Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів

Найбільш повну оцінку ефективності основних фондів можливо  отримати за допомогою рівня фондовіддачі, який розраховується як співвідношення величини валової продукції у дійсних фінах на одиницю повної первинної вартості основних промислово-виробничих фондів. Рівень фондовіддачі, розрахований по товарній продукції, показує, скільки продукції може бути відпущено на бік з кожної тисячі виробничих фондів.

Фондоємність - величина, зворотна показнику фондовіддачі і  являє собою величину основних виробничих фондів, що доводиться на кожну гривню випускає продукції, що.

Часні показники характеризують рівень використання основних фондів залежно від окремих факторів (часу, потужності, ступеня відновлення й ін.).

Коефіцієнт інтенсивного завантаження встаткування характеризує рівень використання його в часі й визначається по кожній групі однотипного встаткування.

Коефіцієнти змінності  характеризують ступінь інтенсифікації виробництва.

Одним з найважливіших  завдань підвищення ефективності використання капітальних вкладень й показників основних фондів є своєчасне уведення в експлуатацію нових основних фондів і виробничих потужностей, швидке їхнє освоєння. Скорочення строків уведення в експлуатацію нових фабрик і заводів дозволяє швидше одержати потрібну для народного господарства продукцію з технічно більше зроблених основних фондів, прискорити їхній оборот і тим сповільнити настання морального зношування основних фондів підприємств, підвищити ефективність суспільного виробництва в цілому.

Поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей промислових підприємств, у тому числі знову введених в експлуатацію, може бути досягнуте завдяки:

 - підвищенню інтенсивності використання виробничих потужностей й основних фондів;

 - підвищенню екстенсивності їхнього навантаження. Більше інтенсивне використання виробничих потужностей й основних фондів досягається насамперед за рахунок технічного вдосконалювання останніх.

Важливий резерв підвищення ефективності використання основних фондів і виробничих потужностей діючих підприємств укладений у скороченні часу внутрішньо змінних простоїв устаткування, які на ряді промислових підприємств досягають 15-20 % усього робочого часу.

Поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей  залежить значною мірою від кваліфікації кадрів, особливо від майстерності робітників, що обслуговують машини, механізми, агрегати й інші види виробничого устаткування.

Творче й сумлінне відношення працівників до праці  є важливою умовою поліпшення показників використання основних фондів і виробничих потужностей.

Відомо, що від досконалості системи морального й матеріального стимулювання, у значній мірі, залежить рівень використання виробничих потужностей й основних фондів. Аналіз техніко-економічних показників промислових підприємств, що працюють у нових умовах планування й економічного стимулювання, свідчить, що новий економічний механізм, у тому числі введення плати за виробничі фонди, перегляд оптових цін, застосування нового показника для визначення рівня рентабельності, створення на підприємствах заохочувальних фондів, сприяють поліпшенню використання основних виробничих фондів.

Любий комплекс заходів щодо поліпшення використання виробничих потужностей  й основних фондів, розроблювальний  у всіх ланках управління промисловістю, повинен передбачати забезпечення росту обсягів виробництва продукції, насамперед, за рахунок більше повного й ефективного використання внутрішньогосподарських резервів і шляхом більше повного використання машин й устаткування, підвищення коефіцієнта змінності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння потужностей, що вводять знову в дію, подальшої інтенсифікації виробничих процесів.

Величезне значення в поліпшенні показників використання основних фондів і виробничих потужностей має матеріальне  стимулювання робітників.

Підвищення ефективності показників використання основних фондів у цей час, має величезне значення, тому що основні кошти промислових підприємств становлять основу їхньої матеріально-технічної бази, ріст й удосконалювання яких є найважливішою умовою підвищення якості й конкурентноздатності продукції.

Підприємства, маючі основні фонди, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але й максимально ефективно використати те що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.

 

2 АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ  ОСНОВНИХ ФОНДІВ ВАТ «СТАХАНОВСЬКИЙ ЗАВОД ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ»

 

2.1 Характеристика підприємства і його організаційної структури

 

Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю» засновано відповідно до рішення Міністерства промисловості України (наказ від 31 березня 1994 року № 96) шляхом перетворення державного підприємства «Стахановський завод технічного вуглецю» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 липня 1993 року .

Місце розташування товариства: м. Стаханов Луганської області, вул. Чайковського, 21.

 Форма власності  - колективна.

Метою діяльності підприємства є розвиток виробництва технічного вуглецю, сирих товарних гум і  товарів народного споживання в  Україні шляхом інвестування найбільш перспективних робіт з виробництва конкурентноздатної продукції:

- підвищення ефективності  використання матеріальних, фінансових й інших ресурсів на основі спільної діяльності, поділу й кооперації;

- об'єднання коштів  акціонерів для якісного задоволення  потреб народного господарства й населення;

- одержання прибутку  й забезпечення зростаючого добробуту  акціонерів і членів трудового колективу в умовах ринкової економіки.

 Предметом діяльності  підприємства є:

- виробництво технічного  вуглецю, сирих товарних гум  і товарів народного споживання;

- створення й використання  цільових інвестиційних й інших  фондів;

- здійснення зовнішньоекономічної  діяльності відповідно до діючого  законодавства;

- виконання державного  замовлення й державного контракту  для забезпечення держави продукцією  виробничо-технологічного й військового призначення й споживчих товарів.

