Про підприємства

• стабільність державної економічної і соціальної політики;
• позитивна суспільна думка у відношенні до підприємництва;
• пільговий податковий режим;
• наявність розвинутої інфраструктури підприємництва;
• ефективна система захисту інтелектуальної власності.

В Україні особливу актуальність здобувають нижчеперелічені умови:

1. Наявність відповідних майнових прав на умови і результати виробництва, оскільки підприємець обов'язково повинен бути власником виробленого продукту і прибутку, отриманого в результаті його реалізації. Тільки при цих умовах виникає належна зацікавленість для здійснення підприємницької діяльності.
2. Визначене економічне, правове і політичне середовище. Формальне визнання майнових прав на умови і результати виробництва може вживатися з іншими правовими нормами, що регулюють економічне життя суспільства, але не забезпечують на ділі достатнього ступеня економічної самостійності для підприємницької діяльності. Різного роду обмеження, що формують економічне середовище, повинні забезпечувати достатній «коридор волі». Для підприємця це виражається в одержанні достатньої самостійності при:

• виборі виду господарської діяльності;

• визначенні споживачів товарів і постачальників ресурсів;
• визначенні цін;
• розпорядженні отриманим прибутком.

3. Повна економічна відповідальність за результати діяльності. Цей пункт незвичний Україні як постсоціалістичній країні, однак варто пам'ятати, що негативними результатами підприємницької діяльності можуть бути:

• збитковість, тобто перевищення витрат над прибутками;
• істотна втрата майна;
• банкрутство (визнання повної неплатоспроможності).

4. Етика підприємництва. Етика підприємництва є одним з факторів його прибутковості. Це морально-етичні норми, затверджені в середовищі підприємців на цивілізованих ринках:

• обов'язковість;
• загальна висока культура й освіченість;
• контактність, уміння спілкуватися з людьми, зацікавити них, мобілізувати на досягнення поставлених цілей.

Аналіз підприємницької  діяльності дозволив визначити такі істотні фактори її успіху:

• високу кваліфікацію;
• великі особисті контакти;
• достатні матеріальні і фінансові ресурси;
• наявність замовлень споживачів.

Однак, порівнюючи дані розвитку вітчизняного підприємництва з показниками  інших країн, робимо висновок, що Україна  значно відстає навіть від країн  Східної і Центральної Європи. Для порівняння: у Польщі на тысячу жителів приходиться 51,3 малих підприємств, у Чехії – 12,4,а в Україні - лише 2,6. У країнах ринкового господарства більше половини ВВП створюють малі підприємства. В Україні поки що малий бізнес не відіграє істотної ролі в забезпеченні економічного зростання, його внесок у ВВП представляє  лише 9-9.5%.

Це відбувається завдяки  тому, що у своїй діяльності вітчизняне підприємництво наштовхується на різноманітні перешкоди, які можна поділити на макро- і мікроекономічні. До першої групи відносяться такі:

1. Податкова політика, відсутність належного законодавчо-нормативного забезпечення. Сьогодні податкова система країни впливає на розвиток бізнесу вкрай негативно. Підприємницька діяльність не може повноцінно розвиватися за відсутності або недосконалості законів, що її регулюють.
2. Адміністративні бар'єри. Велика кількість законів, нормативних актів, інструкцій заплутує підприємців; крім того, підприємства піддаються частим і безпідставним перевіркам з боку різноманітних державних органів.
3. Обмеженість внутрішнього попиту і наявність кризи збуту на внутрішньому ринку. Малий бізнес постійно втрачає головних споживачів своєї продукції внаслідок погіршення рівня забезпеченості населення, зменшення доходів громадян.
4. Недостатня державна підтримка. На сьогодні в Україні ще не склалася ефективна система державної підтримки і захисту малого підприємництва. Механізм фінансування і кредитування, інформаційне і консультаційного забезпечення, система підготовки і перепідготовки кадрів для підприємницької діяльності недосконалі і приносять дуже мало користі.
5. Низька інвестиційна активність внаслідок нестабільності економіки.
6. Нерозвиненість інфраструктури. Роль об'єктів інфраструктури в розвитку малого бізнесу дуже незначна. Між різними організаціями підтримки МП і підприємствами ще не налагоджені ефективне співробітництво й обмін інформацією.
7. Тіньова економіка. Найчастіше МП є змушеними учасниками тіньової економіки, яких туди “заганяє” податковий тиск, державна бюрократія, тощо.
8. Неефективна приватизація. Процес не чисельної приватизації, що мав місце в нашій країні, піддавався багатьом обмеженням. У результаті, при нефункціонуючому вторинному ринку приватизаційних об'єктів багато підприємств знаходяться в руках тих, хто не в змозі ними керувати, але і не може них продати.
9. Нерозвиненість ринку нерухомості. Малим підприємствам катастрофічно не вистачає офісних приміщень. Орендна плата дуже висока, правила оренди заплутані; у багатьох випадках об'єкт не дозволяють приватизувати разом із приміщенням.

