Планування діяльності АТП

    Планування  виробничої програми по ТОіР рухомого складу 

    Друге технічне обслуговування автомобіля, або ТО-2 — це комплекс робіт щодо технічного обслуговування автомобілів, яке проводиться із періодичністю 20000км для легкових автомобілів та 16000км для вантажних і автобусів створених на їхній базі.

    Перше технічне обслуговування автомобілів, або ТО-1 — це комплекс заходів щодо технічного обслуговування автомобілів, що проводиться із періодичністю 5000км для легкових транспортних засобів та 4000км для вантажних і автобусів створених на їхній базі.

    Щоденне технічне обслуговування автомобіля, або ЩТО — це комплекс заходів  щодо підтримання нормального робочого стану автомобіля, гарантування безпеки руху.

    Вихідними даними для розробки плану по технічному обслуговуванню служить:

• виробнича програма по експлуатації рухомого складу
• прийняті системи та методи по технічному обслуговуванню
• норми пробігу рухомого складу до проведення технічного обслуговування та ремонту рухомого складу
• норми трудоємності робіт відповідно до умов експлуатації рухомого складу

    При розробці плану необхідно встановити:

• кількість технічних обслуговувань та ремонтів різних видів транспортних засобів
• визначити загальну трудоємність робіт по технічному обслуговуванню та ремонту
• виявити ступінь забезпечення програми по технічному обслуговуванню та ремонту виробничими площами та відповідним обладнанням

    Кількість технічних обслуговувань та ремонтів розраховують діленням річного пробігу всіх автомобілів даної марки на  норму пробігу до відповідного виду технічного обслуговування, тому розрахунок виробничої програми починають із визначення необхідної кількості капітальних ремонтів, яку находять діленням загального пробігу автомобілів даної марки на норму пробігу до наступного ремонту або технічного обслуговування.

    Загальна  трудоємність робіт по технічному обслуговуванню визначається множенням кількості  обслуговувань кожного виду на трудоємність одиниці даного виду обслуговувань з подальшим сумуванням результатів.

    Загальна  трудоємність робіт по поточним ремонтам для всіх автомобілів розраховується множенням норми часу в людино-годинах  на 1000 км. на загальний пробіг автомобіля.

      
 

    Система показників плану  роботи АТП 

    Основними техніко-економічними показниками  роботи транспортного господарства є:

    – об'єм перевезень вантажів (виконання  плану перевезень вантажів);

    – собівартість 1 т∙км;

    – продуктивність праці;

    – собівартість 1 машино-часа роботи транспортного засобу;

    – питома вага транспортно-складських витрат в собівартості продукції.

    Ефективність  використання транспортних засобів  характеризується:

    – коефіцієнтом використання часу роботи транспортного засобу (відношення фактичного часу роботи транспортного засобу в році до календарного фонду робочого часу в році);

    – коефіцієнтом використання вантажопідйомності транспортних засобів (відношення середнього завантаження транспортного засобу до його вантажопідйомності);

    – коефіцієнтом використання пробігу транспортних засобів (відношення довжини пробігу з вантажем до загальної довжини пробігу).

    Основними напрямами підвищення ефективності роботи транспортного господарства є:

    – економічне обгрунтування вибирання  транспортного засобу;

    – оптимізація вантажопотоків;

    – підвищення рівня механізації і  автоматизації навантажувально-розвантажувальних  робіт;

    – поліпшення системи планування перевезень і диспетчерського регулювання;

    – вдосконалення технічного обслуговування внутрішньозаводського транспорту;

    – вдосконалення нормування, обліку і  контролю використання транспортних засобів, мотивація підвищення ефективності їх експлуатації.

    У системі планування на підприємстві особливе місце займає планування трудових показників. Воно здійснюється у вигляді розробки плану з праці, який є найважливішим розділом плану економічного і соціального розвитку підприємства. Планування трудових показників здійснюється з метою:

    – забезпечення неухильного зростання продуктивності праці і перевищення темпів її зростання над темпами зростання середньої заробітної плати;

    – посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу загалом в поліпшенні технічно-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства;

    –  забезпечення потреби в кадрах необхідної кваліфікації, а також підвищення кваліфікації працівників підприємства. 

    Хід розрахунку виробничої програми по експлуатації рухомого складу 

    Виробнича програма по експлуатації автомобільного парку розраховується на основі планових об’ємів перевезень та вантажообороту, які може здійснити автотранспортне підприємство наявним рухомим складом в плановому році.

    При цьому необхідно враховуючи надходження  та вибуття автомобілів в плановому  році.

    Виробнича програма по експлуатації рухомого складу автотранспортного підприємства передбачає розрахунок наступних експлуатаційних показників:

• коефіцієнт випуску автомобілів на лінію;
• середня тривалість перебування автомобіля в наряді;
• час навантажувально-розвантажувальних робіт;
• технічна швидкість;
• коефіцієнт використання пробігу;
• коефіцієнт використання вантажопідйомності;
• виробіток в тоннах та тонно-кілометрах на середньоспискову тонну автомобіля.

