Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства-позичальника

     Коефіцієнти ліквідності характеризують ліквідність  балансу позичальника як можливість перетворення його активів в грошові  кошти для погашення зобов'язань  за пасивом. Різні активи мають різну  ступінь ліквідності, тому для налізу використовують групу показників.

     Коефіцієнт  абсолютної ліквідності  (Кал)  показує  яка  частина

короткострокових  зобов'язань може бути погашена за рахунок  високоліквідних активів (грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень). Вінрозраховується за формулою

          

          де   ГК - сума грошових коштів (сума рядків 260-290 балансу підприємства);

     КФВ - короткострокові фінансові вкладення (рядок 250 балансу);

     Зкс - короткострокові зобов'язання (рядок 750 балансу).

     Розрахуємо  Кал

(1.1)    

     Коефіцієнт  поточної ліквідності (Кпл) дає змогу  визначити платіжні можливості підприємства за умов своєчасного погашення дебіторської заборгованості і розраховується за формулою

         ( 1.2)             

де ДЗ - сума дебіторської заборгованості (сума рядків 170-240 балансу) Використовуючи данні  з формули 1.1

         

     Коефіцієнт  загальної ліквідності (Кзл) дає  можливість з'ясувати, чи Достатньо  ліквідних активів взагалі для  погашення короткострокових 'Зобов'язань. Він розраховується за формулою

          (1.3)   

де 3В - запаси і витрати підприємства (різниця  між рядками 150 і 120 балансу).За даними формули 1.2 
 
 

 Коефіцієнт  фінансової незалежності (Кн) характеризує  забезпеченість підприємства власними  засобами для здійснення своєї  діяльності. Він визначається як  співвідношення власного капіталу  до валюти балансу і розраховується  в відсотках за формулою

     (1.4)      

де ВЗ - власні засоби підприємства (рядок 495 балансу) Б - підсумок балансу (рядок 760 балансу).

         

В залежності від значення розрахованих коефіцієнтів підприємства

розподіляються  на три класи кредитоспроможності. Різні банки використовують для  розмежування позичальників різні  рівні коефіцієнтів.

Розподіл  позичальників за класами показано у таблиці 1.1.

     Таблиця 1.1

      - Розподіл позичальників за классами  коефіцієнти. Значення коефіцієнтів і класи позичальників

     1-й  клас 2-й клас 3-й клас

     Кал 0,2 і вище 0,15-0,2 менше 0,15

     Кпл 0,8 і вище 0,5-0,8 менше 0,5

     Кзл 2,0 і вище 1,0-2,0 менше 1,0

     Кн більше 60% 40%-60% менше 40% 

Данні отримані під час розрахунку:

     Кал = 0,067;

     Кпл = 0,66;

     Кзл =1,95;

     Кн = 73%.

     Для визначення кредитоспроможності можуть використовуватись й інші показники, наприклад, коефіцієнти ділової  активності, коефіцієнти фінансової стабільності, коефіцієнти рентабельності та інші.

     Питання оптимального підбору показників, що найбільш об'єктивно відображають тенденцію  фінансового стану підприємства, вирішуються кожним банком самостійно. Співставляючи отримані результати аналізу з даними таблиці 1.1, бачимо, Що за результатами розрахунку коефіцієнта  незалежності позичальника можна віднести до першого класу, за результатами коефіцієнтів поточної і загальної ліквідності до другого класу, а за результатами коефіцієнта абсолютної ліквідності до третього класу позичальників. Аналіз говорить про те, що позичальник здійснює свою діяльність переважно за рахунок власних коштів і у разі виникнення потреби погасити заборгованість зможуть зробити це у досить короткий термін на 66%. Узагальнюючи ці данні, можна віднести позичальника до другого класу кредитоспроможності. Однак, надто низьке значення коефіцієнту абсолютної   ліквідності   дає   підстави   говорити   що кредитоспроможність позичальника нижче середнього рівня. За таких умов банк, у разі надання кредиту, повинен уважно слідкувати за фінансовим станом підприємства-позичальника. Однак, аналіз заснований лише на аналізі фінансових коефіцієнтів, не дає можливості  зробити  остаточний  висновок  про  кредитоспроможність позичальника.  Необхідно   ще   враховувати  репутацію  позичальника, характеристики проекту, що кредитується та інші фактори. Усі ці фактори враховуються під час використання рейтингового методу аналізу кредитоспроможності позичальника. 

       Аналіз кредитоспроможності рейтинговим  методом

Методика  оцінки фінансового стану та визначення класу позичальника, за

допомогою якої буде проводитися аналіз, використовується філіями Промінвестбанку. Метою  методики є: мінімізація ризиків  при кредитуванні, забезпеченн ліквідності  банку, покращання ефективності кредитних  вкладень. Методика може використовуватись  для розрахунку резервів для відшкодування  можливих витрат при кредитуванні.

     Клас  надійності позичальника визначається в залежності від кількості набраних балів по результатам тестування за допомогою таблиці 1.2.

     Таблиця 1.2 - Визначення класу позичальника

Клас  і характеристика позичальника Загальна сума балів 

     А (позичальники надійні) Більш ніж 500 

     Б (позичальники з мінімальним ризиком) 300-500 

     В (позичальники з середнім ризиком) 100-300 

     Г (позичальники з високим ризиком) 50-100 

     Д (позичальники з повним ризиком) Менш ніж 50 

Для більш  зручного використання, методика передбачає використання табличної форми, в  якій розташовуються необхідні для  аналізу показники, їх допустимі  значення і відповідні суми балів.

