Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Апреля 2012 в 12:31, реферат
Універсальним поняттям, логічним центром осмислення проблеми духовності є людина. Усвідомлення людиною свого місця в світі, сенсу свого буття стає стрижневою ідеєю епохи.
«Витоки людини лише частково можуть бути зрозумілими і раціоналізованими. Таїнство особистості, її одиничності нікому незрозумілі до кінця. Особистість людини більш таємнича, ніж світ. Вона і є цілий світ»
М.О. Бердяєв належить до мислителів, які зробили значний внесок у розробку філософських проблем людини, сенсу її існування. Він створив оригінальну концепцію божественного походження свободи та творчості як призначення людини, деякі ідеї котрої помітно виходять за межі традиційної релігійно-християнської філософії.
Вступ……………………………………………………………………………3
1. Еволюція філософських поглядів російського філософа М.О.Бердяєва……………………………………………………………….4
2. Проблема людини у філософії М.Бердяєва……………………………………………..…………………...7
3. Особливості трактування Бердяєвим «сенсу життя» людини……………………………………………………………….……10
Висновок………………………………………………..…………………….18
Висновок
М.О. Бердяєв належить до мислителів, які зробили значний внесок у розробку філософських проблем людини, сенсу її існування. Він створив оригінальну концепцію божественного походження свободи та творчості як призначення людини, деякі ідеї котрої помітно виходять за межі традиційної релігійно-християнської філософії.
Кожна людина повинна пізнати свій сенс життя. У кожного своє розуміння оточуючого світу, своя усвідомлена чи не усвідомлена позиція ставлення до істини і її шляху до нескінченного осягнення її, свій сенс життя... Ніхто не взмозі вирішити внутрішні протирічча особистості, крім неї самої. Щлях до щастя – пізнання самого себе. Іноді це і є основний спонукальний мотив жити, та істина, розуміння якої може врятувати від бажання пізнати смерть і розкрити новий сенс буття. Можливо, саме до цього пізнання нам потрібно іти...
«Весь сенс життя полягає в нескінченному завоюванні невідомого, у вічному зусиллі пізнати більше…»
Еміль Золя.
Список використаної літератури
1. Бердяев Н.А. Смысл творчества // Бердяев Н.А. Философия свободы.
Смысл творчества. М., 1989.
2. Бердяев Н.А. Я и мир объектов // Бердяев Н.А. Философия свободного
духа. М., 1994.
3. Бердяев Н.А. самопознание. Москва-Харьков, 1999.
4. Бердяев Н.А. Опыт эсхатологической метафизики // Бердяев Н.А. Царство
духа и царство Кесаря. М., 1995.
5. Бердяев Н.А. О назначении человека М., 1991.
6. Бердяев Н.А. Субъект и объективация // Бердяев Н.А. Я и мир объектов.
Опыт одиночества и общения Минск, 2000.
7. Бердяев Н.А. О рабстве и свободе человека. Опыт персоналистической
философии. Минск. 2000.
8. Зеньковский В.В. История русской философии. Париж, 1952.
9. Ивонин Ю.П. Природа философского знания в контексте теории культуры
Н.А. Бердяева // Философия и ее место в культуре. Новосибирск, 1990.
10. Камю А. Миф о Сизифе. Сумерки богов. М., 1987.
11. Лях В.В. Людина в системі соціораціональних структур: проблема
екзистенціального вибору// Проблеми філософії. Історія філософії і
культура. Вип.92. К., 1992.
12. Новикова Л.И., Сиземская И.Н. Введение в философскую антропологию
Николая Бердяева// Человек, № 3, М., 1997.
13. Толстой Л.Н. Полн.сбор.соч. М.,
14. Урханова Р.А. Проблема «иррационального» в философии Н. Бердяева //
Из истории религиозной философии в Росии XIX – нач. ХХ вв. М.. 1990.
15. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики. Вопросы философии, №9,
1989.
16. Ясперс К. Смысл и назначение истории. М., 1991.
17