Боргова безпека України

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА  СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

Назва кафедри:_____________________________________________________

 

КУРСОВА РОБОТА З КУРСУ

 

«ФІНАНСИ»

на тему _____________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Виконавець

Студент(ка)    факультету_____________________________________________________________

_____________ курсу  _______________ групи___________

__________________________________________________________________

       (прізвище, ім’я та по батькові, власноручний  підпис)

 

 

Науковий керівник

______________________________________________

______________________________________________

(посада, вчений ступінь,  вчене звання,

прізвище, ім’я та по батькові, власний підпис)

 

 

 

Ірпінь-20___р.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………......................4

РОЗДІЛ 1.Теоретичні аспекти  боргової безпеки України……………………...............6

1. Економічна сутність боргової безпеки...………….................................................6
2. Запозичення в системі чинників фінансової стабільності України……………10

РОЗДІЛ 2. Аналіз боргової безпеки України..................................................................13

2.1. Динаміка та оцінка державних запозичень за 2005-2011 рр..................................13

2.2. Аналіз впливу державного боргу на фінансову безпеку України..........................17

РОЗДІЛ 3. Проблеми забезпечення боргової безпеки України та можливі шляхи їх вирішення………………………………………………………………...………………19

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………...23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  …………………………………………........25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В умовах зростаючого значення залучення додаткових коштів Україною, важливим постає питання визначення державної боргової політики.

Розмір державного боргу, методи погашення, впливають на всі  складові економічної системи держави: дефіцит державного бюджету, інвестиції в економіці країни, інфляцію та інші. Інвестиційна напруженість , а також потреби в капіталі для технологічного оновлення економіки зумовили необхідність попиту на державний борг в трансформаційній економіці країни. Управління державним боргом вимагає використання цілої системи методів по його регулюванню. Тобто, актуальним є виявлення проблем , які існують в цій сфері. Потрібно проаналізувати поточну політику управління державним боргом і її ефективність , а також стан державного боргу України.

Об’єктом дослідження  курсової роботи є державний борг та запозичення, як чинники впливу на боргову безпеку України.

Предметом дослідження є  економічні відносини пов’язані  з формуванням та регулюванням державних  запозичень та боргу країни.

Метою роботи є аналіз теоретичних  та практичних проблем боргової політики, а також оцінювання боргового навантаження держави за допомогою показників боргової безпеки.

Питання проблеми впливу державного боргу на темпи економічного зростання, розподілу боргового тягаря на економічні пропорції, на рівень споживання населення  залишаються в нашій економічній  теорії, практиці розробленими недостатньо. Особливого значення набуває необхідність розробки практичних рекомендацій для  мінімізації негативних наслідків  державних запозичень, для чого необхідно  визначити чіткі стратегічні  завдання боргової політики України.

Як методичний підхід в роботі було застосовано системний аналіз. Методичний апарат дослідження складають наукова дедукція та індукція. Також, було використано методи аналізу і синтезу процесів, що відбуваються в економічному житті країни. Системний підхід до прийняття рішень, пов’язаних з запозиченням , використанням коштів і обслуговуванням боргу.

Теоретичні розробки західних вчених не завжди можуть прямо застосовуватись  для аналізу ситуації в Україні, бо не враховують умови перехідної трансформаційної економіки. Українські вчені, практики, в свою чергу, повинні  враховувати світовий досвід ефективного  управління борговими зобов’язаннями, формуючи політику державних запозичень.

Вони працюють над теоретичними обґрунтуваннями доцільності запозичень, ефективного механізму їх обслуговування, моделюванням впливу на макропоказники соціально-економічного розвитку країни, розробкою практичних рекомендацій на основі статистико-економічного аналізу державного боргу. Відомими є праці Гальчинського А. [11], Черняка В. [20], Кравчука Н. [16], Дудченко В. [13] та інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  БОРГОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

 

1.1. Економічна  сутність боргової безпеки

Світова фінансова глобалізація безпосередньо вплинула на зростання  заборгованості країн. Це призвело до того, що остання функціонує як складовий  елемент міжнародної економічної  системи. Зростання світової боргової залежності відбувається внаслідок, з  одного боку, розширення відкритості  національних економік, у тому числі  і для участі іноземних інвесторів у фінансово-економічному житті  як розвинених країн, так і тих, що розвиваються. З іншого боку, країни (ті, що мають змогу розраховуватися за всіма боргами) не бажають повністю погашати борг, оскільки додаткові кредитні ресурси дають їм можливість прискорити зростання економічних, фінансових, військових та інших можливостей країни [17, С. 24-27].

Відповідно до ст. 2 Бюджетного Кодексу України державний борг – загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених  і непогашених боргових зобов'язань  держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають у дію в  результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору [7, С. 2].

Проблеми, що стоять на шляху  до фінансової стабільності та економічного зростання України, здебільшого  зумовлені дефіцитом фінансових ресурсів всередині країни. Засобами часткового вирішення фінансових проблем та пожвавлення економічної кон'юнктури у країні є зовнішні та внутрішні запозичення.

Негативним елементом  економічної політики, який є спільним для всіх країн постсоціалістичного табору, є проблеми з погашенням та обслуговуванням державного боргу, що зумовлено неспроможністю контролювати дефіцит державного бюджету. Варто відзначити, що використання державних запозичень на фінансування поточних бюджетних витрат, у т.ч. на обслуговування державного боргу є найменш ефективним шляхом. Водночас країни, що розвиваються, значну частку запозичень використовують якраз на обслуговування передусім зовнішнього боргу. Це характерно для України та майже для всіх постсоціалістичних країн Європи, що призводить до постійного зростання зовнішньої заборгованості [8, С. 354].

В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною  мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги [15, С.122].

