Банківська система України

Основною складовою  внутрішнього контролю є контроль за ризиками. Одна з його особливостей полягає в тому, що, становлячи самостійну функцію ризик-менеджменту, контроль за ризиками водночас є складовою частиною інших функцій управління, а саме – служби внутрішнього контролю.

Служба внутрішнього контролю має постійно стежити за дотриманням таких критеріїв:

· Кількісні  та якісні значення параметрів ризиків, оперативність і достовірність інформування керівництва банку про поточний стан показників ризику в цілому по банку і в розрізі окремих підрозділів;

· Своєчасність дотримання підрозділами і працівниками прийнятих банком зобов’язань і  проведення розрахунків за ними, відповідність практики проведення операцій нормам чинного законодавства;

· Недопущення  збитків і зменшення обсягу власного капіталу банку при покритті витрат доходами або власними коштами з  урахуванням необхідності формування резервів на можливі втрати;

· Якість застави, що приймається банком як забезпечення наданих кредитів;

· Дотримання на практиці принципу колегіальності ухвалення  рішень (щодо надання великих кредитів, кредитів пов’язаним із банком особам тощо);

· Наявність  у банку можливості оперативно залучати ресурси або розміщувати кошти у разі непередбачених змін прибутковості окремих сегментів фінансового ринку (підтвердження лімітів на міжбанківському та інших ринках);

· Дотримання юридичної  правомірності й економічної  доцільності угод та операцій, що проводяться банком (використання стандартних форм договорів, узгодження їх із юридичною службою до підписання, проведення всіх необхідних процедур підтвердження операцій, особливо з використанням без паперових технологій та з питань фінансового моніторингу).

У світовій практиці служба внутрішнього контролю, як правило, наділяється правом призупиняти  проведення структурним підрозділом  або працівником операцій у разі порушення встановлених значень  ризиків до ухвалення рішення  компетентним органом управління банку.

Банківський контроль неможливо уявити без такої важливої складової, як моніторинг. Це – система  постійного контролю за рівнем ризиків, спрямована на підтримання стабільної роботи банківської установи.

Моніторинг  здійснюється шляхом постійного спостереження за дотримання банком установлених стандартів, лімітів концентрації, індикативних значень, встановлених як щодо кредитної організації в цілому, так і щодо кожної банківської операції. Моніторинг банківських ризиків передбачає своєчасне інформування про виявлені негаразди та відповідне реагування на них і є базою для прийняття обґрунтованих рішень щодо мінімізації виявлених ризиків. Дієвість моніторингу визначається оперативністю і якістю інформаційних звітів, які готуються службою внутрішнього банківського контролю, та налагодженою системою зворотного реагування на виявлені відхилення.

Контроль за функціонуванням системи управління банківськими ризиками банк має проводити  постійно.

Головні завдання банку в процесі організації  контролю за ризиками такі:

· Забезпечення виконання внутрібанківських нормативних  обмежень та лімітів за розміром ризикових  операцій;

· Постійний  аналіз змін основних індикаторів ризиків  та умов функціонування банку;

· Належний стан звітності і моніторингу ризиків, що дає змогу одержувати адекватну інформацію про діяльність фронт-офісних підрозділів та про ризики, що приймаються ними;

· Визначення у  службових документах і дотримання встановлених процедур та повноважень  у ході ухвалення рішень [13, с. 40 – 42].

Отже, керівництво банківської установи має регулярно перевіряти, наскільки інтенсивно діє система управління, передусім – управління ризиками.

Висновки 

Отже, можна  зробити висновок, що Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошово-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Банківська  система організовує і обслуговує рух головного атрибуту ринку  – капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію і перетікання у ті сфери суспільного виробництва, де виникає дефіцит капіталу.

Національний  банк України є особливим центральним  органом державного управління, її емісійним центром, проводить єдину  державну політику в галузі грошового  обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн.

Передумовою ефективної діяльності банку як специфічного господарського товариства виступає створення відповідної  ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та використовуються ним для здійснення активних операцій. Первісну роль у цьому процесі відіграє формування власного капіталу банку.

Особливість банківських  послуг полягає у такому:

§ по-перше, для  надання банківських послуг банкам, як правило, не потрібні додаткові ресурси;

§ по-друге, найбільшу  частину доходів від надання  послуг банки одержують у вигляді  комісії;

§ по-третє, при  наданні послуг діяльність банків спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не пов’язані з матеріальними наслідками.

Під регулюванням банківської діяльності розуміють  насамперед розробку та видання уповноваженими органами конкретних правил та інструкцій, що базуються на діючому законодавстві і визначають структуру та способи здійснення банківської справи. Такі закони та інструкції формують певні рамки поведінки банків, що сприяють підтримці надійної та ефективної банківської системи.

Внутрішній  контроль – це процес, що постійно здійснюється на всіх рівнях банку і покликаний сприяти досягненню мети, визначеної стратегією його розвитку.

Список літератури

1. Адамик Б.П.  Центральний банк і грошово-кредитна  політика: Підручник. – Тернопіль:  Карт-бланш, 2007. – 397 с.

2. Банківська  енциклопедія / Під ред. А.М. Мороза. – К.: Ельтон, 2005. – 336 с. 

