Роль бізнес-розвідки в забезпеченні ефективної діяльності підприємства на ринку

Роль бізнес-розвідки в забезпеченні ефективної діяльності підприємства на ринку

1. Вступ

Використання технологій розвідки дає можливість успішно здійснювати прогноз кризових явищ у бізнесі, тобто реалізувати функцію раннього попередження кризи. А це, у свою чергу, уможливлює вживання запобіжних заходів для зниження кризової напруженості (локалізації кризи) чи зменшення можливого збитку. Ще однією опцією є можливість використання інформації про кризу у власних інтересах підп-риємства з метою створення підґрунтя для зміцнення фінансового стану чи посла-блення конкурента.

Бізнес-розвідка - постійний процес збору, накопичення, структурування, аналі-зу даних про внутрішнє і зовнішнє середо-вища підприємства і надання його керівни-цтву інформації, що сприяє передбаченню змін в цих середовищах і прийняттю своє-часних рішень з управління ризиками, a також упровадження змін і відповідних за-ходів, спрямованих на задоволення май-бутнього попиту споживачів і забезпечення прибуткової діяльності підприємства.

2. Значення бізнес-розвідки согодні

Сьогодні виникла і стрімко розвивається нова парадигма управління - мене-джмент, заснований на знаннях. Сучасні ринкові відносини характеризуються ускладненням комерційних схем і умов укладання угод, використанням складних комплексних продуктів, посиленням конкуренції між підприємствами. Вітчизняні підприємства з невеликих перетворюються на акціонерні товариства зі складною господарською інфраструктурою й управлінськими зв'язками. Управління фінансовими потоками, рухом капіталу, персоналом та іншими ресурсами стає найсклад-нішим завданням, пов'язаним зі зростанням обсягів звітності і документообігу, збі-льшенням перетину і швидкості інформаційних потоків тощо. Останнє є основною проблемою сучасного управління. Якщо раніше основним завданням інформацій-ної підсистеми управління підприємством було повідомлення достовірних вхідних даних, пов'язаних з його діяльністю і ринком, то тепер все виглядає інакше. Керівнику бракує часу не тільки на фільтрацію даних і обробку інформації, але і на те, щоб ознайомитися з цим потоком інформації. Тим більше що, будучи фахівцями з управління виробництвом, керівники, зазвичай, не мають навичок, пов'язаних з технологією обробки інформації і перетворення її на знання. I це стосується інформації, що надходить як стандартна поточна звітність, не включаючи інформацію, що може надійти від спеціально організованої системи збору даних. У зв'язку з цим потоки інформації, що йдуть до вищого ешелону управління, стали скорочуватися і розподілятися, збільшуючи кількість проміжних ланок, маршрутизуючи потоки за допомогою секретарів-референтів і помічників, делегуючи повноваження щодо ух-валення рішень на нижні ланки управління. Основним завданням керівників залишається стратегічне планування і управління діяльністю підприємства, що вимагає не тільки систематизації звітної інформації для формування реального уявлення про ситуацію, але й аналізу прогностичної інформації для оцінки можливостей успішної реалізації розроблених планів і сценаріїв, а також наслідків прогнозованих змін. Опрацювання стратегічних рішень з урахуванням прогностичної інформації підвищує ефективність управління та адміністрування діяльності підприємства.

Сьогоднішня тенденція така, що роль ефективно організованої бізнес-розвідки зростає. Крім того, доводиться не тільки збирати уривчасті вербальні дані, але і досліджувати потоки суперечливих даних для достовірного відображення дійсної ситуації. Досить часто менеджери середньої ланки свідомо чи несвідомо, бажаючи звернути увагу на свою діяльність, прикрашають чи навіть фальсифікують дані. Це призводить до прийняття хибних рішень, що завдає шкоди як підприємству, так і здійснюваному ним бізнесу.

Відтак, головним завданням бізнес-розвідки стає перевірка звітної інформації і виключення можливості дезінформації вищого керівництва підприємства.

На перший погляд здається, що завдання бізнес-розвідки частково і раніше ставилися перед інформаційно-аналітичними службами структур економічної безпеки підприємств, адже служби ділової розвідки найчастіше організують на основі таких структур.

Але відмінність інформаційно-аналітичної роботи служб безпеки від роботи підрозділів ділової розвідки можна порівняти з відмінністю інформації від комунікації. Тобто інформація найчастіше є разовою й односпрямованою, а комунікація -постійною (регулярною) і взаємоспрямованою. При комунікації джерело і кореспондент постійно міняються місцями, інформаційні потоки контролюються за допомогою зворотного зв'язку. Інформаційно-аналітична діяльність закінчується наданням інформації кінцевому користувачу, а результатом розвідки, як комунікації, є дія. На збір і обробку даних безпосередньо впливають зміни, що є результатом цієї дії на саму систему і навколишнє середовище. Тому ефективність комунікації набагато вища за надання інформації.

