Поняття та види пенсійних правовідносин

За допомогою  пенсійних правовідносин конкретизується  майнова частка пенсіонера в загальному Пенсійному фонді.  Тому в літературі зазначається, що :”Із виникненням пенсійних правовідносин   ще не з’являється реальний об’єкт ,оскільки грошові суми на яки претендує пенсіонер ,не відокремлені із загального фонду як пенсії. Лише внаслідок дій іншого суб’єкта визначена сума грошей передається пенсіонерові як об’єкт правовідносин”¹³

 

Виділяють наступні об’єкти пенсійних правовідносин :

- Пенсії за  віком;

-  Пенсії  по інвалідності в наслідок  професійного захворювання;

-  Пенсії  по інвалідності в наслідок  загального захворювання;

-  Пенсії у зв’язку з утратою  годувальника;

- Пенсії за  віком на пільгових умовах;

- Пенсії за  вислугу років;

• Соціальні пенсії .

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. Підстави виникнення, зміни, припинення пенсійних правовідносин

Пенсійні   правовідносини  виникають за наявності норм права  та за наявності певних життєвих обставин, що передбачені правом. Таки обставини  називають юридичними фактами.

         Юридичний факт – це закріплений у нормах права факт об’єктивної дійсності (подія, вольовий вплив людей), який виступає  підставою виникнення, зміни чи припинення правовідносин. Зазвичай пенсійні правовідносини не виникають на підставі одного юридичного факту, дуже часто підставою для їх виникнення служить  цілий комплекс юридичних фактів.

           Комплекс юридичних фактів називають юридичним фактичним складом пенсійних правовідносин. За відсутності такого складу юридичні наслідки не настають. До юридичного складу ,необхідного для виникнення пенсійних правовідносин, можуть включатись такі  юридичні факти, як :

• досягнення громадянином пенсійного віку;
• інвалідність;
• смерть годувальника;
• утримання;
• трудовий стаж;
• вислуга років;
• рішення компетентного органу щодо призначення пенсії. Наведений перелік  юридичних фактів не є вичерпаним.

             Юридичні факти в пенсійних правовідносинах поділяються на ті, яким належить  провідна роль у виникненні пенсійних правовідносин . Зазвичай, це факти – події, настання яких не залежить від волі людей.

 Крім того, виділяють   факти дії, яки залежать від волі людей. Дії людей, в даному випадку,  можуть породжувати виникнення пенсійних правовідносин. Наприклад, подання заяви про призначення того чи іншого виду пенсії –  вольова дія, що породжує пенсійні правовідносини.

Інший вид юридичних  фактів –  це  другорядні юридичні факти, яки самі по собі не служать підставою для виникнення пенсійних правовідносин, але в комплексі з головними юридичними фактами служать підставою для виникнення, зміни, припинення  пенсійних правовідносин. Наприклад, наявність необхідного страхового стажу – не є головним юридичним фактом  для призначення пенсії за віком, оскільки потрібно ще досягнення людиною певного віку.

Розглянемо детальніше юридичні факти, що необхідні для виникнення пенсійних правовідносини, що виникають з приводу призначення пенсії за віком. Для виникнення  цих правовідносин  потрібно мати в наявності  декілька юридичних фактів:

1. досягнення певного віку (для чоловіків-60 років, а для жінок – 55 років ).  В колишньому СРСР до 1929 року не було такого поняття як  пенсійне забезпечення  громадян, що досягли певного віку. Лише з 1932 року досягнення певного віку стало самостійним юридичним фактом для початку пенсійного забезпечення. 
2. трудовий стаж визначеної тривалості. Взагалі установлення трудового стажу певної тривалості в пенсійному праві  як юридичного факту введено для того, щоб працездатна людина протягом певного часу працювала на благо суспільства та виробляла суспільний продукт. Трудовий стаж як юридичний факт не тільки тягне за собою виникнення пенсійних правовідносин, але і впливає на розмір пенсійного забезпечення. Так, наприклад, якщо людина проробила понад встановлений стаж,  пенсія збільшується на 1% заробітку за кожний повний рік роботи. Юридичний факт-трудовий стаж потребує спеціального оформлення, т.е. наявність стажу породжує певні юридичні наслідки тільки  якщо цей стаж певним чином установлений.
3. волевиявлення громадянина. Громадянин повинен виявити бажання вийти на пенсію та отримувати пенсійне забезпечення при досягненні ним певного віку
4. рішення компетентного органу щодо призначення пенсії за віком.