3. Бугулов В.М., Бугулова Т.В. Національний банк  і його операції: Конспект лекцій. – К.: МАУП, 2007. – 44 с. 

4. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Банківська справа: Навчальний посібник. – Львів: “Новий Світ - 2000”, 2008. – 560 с.

5. Вовчак О.Д., Скаско О.І., Стасів А,М, Банківський  нагляд. – Львів: “Новий Світ  – 2000”, 2005. – 480 с. 

6. Гетьман В.П., Килимник Ю.В. Національний банк  у системі влади. – К., 2004. –  36 с. 

7. Гранкевич-Вальтц Г. Центральний банк. Центр освіти та розвитку бізнесу. – Варшава, 2004. – 158 с.

8. Динаміка фінансового  стану банків України на 1 січня  2004р. // Вісник НБУ. – 2004. - №  2. – с. 44 – 45.

9. Коваленко  В.В. Центральний банк і грошово-кредитна  політика: Навч. посібник. – К.: Знання України, 2006. – 332 с.

10. Козюк В.В.  Незалежність центральних банків: Монографія. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 244 с. 

11. Козюк В.В.  Центральний банк і грошово-кредитна  політика. – Тернопіль: Джура, 2004. – 260 с.

12. Косова Т.Д.  Аналіз банківської діяльності: Навч. посібник. – К.: Центр учбової  літератури, 2008. – 486 с. 

13. Краснова, І.  Внутрішній контроль у банку:  завдання та організація / І.  Краснова // Вісник НБУ. – 2007. - №9. – с. 40 – 42.

14. Леончук І.Д. Операції центрального банку: Навч. посібник. – К.: Алеута, 2005. – 143 с.

15. Любунь О.С., Любунь В.С., Іванець І.В. Національний  банк України: основні функції,  грошово-кредитна політика, регулювання  банківської діяльності: Навчальний  посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 351 с.

16. Міщенко В.І., Кротюк В.Л. Центральні банки:  організаційно-правові засади. –  К.: Т-во “Знання”, КОО. – 2004. –  372 с. 

17. Петрук О.М.  Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д. е. н., проф. Ф.Ф.  Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.

18. Романишин  В.О., Уманців Ю.М. Центральний  банк і грошово-кредитна політика: Навч. посібник. – К.: Атака, 2005. –  480 с. 

19. Снігурська  Л.П. Банківські операції і  послуги: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2006. – 456 с. 

Додатки

Додаток А 

 

Рис.1. Структура капіталу НБУ

Додаток Б 

Показники діяльності банківської  системи України
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Емісія готівки до попереднього періоду, %	135	151	137	108	127	143	126
Грошова маса (МЗ), млн. грн. до попереднього періоду, %	32252 145	45755 142	64870 142	95043 147	125801 132	194071 154	261063 135
Норматив обов’язкового резервування коштів банків у НБУ на кінець періоду, %	15	6 – 14	0 – 12	0 – 12	6 – 7	6 – 8	0,5 – 5
Облікова ставка НБУ на кінець періоду, %	27,0	12,5	7,0	7,0	9,0	9,5	8,5
Відсоткова ставка рефінансування (середньозважена річна за всіма інструментами), % за ломбардними кредитами  за операціями РЕПО за іншими механізмами  за кредитами овернайт на тендері	29,6 30,9 28,0 – – –	20,2 – 22,0 21,0 20,4 16,5	9,2 – 11,7 – 10,7 9,2	8,0 – 8,0 – 8,0 8,3	16,1 – 13,5 – 17,1 13,1	14,7 – 12,0 – 14,9 12,9	11,5 – 10,7 – 12,1 10,4
Відсоткові ставки у національній валюті, % за кредитами  за депозитами	37,3 9,2	29,6 10,8	19,6 6,9	17,7 8,0	17,5 7,9	16,4 8,0	15,1 7,6
Вимоги банків за наданими кредитами, млн. грн. до попереднього періоду, %	19574 162	28373 145	42035 148	67835 161	88579 131	143418 162	245226 171
Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб, млн. грн. до попереднього періоду, %	18738 154	25674 137	37715 147	61617 163	82959 135	132745 160	184234 139
Зобов’язання банків за коштами, залученими на рахунки фізичних осіб, млн. грн. у національній валюті, млн. грн. до попереднього періоду, % в іноземній валюті, млн. грн. до попереднього періоду, %	6780 3481 161 3299 156	11338 6566 189 4772 145	19302 11601 177 7701 161	32396 18875 163 13521 176	41611 22116 117 19495 144	73202 42176 191 31026 159	106715 57837 137 48878 158
Первинний ринок державних цінних паперів  обсяги продажу, тис. шт. сума коштів, залучених до бюджету, млн. грн.	20389 1892	1271 1190	2948 2849	1189 1161	2224 2204	6899 7153	1582 1320
Індекси офіційного курсу національної валюти до 1 дол. США до попереднього періоду, разів	1,042	0,975	1,006	1,000	0,995	0,952	1,000
Фінансовий результат діяльності банків за період, млн. грн. доходи  витрати чистий прибуток(- збиток)	7491 7520 -30	8520 7990 530	10358 9675 683	13859 13033 827	19853 18592 1261	27205 25038 2166	41407 37297 4110