Акціонерні товариства

Фінанси акціонерних товариств

ПЛАН

Вступ

1.Поняття та юридичний статус акціонерного товариства

2.Майнова структура товариства

         3.Фінанси акціонерного товариства

3.1.Об'єднання вкладів засновників та учасників у статутний фонд                                      товариства

3.2.Випуск та обіг акцій

З.З.Отримання доходів і прибутку товариства

3.4.Фінансова-господарська діяльність товариства

3.5.Розподіл майна та прибутку у фонди товариства

3.6.Правовий режим дивідендів

Висновок

Література

ВСТУП

Акціонерна форма організації підприємства - порівняно нова для нашої країни. Засади управління акціонерним товариством радикально відрізняються від тих, які практикувалися раніше. Вони потребують принципово нової психології і нового економічного мислення.

Загальновідомо, якої великої ваги в нашій економіці набув корпоративний сектор. В процесі приватизації вже створено понад 8,5 тисяч акціонерних товариств, а ще тисячі товариств створені на основі приватного капіталу.

Постановою Верховної Ради України № 542 від 22 листопада 1996 року близько 1400 підприємств виключено з переліку об'єктів, які не підлягають приватизації. Більшість з них буде перетворено на відкриті акціонерні товариства. Фонд державного майна як орган, що безпосеред­ньо здійснює приватизацію, зацікавлений в успішній роботі акціонерних товариств.

Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно-правову   форму   підприємства,   заснованого   на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності, юридичного статусу товариств. Тому товариства діють на підставі Закону України від 19 вересня 1991р”Про господарські товариства”, який визначає поняття. види, а також права і обов'язки їх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства.

Основною особливістю, за якою товариство відрізняється від суб'єктів права (не товариств), є об'єднання на підставі угоди майна та зусиль учасників для спільної господарської діяльності. Товариство являє собою об'єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних осіб та/ або юридичних осіб у формі підприємства (установи, організації) для спільної діяльності з метою одержання прибутку. Всі товариства згідно з законом є юридичними особами. діють на підставі установчих документів, затверджених учасниками, мають власні назви із зазначенням організаційно-правової форми товариства (акціонерне тощо). Історично товариства є традиційною формою підприємництва. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які різняться способами формування та функціонування   статутного   капіталу, межами   відповідальності учасників за зобов'язаннями товариства. Закон “Про господарські то­вариства” розрізняє акціонерні та неакціонерні (інші) товариства; класичний поділ товариства капіталів - акціонерні товариства, особові та інші. Відповідно до межі відповідальності розрізняють товариства:

1)з обмеженою відповідальністю;

2)з додатковою відповідальністю;

3)повні;

4)командитні.

1.ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО - організація, створена на основі добровільного погодження юридичних і фізичних осіб (в тому числі іно­земних), що об'єднали свої кошти шляхом випуску акцій, з метою здійс­нення господарської діяльності і отримання прибутку.

Акціонерні това­риства являється юридичними особами, можуть займатися будь – якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Вони мають повну господарську самостій­ність в питаннях вибору форми управління, реалізації продукції, встановлені  цін і оплати праці, використання чистого прибутку, несуть відпо­відальність по своїм зобов'язанням всіма активами.

Особли­вості правового статусу товариства виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом формування і функціонування статутного фонду товариства.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

З визначення випливають особливості акціо­нерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного стату­су.

По-перше, статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії і продажу акцій фізичним та/ або юридичним особам.

По-друге, акціонерне товариство має публічний ста­тус емітента акцій. Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Акції відкритих акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом “Про цінні папери і фондову бі­ржу", іншими актами про фондовий ринок.

По-третє, фізичні та юридичні особи. які придбали акції акціонерних товариств фіксуються у книгах ре­єстрації акцій і набувають статусу акціонерів. Права та обов'язки акціо­нерів визначені статтями 10,11 Закону “Про господарські товариства”, статтями 4,5,8,9 Закону “Про цінні папери і фондову біржу”.

По-четверте, особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідаль­ності акціонерів. Вони  відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов’язаннями також у межах несплаченої суми.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні під­приємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізувати інші права власника дочірнього підприємства.

Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України.

За спосо­бом функціонування акцій закон розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства.

Акціонерне товариство закритого типу.

Акціонерним товариством  закритого типу вважається акціонерне товариство , акції якого розподіляються поміж засновниками і не можуть вільно відчужуватися третім особам без згоди або дозволу на це керівних органів акціонерного товариства, визначених статутом товариства.

Основною ознакою визначення є необіговий характер акцій, випущених акціонерним товариством. Угода про відчуження акцій закритих акціонерних товариств, як правило, ставиться в залежність від згоди на це інших акціонерів безпосередньо, якщо склад акціонерів у кількісному відношенні незначний, або через уповноважені акціонерами керівні органи акціонерного товариства, наприклад, за згодою Правління або Спостережної Ради, тобто постійно діючих керівних органів. Дуже рідко, але може також встановлюватися установчими документами акціонерного товариства, що згоду на відчуження можуть давати загальні збори акціонерів.

Вимога одержання попередньої згоди акціонерів на відчуження акцій закритого акціонерного товариства третім особам повинна бути закріплена в установчих документах акціонерного  товариства , оскільки, в іншому випадку вважається, що акціонер не є зобов’язаним у цьому відношенні ані   законодавством, ані установчими документами.

З іншого боку, вказана вимога спричинює виникнення в інших акціонерів цього акціонерного  товариства  або самого акціонерного  товариства права на пріоритетне придбання у власність акцій, які акціонер бажає продати і які йому належать. Практично це означає, що в статутах закритих акціонерних товариств резервується положення про те, що перш ніж здійснювати відчуження акцій закритого акціонерного товариства на користь третіх осіб, тобто неакціонерів, акціонер зобов’язаний запропонувати відчуження на користь акціонерів або акціонерного  товариства.

