Аналіз стану та використання необоротних активів (основних засобів)

.

.

=

або К_п = 100 % – К_з = 100 % – 35 % = 65 %.

  

=

.

.

.

  Із  загального обсягу надходження основних засобів 400 тис. грн спрямовано на заміну зношених засобів, а 320 тис. грн забезпечують приріст основних засобів.

.

.

.

.

  Розрахункові  дані свідчать про значну зношеність основних засобів, підвищення її рівня  на кінець року та про розширене відтворення їх, бо коефіцієнт надходження випереджає коефіцієнт вибуття, причому інтенсивний спосіб оновлення основних засобів випереджає екстенсивний. На рівень збільшення (приріст) основних засобів за поточний рік указує екстенсивний коефіцієнт їх оновлення, що становить 3,8 %.

4. Показники використання 
основних засобів

        Поліпшення використання діючих основних засобів забезпечує зростання обсягів виробництва  без залучення додаткових інвестицій. Ступінь використання основних засобів залежить від їхнього технічного стану, рівня механізації та автоматизації виробничого процесу, ступеня завантаження обладнання тощо.

  Для характеристики використання основних засобів застосовують систему показників (табл. 7).

Таблиця 7

ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ Й ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

  Під час розрахунку капіталовіддачі  на рівні підприємств і галузей як продукція використовується обсяг виробленої продукції або валова додана вартість, на рівні економіки в цілому — вартість ВВП.

  Середньорічна вартість основних засобів обчислюється за формулою середньої хронологічної з даних про балансову вартість на початок кожного місяця.

  Між показниками капіталовіддачі існує взаємозв’язок. Так, добуток капіталовіддачі активної частини основних засобів і їхньої частки в загальній вартості основних засобів харак-теризує використання всіх основних засобів, тобто капіталовіддачу загальну:

  Така  залежність зберігається і між індексами  цих величин, тобто на динаміку капіталовіддачі  впливають зміни віддачі активної частини засобів праці та їхньої частки у структурі засобів праці: Iк = Iк_a · Id_a. Підвищення віддачі активної частини засобів праці, удосконалення структури основних засобів, яке проявляється у зростанні частки їх активної частини, і збільшення обсягу основних засобів є факторами збільшення вироб- 
леної продукції.

  Приріст продукції ΔQ за рахунок кожного фактора дорівнюватиме:

ΔQ = ΔQ _(КВ) + ΔQ _(ОЗ), або ΔQ = ΔQ _(КВа) + ΔQ _(da) + ΔQ _(ОЗ),

Q₁ – Q₀ = (КВ_а1 – КВ_а0) · d_a1 ОЗ₁ + (d_a1 – d_a0)КВ_а0ОЗ₁ + (ОЗ₁ – ОЗ₀) · КВ₀.

  Збільшення  обсягу виробленої продукції за рахунок  першого фактора характеризує інтенсивний  напрям розвитку виробництва.

  У разі браку прямих даних можна  скористатись індексами відповідних показників і визначити у відносному виразі зміну обсягу продукції за рахунок зміни:

• капіталовіддачі активної частини Q_(ка) = (І_ка – 1) Іd_aI_ОЗ;
• частки активної частини основних засобів Q_(dа) = (Іd – 1) I_ОЗ;
• обсягу основних засобів Q_ОЗ = І_ОЗ — 1.

  В економіко-статистичному аналізі  використання основних засобів важливе  місце посідає вивчення динаміки капіталовіддачі. З цією метою застосовують індексний метод аналізу.

  Для характеристики динаміки капіталовіддачі окремих підприємств застосовують індивідуальні індекси: .

  Динаміку  капіталовіддачі сукупності підприємств (фірми, об’єднання, виду економічної  діяльності) характеризують за допомогою  системи загальних індексів змінного, фіксованого складу і впливу структурних зрушень.

  Індекс  капіталовіддачі змінного складу (індекс середньої капіталовіддачі) обчислюють за формулою:

,

де  Q₀, Q₁ — обсяг продукції відповідно в базисному й поточному періодах; ОЗ₀, ОЗ₁ — середньорічна вартість основних засобів відповідно в базисному й поточному періодах; КВ₀, КВ₁ — капіталовіддача відповідно в базисному й поточному періодах;

  d₀, d₁ — частка основних засобів окремих підприємств у загаль- 
ному обсязі їх відповідно в базисному й поточному періодах.

  Індекс  капіталовіддачі фіксованого складу має такий вигляд:

.

  Якщо  на індекс капіталовіддачі змінного складу впливає як зміна капіталовіддачі  окремих підприємств, так і зміна  частки основних засобів окремих  підприємств з різними рівнями капіталовіддачі в усій сукупності основних засобів, то на індекс фіксованого складу впливає тільки перший фактор. Вплив другого чинника, тобто структурних зрушень, можна визначити за формулою:

.