 Технічний вуглець створюється шляхом термічного розкладання вуглецевої сировини у високотемпературному потоці продуктів повного згоряння палива. Як паливо використається природний газ. Виробнича діяльність підприємства пов'язана з використанням термокисневого розпаду рідкої вуглецевої сировини при температурі 1140-1240º С, подаваного під тиском 19-24 кг/м³ через механічні форсунки в топлення кільцевий вісьмитопочної печі.

 Виробництво належить до екологічно небезпечного й пов'язане з більшим виділенням і викидами в атмосферу продуктів горіння вуглецевої сировини (антрацитного масла, антраценовий фракції, пекового дистиляту й ін.) і кінцевого продукту виробництва - технічного вуглецю (сажі).

Ринки збуту продукції, що випускається - Україна й країни колишнього СРСР - СНД.

ВАТ «Стахановський завод  технічного вуглецю» протягом усього періоду діяльності працювало за схемою дільничної структури управління.

Організаційна структура  управління представлена на рис. 2.1.

 Майно Товариства  складається з основних фондів  й оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображена в балансі Товариства.

Товариство є власником :

- майна, переданого  йому засновником й учасниками  у власність продукції, виготовленої Товариством у результаті господарської діяльності;

- отриманих доходів;

 - іншого майна, придбаного на основі, не заборонених чинним законодавством України.

 

Рисунок 2.1 – Організаційна структура управління ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю»

 

Джерела формування майна  підприємства:

 - внески акціонерів;

 - прибутки, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також інших видів господарської діяльності, передбачених Уставом;

 - надходження від емісії цінних паперів;

 - кредити банків й інших кредиторів;

- благодійні внески, пожертвування  вітчизняних і закордонних юридичних і фізичних осіб;

Статутний Фонд Товариства, створений шляхом передачі Міністерства промислової політики України - майна  на основі акту оцінки вартості майна, складеного за станом на 01.03.1994 р., за результатами інвентаризації ВАТ. По передатному балансу, складеному на 01.06.94 р. статутний фонд Товариства становив 218494,50 грн.

 Товариство випускає  акції на весь розмір Статутного  фонду й здійснює реєстрацію випуску в порядку, передбаченому чинним законодавством.

 Прибуток Товариства  отримується з результатів від  господарської діяльності після  відшкодування матеріальних і  прирівняних до них витрат  і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства сплачуються відсотки по кредитах банків і по облігаціях, а також стягуються, передбачені законодавством України, податки та інші платежі в бюджет. Чистий прибуток, отриманий після відрахування вище перерахованих платежів, перебуває в повнім розпорядженні підприємства.

Управління й контроль за діяльністю Товариства здійснюють:

 - загальні збори акціонерів;

 - наглядацька рада;

 - правління Товариства;

- ревізійна комісія.

 Рішення загальних зборів з питань змін в Уставі Товариства приймаються більшістю в 3/4 голосів акціонерів, що беруть участь у зборах.

 Припинення діяльності Товариства здійснюється шляхом реорганізації або ліквідації. Реорганізація й ліквідація Товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, суду, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

 

2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «СЗТВ»

 

Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства проводиться по наступних напрямках [7]:

- аналіз виробництва  й реалізації продукції;

- аналіз собівартості  продукції;

- аналіз використання  трудових ресурсів підприємства;

- аналіз формування  фонду заробітної плати;

- аналіз прибутку й  рентабельності підприємства.

Обсяг виробництва й  реалізації продукції є взаємозалежними  показниками. Темпи росту обсягу виробництва й реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення. Його основні завдання:

- оцінка ступеня виконання плану й динаміки виробництва й реалізації продукції;

- визначення впливу  факторів на зміну величини  цих показників;

- виявлення внутрішньогосподарських  резервів збільшення випуску  й реалізації продукції;

- розробка заходів  щодо освоєння виявлених резервів.

 

Таблиця 2.1 – Динаміка виробництва й реалізації продукції

Рік	Обсяг виробництва продукції, тис. грн.	Темпи росту, %
		базисні	ланцюгові
2005	20864,6	100	100
2006	21318,0	102,2	102,2
2007	51392,6	246,3	241,1

 

 З таблиці 2.1 видно, що за три роки обсяг виробництва виріс на 146,3 %, а в порівнянні з минулим роком на 141,1 %.

Середньорічний темп росту випуску продукції можна розрахувати по середньогеомеричній зваженій величині.

 

 Т порівн. = ²√ 1,0 х 1,02 х 2,411 = 1,5527 або 155,27 %

 

 Середній темп приросту складе:

Т порівн. =155,27- 100 = 55,27 %

 За три роки середньорічний темп приросту випуску продукції становить 55,27 %.

Собівартість продукції - це якісний й один з оціночних  показників діяльності трудових колективів підприємств.

Зниження собівартості є найважливішим джерелом зростання прибутку й підвищення рентабельності.

Дані таблиці 2.2 свідчать про те, що структура витрат на виробництво  цього року змінилася в порівнянні з попередніми роками.

 

Таблиця 2.2 – Структура витрат на виробництво по елементах

Елементи витрат	2005 р.		2006 р.		2007 р.
	сума, тис.грн.	пит. вага, %	сума, тис.грн.	пит. вага, %	сума, тис.грн.	пит. вага, %
Матеріальні витрати	14234,9	59,59	13251,7	57,67	30422	78,46
Витрати на оплату праці	3107,2	13,01	3134,8	13,64	3548	9,15
Відрахування з  фонду оплати праці	1169,89	4,90	1176,6	5,12	1228	3,17
Амортизація	3521,5	14,74	3076,1	13,07	2734	7,05
Інші операційні  витрати	1854,2	7,76	2342,1	10,5	842	2,17