Поняття та види пенсійних правовідносин

      Відповідно до цієї думки , видів пенсійних правовідносин існує стільки ж, скільки  існує видів пенсій:

1   Пенсійні правовідносини пов’язані з отриманням трудових пенсій;

Оскільки трудові пенсії також бувають декількох видів  то в даній підгрупі  виділяють : пенсійні правовідносини з приводу отримання трудової пенсії за віком, пенсійні правовідносини з приводу отримання пенсії з інвалідності, пенсійні правовідносини з приводу отримання пенсії в разі втрати годувальника, пенсійні правовідносини з приводу отримання пенсії за вислугу років.

 2 Пенсійні правовідносини пов’язані з отриманням соціальних пенсій,

3 Пенсійні правовідносини пов’язані з отриманням недержавних пенсій.

Крім того, враховуючи, що  ст.2  ЗУ ”Про  загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування” передбачає 3-х рівневу структуру пенсійного забезпечення в Україні, можна в систему класифікації пенсійних правовідносин покласти саме  принцип „трирівневості” та поділити пенсійні правовідносини на :

- Пенсійні правовідносини, що виникають та припиняються на першому рівні  системи пенсійного забезпечення

Пенсійні правовідносини, що виникають та припиняються на другому  рівні  системи пенсійного  забезпечення

Пенсійні правовідносини, що виникають та припиняються на третьому  рівні  системи пенсійного  забезпечення ( Недержавного  пенсійного  забезпечення).⁶

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Структурний зміст пенсійних правовідносин складають суб’єкти та  об’єкти  пенсійних правовідносин.

 

Пенсійні правовідносини складаються з: суб’єктів, об’єктів та

змісту правовідносин.

 

3.1. Суб’єкти  пенсійних правовідносин

Коло суб’єктів пенсійних  правовідносин дуже широке:

-  громадяни України

-  іноземці

-   особи без громадянства.

Це можуть бути працівники підприємств і організацій, державні службовці, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, учні ,студенти, курсанти, інші категорії громадян на яких поширюється державне соціальне страхування.⁷

         В свою чергу громадян, як суб’єктів  пенсійних правовідносин, умовно  можна поділити на:

• загальних суб’єктів -  суб’єктів на яких поширюється загальне пенсійне законодавство.

Наприклад: Чоловік який  досяг пенсійного віку, передбаченого українським законодавством та має трудовий стаж 25 років відноситься до загальних суб’єктів пенсійних правовідносин.

 Спеціальні суб’єкти  пенсійних правовідносин -  суб’єкти , пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно спеціальних законодавчих актів.

     З іншого  боку,  до суб’єктів пенсійних  правовідносин відносять уповноважені органи, яки здійснюють пенсійне забезпечення. Таких суб’єктів називають зобов’язаними суб’єктами,   оскільки вони зобов’язані на вимогу правомочного суб’єкта надати йому  той чи інший вид пенсійного забезпечення.

Зобов’язаними суб’єктами  виступають: Пенсійний фонд, управління праці та соціального  захисту  населення.

        В Накопичуваній пенсійній системі зобов’язаним суб’єктом виступає Накопичуваний фонд.

        В системі недержавного пенсійного  страхування зобов’язаним суб’єктом  виступає Недержавний пенсійний  фонд.

 Загальні та спеціальні  суб’єкти пенсійних правовідносин повинні мати:

1) Пенсійну правоздатність  – здатність громадян бути носієм суб’єктивного права на пенсію , здатність володіти цим правом, вступати в конкретні пенсійні правовідносини.⁸

В Україні громадяни  мають рівну пенсійну правоздатність. Умовно пенсійну правоздатність можна поділити на загальну пенсійну правоздатність та спеціальну пенсійну правоздатність.

      Загальна  пенсійна правоздатність виникає  разом з цивільною правоздатністю – з моменту народження, а спеціальна пенсійна правоздатність виникає тільки з моменту виникнення передбачених законом юридичних фактів, яки необхідні для пенсійного забезпечення.