Служба корпоративної розвідки створюється з метою:

-          управління ризиками бізнесу;

-          раннього виявлення загроз, можливостей, уразливих місць та інших нега-тивних факторів впливу на успіх бізнесу;

-          забезпечення конкурентних переваг продукції підприємства на ринку за ра-хунок своєчасного прийняття нестандартних оптимальних керівних рішень.

Завданнями служби корпоративної розвідки є:

-          регулярний збір важливоїдля підприємства інформації;

-          попередній аналіз потоку зібраних даних, їх класифікація;

-          своєчасне інформування керівників і персоналу про несприятливі для підп-риємства події, забезпечення розробки альтернативних варіантів управлінських рішень;

-          оцінка сценаріїв розвитку подій на підприємстві та на ринку;

-          участь в управлінні відносинами з клієнтами;

-          оперативний аналіз неструктурованої і структурованої інформації (отри-мання новихзнань);

-          синтез нових знань для менеджменту підприємства.

Якщо забезпечення економічної безпеки є діяльністю з оволодіння найважливішими умовами самореалізації підприємства, то ідентифікація цих умов, відстеження будь-яких змін, вивчення і прогнозування активності інших суб'єктів, що прагнуть опанувати цими умовами, - є стратегічним завданням бізнес-розвідки.

Регулярний збір і обробка інформації вимагає своєчасного оновлення інфор-маційних ресурсів. При цьому сучасні аналітичні технології потребують збережен-ня даних в електронній формі, що, в свою чергу, пояснює необхідність придбання сучасної технічної бази і програмного забезпечення для автоматизованого форму-вання звітів і забезпечення візуальності аналітичних результатів. Сьогодні також сформована потреба в наявності джерел даних, отримуваних з мережі Інтернет, шляхом спілкування в режимі on-line, із засобів масової інформації, з поновлюваних баз даних і електронних архівів, з корпоративних інформаційних масивів й архівів електронної пошти. Крім цього необхідно залучати людей як джерела інформації, здатних контактувати із співробітниками підприємства на будь-якому рівні, які займаються цілепокладанням для отримання потрібних даних. Відтак, на підприємстві зростає роль аналітиків і розвідувачів, обізнаних на правилах роботи з інформацією, здатних ефективно застосовувати їх на практиці.

Найвідповідальнішим видом діяльності служб економічної безпеки є прогно-зування. Об'єктивна обмеженість сил і засобів, виділених власниками і керівницт-вом з бюджету підприємства на вирішення завдань економічної безпеки, змушує відвертати увагу служб безпеки від пошуку боржників і несумлінних контрагентів, від повернення викрадених засобів і цінностей підприємства, а концентрувати увагу на профілактиці і запобіганні таким випадкам. Вирішальну роль у цьому відіграє аналітична робота і розвідка. Службами економічної безпеки і корпоративної розвідки ідентифікуються ризики, розробляються моделі загроз і сценарії криз, визначаються фактори, що впливають на них. Отже, основним завданням служб економічної безпеки є протидія несумлінній конкуренції. Вивчення конкурентів - частина бізнес-розвідки (так звана конкурентна розвідка), яка допомагає оцінити і спрогно-зувати дії конкурентів, спрямовані на дестабілізацію діяльності підприємства. Результатом такого прогнозу на основі дослідження є розробка превентивних заходів, захист цілісності, зв'язків, репутації підприємства на ринку. Окремим завданням служби безпеки є протидія недружнім злиттям і поглинанням. Практика злиття і поглинання, яка спостерігається сьогодні, показує, що керівництво захоплюваного підприємства і служба його економічної безпеки починають діяти тільки тоді, коли блокуються управлінські рішення через приналежність пакета акцій підприємства конкуренту, коли починаються активні дії з витіснення діючого менеджменту, коли ініціюється банкрутство підприємства. Але повноваженнями служби економічної безпеки, озброєної методами бізнес-розвідки й відстеження інформації, передбачається завчасне попередження ознак можпивого недружнього поглинання, вживання необхідних заходів, що можуть виявитися набагато дешевшими на стадії попередження негараздів.

Сучасні засоби і технології обробки розвідувальної інформації дають можпи-вість вирішувати завдання внутрішньої безпеки підприємства, оцінювати динаміку лояльності персоналу, виявляти центри напруженості. Аналіз інформації внутрішніх джерел і клієнтів допомагає службам безпеки виявляти факти витоку конфіденцій-ної інформації, інсайд-трейдінгу, іншої діяльності персоналу, яка зашкоджує ефективному функціонуванню підприємства на ринку.

Зважаючи на те, що діяльність з управління економічною безпекою є невід'ємною частиною в системі управління ризиками бізнес-діяльності, усі викладені вище підходи базової процедури управління ризиками є застосовними.

Сили конкурентноїрозвідки представлені на підприємстві співробітниками, чиїми безпосередніми функціональними обов'язками є цілепокладання, збір даних, структурування і збереження відповідних даних, аналіз інформації та її поширення цільовим особам, уповноваженим приймати управлінські рішення.