     Проведемо аналіз кредитоспроможності ВАТ "Запоріжтрансформатор" рейтинговим методом за допомогою  таблиці  1

 Для  аналізу додатково розраховується:

     - коефіцієнти абсолютної і загальної  ліквідності. Ми вже розраховували  їх у пункті 1.2, тому беремо  їх звідти.

     - питома вага власних обігових  коштів у валюті балансу за  формулою

         

               де ф 1.495 - рядок 495 форми №1  звітності підприємства (аналогічно  для інших складників).

         

     - питома вага позикових коштів  в валюті балансу визначаэться  за формулою

     (1.6) 

Підставляючи  данні отримаэмо

         

     - коефіцієнт маневровості власних  коштів за формулою

          (1.7)

     Підставляємо  данні отримуємо

         

     - коефіцієнт платоспроможності

(1.8)        

Підставляємо  отримуємо

           

     - коефіцієнт рентабельності виробництва

         

     (1.9)

 де  ф2.100 - рядок 100 форми №2 звітності  підприємства ( аналогічно для    

інших складників). Підставляємо дані і отримуємо

         

     - питома вага раніше повернутого  кредиту у сумі кредиту, що  запрошується за даними пункту 1.1

                                    

     - питома вага середньомісячних  надходжень на розрахунковий  рахунок у сумі загальної заборгованості за кредитом.

     Сума  середньомісячних  надходжень  на  розрахунковий  рахунок Розраховується як різниця між значенням рядка 270 балансу на кінець і на початок звітного року, поділена на 12 місяців і складає

         

Загальна  сума заборгованості за кредитом, у  разі використання банком

відсоткової ставки 60% річних, знаходиться за формулою простих процентів,

використовуючи  дані пункту 1.1, і дорівнює

         =130 000

Звідси  питома вага надходжень дорівнює

         

- питома  вага загальної суми контрактів  на реалізацію продукції у  сумі

кредиту, що запрошується за даними пункту 1.1 і дорівнює

                                     

     - питома вага суми статутного  фонду у сумі кредиту, що  запрошується за даними пункту 1.1 і дорівнює

                                     
 
 
 
 
 
 

   
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Прийняття рішення щодо надання  кредиту.

    У колонці "Варіант" таблиці  ставиться відмітка навпроти кожного з варіантів показників, що відповідають інформації про дане підприємство. Відсутність відмітки у будь-якому пункті, говорить про відсутність інформації за даним питанням. Далі складаємо суми балів, навпроти яких стоїть відмітка і зрівнюємо їх зі значеннями таблиці 1.2.Сума балів, отримана ВАТ "Запоріжтрансформатор" за результатами аналізу кредитоспроможності рейтинговим методом дорівнює 400. За результатами таблиці 1.2 позичальник відноситься до класу Б, тобто, позичальників з мінімальним ризиком. Такий результат аналізу говорить про те, що у ході роботи банку з позичальником існує мінімальний ризик неповернення позики. Відповідно банк може застосовувати у відношенні до даного підприємства менш жорсткі умови визначення відсоткової ставки та суми забезпечення кредиту. Порівняння методу коефіцієнтів і рейтингового методу аналізу кредитоспроможності позичальника. У сучасній літературі приводиться безліч різноманітних методів оцінки кредитоспроможності позичальників. Одним з найбільш поширених є метод коефіцієнтів. Як і будь-який метод, аналіз кредитоспроможності за допомогою фінансових коефіцієнтів має низку недоліків. По-перше, не можна обмежуватися чи віддавати перевагу одному з показників, оскільки ці коефіцієнти неповно характеризують кредитоспроможність позичальника. Є ще багато критеріїв, які необхідно враховувати при аналізі. По-друге, в умовах не стабільної економіки, високих темпів інфляції фактичні показники не можуть бути єдиною базою оцінки здатності позичальника погасити позику у встановлений строк. По-третє, відсутня єдина база оптимальних значень фінансових показників. Їх рівень змінюється залежно від стану економіки країни. По-четверте, розраховані коефіцієнти фіксують лише мить економічного часу, залишаючиосторонь безперервні динамічні зміни. Відсутність інформації про динамічніпроцеси збільшує невизначеність відносно фінансового стану підприємства, отже, і ризик при кредитуванні . Аналіз кредитоспроможності методом коефіцієнтів передбачає розрахунок показників. Що характеризують різноманітні аспекти фінансового становища позичальника. Однак на основі такого аналізу зробити однозначний висновок про кредитоспроможність вдається не завжди, оскільки одні показники можуть знаходитись у критичній зоні, а інші бути цілком задовільними. Така ситуація виникла у пункті 1.2 під час визначення класу позичальника. А якщо, навіть, і вдається оцінити кредитоспроможність у такий спосіб, то це не означає, що отримана оцінка є достатньою, бо це оцінка лише одного з деталізованих критеріїв інтегрованого показника комплексної оцінки кредитоспроможності позичальника. Вона не враховує репутації позичальника, його кредитної історії, характеристик проекту, що кредитується, забезпечення кредиту тощо. Виправити недоліки-аналізу методом коефіцієнтів, можна за допомогою використання рейтингового методу аналізу кредитоспроможності позичальника. Він дозволяє детальніше розглянути діяльність позичальника і з більшою точністю визначити клас його кредитоспроможності.