Аналітичний огляд ринку ломбардних послуг України

Правила ломбардної діяльності затверджує орган, який створив ломбард:

— для ломбарду, створеного у формі повного товариства, —  збори учасників;

— для ломбарду, створеного у формі державного чи комунального підприємства, — орган, до сфери  управління якого належить ломбард.

У розроблених правилах і  положеннях ломбарди самостійно встановлюють процентні ставки, ціни, тарифи, комісійну  винагороду за свої послуги, порядок  їх нарахування та інші умови провадження  ломбардної діяльності, визначені Держфінпослуг.

Документ про внесення ломбарду до Державного реєстру фінансових установ або його завірена копія, а також правила ведення ломбардної діяльності мають бути доступні для  ознайомлення клієнтів ломбарду та розміщені  на видному місці у приміщеннях  ломбарду або його відокремлених  підрозділів.

Здійснення будь-якої іншої  підприємницької діяльності, крім передбаченої законодавством, ломбардам заборонено.

З метою забезпечення стабільної роботи ломбард зобов'язаний:

— мати власний капітал  у розмірі не менше 200 тис. грн;

— сформувати резервний  фонд (відповідно до ст. 14 Закону України "Про господарські товариства");

— створити страховий резерв (згідно зі ст. 12 Закону України "Про  оподаткування прибутку підприємств").

Надання фінансових послуг здійснюється за місцезнаходженням  ломбарду або його відокремлених  підрозділів. Інформація про відокремлені підрозділи ломбарду також має бути внесена до Державного реєстру фінансових установ, а їх діяльність повинна  відповідати вимогам законодавства  про фінансові послуги. Положення  про відокремлені підрозділи мають  містити вичерпний перелік видів  фінансових послуг та супутніх послуг, які можуть надавати ці підрозділи.

У разі виявлення порушень у діяльності ломбардів Держфінпослуг  застосовує заходи впливу, передбачені  законодавством України.

1.2. Кредитні послуги ломбарду

 

Для ломбарду характерним є надання  необхідних громадянам коштів швидше, порівняно з банком, а також  можливість прийняття під заставу  такого майна, яке, як правило, не беруть банківські установи.

Мікрокредитування населення через  мережу ломбардів здійснюється винятково  на споживчі цілі. Однак цей вид  кредитування значно дорожчий, порівняно  з банківським. Кредитні спілки та банки  посилили конкуренцію з ломбардами, запровадивши систему швидкого споживчого кредитування. Разом із тим перевагами ломбардів є швидкість надання  позик та простота процедури оформлення кредиту. Умови надання позик  ломбардами є найпростішими на фінансовому  ринку. Ризики порівняно незначні, адже ломбарди надають позики під заставу  високоліквідного майна.

У сучасних умовах, відповідно до чинного  законодавства України, до фінансових послуг ломбардів належить надання  фізичним особам фінансових кредитів за рахунок власних і залучених  коштів, а також окремих супутніх послуг (рис. 1.1).

Фінансовий кредит ломбарду — надання  ломбардом фізичним особам у позику коштів, забезпечених заставою, на визначений строк та на умовах платності (під  процент ).

Ломбард надає фінансові кредити  фізичним особам на підставі договорів  фінансового кредиту та застави  за рахунок власних або залучених  від юридичних або фізичних осіб коштів. Діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 - Фінансові послуги ломбарду

До залучених коштів належать кошти, отримані ломбардом на зворотній  основі від фізичних осіб — учасників  ломбарду, юридичних осіб, та кошти, одержані від кредитних установ  за кредитними договорами.

Основним засобом забезпечення зобов'язань за наданими ломбардом  фінансовими кредитами є застава  майна та майнових прав.

Відповідно до характеру забезпечення зобов'язань фінансові кредити  поділяють на позички (див. рис. 1.1):

— під заклад предметів домашнього вжитку, особистого користування та ювелірних  виробів;

— під заставу транспортних засобів;

— під заставу пінних паперів;

— під заставу майнових прав;

— іпотечні позички.