3. Особливості ведення конкурентної розвідки в Азії

3.1. Значення бізнес-розвідки у країнах Азії

Інтерес західного  бізнесу до Азії цілком зрозумілий. Швидко зростаючий регіон з величезним економічним потенціалом. Там успішно заробляють капітал сотні й тисячі європейських і північноамериканських компаній. Тим часом, культурно-соціальна ситуація в країнах цього регіону досить специфічна, і враховувати її необхідно кожному, хто розраховує домогтися тут успіху. Не в останню чергу, фахівцеві з конкурентної розвідки.

На думку багатьох західних експертів, до конкурентної інформації в країнах Азії варто ставитися насторожено. По-перше, правова база, що регулює потоки інформації, або відсутня, або погано розроблена. По-друге, урядові бази даних, якщо і є, то не викликають великої довіри. По-третє, ЗМІ в багатьох країнах залежні й мають слабку ресурсну базу. По-четверте, відсутня традиція й культура відкритості. По-п'яте, у великому бізнесі царює сімейність, клановість.

У числі особливостей  менталітету населення країн Азії – превалювання колективістського початку над індивідуальним, помітна обережність відносно іноземців, контроль урядових спецслужб за діяльністю іноземців, приналежність значної частини населення до ісламу із сильними фундаменталістськими тенденціями. Все це в певній мері обмежує можливості професіонала конкурентної розвідки збирати ділову інформацію з первинних джерел.

Крім того, необхідно знати, що традиційна корпоративність тут збільшується твердими правилами субординації у взаєминах усередині компаній. Тому варто очікувати, що про діловий контакт із будь-яким співробітником зацікавленої Вами фірми буде повідомлено вищестоящому начальству й може викликати негативну реакцію як на «погрозу» зовнішнього втручання в сформовану в колективі корпоративну гармонію. Не говорячи про маніакальну підозрілість до іноземців взагалі. У таких суворих ісламських країнах як Малайзія або Індонезія іноземним жінкам, що спеціалізуються на конкурентній розвідці, взагалі робити немає чого.

Найкращий спосіб вийти на первинні джерела ділової інформації - це найняти когось із «місцевих». Нелегко знайти людину, гідної довіри, з гарними зв'язками усередині місцевої громади, з гарною репутацією, до того ж, яка вміє працювати з носіями інформації, тим більше інформації делікатної. Але це найнадійніший шлях до первинних ресурсів.

Конкурентна розвідка в межах Азії найбільш розвинена в Японії, Китаї, Сінгапурі й Гонконзі.   Але з якими специфічними проблемами може зіштовхнутися професіонал конкурентної розвідки, опинившись в одній із країн Азії?

Більшість великих японських компаній активно застосовують інструменти конкурентної розвідки на своєму внутрішньому, регіональних і міжнародних ринках. Для них характерне проведення глибоких конкурентних досліджень перед прийняттям важливих корпоративних рішень. Співтовариство японських фахівців з конкурентною розвідкою чисельно невелике, закрите для закордонного ока.

Що стосується Китаю, то для цілей конкурентної розвідки активно використовуються потужні китайські діаспори в США й інших країнах. Через них багато в чому успішно здійснюється робота з вивчення нових бізнес можливостей, успіхів і провалів конкурентів. Для іноземця такі методи роботи інформації можуть здатися схожими зі збором слухів та пліток. Однак, у сучасних умовах, коли інформація коштує дорого, китайці краще інших вміють її добувати. І набагато дешевше.

Однією з відмінних рис роботи в Китаї є відсутність надійних друкованих джерел. Якщо на Заході співвідношення між первинними й вторинними ресурсами як 20% до 80%, то в Китаї все навпаки: первинні джерела, наприклад, інтерв'ю, бесіди, становлять 80% інформації, якій можна довіряти.

Первинну інформацію можна теоретично одержати безпосередньо від конкурентів. На практиці це найважчий і найскладніший шлях. Трохи легше працювати з партнерами конкурента, особливо якщо вони одночасно й ваші партнери. Тому рекомендується при складанні плану інформаційно-аналітичної роботи в першу чергу виявити партнерів конкурента, включити їх у список для інтерв'ю.   

Важливо бути уважним при відвідуванні ярмарків, виставок й інших публічних заходів. Там ви можете зустрітися й переговорити із представниками конкуруючої фірми, або з тими, хто володіє потрібною вам інформацією про конкурентів. Ловіть будь-яку інформацію, в якій згадується про конкурентів. Знадобитися може все. Потрібно мати чималі вроджені комунікативні здатності, володіти своєрідною харизмою, щоб «розговорити» місцевого - звичайно стриманого й часто настороженого - співрозмовника. Цьому мистецтву, на жаль, не можна навчити. Але деякі технічні прийоми можуть виявитися корисними.