    Розробка  та планування виробничої програми по експлуатації дозволяє визначити перевізну  можливість автомобільного парку автотранспортного підприємства та його внутрішні резерви.

    Під перевізною можливістю автомобільного парку автотранспортного підприємства розуміють об’єм перевезень та вантажооборот, які можуть здійснити автотранспортні підприємства в плановому році при максимальному використанні матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

    Планування  виробничої програми починають з  визначення коефіцієнта випуску  автомобілів на лінію.

    Коефіцієнт  випуску автомобілів на лінію  визначається як відношення автомобіле-днів роботи рухомого складу до автмобіле-днів находження автомобіля в автогосподарстві.

    Коефіцієнт  використання пробігу визначається по марках автомобілів і залежить від організації перевезень вантажів, можливої маршрутизації, завантаження в зворотному напрямку. Даний коефіцієнт показує ступінь використання номінальної вантажопідйомності автомобіля, планується по марках автомобілів, виходячи  з номенклатури вантажу, його класу, величини партії вантажу.

    Час перебування автомобіля в наряді складається з часу руху автомобіля, часу простоїв під навантаженням та розвантаженням протягом дня та часу, необхідного для під’їзду автомобіля до місця першого завантаження та повернення з лінії в гараж. 

      Зміст, структура плану матеріально-технічного забезпечення АТП 

    У плані підприємства встановлюється необхідний для виконання річного обміну робіт кількість основних і допоміжних матеріалів, інструменту, палива та інших матеріальних ресурсів.

    В економічному відношенні це найбільш значима частина витрат на виробництво продукції (до 60 -70%). Економне витрачання матеріалів, ресурсів є досить суттєвим фактором зниження собівартості продукції і зменшення потрібних підприємству оборотних коштів.

    Розробці  передує аналіз виконання плану за обсягом та асортиментом, аналіз якості надійшли матеріалів.

    План  матеріально-технічного забезпечення розробляється на основі виробничих програм, нормативів і норм витрат сировини, палива, енергії, комплектуючих виробів, заходів з економії, залишків матеріалів на початок і кінець року, зв'язків кооперації, цін на всі види ресурсів.

    Відділ  матеріально-технічного забезпечення визначає потребу підприємства в  ресурсах, норми їх зберігання, а  також бере участь у розробці плану  матеріально-технічного забезпечення, заходів з економії, організовує складські операції з приймання, зберігання, обліку та видачі матеріалів, стежить за відповідністю їх якості, забезпечує своєчасне і комплектне надходження в цехи матеріалів у межах встановлених лімітів, виконує оперативний і зведений облік і аналіз постачальницьких і складських операцій.

    Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства планується у річному, квартальному та місячному  розрізах. Річний план повинен забезпечити  баланс річної потреби виробництва у матеріальних ресурсах. У квартальному плані за номенклатурою споживаної сировини конкретизується їх надходження на підприємство. Місячні плани передбачають оперативне забезпечення виробництва сировиною відповідно до виділених фонді і встановлених термінів постачання.

    Вихідними даними для розробки плану матеріально-технічного забезпечення є: обсяг випуску продукції, план капітального будівництва, план технічного розвитку, план науково-дослідних і  конструкторських розробок, нормативи  і норми витрат сировини.

    У даному розділі плану передбачається забезпечення підприємства сировиною, основними і допоміжними матеріалами, напівфабрикатами, інструментом, оснащенням, устаткуванням та усіма видами енергетичних ресурсів. Визначення потреби у матеріально-технічних та енергетичних ресурсах  здійснюється як у матеріальному, так і у вартісному вираженні з метою поєднання цього розділу плану з планами собівартості, прибутку, рентабельності і фінансовим планом. 
 

    Зміст і завдання плану  праці та персоналу  АТП 

     У системі планування на підприємстві особливе місце займає планування трудових показників. Воно здійснюється у вигляді розробки плану з праці, який є найважливішим розділом плану економічного і соціального розвитку підприємства. Планування трудових показників здійснюється з метою:

    - забезпечення неухильного зростання  продуктивності праці і перевищення  темпів її зростання над темпами  зростання середньої заробітної  плати;

    - досягнення економії праці і  фонду заробітної плати;

    - дотримання правильних співвідношень у заробітній платі окремих категорій працівників відповідно до кількості і якості їх праці при встановленому розмірі загального фонду заробітної плати;

    -  посилення матеріальної зацікавленості  кожного працівника і колективу  загалом в поліпшенні технічно-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства;

    - забезпечення потреби в кадрах  необхідної кваліфікації, а також  підвищення кваліфікації працівників  підприємства.

       План з праці складається з  двох розділів: промислово-виробнича  діяльність і непромислова группа.

       Перший розділ включає наступні  планові показники:

    - зростання продуктивності праці  (планується в грошових одиницях  і у відсотках до попереднього  періоду);

    - чисельність промислово-виробничого  персоналу (ПВП);

    - норматив витрат зарплати на одиницю продукції за показником, що вживається для планування продуктивності праці;