Депозитна політика комерційного банку

місяців, до року, від року до 4 років.  
Зазначені коефіцієнти повинні бути, як правило, нижче 100%.  
         Додатковими чинниками підтримки ліквідності є обмеження розміру кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних коштів установи банку, і видача кредиту можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального обсягу кредитування, що мінімізує втрати банку від порушення умов повернення позичок.  
Банки звичайноза участю держави практикують "трансформацію" ліквідних грошових нагромаджень, насамперед депозитів, у середньо- і довгострокові кредити . Деякі банки скорочують короткострокові позички при одночасному розширенні середньострокового і довгострокового кредитування, зокрема, житлового будівництва, домагаючись високого коефіцієнта "трансформації" ресурсів короткострокових у довгострокові. Коефіцієнт розраховується по формулі:  
де: R - короткострокові ресурси;  
S - короткострокові позички;  
К - трансформація ресурсів по терміну може бути однією з причин загострення банківської ліквідності. Тому необхідно регулювати трансформацію ресурсів шляхом страхування і резервування частини короткострокових ресурсів на рівні 10-20%.  
       Досвід закордонних і вітчизняних комерційних банків свідчить про те, що головними чинниками, що визначають ліквідність, є тип притягнутих депозитів (терміновий або до запитання), джерело їх походження і стабільність. Як відомо, Національний банк для підтримки комерційними банками своєї ліквідності, тобто спроможності своєчасно, цілком і безперебійно робити платежі за своїми обов'язками, установлює визначені обов'язкові співвідношення між власними

                                                                                                                           

                                                                                                                           29

коштами банку і залученими ресурсів. У процесі аналізу балансу на ліквідність можуть бути виявлені відхилення убік як зниження мінімально припустимих значень, так і їхнього істотного перевищення. У першому випадку комерційним банкам наказується в місячний термін призвести показники ліквідності у відповідність із нормативними значеннями. Це можливо за рахунок скорочення    насамперед міжбанківських кредитів, кредиторської заборгованості й інших видів притягнутих ресурсів, а також за рахунок збільшення власних коштів банку. Проте варто мати на увазі, що притягнення додаткового капіталу у формі випуску нових акцій викликає скорочення дивідендів і несхвалення пайовиків.  
Якщо фактичне значення основного нормативного коефіцієнта ліквідності виявляється набагато більше, чим встановлене мінімально допустиме. те діяльність такого банку буде негативно оцінюватися його пайовиками, із погляду невикористаних можливостей, для одержання прибутку . У цьому випадку варто зауважити, що аналіз ліквідності балансу повинний проводитися одночасно з аналізом прибутковості банку.

     Досвід роботи комерційних банків показує, що банки одержують більше прибутку, коли функціонують на грані мінімально допустимих значень нормативів ліквідності, тобто цілком використовують надані їм права по притягненню коштів у якості кредитних ресурсів. Стан ліквідності активів аналізується через відхилення фактичних значень від нормативно встановлених співвідношень різноманітних груп активних статей балансу і капіталу банку, депозитних рахунків, виділення і порівняння ліквідних активів із загальною сумою активу балансу. Якщо співвідношення виданих кредитів і суми розрахункових поточних рахунків, внесків і депозитів систематично перевищує нормативно встановлене, то банку варто змінити свою стратегію і тактику убік активізації депозитної політики, розвитку супутніх залучень внесків банківських послуг із метою розширення ресурсного потенціалу .

 

 

 

                                                                         30

 

                                                           ВИСНОВКИ

 

 

Першочерговим завданням  банківських установ є створення  достатньої ресурсної бази для здійснення власної діяльності, тому розробка депозитної політики є важливим елементом  у складі банківської політики.

Чіткого трактування політики банку у галузі формування його ресурсної  бази не існує, незважаючи на те, що така політика, безумовно, наявна в банківській діяльності. Беручи до уваги роботи вчених у сфері дослідження даного питання, узагальнено, що депозитна політика – це програма дій, що являє собою сукупність засобів, інструментів та методів реалізації задля досягнення тактичних і стратегічних цілей на ринку депозитних послуг з метою формування достатньої для здійснення діяльності ресурсної бази, забезпечення стійкості банківської установи, а також збереження її конкурентних переваг.

В залежності від обраної стратегії та в результаті оцінки наявного ресурсного потенціалу банком обирається відповідний тип депозитної політики. Таким чином, при агресивній депозитній політиці банк орієнтується на залучення великих обсягів шляхом запропонованих високих процентних ставок, при поміркованій політиці банком застосовуються процентні ставки, що відповідають ринковому рівню, при консервативній відбувається встановлення ставок на рівні мінімальних можливостей.

На депозитну політику впливає ряд факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Вплив факторів внутрішнього середовища в першу чергу залежить від рівня контролю в установі, а також швидкості реагування на ті чи інші зміни, спричинені ними. Фактори зовнішнього середовища є неконтрольованими чинниками впливу, що в свою чергу породжує необхідність проведення якісного маркетингового аналізу у відповідних відділах банківської установи.

В  процесі  розробки  депозитної  політики  виокремлюються  різні  етапи.