Наприклад, для виникнення спеціальної  пенсійної правоздатності  потрібні таки юридичні факти як : інвалідність, або факт втрати годувальника, або досягнення визначеного законом пенсійного віку у поєднанні із трудовим стажем.

Згідно ЗУ” Про  пенсійне забезпечення”  особи яки можуть виступати суб’єктами пенсійних правовідносин щодо отримання трудової пенсії повинні відповідати наступним вимогам:

1 Це повинна бути фізична особа

2 Загальна пенсійна правоздатність у такого суб’єкта наступає з моменту народження

3 Спеціальна пенсійна правоздатність наступає для чоловіків - при досягненні 60 років при умові наявності трудового стажу не менше 25 років, для жінок - при досягненні 55 років, при наявності трудового стажу не менше ніж 20 років.⁹

4 Пенсійна дієздатність  співпадає із настанням спеціальної  пенсійної правоздатності

Стаття 13 ЗУ ”Про пенсійне забезпечення” передбачає наявність пільгових категорій суб’єктів пенсійних правовідносин, яки мають право вступати в пенсійні правовідносини  щодо отримання пенсії за віком без досягнення передбаченого законом віку . Для цих суб’єктів характерно зниження і вимог до робочого стажу. ¹⁰

Наприклад:

Суб’єкту (чоловіку), який працює в умовах повного робочого дня на підземних роботах , при наявності атестації робочого міста,  для вступу в пенсійні правовідносини щодо отримання пенсії за віком , повинен досягнути 50 років, робочий стаж при цьому повинен бути не менше 20 років, з них не менше 10 років на   підземних роботах.¹¹

         Потрібно відмітити, що час   настання загальної та спеціальної пенсійної правоздатності може  збігатись а може  не збігатися у часі .

Наприклад, для настання спеціальної пенсійної правоздатності для отримання пенсії за віком, людина повинна досягнути певного віку. І в даному випадку загальна та спеціальна пенсійна правоздатність не збігаються у часі.

Якщо взяти  приклад, коли дитина народжується, але її мати помирає при пологах, то дитина тільки  народилася, але вже володіє спеціальною пенсійною правоздатністю, та набуває право на пенсію по втраті годувальника.

2. Пенсійну дієздатність – здатність суб’єкта своїми діями набувати  певних прав, та  обов’язків в пенсійних правовідносинах.

У пенсійному праві не встановлений    вік з якого  наступає пенсійна дієздатність. У  багатьох випадках суб’єкти, що володіють  пенсійною правоздатністю володіють  і  пенсійної дієздатністю.

Наприклад: Спеціальна пенсійна правоздатність суб’єкта на отримання пенсії за віком наступає у чоловіків з 60 років.

  Спеціальна пенсійна  дієздатність в даному випадку   наступить з того же віку.

 Особливістю  дієздатності  у пенсійному праві є те, що  існують випадки коли певні  дії, необхідні  для початку  пенсійних правовідносин  здійснює не сам суб’єкт пенсійних правовідносин, а його представники. Наприклад, стосовно неповнолітніх дітей представництво в усіх видах пенсійних правовідносин здійснюють батьки або опікуни. Такий же принцип діє і стосовно душевно хворих, визнаних у судовому порядку недієздатними.

Кожен із законів України, присвячений  пенсійному забезпеченню на Україні, передбачає певне коло суб’єктів яки вступають в пенсійні правовідносини відповідно до вимог закону.

1 Закон України  “Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування”  визначає  певне коло суб’єктів характерних саме для правовідносин, що регулюються цим законом.

 Стаття 3 Закону  України “Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування”   говорить про те, що: 

• Суб’єктами пенсійних правовідносин у солідарній системи є:

     застраховані  особи,  а в  окремих  випадках,  визначених  цим

Законом, - члени  їхніх сімей та інші особи;

     страхувальники;

     Пенсійний  фонд;

     уповноважений  банк;

     підприємства, установи, організації (далі – організації), що

здійснюють  виплату і доставку пенсій.

