Планування діяльності АТП

align="justify">    - фонд заробітної плати;

    - фонд матеріального заохочення;

    - середня заробітна плата з  врахуванням виплат з фонду  матеріального заохочення.

       Чисельність, фонд і середня заробітна плата плануються за категоріями працівників.

       У розділу “непромислова група”  плануються три показники: чисельність  працівників, фонд заробітної  плати і середня зарплата.

    Планування  кількості персоналу необхідно починати з оцінки його наявності на фірмі. Для цього проводять інвентаризацію робочих місць, визначають кількість працівників, зайнятих на виконанні аудиторських послуг та обслуговуючих операцій. Аналіз і подальші розрахунки проводять стосовно окремих категорій персоналу (аудитори, асистенти, юристи, консультанти, керівники, службовці). Що стосується аудиторів, то доцільно застосовувати систему інвентаризації професійних навичок та стажу роботи—тобто реєструвати професійні навички службовців із визначенням кількості працівників, котрі володіють цими навичками.

    Розрахунок  річного планового фонду заробітної плати водіїв АТП 

    Плановий фонд основної заробітної плати водіїв автотранспортного підприємства визначається з врахуванням системи і форми оплати праці прийнятої на підприємстві.

    Вихідними даними для розрахунку планового  фонду погодинної заробітної плати  водіїв автогосподарства є:

• автомобіле-години перебування в наряді;
• годинні тарифні ставки водіїв;
• плановий фонд робочого часу водія, год.;
• загальний пробіг автомобіля, км.;
• розцінки за 1 т. та 1 ткм. перевезеного вантажу, грн.

    Плановий  фонд погодинної плати водіїв визначається за формулою:

    

    де, - плановий погодинний фонд заробітної плати водіїв, грн.;

     - автомобіле-години перебування автомобіля в наряді, годин;

     - годинна тарифна ставка водія,  грн.

    Плановий  фонд відрядної заробітної плати  водіїв автогосподарства рівний:

    

    де, - плановий фонд відрядної заробітної плати водіїв, грн.;

     - річний об'єм перевезень вантажів, т.;

     - вантажооборот, ткм.;

     - відповідно відрядні розцінки  за 1 т і 1 ткм перевезеного вантажу,  грн..

    Розцінка  за 1 т перевезеного вантажу рівна:

    

    де, - норма часу простою автомобіля під навантаженням та розвантаженням за одну їздку, хвилин, рівна:

    

    де  - час простою під навантаженням і розвантаженням за одну їздку, хвилин;

     - хвилинна тарифна ставка, грн.

    Поняття витрат на автомобільному транспорті

     

    В загальному розумінні витрати виробництва – це сукупність витрат в грошовій формі на виробництво та реалізацію продукції, на торгівельні, транспортні, посередницькі, фінансові операції та інші види невиробничої діяльності.

    Виробничі витрати віднесені на одиницю  виготовленої продукції характеризують собівартість продукції промислового підприємства. Показник собівартості продукції є одним із найважливіших якісних показників виробничо-господарської діяльності підприємства. Рівень собівартості продукції визначається, головним чином, внутрішніми факторами, матеріально-технічним та організаційно-економічним забезпеченням виробництва.

    Транспортні витрати виробництва включають  витрати на перевезення вантажів та пасажирів, на навантажувально-розвантажувальні роботи, витрати на експедирування вантажів тощо. Транспортні витрати  є складовою частиною собівартості продукції промислових, сільськогосподарських підприємств, будівельних організацій, тобто впливають на економічну ефективність всіх галузей економіки.

    Зменшення транспортних витрат є важливим фактором зниження собівартості продукції і  підвищення ефективності виробництва. На собівартість перевезення впливає ціла низка факторів:

• розмір партії вантажів;
• тип рухомого складу;
• способи виконання робіт;
• особливості завантаження рухомого складу в зворотному напрямку;
• організація управління перевезеннями.

    Тому  величина собівартості перевезень може бути неоднакова для автотранспортних підприємств, які виконують одні і ті ж перевезення.

    Основна частина витрат, пов’язаних із здійсненням перевезень на автомобільному транспорті, в основному, залежить не від виконаної роботи, яка вимірюється в тонно- чи пасажиро-кілометрах і від пробігу автомобілів. З цього випливає, що окремі експлуатаційні показники здійснюють різний вплив на виробіток автомобілів і собівартість перевезень. Так, виробіток автомобілів змінюється пропорційно зміні коефіцієнта їх випуску і тривалості перебування в наряді (при незмінності всіх інших показників). Вплив цих показників на собівартість значно менший, так як продуктивність в даному випадку зростає в результаті збільшення пробігу автомобіля, і довідно, загальної суми змінних витрат.

    Інший вплив на зниження собівартості перевезень здійснюють коефіцієнти використання пробігу та вантажопідйомності автомобіля. Підвищення цих коефіцієнтів призводить до росту продуктивності автомобіля навіть при зменшенні пробігу.

