Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства-позичальника

            Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу ділового ризику передбачає виділення найвагоміших чинників ділового ризику (надійність постачальників, сезонність поставок, тривалість зберігання товарів, рівень цін на товари, ризик введення державою обмежень на вивіз і ввіз імпортних товарів тощо), їх формалізацію, оцінку в балах і визначення на цій основі класу кредитоспроможності того чи іншого конкретного позичальника. Аналіз ступеня ділового ризику у клієнта дозволяє банкові спрогнозувати достатність джерел погашення позики . 

2.3 Клас позичальника за класифікацією НБУ на прикладі підприємства ВАТ «Запоріжтрансформатор» .

У міжнародній  практиці застосовують різні системи  аналізу кредитоспроможності позичальників, що відрізняються, зокрема, складом та кількістю елементів, зокрема Світовий банк, розглядаючи кредитну заявку, керується так званим правило «5», що передбачає визначення: 

1.     бажання позичальника погасити  позику; 

2.     здатності позичальника погасити  позику (на основі аналізу грошових  потоків з урахуванням усіх  джерел надходження та всієї  заборгованності клієнта); 

3.     платоспроможності клієнта —  достатності капіталу, ліквідності  коштів; 

4.     наявності гарантій, застави (з  укладанням переліку активів,  які вільні від іншої застави); 

5.     економічних умов діяльності  клієнта. 

Проте, для вітчизняної  практики перенесення зарубіжного  досвіду — малоефективне, у ньому  не враховуються національні особливості  ведення господарської діяльності, зміни економічних умов та законодавчої бази. 

     Методика  НБУ, запропонована банкам для розрахунку кредитоспроможності позичальника, носить рейтинговий характер і має  комплексний підхід. Механізм оцінки у сучасних умовах складається з  двох основних етапів:

     - аналіз фінансового стану потенційного  позичальника;

     - аналіз якісних показників діяльності  підприємства.

     До  якісних характеристик позичальника зокрема належать:

     - загальний матеріальний стан  клієнта (наявність майна та  копій відповідних підтвердних  документів на його право власності,  які засвідчуються в установленому  порядку);

     - соціальна стабільність клієнта  (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан  тощо);

     - вік клієнта;

     - кредитна історія (інтенсивність  користування банківськими кредитами/гарантіями  в минулому та своєчасність  їх погашення й сплати відсотків/комісій  за ними).

     До  основних кількісних показників оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи зокрема належать:

     - сукупний чистий дохід (щомісячні  очікувані сукупні доходи, зменшені  на сукупні витрати та зобов'язання) та прогноз на майбутнє;

     - накопичення на рахунках в  банку;

     - коефіцієнти, що характеризують  поточну платоспроможність позичальника  і його фінансові можливості  виконати зобов'язання за кредитною  угодою (зокрема, співвідношення  сукупних доходів і витрат/зобов'язань  позичальника, сукупного чистого  доходу за місяць і щомісячного  внеску за кредитом та відсотками/комісіями  за ним);

     - забезпечення кредиту (застава  рухомого й нерухомого майна,  наявність його страхування, передавання  права власності на об'єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо)) та  його ліквідність.

     Класифікація  позичальників – фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з  урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:

     Клас  «А» – сукупний чистий дохід позичальника значно перевищує внески на погашення  кредиту і відсотків/комісій за ним; обсяг, якість і ліквідність  забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу особисту кредитоспроможність і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди.

     Клас  «Б» – основні характеристики аналогічні або близькі до класу  «А», однак імовірність їх підтримування  на такому самому рівні є низькою  або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в  повному обсязі кредиту і відсотків/комісій  за ним.

     Клас  «В» – сукупні обсяги доходів  і витрат позичальника свідчать про  досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміну місця  роботи (з погіршенням умов), зростання  обсягу зобов'язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності  несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення кредиту і відсотків/комісій  за ним.

     Клас  «Г» – фінансовий стан позичальника нестабільний. Наявна тенденція і  періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та відсотками/комісіями за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький  рівень його ліквідності тощо).

     Клас  «Д» – фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи не забезпечують сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій  за ним. Кредит не забезпечений ліквідною  заставою. Практично немає змоги  сплатити борг за кредитом та відсотки/комісії  за ним, у тому числі за рахунок  забезпечення кредиту.

     Аналіз  і оцінка системи економічних  показників діяльності підприємства є  важливим і обов'язковим етапом аналізу  кредитоспроможності потенційного позичальника.

     Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника  залежно від його вагомості (значимості) серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність  виконання позичальником зобов'язань  за кредитними операціями.

     Для визначення загальної оцінки (класифікації) підприємства аналіз його фінансового  стану, діяльності та управління здійснюється по показникам кожному з яких встановлюється оцінка, яка потім визначається в  балах. Відповідно до проведеної оцінки та зроблених розрахунків встановлюється класифікація позичальника, яка наведена в табл. 2.1. 

     Таблиця 2.1 – Визначення класу підприємства-позичальника

 
 

                    АНАЛІЗ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКА

       Характеристика підприємства підприємство ВАТ "Запоріжтрансформатор" звернулось до Комунарського відділення акціонерного банку "Промінвестбанк" з заявкою на кредит. Воно розташоване в місті Запоріжжя,   займається випуском трансформаторів промислового призначення і працює на ринку 20 років. Статутний фонд складає 4420,5 тисяч гривень. Діяльність підприємства не залежить від сезонних поставок. Останні два роки підприємство вело беззбиткову діяльність.

     Підприємство  просить кредит у розмірі 100 тисяч  гривень на термін 6 місяців для  поповнення обігових коштів. Передбачається погашати кредит і сплачувати відсотки через кожні три місяці. Під  кредит надається забезпечення у  вигляді застави майна підприємства. Це готова продукція на суму 200 тисяч гривень. До банку подається пакет документів який крім усіх необхідних документів містить: звітність підприємства за формами № 1 і 2 за 1998 рік, техніко-економічне обґрунтування проекту, позитивні висновки аудиторських перевірок за останній рік, контракти на реалізацію продукції

іноземним партнерам.

     Підприємство  є постійним і надійним партнером  банку, неодноразово

користувалось кредитами. Останній кредит на суму 150 тисяч гривень було

своєчасно повернуто 20.10.1998 року, а відсотки по кредиту було погашено затримкою  на 20 днів. Також, воно має рахунки  в інших банках і заборгованість перед іншими банками. Підприємство має надійні зв'язки з партнерами в Росії, Китаї та інших країн.

     Обсяг реалізації на експорт перевищує 50% від загального. Контракти на реалізацію продукції передбачають передоплату 100%. Усього контрактів на суму 138 тисяч  гривень. Керівник підприємства є гарним фахівцем і

порядною  людиною, займає цю посаду протягом п'яти  років і має позитивний досвід роботи з банком. 

     Аналіз  кредитоспроможності методом коефіцієнтів

     Методи  оцінки кредитоспроможності позичальників, що використовуються різними банками  різноманітні, але всі вони складаються  з певної системи фінансових коефіцієнтів. Метод оцінки кредитоспроможності, який буде використовуватись у даній  роботі

складається з таких основних коефіцієнтів:

       а)  коефіцієнт абсолютної ліквідності;

       б)  коефіцієнт поточної ліквідності;

       в)  коефіцієнт загальної ліквідності;

       г)  коефіцієнт фінансової незалежності.

Розглянемо  метод детальніше і кожний коефіцієнт окремо. Одночасно здійснимо аналіз кредитоспроможності ВАТ "Запоріжтрансформатор" і

визначимо клас позичальника.