 

     2. Суб’єктами  пенсійних правовідносин у   системи     Накопичу вального      пенсійного   забезпечення є:

     особи,  від  імені та на користь  яких здійснюється накопичення

та інвестування коштів;

     підприємства, установи,  організації  та  фізичні  особи,  що

здійснюють   перерахування  внесків  до  системи  Накопичуваного  пенсійного забезпечення;

  Накопичу вальний фонд;

  Недержавні пенсійні фонди;

  Інші    суб’єкти    системи    Накопичуваного      пенсійного   забезпечення можуть бути визначені законами України.

 

Закон України” Про загальнообов’язкове державне  соціальне страхування  від  нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що потягли втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року   визначає наступне коло суб’єктів пенсійних правовідносин :

       - Суб’єктами страхування від нещасного випадку  є  застраховані

громадяни,  а  в  окремих випадках – члени їх сімей та інші особи;

       - Страховик -  Фонд  соціального   страхування   від   нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -  Фонд соціального  страхування від нещасних випадків).

 

           Статтею 2  Законом України  “Про недержавне  пенсійне забезпечення“ називає наступних суб’єктів, що вступають у правовідносини недержавного  пенсійного забезпечення:

 -       недержавні пенсійні фонди;

   - страхові організації,   які   уклали   договори   страхування   довічної пенсії,  страхування  ризику  настання  інвалідності  або   смерті; 

    - банківські установи,   які   уклали  договори  про  відкриття  пенсійних депозитних рахунків;

    - вкладники та учасники пенсійних фондів; 

  - вкладники пенсійних депозитних рахунків;

  - фізичні та юридичні особи,  які уклали  договори  страхування    довічної  пенсії,  страхування  ризику  настання  інвалідності або  смерті та ін .

Законом України “Про пенсійне забезпечення“ регулюються пенсійні правовідносини  щодо виникають при призначенні та отриманні трудових пенсій, пенсій по інвалідності, пенсій у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних пенсій та ін.

 В залежності  від того про який вид пенсії  йде мова, розрізняють різне коло суб’єктів, яки володіють спеціальною пенсійною правоздатністю та дієздатністю для того, щоб вступити в ті чи інші пенсійні правовідносини.

Суб’єктами  пенсійних правовідносин що виникають відносно отримання трудових пенсій згідно ст.3 ЗУ” Про пенсійне забезпечення” є :

а)   особи,  які  працюють  на  підприємствах,  в  установах,

організаціях,    кооперативах    (у    тому   числі   за   угодами  цивільно-правового  характеру), незалежно від використовуваних форм  власності  та  господарювання,  або  є  членами колгоспів та інших кооперативів

б)  особи,  які  займаються    підприємницькою    діяльністю,

заснованою на особистій  власності фізичної особи  та  виключно  її праці, - за умови сплати страхових  внесків  до  Пенсійного  фонду України;

в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники,  які

не є членами таких  спілок, - за умови сплати страхових  внесків  до Пенсійного фонду України;

г)  інші  особи,  які  підлягають   державному    соціальному

страхуванню;

     д)  працівники  воєнізованих  формувань,  які   не  підлягають державному  соціальному  страхуванню,  особи   начальницького   і рядового  складу  фельд'єгерської  служби  Міністерства    зв'язку України;

     е) вихованці,  учні, студенти,  курсанти,  слухачі,  стажисти,клінічні ординатори, аспіранти,  докторанти;

     є)  особи,  які  стали  інвалідами  у  зв'язку  з  виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій

по рятуванню людського  життя, охороні  державної,  колективної  та  індивідуальної власності, а  також по охороні правопорядку;

     ж) особи, які здійснюють догляд  за  інвалідом I  групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером,  який за висновком медичного закладу потребує  постійного  стороннього огляду;

     з) члени  сімей осіб, вказаних у цій  статті, і  пенсіонерів  з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.

 

3.2. Об’єкти  пенсійних правовідносин

Об’єктом пенсійних  правовідносин , як будь-яких інших  правовідносин є те, з приводу  чого вони виникають.

 Для пенсійних  правовідносин об’єктом становиться  пенсія, з якою пов’язане суб’єктивне  право пенсіонера та юридичне  зобов’язання  певного органу, який здійснює пенсійне забезпечення. ¹²