Перш за  все  визначається  стратегія.  Наступним  кроком  є  проведення

 

31

маркетингового аналізу, після якого банком здійснюється оцінка наявного ресурсного потенціалу. У відповідності до можливостей обирається належний тип депозитної політики, визначаються основні напрями діяльності та здійснюється постановка поточних задач. Наступним важливим кроком є добір інструментів, що відбувається в результаті впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

 

Інструменти реалізації депозитної політики можна розділити на цінові та нецінові. До цінових інструментів відноситься перш за все процентна ставка по депозитам, тарифи розрахунково-касового обслуговування, умови нарахування та сплати процентів, сума вкладу. До нецінових інструментів відносять рекламну кампанію, забезпечення належного іміджу та рівня обслуговування,

 

можливості до розширення асортименту продукції, можливості розширення філіальної мережі, а також  проведення різноманітних заохочувальних заходів.

 

З’ясовано, що при аналізі  депозитної політики використовуються методи фінансового, стратегічного  та економіко-математичного аналізу. Інформаційне забезпечення аналізу  формується за допомогою отриманих  даних про зовнішні та внутрішні  фактори впливу на депозитну політику банку.

 

В результаті дослідження наукових праць з’ясовано, що при розробці депозитної політики банку, все більшої популярності набуває використання методу системи збалансованих показників. На основі сформованої BSC

 

сформовано комплекс взаємопов’язаних маркетингових інструментів аналізу  клієнтської складової банку. Рекомендований комплекс доцільно застосовувати на практиці лише за умови забезпечення тісного зв’язку між інструментами кожного напряму аналізу.

 

Таким чином, в умовах постійно зростаючої конкуренції для успішної роботи банківської установи питання  розробки якісної депозитної політики є одним із пріоритетних напрямів ефективної реалізації у складі загальної банківської політики. Описаний у роботі механізм розробки та реалізації депозитної політики забезпечить досягнення поставлених стратегічних цілей банківської установи.

 

32

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Аналіз    банківської    діяльності    [Текст]    :    навч.    посіб.    /

 

[Герасимович А. М., Алексеєнко  М. Д., Парасій-Вергуненко І. М.  та ін.] : під заг. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2004. – 599 с.

 

2. Банківські  операції  [Текст]  :  підручн.  /  [Мороз А.  М.,  Савлук  М.  І.,

 

Пуховкіна М. Ф. та ін.] : під заг. ред. д-ра екон. нааук., проф. А. М. Мороза. –

 

2-ге вид., випр. і доп.  – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.

 

3. Барилюк, І. Збалансована  система показників – основа  стратегічного управління ресурсним  потенціалом банківських установ [Текст] / І. Барилюк //

 

Формування ринкової економіки  в Україні, 2009. – № 19. – С. 147-153.

 

4. Бартош, О. Депозитна політика банку та основні етапи її формування

 

[Текст] / О. Бартош // Вісник УБС НБУ. – 2008. – №3.
5.	Бєлова  І.  В.	Організація  контролю  в  банку  [Текст]	:	навч.  посіб.	/
І. В. Бєлова. – Суми: ВТД  «Університетська книга», 2009. – 302 с. - ISBN 978-
966-680-442-9.
6.	Васюренко,	О.   В.   Банківські   операції   [Текст]	:	навч.посіб.	/
О. В. Васюренко – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 255 с.
7.	Данилова,  Т.  Н.  Применение  финансовых  моделей  для  исследования
кредитно-депозитных стратегий  деятельности коммерческого банка [Текст]					/
Т. Н. Данилова, А. В. Решетов // Финансы и кредит. – 2008. – № 32. – С.4-30.

 

8. Дребот, Н. П. Стратегія банківської установи на ринку депозитних послуг

 

[Текст] / Н. П. Дребот, О.  Р. Галько // Регіональна економіка.  – 2008. – № 4. –

 

С.125-132.

 

9. Дмітрієва, О. А. Депозитна політика комерційного банку в умовах стабілізації грошово-кредитного ринку України [Текст] : автореф. дис. … канд.

 

екон. наук : 08.04.01 / Дмітрієва Олена Анатоліївна. – Київ, 2004. – 18 с.

 

33

 

10. Дмітрієва, О. А. Оптимізація депозитної діяльності комерційного банку

 

[Текст] / О. А. Дмітрієва // Фінанси України. – 2008. – № 5. – С. 15-17.

 

11. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних)

 

операцій та формування і  використання резервів під кредитні ризики в банках України, затверджена постановою Правління НБУ від 15. 09.2004 р. № 435. –

 

Режим доступу : http //zakon.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки Інтернету.

16. Кириленко,  В.  Депозитна  політика  комерційного  банку  [Текст]  /

 

В. Кириленко // Банківська справа. – 2005. – № 2. – С. 29-36.

 

17. Мельникова, І. Маркетингові аспекти формування депозитної бази комерційного банку [Текст] / І. Мельникова // Банківська справа. – 1999. – № 3

 

– С. 40-41.

 

18. Механизм  формирования  депозитной  политики  коммерческого  банка

 

[Текст] : сборник научных статей / за ред. С. В. Шулякова. – Саратов: изд.

 

центр СГСЭУ, 2001. – 302 с.

 

19. Пошнєв, Р. В. Депозитна політика банку: суть та значення в діяльності банківської установи [Текст] / Р. В. Пошнєв // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 11. – С. 121-125.

 

20. Рисін, В. В. Складові елементи ефективної ресурсної політики комерційного банку [Текст] / В. В. Рисін // Регіональна економіка. – 2009. –

 

№ 3. – С. 115-123.