Дані балансів основних засобів як за повною, так і за залишковою вартістю дозволяють дати оцінку їх руху. З цією метою застосовують систему статистичних показників, що наведені в табл. 4.

Таблиця 4

ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ І ХАРАКТЕРИСТИКИ  
ПОКАЗНИКІВ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Закінчення  табл. 4

 

  Показники:

  ОЗ  — середньорічна вартість основних засобів;

  Q — вартість виробленої продукції;

  Ч — середньооблікова чисельність працівників;

  НБ  — національне багатство;

  М — майно підприємства;

  ОЗ_а — вартість активної частини основних засобів;

  Сума  зносу = ОЗ за повною вартістю — ОЗ за залишковою вар- 
тістю (розрахунок на початок або кінець року);

  ОЗ_н — основні засоби, що надійшли протягом року;

  ОЗ_к — основні засоби на кінець року;

  ОЗ_н.н — нові основні засоби, що надійшли протягом року;

  ОЗ_н.н.зам — нові основні засоби, що надійшли протягом року на заміну старих;

  ОЗ_н.н.пр — нові основні засоби, що надійшли протягом року й забезпечують приріст, тобто ОЗ_н.н.пр = ОЗ_н.н – ОЗ_в;

  ОЗ_в — основні засоби, що вибули протягом року;

  ОЗ_п — основні засоби на початок року;

  ОЗ_в.зн — основні засоби, що вибули протягом року в результаті зношеності, тобто вибули зі сфери виробництва.

  Капіталомісткість продукції як відношення середньорічної вартості основних засобів за період до обсягу продукції, виробленої за цей самий період, використовується під час побудови міжгалузевого балансу основних засобів і економетричних моделей.

  Капіталомісткість продукції може бути розрахована по окремих видах основних засобів (часткова капіталомісткість), тобто вартість основних засобів і-го виду, використана для виробництва одиниці продукції j-го виду . Показники часткової капіталомісткості широко застосовують у прогнозуванні розвитку окремих галузей. Зниження капіталомісткості характеризує скорочення раніше затраченої праці на одиницю вартості випущеної продукції.

  Між обсягом виробничих основних засобів  ОЗ, капіталомісткістю КМ і вартістю продукції Q існує така залежність:

,

тобто капіталомісткість одиниці продукції  та вартість останньої є факторами  зміни обсягу виробничих основних засобів. Вплив факторів у абсолютному  виразі розраховують так:

  а) зниження капіталомісткості на зміну обсягу основних засобів:

ΔОЗ_(КМ) = (КМ₁ – КМ₀) Q₁;

  б) збільшення вартості продукції на зміну обсягу основних засобів:

ΔОЗ_(Q) = (Q₁ – Q₀) КМ₀.

Визначити вплив  окремих факторів на зміну об-сягу основних засобів за даними табл. 5.

Таблиця 5

РОЗРАХУНКОВІ  ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІНИ  
ОБСЯГУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

  Вплив зміни капіталомісткості на зміну  обсягу основних засобів становитиме:

ΔОЗ_(КМ) = (КМ₁ – КМ₀) Q₁ = – 0,04 · 5035 = –201,4 (тис. грн);

вплив зміни вартості продукції

ΔОЗ_(Q) = (Q₁ – Q₀) КМ₀ = 835 · 0,3 =250,5 (тис. грн).

  Разом вплив факторів — (–201,4) + 250,5 = 49,1 (тис. грн).

  Динаміку  капіталомісткості вивчають на основі системи ін- 
дексів. Так, зміна середньої капіталомісткості (індекс змінного складу) залежить від зміни рівня капіталомісткості продукції окремих підприємств (індекс фіксованого складу) і частки продукції підприємств з різним рівнем капіталомісткості в загальному її обсязі в галузі (індекс впливу структурних зрушень), тобто :

.

  На  основі індексів-множників визначають економію основних засобів унаслідок  зниження капіталомісткості продукції  та структурних змін.

  Постійне  зростання виробничих основних засобів, їх удосконалення приводять до підвищення озброєння праці основними засобами, що сприяє зростанню продуктивності праці, обсягу виробництва й підвищенню ефективності виробництва. Капіталоозброєність праці обчислюють на зумовлену дату і переважно як середньорічний показник, що дозволяє порівняти його з продуктивністю праці. Що вища озброєність працівника основними засобами, то вищою буде за інших рівних умов його продуктивність.

  Основні засоби досить різноманітні за своїм  натурально-речовим складом. Окремі елементи з різною інтенсивністю  беруть участь у виробничому процесі і, відповідно, неоднаково зношуються. Рівень зносу характеризує як технічний стан засобів виробництва, так і ту частину вартості, яка перенесена на готовий продукт.

  Розрізняють два види зносу — фізичний і  моральний. Кожен з них, у свою чергу, має ще дві форми.

  Фізичний  знос — це поступова втрата основними засобами своїх первинних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їх використання у виробництві (перша форма), а також від бездіяль- 
ності, під впливом сил природи (корозія металу, вивітрювання тощо) і надзвичайних обставин (друга форма). Чим інтенсивніше основні засоби використовуються, тим швидше вони фізично зношуються.

  Фізичний  знос можна визначити двома способами: на підставі даних про тривалість експлуатації (або обсяг виконаних  робіт); за даними обстежень технічного стану основних засобів.

  Ці  методи використовують, як правило, під  час проведення інвентаризації та переоцінки основних засобів.

  Розмір  фізичного зносу основних засобів  частково відшкодовується ремонтами. У практиці, згідно з наявною методикою, сума зносу основних засобів характеризується сумою нарахованої амортизації.

  Моральний знос виражається в знеціненні об’єктів основних засобів під впливом технічного прогресу ще задовго до їх повного фізичного зносу. Розрізняють дві форми морального зносу: знецінення машин унаслідок здешевлення їх виробництва; у результаті випуску нових машин, які за конструкцією досконаліші та продуктивніші. Найбільшою мірою морально зношуються активні основні засоби.

  Суму  морального зносу першої форми можна  визначити за даними генеральної інвентаризації та переоцінки основних засобів як різницю між первісною й відновною вартістю об’єкта основних засобів. За морального зносу другої форми, визначаючи відновну вартість, слід ураховувати продуктивність об’єкта основних засобів, споживання енергії, тривалість міжремонтних періодів та інші показники об’єктів основних засобів сучасної конструкції.

  Якщо  зростання цін на основні засоби випереджає зростання їх продуктивності, то, на перший погляд, складається враження про відсутність морального зносу, оскільки відновна вартість перевищуватиме первісну. У цьому разі треба виходити з інших характеристик порівняння.

  Коефіцієнти зносу і придатності — показники  моментні, тобто розраховуються на початок і кінець року.

  Для науково  обґрунтованого прогнозування відтворення основних засобів необхідні дані як про їх зношеність, так і рух.

  Для характеристики руху основних засобів доцільно використати систему статистичних показників, які дають оцінку інтенсивності цього процесу.

   Якщо коефіцієнт оновлення основних засобів випереджає коефіцієнт їх вибуття, то це свідчить про розширене відтворення основних засобів.

За даними ф. № 11-ОЗ визначити показники ста-ну й руху основних засобів (див. табл. 6).

Таблиця 6

НАЯВНІСТЬ І РУХ  ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНОГО ПОЇЗДА, тис. грн