  Різниця чисельника і знаменника кожного  з трьох індексів характеризує абсолютну зміну загального показника у цілому і за рахунок кожного з двох факторів:

  Капіталовіддача загальна може бути проаналізована за кількома сукупностями одразу, наприклад, за групою видів економіч- 
ної діяльності регіону. У цьому разі показник середньої капіталовіддачі буде вищого рівня узагальнення; позначимо його . Вихідна модель для аналізу впливу факторів на зміну середньої капіталовіддачі в регіоні в цілому матиме вигляд:

,

де КВ — середня капіталовіддача по сукупності галузей, що входять до окремого виду економічної діяльності; d — частка основних засобів галузі в загальній вартості основних засобів виду економічної діяльності; D — частка основних засобів виду економічної діяльності в загальній вартості основних засобів регіону.

  Динаміка  середньої капіталовіддачі по регіону  може бути представлена трьома факторними індексами: фіксованого складу (фактора КВ), структурних зрушень першого порядку (фактора d) і структурних зрушень другого порядку (фактора D).

  Система індексів показника  буде такою:

  Індексний метод аналізу дає можливість визначити вплив окремих факторів на зміну середньої капіталовіддачі в абсолютному виразі, як різницю чисельника і знаменника кожного індексу-фактора.

  На  завершальному етапі аналізу  капіталовіддачі на будь-якому рівні  узагальнення необхідно оцінити її вплив на випуск продукції.

  Якщо  , то за двофакторної мультиплікативної моделі Q = ОЗ · КВ, а за трифакторної — Q = ОЗ · D · КВ_з.

  Економічна  природа наведеної функціональної моделі диктує саме таку факторну послідовність, коли кожен наступний фактор випливає з попереднього, містить його елементи і, отже, деякою мірою залежить від нього. Розраховують вплив окремих факторів на загальну зміну випуску продукції в абсолютному виразі за такими формулами:

ΔQ_ОЗ = (ОЗ₁ – ОЗ₀) D₀КВ_з0,

ΔQ_D = (D₁ – D₀) ОЗ₁КВ_з0,

ΔQКВ_з0 = (КВ_з1 – КВ_з0) ОЗ₁D₁.

  Існує зв’язок між такими показниками  як капіталоозброєність праці ( ), її продуктивність ( ) і капіталовіддача ( ):

.

  Капіталообзроєність праці та капіталовіддача — це показники-фактори продуктивності праці. При цьому капіталоозбро-єність праці розглядається як екстенсивний фактор, а капіталовіддача — інтенсивний. Індекси цих показників також взаємозв’язані. Якщо продуктивність праці зростає швидше, ніж її озброєність, то капіталовіддача збільшується, що вказує на інтенсивний шлях розвитку.

  Валове  нагромадження основного  капіталу — вартість придбаного основного капіталу, як матеріального, так і нематеріального, за мінусом вартості його вибуття.

  Залишкова вартість основних засобів — вартість, яка ще не перенесена на виготовлений продукт.

  Індекси капіталовіддачі — відносні показники, що характеризують зміну капіталовіддачі в часі, просторі або їх середніх значень.

  Капіталовіддача активної частини основних засобів — характеризує обсяг створеної продукції на одиницю вартості активної частини основних засобів.

  Капіталовіддача загальна — узагальнювальний показник використання основних засобів, що характеризує обсяг виробленої продукції на одиницю вартості основних засобів.

  Капіталомісткість продукції — характеризує вартість основних засобів, що припадає на одиницю виробленої продукції.

  Капіталоозброєнність  праці — характеризує вартість основних засобів, що припадає на одного середньооблікового працівника.

  Коефіцієнт  вибуття основних засобів — частка первісної вартості основних засобів, що вибули протягом року, у первісній вартості на початок року.

  Коефіцієнт  зносу основних засобів — частка перенесеної вартості основних засобів на вироблену продукцію (суми зносу) у первісній вартості.

  Коефіцієнт  надходження основних засобів — частка первісної вар- 
тості основних засобів, що надійшли, у первісній вартості на кінець року.

  Коефіцієнт  оновлення основних засобів — частка первісної вартості нових основних засобів, що надійшли, у первісній вартості на кінець року.

  Коефіцієнт  придатності основних засобів — частка не перенесеної вартості основних засобів на вироблену продукцію (залишкової вар- 
тості) у первісній вартості.

  Основні засоби — матеріальні активи (матеріальний основний капітал), що застосовуються в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам, для здійснення адміністративних функцій.