В багатьох випадках в установчих документах визначається, що згода акціонерів або акціонерного  товариства на відчуження акцій третім особам повинна бути явною, тобто виражена документально (надання листа, підписаного повноважною особою закритого акціонерного товариства або виписки з рішенням керівного органу акціонерного  товариства ). Наявність такого роду документа буде засвідчувати законність угоди між акціонером і третьою особою, яка побажала придбати акції цього акціонерного  товариства .

Надання згоди акціонерами чи акціонерним товариством на відчуження акцій третім особам чи ненадання її інколи може використовуватися для регулювання рівня ринкової ціни відчуження. Акціонерне  товариство, наприклад, може дати згоду на відчуження акцій третім особам, але обумовлювати, що акції повинні бути продані не дешевше певного рівня ціни.

   Інколи виникає питання про успадкування права власності на акції закритого акціонерного товариства та співвідношення цього права із  обов’язком одержувати згоду акціонерного  товариства у випадку відчуження акцій третім особам. Відповідно до принципу законодавчого захисту права власності, у такому випадку згода акціонерного  товариства на успадкування акцій і прав, пов’язаних з ними не потребується, оскільки успадкування не вважається відчуженням.

Використання акцій закритого акціонерного товариства як предметів застави також має бути врегульоване установчими документами емітента.

Акціонерне  товариство відкритого типу

Акціонерним  товариством відкритого типу вважається акціонерне  товариство, акції якого випускаються на умовах їх вільного подальшого обігу, тобто за умов, що наступні після випуску акцій відчуження акціонерами належних їм акцій на користь інших акціонерів або третіх осіб не потребують згоди на це з боку інших акціонерів чи емітента.

Акції відкритих акціонерних товариств також випускаються з розрахунку на те, що будь – які інвестори, а не певне їх коло, можуть стати акціонерами.

Такі акції, як правило, є предметами угод купівлі – продажу на акціонерному ринку, вони можуть обертатися на біржовому та позабіржовому ринках.

Акції відкритих акціонерних   товариств можуть також без будь – якої згоди емітента використовуватися як предмет застави виникнення зобов’язань.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесенням змін до статуту товариства.

Акціонерні  товариства створені внаслідок приватизації (корпоратизації) в Україні

Після здобуття незалежності в Україні почався процес роздержавлення підприємств. В процесі приватизації  значна їх частина була перетворена на акціонерні товариства. Цей процес перетворення державних підприємств на акціонерні товариства має деякі відмінності  поряд із створенням нових акціонерних  товариств.

До корпоративних акціонерних  товариств належать товариства, які створені на основі приватизаційного права, тобто Законів України “Про приватизацію майна державних підприємств”, “Про приватизаційні папери”, які регулюють порядок перетворення державних підприємств в акціонерні  товариства.

Законодавство України встановлює   ряд особливостей, які стосуються створення корпоратизованих акціонерних  товариств. Наприклад, продаж акцій корпоратизованих акціонерних  товариств здійснює, акції повинні випускатись лише прості, акції повинні продаватись винятково на конкурсній основі, корпоратизовані акціонерні  товариства не можуть засновуватися як акціонерні  товариства закритого типу.

Відповідно до приватизаційного законодавства, засновником корпоратизованого акціонерного  товариства може бути державний орган приватизації або державний орган, уповноважений керувати майном підприємства, яке перетворюється на акціонерне  товариство .

Існує ряд особливостей, які стосуються визначення розміру статутного фонду корпоратизованого акціонерного  товариства, а також засобів його формування.

Визначення розміру статутного фонду корпоратизованого акціонерного  товариства здійснюється на підставі оцінки вартості основних засобів за вирахуванням їх зносу, фактичної вартості оборотних коштів, а також урахування дебіторської та кредиторської заборгованості державного підприємства, яке перетворюється на  акціонерне  товариство. Оцінка та розрахунки проводяться за затвердженою державною методикою.

Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи. які згідно з  законодавчими актами можуть бути суб'єктами підприємницької діяльності. Стосовно акціонерних товариств їх коло визначено статтями 3,26 Закону "Про господарські товариства". Стаття 26 спеціально визна­чає функції засновників і тим самим відмежовує цих осіб від учасників.

ЗАСНОВНИКАМИ є особи, які виконують передбачені законом дії щодо заснування товариства. Основна особливість їх правового статусу поля­гає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписав­ся на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями. що виникли до реєстрації товариства.

УЧАСНИКИ - це особи, які згідні придбати акції поки що неіснуючого  акціонерного товариства.

Створення акціонерного товариства покладається на засновників, які мають у зв’язку з цим спеціальну засновницьку компетенцію (статті26,30,31,35 Закону "Про господарські товариства").

Процес ство­рення акціонерного товариства складається з ряду послідовних стадій, передбачених законом.

ПЕРША СТАДІЯ передбачає заснування фізичними та/ або юридичними особами простого товариства для створення акціонерного това­риства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про спільну діяльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укладають засновники товариства в письмовій формі. Змістом договору є розподіл функцій сторін. В ньому обов'язково визначаються склад засновників, порядок і здійснення ними відповідних засновницьких процедур, обсяги відповідальності кож­ного засновника перед передплатниками на акції і третіми особами. У до­говорі доцільно визначити кількість акцій. яку купує кожний засновник (засновники зобов'язані бути держателями акцій не менше 25 відсотків статутного фонду строком не менше 2 років).