Банківська система

     Таким чином, розгляд правового статусу  банків в Україні свідчить, що правове регулювання кредитних установ має складну організаційно-правову природу, але воно має гарантувати інтереси кредиторів та вкладників банку від втрати коштів, гарантувати платоспроможність банку. Саме тому правовий статус будь-якого банку або фінансово-кредитної установи можна розглядати тільки в системній організації, яку очолює і якою керує від імені держави Національний банк України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Література

1. Банкiвська ециклопедiя. Пiд редакцiєю Мороза А.М., К.: Ельтон, 2004р.
2. Комерцiйнi банки в Українi . Довiдник. К: Вища школа, 2008—62с
3. Мороз А. Основи банкiвської справи, К: Лiбра, 2000р.
4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. Закон України "Про Національний банк України" від 27.02.2004.
5. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні / Затверджена постановою Правління НБУ № 368 від 28.08.2001р.
6. Положення НБУ “Про кредитування” Затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р. // Податки та бухгалтерський облік.-2000.-№59.-с.715

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Розглянемо  структуру та функції банківської  системи в економіці ринкового  типу. В такій економіці кредитно-банківська система представлена великим набором  банків та пов'язаних з ними різноманітних  кредитно-фінансових установ. В організаційному  аспекті банківська система є  сукупністю взаємопов'язаних та взаємодіючих банків,  кожний з яких виконує  функції,  які випливають з його призначення. Розрізняють емісійні,  комерційні,  інвестиційні,  іпотечні,  ощадні банки,  різні фінансові  компанії (пенсійні,  соціальні,  інноваційні). В сукупності всі ці фінансово-кредитні установи утворюють  банківську кредитну систему.

     Банківська  система в Україні має дворівневу побудову: на першому рівні —  Національний банк України, на другому  — комерційні банки.

     Провідне  місце в банківській системі  належить Національному банку України (НБУ). Він покликаний провадити єдину  політику в сфері грошового обігу, зміцнення національної грошової одиниці  — гривні.

     Національному банку України надано монопольне право на випуск грошей (емісію). Він  виконує роль емісійного центру. Банк зберігає резервні фонди грошових знаків, дорогоцінні метали, у тому числі  золото, валютні запаси.

     Національний  банк України обслуговує державний  борг країни, дає дозвіл на створення (реєстрацію) комерційних банків.

     Зміст діяльності Національного банку  України проявляється в його функціях, основних напрямах функціонування. Для  виконання завдань, покладених на цей  орган державного управління спеціальної  компетенції, Статутом передбачені  такі функції:

     а) брати участь у розробці основних напрямів і тенденцій економічного й соціального розвитку народного  господарства України, державного бюджету  України, прогнозу грошових доходів  і витрат населення;

     б) розробляти основні напрями єдиної грошово-кредитної політики, відповідно до яких здійснюється регулювання грошового  обігу в Україні;

     в) концентрувати кредитні ресурси, створені за рахунок коштів статутного та інших  фондів, залишків коштів державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, коштів в обігу та в міжбанківських розрахунках, а також переданих за плату  Ощадним банком коштів, які формуються за рахунок вкладів населення;

     г) продавати й купувати на договірних засадах кредитні ресурси;

     д) утворювати фонд регулювання кредитних  ресурсів банківської системи держави  за рахунок частини залучених  банками ресурсів і депозитів, визначати  розміри формування цього фонду;

     е) організовувати і проводити інкасацію, перевезення грошових знаків та інших  цінностей;

     ж) проводити єдину кредитну політику в державі, встановлювати правила  розрахунків і ведення касових  операцій, порядок ведення обліку й звітності у банках, визначати  розмір плати за залучені з інших  банків ресурси, виходячи із загальної  процентної політики;

     з) здійснювати регулювання рівня  банківських процентних ставок;

     й) організовувати касове виконання державного бюджету;

     к) зосереджувати на рахунках у своїх  установах валютні кошти валютного  фонду Кабінету Міністрів України, брати участь у розробці зведеного  валютного плану, забезпечувати  проведення єдиної валютної політики в державі;

     л) здійснювати обслуговування державного боргу, виконувати операції, пов'язані  з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою процентів  по них;

     м) давати дозвіл на утворення комерційних  банків за участю іноземних юридичних  осіб та іноземних громадян, реєструвати  комерційні банки і встановлювати  для них економічні нормативи  тощо.