 

    Цілі, завдання фінансового планування АТП 

    Фінансово-господарська діяльність будь-якого підприємства спрямована на завоювання чи збереження в І умовах ринку достойної конкурентної позиції, тому передбачає не тільки аналіз і оцінку досягнутих результатів, а й планування майбутньої діяльності, зокрема складання коротко- та довгострокових фінансових планів. Успішна реалізація таких планів забезпечує досягнення відповідної конкурентної позиції на ринку та сприяє подальшому економічному зростанню підприємства.

    Фінансове планування — це процес розробки системи фінансових планів, який полягає у визначенні фінансових цілей, встановленні ступеня відповідності цих цілей поточному фінансовому стану підприємства та формулюванні послідовності дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. У процесі планування розробляють узагальнюючі фінансові показники кількісного та якісного характеру і визначають найбільш ефективні шляхи їх досягнення.

    Процес  фінансового планування обов'язково включає такі етапи: аналіз поточного  фінансового стану підприємства, прогнозування майбутніх значень планових показників, безпосереднє складання планів та розробка процедури внесення коректив в процес реалізації планів. Запровадження системи фінансового планування на підприємстві передбачає не тільки складання та затвердження фінансових планів, а й контроль за їх виконанням та внесення необхідних змін до них в процесі їх реалізації.

    Прогнозування є досить складним етапом фінансового  планування, який потребує від фінансового  менеджера високого рівня фахової підготовки у сфері не тільки фінансів, а й вищої математики та програмування, а також розуміння того, що математичні методи — це лише ефективний інструментарій, який не може замінити здатність фінансиста виділяти найважливішу інформацію, правильно її оцінювати та передбачати майбутні зміни на ринку.

    Прогнозування завжди пов'язано з невизначеністю і передбачає багатоваріантність, оскільки фінансові плани можуть складатись при різних припущеннях щодо очікуваних змін у діяльності підприємства і  кон'юнктурі ринку. Оскільки достовірні прогнози не можна отримати при неправильних припущеннях, при прогнозуванні діяльності підприємства важливо виділити і врахувати найважливіші серед множини чинників, одні з яких підлягають оцінці й управлінню, а інші мають зовнішній характер і їх не завжди можна точно оцінити.

    Залежно від горизонту планування розрізняють  коротко- (до 1 року), середньо- (від 1 до 3—5 років) та довгострокові (від 3—5 років) плани. Різні види фінансових планів вирішують різні завдання. Останні, в свою чергу, обумовлюються горизонтом планування.  
 

    Розкрийте суть статей витрат калькуляції собівартості перевезень 

    У системі техніко-економічних розрахунків  на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислення собівартості окремих виробів.

    Калькулювання потрібне для вирішення низки  економічних завдань: обґрунтування  цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво  однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.

    На  підприємствах, як правило, складають (обчислюють) планові та фактичні калькуляції. Перші обчислюють за плановими нормами  витрат, другі за їх фактичним рівнем.

    Різновидом  планових калькуляцій є так звані  проектно-кошторисні калькуляції, які розробляються на разові замовлення, нові вироби на стадії їх проектування. Особливість цих калькуляцій у тім, що обчислення є приблизним за браком детальної нормативної бази.

    Істотно впливають на методи калькулювання  широта номенклатури продукції підприємства та специфіка виробництва. Найбільш точним та методично простим є калькулювання одно продуктивному виробництві. Собівартість одиниці продукції тут обчислюється діленням сукупних витрат за певний період на кількість виготовленої продукції.

    Під час калькулювання витрати групують за калькуляційними статтями, номенклатура яких залежить від особливостей виробництва. Установлюючи статті витрат, необхідно  дотримуватись таких вимог :

    1.Максимальну частку витрат, які включаються в собівартість треба обчислювати прямо на окремі вироби

    2.Статті непрямих витрат необхідно формувати так, щоб їх можна було цілком обґрунтовано розподілити між виробами.

    3.Орієнтована номенклатура калькуляційних статей витрат для більшості підприємств різних галузей виглядатиме так:

    4.Сировина та матеріали

    5.Енергія технологічна

    6.Основна заробітна плата виробників

    7.Додаткова заробітна плата виробників

    8.Відрахування на соціальні потреби виробників

    9.Утримання та експлуатація машин і устаткування

    10.Загальногосподарські витрати

    11.Підготовка та освоєння виробництва

    12.Поза виробничі витрати (витрати на маркетинг)

    Сума  перших семи статей становить цехову, дев’яти – виробничу і всіх статей – повну собівартість. 
 

Задача  №8

    Скласти баланс робочого часу водія автомобіля ЗІЛ-130 за рік.

    Вихідні дані:

    Кількість неробочих днів в році – 60, в тому числі 52 вихідних та 8 святкових. Неявки на роботу – 34, з них 24 дні – відпустка; 8 днів – хвороба, 24 години – пропущено  з інших причин. Кількість календарних  днів у році – 365; кількість скорочених робочих днів – 53.

    Підприємство  працює 305 днів на рік. 

Розв’язок:

Календарний фонд часу = 365*2*8=5840 год.

Номінальний фонд часу = (365-52-8)*2*8=4880 год.

Розрахуємо  баланс робочого часу водія за рік