 

        Для виникнення пенсійних правовідносин  у зв’язку із пенсійним забезпеченням у разі настання інвалідності потрібен наступний юридичний склад:

1. наявність однієї з трьох груп інвалідності (оформленої належним чином за допомогою уповноваженого органу)
2. наявність трудового стажу певної тривалості (стосується пенсійного забезпечення з інвалідності, яка виникла як наслідок  загального захворювання)
3. волевиявлення інваліда і акт відповідного органу щодо призначення пенсії з інвалідності.

 

          Для виникнення пенсійних правовідносин   щодо пенсійного забезпечення у разі втрати годувальника потрібно мати в наявності декілька юридичних фактів:

• втрата годувальника, або факт його безвісної відсутності .Цей юридичний факт повинен бути оформлений належним чином.
• непрацездатність членів сім ї, які знаходилися на утриманні  померлого
• рішення відповідного органу про призначення цього виду пенсії

 

Для виникнення  пенсійних  правовідносин у зв’язку із пенсійним забезпеченням за вислугу років. Потрібна сукупність наступних юридичних фактів:

• вислуга років( спеціальний стаж роботи). Специфікою даного виду пенсійних правовідносин є те, що потрібна не наявність трудового стажу взагалі, а саме наявність  спеціального трудового стажу. Т. ч . суб’єкт пенсійних правовідносин повинен певний строк проробити на роботах, перелік яких дається у ст.52, 55  ЗУ ”Про пенсійне забезпечення”.¹⁴
• волевиявлення громадянина
• звільнення з роботи, яка дає право на даний вид пенсійного забезпечення
• рішення певного органу про призначення цього виду пенсії
• іноді потрібна  наявність певного віку. Наприклад, вік, як юридичний факт, зараховується військовослужбовцям офіцерського складу, працівникам  органів внутрішніх справ, СБУ, та в деяких інших випадках, передбачених законодавством.

 

Для виникнення пенсійних  правовідносин щодо отримання соціальної пенсії   необхідні наступні юридичні факти:

• факт непрацездатності особи
• факт відсутності права отримувати трудову пенсію
• факт відсутності працевлаштування
• звернення громадянина до відповідного органу про призначення цього виду пенсійного забезпечення
• рішення органу про призначення пенсії.

 

Під зміною пенсійних  правовідносин ми розуміємо зміну  розміру пенсійного забезпечення залежно  від зміни юридичного факту, що надає право на пенсійне забезпечення.

Наприклад, інвалід отримував  пенсію як інвалід 1-групи, а потім  МСЕК встановив юридичний факт зміни  групи інвалідності.  Отже зміна  групи інвалідності – юридичний факт, який  змінює пенсійні правовідносини.

При цьому потрібно підкреслити, що  для зміни пенсійних правовідносин  в даному випадку не потрібна вольова  дія інваліда, а достатньо лише факту зміни групи інвалідності правомочним органом.    Але  в той же момент, для зміни пенсійних  правовідносин в даному випадку , разом з юридичним фактом  ( щодо встановлення іншої групи  інвалідності )  потрібен такий юридичний факт, як рішення правомочного органу про зміну розміру пенсії.

Зміна пенсійних правовідносин   відбувається і в тому разі, коли після виходу на пенсію пенсіонер працював та отримував заробіток, вищий ніж той, з якого була нарахована пенсія. В цьому випадку зміна пенсійних правовідносин відбувається за волею пенсіонера. При цьому в наявності повинні бути наступні юридичні факти:

- Волевиявлення пенсіонера щодо перегляду розміру пенсії

- Наявність не менше як 2-х річного стажу роботи після призначення пенсії

• Розпорядження керівника відповідного управління соціального захисту населення про перерахунок пенсії з вищого розміру заробітку
• Факт перерахунку пенсії уповноваженим органом .