Слід зазначити, що більшість кредитів надається під заставу виробів  із дорогоцінних металів та каміння. При цьому частка цього виду застави у 2009 р. досягла 90,4 %. Під заставу побутової техніки було надано 6,7 % кредитів.

Надання ломбардом фінансового  кредиту здійснюється згідно з укладеним  у письмовій формі договором, який має відповідати вимогам  законодавства.

Договір фінансового кредиту повинен  містити:

— найменування, місцезнаходження та реквізити — для ломбарду, прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, дані паспорта або іншого документа, що посвідчує  особу, дані про місце проживання та ідентифікаційний код — для  фізичних осіб;

— предмет договору;

— суму фінансового кредиту;

— дату надання та строк користування фінансовим кредитом;

— підстави для пролонгації, припинення дії та розірвання договору;

— права, обов'язки та відповідальність сторін тощо. У договорі також обов'язково має бути зазначено:

— процент за користування фінансовим кредитом, який визначає ломбард;

— посилання на договір застави, що забезпечує зобов'язання за договором  фінансового кредиту;

— посилання на договір страхування  предмета застави (у разі наявності);

— відмітка про ознайомлення позичальника з внутрішніми правилами чи положенням про надання фінансових послуг ломбардом.

Відповідно до чинного законодавства  ломбарди надають фінансові кредити  у гривнях у готівковій або  безготівковій формах.

Розмір фінансового кредиту, що надає ломбард, не повинен перевищувати суму оцінки предмета закладу.

Розмір фінансового кредиту, що видає ломбард, визначається відповідно до розроблених ломбардом і затверджених у встановленому порядку положень. Проценти за користування фінансовим кредитом визначаються за погодженням  сторін.

Продовження строку договору фінансового  кредиту може здійснюватися за умови  повної сплати процентів, визначених таким  договором, якщо інше не передбачено  договором.

Особа, яка є членом органу управління або службовцем ломбарду, може укладати договори з цим ломбардом щодо надання їй фінансового кредиту  на загальних умовах, тобто таких, що не відрізняються від звичайних.

Позичальник має право достроково погасити суму наданого кредиту. При  цьому проценти за користування фінансовим кредитом нараховуються відповідно до строку фактичного користування фінансовим кредитом.

Фактичним строком користування фінансовим кредитом є період з дати отримання  коштів позичальником до дати повернення кредиту та сплати процентів за ним  або звернення ломбардом стягнення  на предмет закладу.

Зобов'язання позичальника за договором  фінансового кредиту забезпечуються закладом згідно з договором застави.

Договір застави укладається у  письмовій формі та має містити  таку важливу інформацію, як:

1) найменування, дата та місце  укладання договору;

2) реквізити ломбарду та дані  про позичальника, який укладає  договір;

3) сума та строк виконання  зобов'язання, забезпеченого закладом;

4) опис, сума оцінки предмета  закладу та розмір плати за  його зберігання;

5) порядок внесення змін, підстави  для продовження, припинення дії  та розірвання договору;

6) інформацію про згоду заставодавця  на страхування ломбардом предмета  закладу за рахунок та в  інтересах заставодавця;

7) термін повернення предмета  закладу заставодавцю;

8) термін дії договору;

9) права, обов'язки, відповідальність  сторін і порядок вирішення  спорів.

Змішаний договір — договір  про надання фінансового кредиту  та договір застави, що забезпечує зобов'язання за договором фінансового кредиту, оформлені як один документ.

За згодою сторін договори про надання  ломбардом фінансових кредитів і  про заставу можуть містити й  інші умови.

Надання фінансових кредитів під заставу  майна супроводжується укладанням з позичальником договору про  заставу майна до ломбарду або  оформлюється видача ломбардом заставного квитка.

