Безготівкових розрахунків в Україні і шляхів їх удосконалення

       Можливістю  працювати в СЕП  за консолідованими кореспондентським рахунком скористалися 769 банківських установ. Найбільший попит серед цих учасників мала третя модель , в основі якої – використання  внутрішньобанківської платіжної системи для виконання переказів між філіями банку та міжбанківських переказів. Цю модель обрали 614 банківських установ , якими впродовж року було виконано 185 423 тисячі початкових платежів на суму 2 771 413 млн. грн. ( або 55% та 35% від загальної кількості та суми виконаних платежів).

       Решта учасників СЕП ( 155 банківських установ ) працювали за моделями 4 та 7. Ними продовж  року виконало 56 822 тисячі початкових платежів на суму 981 812 млн. грн [19, с. 31-32].

       Учасники  системи, враховуючи свої потреби, самостійно вирішують працювати їм за незалежним чи консолідованим кореспондентським рахунком.

       За  єдиним казначейським  рахунком (8 модель) працювало Державне казначейство України, яке у 2010 році виконало 31 619 тисяч платежів на суму 1 456 750 млн. грн.

       Послугами СЕП у режимі реального часу скористалися 430 установи (майже 44 % від загальної кількості учасників СЕП), але тільки 35 юридичних осіб виконували платежі  в цьому режимі. Незначна кількість учасників, які виконують платежі у режимі реального часу, свідчить про те, що нині у них немає гострої необхідності виконувати  такі платежі, оскільки швидкість  міжбанківських переказів у файловому режимі їх цілком влаштовує.

       Загальна кількість оброблених упродовж року початкових платежів  та електронних  розрахункових повідомлень  становила 336 948 тисяч штук на суму 7 908 704 млн. грн. (див, таблицю 2.1) . 
 
 

       Таблиця 2.1.

       Динаміка  початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень 

       Аналіз  динаміки зростання початкових платежів у 2009 – 2010 роках у розмірі режимів функціонування системи показує, що її завантаженість у файловому режимі за кількістю початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень зросла майже на 8 % та на 25 % за сумою 7 111 913 млн. грн. та 5 700 030 млн. грн.

         А у режимі реального часу – майже на 3 % та 70 % відповідно за сумою 7 908 704 млн. грн. та 6 168 083 млн. грн.

       Найбільше початкових платежів було здійснено  банками України – I групи ( див. таблицю 2.2. ) [20, с. 44-49].

       Таблиця 2.2.

       Структура початкових платежів за групами  банків 

       Як  видно із таблиці, що найбільше початкових платежів ( а саме: 304 932 тис. штук, або 90.5 % від загальної кількості) у 2010 році було здіснено  банками України, з яких 68 % - банки I групи .

       Упродовж  року в середньому за день оброблялося 1 мільйон  342 тисячі документів на суму  майже 31 509 млн. грн. Порівняння середньодобової завантаженості  за період  2009 – 2010 років ( див. таблицю 2.3).

       Таблиця 2.3.

       Середньодобова  завантаженість СЕП у 2009 – 2010 роках 

       Як  бачимо за даними таблиці, у звітному  році середньодобова завантаженість системи  зросла – як за кількістю початкових платежів і електронних розрахункових повідомлень, так і за сумою  1.1 та 1.3 раза відповідно.

       Підсумовуючи  викладене вище, зазначимо , що СЕП  успішно виконує покладені на неї функції державної системи  міжбанківських розрахунків, оперативно та надійно обслуговує учасників  системи, гарантуючи при цьому високий рівень безпеки та надійності  проведення  міжбанківських  переказів коштів  у національній валюті ( потенціал системи дає змогу щоденно обробляти до 5 мільйонів  документів, або у 3.7 раза більше, ніж оброблялося у 2010 році [25, с.42]. 
 

       2. 2. Аналіз системи безготівкових розрахунків в зарубіжних країнах 

       Держава зацікавлена в нарощуванні безготівкового обороту – його легше контролювати, легше стягувати податки та не потрібно піклуватися про оновлення, зберігання та перевезення готівки. Під тиском зростання  грошової маси,  розвитку комп’ютерних технологій традиційні гроші стають все менш зручними для проведення фінансових операцій .

       Доказом цього є досвід готівкових і безготівкових  розрахунків, а також динаміка використання різних засобів платежу в США. Тенденції, що виникають у США, рано чи пізно зачіпають інші країни . Зважаючи на це, можна з великою вірогідністю прогнозувати глобальний перехід від готівкового обігу до безготівкового [11, с. 74].

       Системи безготівкових розрахунків у національному масштабі Запроваджені Франції, Німеччині, Бельгії, Іспанії, Канаді, Японії, Хорватії, Португалії.

       Така  підвищена увага до створення  національних систем безготівкових  розрахунків пояснюється їхньою суттєвою економічною та соціальною ефективністю, можливістю створення « прозорої» системи фінансових потоків.

       Проте навіть в розвинених країнах, де електронні платежі існують декілька десятиліть, потенціал готівки далеко не вичерпаний. Так, наприклад, частка готівки в  структурі платіжних інструментів, використовуваних населенням при розрахунках у сфері роздрібної торгівлі, виключно велика: у США вона складає приблизно 75%, в Європі - 76-86%, в Японії - 90%. У Росії цей показник набагато вище і досягає 97%, що пояснюється пізнішою появою електронних засобів платежу (середина 90-х рр. минулого століття). Російські громадяни в даний час вважають за краще використовувати готівку як основний платіжний засіб [26, с. 29-32].

       Щодо  інших країн то у Італії та інших  країнах широкого поширення набули розрахунки - різновид безготівкових розрахунків ощадні каси. Сутність цих розрахунків полягає в перерахуванні коштів особливих рахунках на основі доручень  
 

       - письмових розпоряджень про перерахування  грошових коштів з рахунку  платника на рахунок одержувача.

       У   зарубіжних країнах використовуються різні платіжні інструменти, що залежить від історичних і соціальних особливостей цієї країни, від розвитку потреб у безготівкових розрахунках. Окрім того, у кожній країні для кожного засобу платежу діють свої законодавчі чи нормативні обмеження. Цим також пояснюється різниця в частоті використання тих чи інших засобів платежу в різних країнах (табл. 2.4, 2.5). 

       Таблиця 2.4.

       Порівняльна статистика використання різних інструментів платежу (відсотків від загальної  кількості трансакцій) [10, с. 31].