Обсяг державного боргу та його структура значною мірою  визначають

рівень боргового навантаження та стан платоспроможності держави. Для оцінки боргового навантаження використовують, як правило, відношення суми державного боргу до ВВП [9, С. 462].

Виходячи з цього, запропоновано  визначення поняття «боргова безпека  держави», згідно якого це складова частина фінансової безпеки держави, яка являє собою певний рівень державної внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального відношення між ними, достатній для вирішення загальних  соціально-економічних потреб,  який дає змогу зберегти стійкість  фінансової системи країни до внутрішніх і зовнішніх загроз, забезпечити  відносну незалежність держави, зберігаючи при цьому економічну можливість країни здійснювати виплати на погашення  основної суми і відсотків без  загрози втратити суверенітет, одночасно  підтримуючи належний рівень платоспроможності  та кредитного рейтингу. З іншою  точки зору, боргова безпека держави - це збалансоване співвідношення між  внутрішніми та зовнішніми запозиченнями  з урахуванням сумарної величини державного боргу та вартості обслуговування його складових, яка забезпечує стійкість  фінансової сфери держави до внутрішніх та зовнішніх загроз, а також ефективне  функціонування національної економіки і соціальний розвиток держави [10, С. 37-46]

Існування численних і  високовартісних умовних зобов’язань  значно впливає на фінансову спроможність і фінансову безпеку держави. Внаслідок дії різноманітних факторів – соціальних, економічних, правових – умовні зобов’язання держави можуть набирати форми прямого державного боргу, а у випадку їх надмірного обсягу – підводити державу до дефолту. Г. Полакова справедливо вказує на те, що при існуванні ризикових умовних зобов’язань уряду балансування державного бюджету та утримування державного боргу на помірному рівні не гарантують фіскальної стабільності в майбутньому [3].

Аналіз боргового навантаження дозволяє оцінити, як співвідносяться  виплати за всіма борговими зобов’язаннями держави і «резерви ліквідності», тобто доходи бюджету після виконання  обов’язкових витрат [17, С. 27-29].

Зниження рівня боргової безпеки держави спричиняє: зростання  відсоткових ставок на ринку державних  запозичень, підвищення рівня оподаткування  суб'єктів господарювання, зменшення  виробничого споживання внаслідок  падіння інвестицій, відплив з  країни сукупних валютних резервів, передачу частини державної власності  у власність зарубіжних країн, зниження міжнародного престижу країни, посилення  невпевненості населення у завтрашньому дні. Тобто рівень боргової безпеки  безпосередньо позначається на рівні  бюджетної, інфляційної, валютної та інвестиційної  безпеки.

Боргова безпека визначається оптимальним співвідношенням між  внутрішніми та зовнішніми запозиченнями  з урахуванням сумарної величини державного боргу та вартості обслуговування її складових. При цьому слід пам’ятати, що збільшення внутрішнього боргу, у  свою чергу, стимулює значне зростання  зовнішніх запозичень.

Окрім цього, недостатній  рівень внутрішніх заощаджень та інвестиційної  активності у кінцевому підсумку призводить до розкручування боргової спіралі. Рівень боргової безпеки держави  може вимірюватися різними способами. Це і визначення питомої ваги країни в обсязі світового боргу, і оцінка дотримання певної кількості річних кредитних квот (при взаємовідносинах з МВФ), і визначення навантаження державного боргу на державний бюджет, динаміки загального обсягу державного боргу (індекс його зростання), величини зовнішнього боргу у розрахунку на душу населення (що характеризує ступінь  зовнішньоекономічної залежності країни) і темпів приросту зовнішнього боргу  на душу населення тощо.

Серед індикаторів боргової безпеки можна виділити співвідношення:

обсягу іноземних кредитів і річного обсягу експорту держави;

валового розміру державного зовнішнього боргу і річного  експорту товарів і

послуг;

суми на обслуговування зовнішнього  боргу і загальних валютних надходжень країни або вартості експорту товарів;

короткострокової зовнішньої заборгованості і поточних бюджетних  надходжень;

річної суми іноземних  позик під державні гарантії і  дохідної частини держбюджету;

суми державного боргу  в іноземній валюті і ВВП;

обсягу державного боргу  і грошової маси в обігу;

зростання державного боргу  за рік і річного обсягу державних  капітальних вкладень тощо [4, С. 354-357]

Проте, незважаючи на розмаїття  підходів до оцінки боргової безпеки  держави, сьогодні вже зроблено перший крок до систематизації цих підходів на державному рівні. Наприклад, згідно Наказу Міністерства економіки України  Методикою розрахунку рівня економічної  безпеки України від 02.03.2007р. № 60 офіційно визначено 5 показників економічної  безпеки та їх граничні значення в Україні (див. таб. 1.1.):

Таблиця 1.1.

Індикатори економічної  безпеки (розроблені Міністерством  економіки України)

№ з/п	Показник	Нормативне значення
1	Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП	≤25%
2	Рівень зовнішньої заборгованості на 1 особу	≤200 дол. США
3	Відношення державного зовнішнього  боргу до річного експорту товарів  і послуг	≤70%
4	Відношення сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу  до доходів державного бюджету	≤20%

 

Продовження таблиці 1.1.

5

Відношення відсоткових  платежів з обслуговування зовнішнього  боргу до річного експорту товарів  і послуг

≤12%

Джерело: [18]

 

1.2. Запозичення  в системі чинників фінансової  стабільності України

Явище державних запозичень кардинально змінило думки та уявлення політичного світу про  можливості капіталу. Як слушно зауважив І. Бліох, “Всі великі відкриття нового часу не побачили б світу без допомоги кредиту, найбільші перевороти та досягнення Європи протягом XVII – XIX століть не відбулися б без допомоги державного кредиту” [5, С. 48].