Заставний квиток, що видається заставодавцю, має містити найменування прийнятих  речей та їх точний опис: форма, якість, клеймо-проба (для виробів із дорогоцінних металів і каміння), вага, номер  годинника, характерні особливості  тощо. За потреби можуть бути надані фотографії зданих речей.

Надання фінансових кредитів під заклад предметів домашнього вжитку, особистого користування та ювелірних виробів

У процесі оформлення договору про надання фінансового кредиту під заклад предметів домашнього вжитку, особистого користування та ювелірних виробів їх вартість визначається за згодою сторін. Вартість виробів із дорогоцінних металів і каміння розраховується на підставі діючих цін, затверджених Міністерством фінансів України відповідно до проби та цінності ювелірних виробів і монет із дорогоцінних металів.

Згідно з чинним законодавством ломбардам заборонено приймати в  заклад предмети виробничо-технічного призначення із золота, платини, срібла (лабораторний посуд, дріт, пластини). Вироби з дорогоцінних металів і каміння  приймаються під заставу лише від осіб, яким виповнилося 18 років.

Як правило, ломбард видає позичку  під заставу майна в розмірі, що не перевищує його вартості, зазначеній у заставному квитку або договорі про заставу. На практиці за потреби  відшкодування ломбарду відсотків  за користування кредитом і витрат на зберігання заставного майна, сума наданого кредиту не перевищує 50—60 % від оціненої вартості майна, наданого в заставу.

Плату за зберігання майна, наданого в заставу, та відсотки за користування кредитом ломбард, зазвичай, утримує  за весь строк перебування майна  в ломбарді в момент погашення  одержаного позичальником фінансового  кредиту.

Надання фінансових кредитів під заставу  транспортних засобів багато в чому схоже з наданням аналогічних  кредитів банками. Однак є і деякі  відмінності. Так, з метою визначення реальної вартості транспортних засобів  ломбард оцінює їх на основі аналізу  технічного стану та ринкового попиту. Договір застави транспортних засобів  потребує нотаріального засвідчення  і, як правило, підлягає реєстрації в  Державному реєстрі застав рухомого майна.

Розмір позички коливається  в межах 50—60 % від вартості транспортного  засобу, визначеної в договорі про  його заставу.

Надання фінансових кредитів під заставу  цінних паперів полягає в такому:

— розмір кредиту залежить від  вартості цінних паперів та їхньої ліквідності;

— застава цінного папера здійснюється шляхом індосаменту та вручення заставоутримувачу  індосованого цінного папера;

— застава цінного папера, який не передається шляхом індосаменту, здійснюється за угодою заставоутримувача  та особи, на ім'я якої було видано цінний папір;

— за угодою сторін цінні папери, надані в заставу, можуть бути передані на збереження державній нотаріальній конторі, приватному нотаріусу або  банку.

Однак на практиці в разі надання  фінансового кредиту ломбарди приймають  цінні папери не під заставу, а  на відповідальне зберігання зі стягненням певної плати за таке зберігання, визначеної за згодою сторін у договорі.

Надання фінансових кредитів під заставу  майнових прав та надання іпотечних  кредитів за умовами багато в чому схожі з наданням аналогічних  кредитів банками.

Специфікою надання ломбардом  фінансового кредиту під заставу  майнових прав є те, що заставодавець  може укласти договір застави  належних йому прав вимоги за зобов'язаннями, за якими він є кредитором. При  цьому заставник зобов'язаний повідомити свого боржника про заставу ним  майнових прав.

У разі отримання від свого боржника в рахунок виконання зобов'язання грошових сум, заставодавець майнових прав зобов'язаний перерахувати ломбарду визначену договором суму коштів для погашення наданого кредиту  та відсотків за його користування.

У зв'язку з розвитком споживчого та іпотечного кредитування населення  банківськими установами надання ломбардами іпотечних кредитів і кредитів під  заставу майнових прав поширення  не набуло.

Під час зберігання предмета застави  ломбард зобов'язаний:

— забезпечувати схоронність предмета закладу;