фондового  ринку. З цією метою збільшено  розмір штрафних санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, для цього  внесено зміни до частини першої ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", якою передбачено застосування Комісією фінансових санкцій до юридичних осіб та викладено у новій редакції, а також було вилучено ст. 13 із цього Закону.

     Хочу  звернути увагу на норми Закону, якими посилюється відповідальність юридичних осіб за вчинення правопорушень на ринку цінних паперів. Наприклад, за невиконання рішень ДКЦПФР або розпоряджень, постанов чи рішень уповноважених осіб Комісії щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів до юридичних осіб застосовується фінансова санкція у розмірі від 1 до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить від 17 до 85 тис. грн відповідно.

     Крім  того, якщо фіксується повторне порушення  протягом року, штрафна санкція значно збільшується. Так, за повторне вчинення порушення протягом року юридична особа карається штрафом від 5 до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або від 85 до 170 тис. грн.

     Якщо  порівнювати нові норми закону з  тими, які діяли до внесення змін до частини першої ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів", то різниця у штрафних санкціях досить велика. Згідно з п. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рішень про усунення порушень щодо цінних паперів по відношенню доюридичних осіб застосовувався штраф у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 8500 грн).

     Не  залишилося поза увагою також посилення  відповідальності за вчинення правопорушень на фондовому ринку фізичних осіб, а саме посадових осіб емітента та спеціалістів, які працюють на фондовому ринку. Наприклад, нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, тягне за собою накладання штрафу на цих осіб розміром від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або від 3400 до 8500 грн відповідно.

     Попередні норми Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" не визначали міри покарання для  юридичних осіб за не-оприлюднення та неопублікування інформації про свою діяльність, а встановлювали лише розмір штрафу за ненадання інформації - до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 17 тис. грн).

     Крім  того, зміни до законодавства насамперед розширюють повноваження головного державного регулятора ринку цінних паперів - Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

     3. Інші законодавчі  акти та законопроекти

     На  початку 2009 р. Президент України  підписав Закон "Про внесення змін до Закону України "Про інститути  спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", який є позитивним чинником для подальшого розвитку індустрії інвестиційного бізнесу та має на меті передусім вдосконалити норми законодавства, які регулюють діяльність ІСІ з урахуванням практики їхнього функціонування в Україні.

     Крім  того, документ вирішує чимало концептуальних проблем, зокрема, врегульовано питання  диверсифікації активів ІСІ, що дасть  змогу оперативніше вилучати активи з ризикових фінансових інструментів і вкладати їх у стабільні та захищені інструменти.

     Ухвалення Закону "Про внесення змін до Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" тягне за собою внесення змін до ряду нормативно-правових актів, норми яких визначають вимоги до діяльності ІСІ.

     З метою вдосконалення правового  поля відповідно до потреб ринку Українська асоціація інвестиційного бізнесу  у співпраці з Державною комісією з цінних паперів та фондового  ринку має на меті у стислі терміни  розробити законодавчу та нормативну базу інвестиційного бізнесу, яка б  захищала інтереси інститутів спільного  інвестування та їхніх інвесторів.

     У зв'язку з визначенням частиною другою ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" норми "акції товариств існують виключно в бездокументарній формі", яка набирає чинності через два роки з дня опублікування Закону, стає актуальним питання вдосконалення законодавчої бази депозитарної системи.

     Так, на розгляді у Верховній Раді України  перебуває законопроект "Про систему  депозитарного обліку цінних паперів", метою якого є створення розвиненої та прозорої депозитарної системи України, яка б змогла забезпечити обслуговування операцій з цінними паперами, усунути недоліки всистемі обліку прав власності на цінні папери та, найголовніше, врегулювати питання створення й функціонування в Україні центрального депозитарію цінних паперів.

     Наведені  законодавчі акти - це великий крок у напрямку врегулювання проблем  ефективного функціонування фондового  ринку України та економіки країни в цілому.

     Незважаючи  на невирішені питання, які призводять до проблемних ситуацій на фондовому ринку, зазначені нормативні документи мають створити нові "прозорі" правила гри, вдосконалити правові відносини на фондовому ринку та підтримати ефективне його функціонування. 
 