Таким чином можна  зробити висновок, що підставою зміни  пенсійних правовідносин є зміна  юридичного факту на підставі якого  виникають юридичні відносини.

 

Підставою для припинення пенсійних правовідносин  також виступають  юридичні факти.

Такими юридичними фактами  можуть бути смерть пенсіонера, зняття інвалідності, досягнення пенсійного віку людиною, яка отримувала пенсію  за вислугу років та ін.

Cт.102 ЗУ  »Про  пенсійне  забезпечення»  передбачає, що при наявності  юридичних фактів припиняючих або змінюючих пенсійні правовідносини  пенсіонери   зобов'язані повідомляти органу,  що  призначає пенсії,  про обставини,  що  спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.     У разі невиконання цього обов'язку і одержання  у  зв'язку  з цим  зайвих  сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Існують випадки, коли юридичний  факт, що припиняє  одні пенсійні правовідносини служить  підставою для виникнення інших пенсійних правовідносин. Наприклад смерть пенсіонера, яка припиняє його пенсійні правовідносини, в той же час виступає підставою для початку пенсійних правовідносин для осіб, що жили на його утриманні. Вони будуть виступати як суб’єкти пенсійних правовідносин та отримувати пенсійне забезпечення у разі втрати годувальника.

Іншим прикладом виступає ситуація, коли пенсіонер має декілька підстав, які дають йому право на різні види пенсійного забезпечення, але оскільки пенсіонер не може бути учасником відразу декількох пенсійних правовідносин, то одні правовідносини припиняються, а виникають інші.

Наприклад, особа отримувала пенсію за вислугу років, але вже  досягла пенсійного віку, передбаченого  законодавством України, та прийняла рішення, що  хоче отримувати пенсію за віком.  В такому випадку припиняться пенсійні правовідносини, пов’язані із отриманням пенсії за вислугу років, та почнуться інші – отримання пенсії за віком.

     Винятком  із положення про те, що людина  не може перебувати одночасно  в 2 або більше пенсійних правовідносинах складають інваліди війни. Ця категорія суб’єктів  пенсійних правовідносин може перебувати одночасно в 2-х пенсійних правовідносинах: щодо забезпечення пенсією за віком, та пенсійних правовідносинах з інвалідності. Це положення закріплено у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Ст. 6 цього Закону передбачає, що:  ” інваліди внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини чи виконання інших обов’язків військової службі, внаслідок захворювання, пов’язаного із перебуванням на фронті або виконанням інтернаціонального обов’язку, мають одночасне право на різні види державних пенсій”¹⁵

 

Розглянемо ще один приклад. У разі втрати годувальника, особи  яки  знаходилися на його утриманні  отримують пенсію .

Cт.47 ЗУ ” Про пенсійне забезпечення”  передбачає, що пенсія в разі  втрати  годувальника  встановлюється  на  весь період,  протягом  якого  член    сім'ї    померлого    вважається    непрацездатним.  Таким чином юридичний факт, який вказує на працездатність члена сім ї померлого є підставою для припинення виплати  даного виду  пенсії.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене,  можна зробити  висновок, що підставою для зміни та припинення пенсійних правовідносин завжди виступає юридичний факт( або сукупність юридичних фактів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

1. Пенсійні правовідносини є одним з самостійних  видів  правовідносин  яки існують  в Україні при наявності  відповідних  законодавчих актів.

2 Залежно від критерію, який покладено в основу класифікації  пенсійних правовідносин  виділяють наступні види:

а) матеріальні-процесуальні пенсійні правовідносини

б) залежно від виду пенсійного забезпечення виділяють:

- пенсійні правовідносини  з приводу отримання пенсії  за віком

- пенсійні правовідносини  з приводу отримання пенсії по інвалідності

- пенсійні правовідносини  з приводу отримання пенсії  за вислугу років