Серед мікроекономічних факторів, що найбільше впливають на розвиток малого підприємництва, можна виділити такі:

• спосіб і час виникнення;
• форма власності;
• фінансові можливості підприємства;
• асортимент продукції, її якість і попит на неї;
• обрану стратегію діяльності підприємства, його організаційну структуру;
• кадрову політику;
• можливість доступу до комерційної інформації;
• ступінь дотримання клієнтами умов контрактів і платіжної дисципліни.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                          

 

 

 

 

 

   Висновок

 

      До числа  найбільш характерних для   сучасних  підприємств  проблем,  що

перешкоджають їхньому  ефективному  функціонуванню  в  умовах  ринку,  варто віднести: неефективність системи керування; низький рівень  відповідальності керівників підприємств перед засновниками,  за  наслідки  прийнятих  рішень, збереження і ефективне використання  майна  підприємства;  невеликі  розміри статутного   капіталу   акціонерних   товариств;   відсутність   ефективного механізму виконання судових рішень;  незабезпеченість  єдності  підприємства як майнового комплексу, що знижує його  інвестиційну  привабливість;  високі витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення  і  житлово-комунального господарства; відсутність достовірної інформації про фінансово-економічний  стан  підприємства  для   власників,   акціонерів,   керівників підприємства та ін.

      Для усунення  негативних тенденцій необхідно   сконцентрувати  увагу  на

забезпеченні  ефективного  розвитку  підприємства  як   основного   елемента

економічної системи України.

       Перехід   підприємства  на  загальноприйняті  в   ринковій   економіці принципи функціонування складає зміст  реформи  підприємств.  Метою  реформи підприємств  є  сприяння  їхньої  реструктуризації,  що  сприяє   поліпшенню керування на підприємствах,  симулюванню  їхньої  діяльності  по  підвищенню ефективності виробництва і конкурентноздатності продукції, що  випускається, а  також  продуктивності  праці,  зниженню  витрат  виробництва,  поліпшенню фінансово-економічних результатів.

      Як показує  вивчення закордонного досвіду,  неодмінною умовою  успіху  в розвитку малого бізнесу є положення про те,  що  малі  підприємства  і  мале підприємництво мають потребу у всебічній і стабільній  державній  підтримці. Важливу   роль   грають прийняття  і  виконання  законодавства,  розробка  і  реалізація  конкретних комплексних програм.

      Дуже гостра  проблема формування фінансової  бази становлення і розвитку малого бізнесу. Для цього йому повинні  бути  надані  визначені  пільги.  Це можуть  бути  пільги  по  оподатковуванню.  Але  проведена  в  нашій  країні податкова політика не тільки не ефективна, але економічно  небезпечна.  Вона йде  врозріз  із  встановленою  у  світі  практикою  і  сучасними  світовими тенденціями  розвитку   економіки.   Невиправдано   високе   оподатковування "убиває" в Україні мале підприємництво (численні податки і побори  нерідко залишають підприємству лише 5-10% отриманого прибутку).  Загальний  напрямок удосконалювання податкової системи - посилення стимулюючої ролі  податків  у розвитку виробництва. Треба звільнити  малі  підприємства  від  податків  на інвестиції, ввезені технології. І, звичайно, потрібні  податкові  пільги  на період  становлення  малого  підприємства.  Зовсім   очевидна   необхідність диференційованого  податкового  підходу  до  підприємств   різного   профілю діяльності.  Більш  низькі  ставки  податків  повинні  застосовуватися   для найбільш важливих, пріоритетних галузей.

      В наш  час зроблені тільки найперші  кроки в правовому й організаційному

забезпеченні формування малого підприємництва як особливий  сектор  економіки України.

   Для реалізації  даних програм повинні бути  притягнуті не стільки засоби державного  бюджету,  скільки  можливості  частки  -  вітчизняного,  а   при

необхідності й  іноземному  капіталі.  Основним  же  напрямком  використання державних  ресурсів  повинний  стати  не  виділення  прямих  інвестицій,   а страхування і надання гарантій під кредит.

                                

 

 

 

 

 

                                

   Список  літератури:

 

1. Абаджи А.Р.,  Черняк  В.І,  Жуковський  А.Г.  Підприємництво  в  Україні.

   Юридичесий і економічний аспекти. Одеса, 2000р.

2. Агєєв А. И. Підприємництво: проблеми власності і культури. -М., 1999р.

3. Бусигін А. Підприємництво: Основний курс - М.,2000р.

4. Грузинов  В.,  Грибів  В.  Підприємництво:  форми   і  методи  організації

   підприємницької  діяльності - М.,2002р.

5. Кэмпбелл Р.Макконнелл, Стенлі Л.Брю - Экономикс, М, 2003р.

6. За редакцією Булатова А.С. - Підручник за курсом Економічна  теорія,  2-і

   видання, М., 2004р.

7.За ред. В.Д.Базилевича.//Економічна теорія політекономія./ Підручник 3-тє видання, перероблене і доповнене. 2004.

8. За редакцією Осипова Ю.М. -  Основи  підприємницької діяльності,  -  М.,

   1999р.

9. Малов А., Майн Е. Економічне  становище підприємства  //  Економіст.  -

   1997. - N 8. -С. 30-41

10.Мочерний С.В// Економічна теорія./.- Київ: "Академія",  2001.Під ред. В.О.Рибалкіна //Політична економія. /Навчальний посібник . - К.:Академвидав. 2004

11.Під ред. В.О.Рибалкіна //Політична економія. /Навчальний посібник . - К.:Академвидав. 2004