     Разом із тим Національному банку надаються  такі права, що зумовлені його специфікою: встановлювати для комерційних  банків та їх філій обсяг і форми  звітності інформаційних матеріалів, необхідних для прогнозування і  планування з метою здійснення Єдиної державної політики в області  грошового обігу, кредитування, розрахунків, цінних паперів і валютних операцій; встановлювати за узгодженням з  комерційними банками, які здійснюють касове обслуговування підприємств, організацій, ліміт залишку грошей в операційній  касі, визначати вид національних грошових знаків, їх номінал, встановлювати  визначальні ознаки і порядок  платіжності, систему захисту; одержувати в іноземних і міжнародних банках та в інших фінансово-кредитних організаціях кредити, розміщувати по­зики, здійснювати операції в іноземній валюті; давати дозвіл організаціям України залучати кредити з-за кордону в межах загального ліміту зовнішньої заборгованості держави, який встановлюється Верховною Радою України; визначати ціни й тарифи на надані Національним банком і його установами послуги, якщо вони не встановлені законодавством України; утворювати у своєму підпорядкуванні підприємства і бути пайовиком або акціонером підприємств, необхідних для виконання завдань Національного банку, в тому чис­лі щодо виготовлення паперових грошей, виробництва необхідного для цієї мети паперу, виготовлення монет та інші права.

     Правове становище Національного банку  України, його особливе правове регулювання  зумовлює виконання специфічних  для нього банківських операцій.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок 

     Банки являються однією із найважливіших  структур ринкової економіки. Банківська діяльність суттєво перевищує ефективність суспільного виробництва, сприяє зросту виробництва суспільної праці.

     Україна на сьогоднішній день знаходиться у  стані переходу до нової економічної  системи, що заснована не на командно-розподільних, а на ринкових відносинах. Ринковій економіці потрібна відповідна банківська система, яка поступово починає  складатися.

     Відомо  що кредитно-банківська система має  життєво важливе для любої  країни світу, вона служить об’єктом пильного нагляду і регулювання  як зі сторони НБУ так і зі сторони  вищих органів державної влади  й управління.

     На  сьогоднішній день банківська система  України представлена двома рівнями, такими як НБУ та інші банки.

     Національний  банк встановлює правила та проводить  реєстрацію інших банків, видає ліцензії на ведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю інших банків в Україні. Як банк-банків тобто центральний  банк, веде рахунки інших банків, здійснює їх розрахунково–касове обслуговування, надає кредити банкам, встановлює правила існування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУ організовує касове виконання бюджету банківської системи України, надає кредити уряду.

     Головною  метою Центрального банку є забезпечення стабільності грошової одиниці, це є  чітко вказано в Основному  Законі України –  Конституції.

     Другою  ланкою банківської системи є  інші банки. Вони є основною ланкою Вони є основною ланкою грошово-кредитної системи і відносяться до особливої категорії ділових підприємств. Інші банки заохочують вкладення капіталів, заощаджень населення і інші вільні кошти, які вивільняються в процесі господарської діяльності, й пропонують їх у тимчасове користування іншим опонентам, які потребують додаткового капіталу. Головною метою інших банків є отримання максимального прибутку.

     Правові норми, що регулюють банківську діяльність містяться як у загальних так  і спеціальних, присвячених регулюванню  тільки банківських відносин, нормативних  актах. До них належать Конституція  України, закони України і постанови  Верховної Ради України, укази і  розпорядження Президента України, Постанови Кабінету Міністрів, постанови, положення, інструкції НБУ та Міністерства фінансів України.

     Отже, можна зробити висновок, що сукупність всіх правових норм, що регулюють організацію  банківської системи, діяльність Національного  банку України, діяльність інших  банків різних форм власності і проведення банківських операцій, становлять визначених комплекс норм і предметну єдність. Крім того, норми банківського права  включають також норми інших  галузей національного права.    
 

УКООПСПІЛКА

Львівська комерційна академія 

Кафедра банківської справи 
 

на тему:

«Правовий статус банків та фінансово-кредитних

установ в Україні»  
 

                                                                                  Виконала:

                                                                                                       студентка 362 групи

                                                                                          Тупичак Н.Р.

                                        Перевірила:

                                          Бабійчук Т.П. 
 

Львів 2011