 

Висновки

     В Україні сьогодні вже сформувалася думка як багатьох учасників фондового  ринку, так і регуляторних державних органів про доцільність реалізації централізованої дворівневої депозитарної системи: центральний депозитарій - це хранителі цінних паперів. Багато в чому ця позиція сформована й завдяки тому, що де-факто таку систему вже створено, і вона працює. Її центральною ланкою став депозитарій "Міжрегіональна фондова спілка", акціонерами й учасниками якого є всі ліцензовані в Україні хранителі.

Фондовий  ринок у системі державного управління відіграє не тільки роль фінансового полігону для обігу цінних паперів. Він та його інструменти включаються в систему заходів, що належать до бюджетної, фіскальної, соціальної та інших видів політики.

     Сьогодні  не потрібно доказів того, що фондовий ринок - це обов'язковий елемент зростання  економіки, оскільки він є вищою  формою розвитку товарно-грошових відносин. При гармонічному розвитку інфраструктури, налагодженому правовому забезпеченні механізмів захисту всіх учасників інвесторів, емітентів, посередників - фондовий ринок є ефективним двигуном економічного розвитку будь-якої країни . Незважаючи на те, що фондовий ринок України зростає, але за світовими мірками це зростання незначне.

     Світовий  досвід свідчить, що для вирішення цих проблем, для забезпечення функціонування фондового ринку недостатньо тільки використовувати новітні інформаційні технології і сучасні фінансові інструменти, необхідно налагодити взаємодію системо-утворювального комплексу взаємозалежних інститутів інфраструктури ринків капіталу, яким виступає депозитарна система.

Децентралізована  діяльність учасників фондового  ринку, непрозорість системи створення  угод та недосконалість системи обліку прав власності перешкоджають розвитку фондового ринку України. 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури

  1. Корнєєв В.В. Інвестиційна спорідненість приватизації і фондового ринку / В.В. Корнєєв // Фінанси України. -2002. - № 4 (77). - С. 73-79.
  2. Павлов В.І. Ринок цінних паперів в умовах приватизації: регіональний аспект : монографія / В.І. Павлов, І.В. Кривов'я-зюк. - Луцьк : Надстир'я, 2002. - 160 с.
  3. Денисенко М.П. Фондовий ринок України: ретроспектива та погляд у майбутнє М.П. Денисенко // Акционер. -2002. - № 3. - С. 42-48.
  4. Ромащенко О. Проблеми інвестування страхових резервів на ринку цінних паперів / О. Ромащенко // Ринок цінних паперів України. - 2002. - № 9-10. -С. 71-78.
  5. Отченаш А.А. Ліквідність фондового ринку та зростання його капіталізації - як цього досягти / А.А. Отченаш // Матеріали УІІІ міжнародного форуму учасників ринку капіталу, 15-18 вересня 2005 р. -С. 5-13
  6. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991 р. №1201-ХІІ // ВВР України. - 1991. - № 38. - С. 508.
  7. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР. - ВВР України. - 1996. - № 51. - С. 292.
  8. Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997 р. №710/97-ВР. - ВВР України. -1998. - № 15. - С. 67.
  9. Річний звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2008 рік
  10. Михальський В. Сучасний стан фондового ринку України крізь призму процесів глобалізації у світовій економіці / В. Михальський // Ринок цінних паперів України. - 2007. -№ 7-8. - С. 29-38.
  11. Міньков В. І. Деякі особливості розвитку фондового ринку України / В. І. Міньков // Фінанси України. - 2005. - № 12. - С. 104-114.
  12. Мозговий О. М. Цінні папери: історія та сучасність. Історико-економічний нарис / О. М. Мозговий [та ін.]. - Одесса : КП ОМД, 2003.
  13. Пилипенко І. І. Цінні папери в Україні / І. І.Пилипенко, О. П.Жук. - К. : ІВЦ Держкомстату України. - 2001. - 305 с.

Информация о работе Державне регулювання фондового ринку України