Партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності

          • підписи сторін (партнерів);

          • місце і дата укладення договору (якщо це не було зафіксовано у преамбулі).

     У більшості випадків для укладення  договору достатньо згоди сторін. Інколи укладенню договору передують  складні і тривалі переговори. В деяких випадках договори укладаються  майже автоматично, коли партнери навіть не відчувають договірного характеру  своїх взаємин.

     2.2 Оферта як особлива  форма укладення  договору

     Укладенню будь-якого договору звичайно передують  переговори сторін. Вони можуть проводитися  в усній (по телефону, при зустрічі) або у письмовій формі. Ведення  переговорів у письмовій формі  означає, що одна із сторін готує пропозицію іншій стороні у вигляді проекту  договору. Останнє прийнято називати офертою (наміром, пропозицією щодо укладення договору).

     При цьому офертою вважають не будь-який проект, а лише той, що підписаний однією стороною — оферентом (автором оферти). Розрізняють тверді і вільні оферти.

     Тверда  оферта направляється на одну адресу і перетворюється у договір лише тоді, коли:

1. вона підписана іншою стороною (покупцем);
2. після підписання відправлена оференту;
3. отримана оферентом.

     Необхідно брати до уваги і те, що кожна  оферта має певний термін чинності (дії), котрий фіксується в ЇЇ тексті. Наприклад, тверда оферта дійсна протягом 30 днів з моменту її відправлення. Це означає, що всі три умови (зазначені  вище) мають бути дотримані впродовж 30 днів з дати відправлення оферти (опублікування  у пресі). Це стосується також і  вільної оферти. Вільна оферта направляється  кільком адресатам. Причому покупець, навіть підписавши її, ще не отримує  гарантії щодо поставки товару, котрий є предметом оферти (партія товару одна, а пропозиції надіслані багатьом потенційним покупцям). У зв’язку  з цим вільна оферта стає договором  при дотриманні не лише трьох раніше зазначених умов, а й ще однієї (додаткової) умови — потенційний покупець має підписати оферту, надіслати  її на адресу оферента, а останній - повідомити покупця про згоду  оцінювати (вважати) підписану ним  оферту як договір.

     З цією метою у тексті вільної оферти завжди фіксується термін, протягом якого  оферент зобов’язується надіслати  таке підтвердження (наприклад, протягом трьох днів з моменту закінчення дії оферти). Для самого оферента така вказівка має важливе значення у тих випадках, коли всі адресати повернуть йому підписані оферти і треба буде вибрати, яку з  них вважати договором.

     Для покупця це також важливо, бо після  підписання оферти він бере на себе конкретні зобов’язання. Проте, якщо протягом трьох днів покупець не отримає  від оферента підтвердження, він  може вважати себе вільним від  зобов’язань.

     Підготовка  оферти, як і договору, вимагає формулювання загальних І специфічних умов, стосовно складання цих документів.

     2.3 Формулювання можливих  конкретних умов  договору Приклад  ВАТ „Івано-Франківський  локомотиворемонтний  завод”

     Від точності і повноти формулювання потенційно можливих умов договору (контракту) залежить ефективність підприємницької  діяльності, заснованої на договірних взаємовідносинах партнерів. Тому ретельне визначення і формулювання конкретних умов для певних розділів договору можна вважати визначальним етапом підготовки його проекту.

     Докладніше  розглянемо формулювання конкретних специфічних  і загальних умов договору за окремими його розділами.

     Предмет договору. Формулювання цієї умови  залежить від виду угоди (операцій). Наприклад, у підприємницькому договорі щодо купівлі-продажу ця умова може мати назву «предмет договору» або  «кількість товару». Зміст її полягає  у зобов’язанні продавця поставити  певну кількість конкретного  товару, а покупця — прийняти та оплатити його.

     Крім  того, у тексті цього розділу договору мають бути зроблені застереження щодо одиниць виміру товару, допусків тощо кількості (для вантажів великої  маси — деревина, вугілля, руда тощо), врахування природної втрати ваги, відповідальності за неї.

     Якість  продукції. Якість товару, що обумовлюється  по договорі, залежить насамперед від  його виду і функціонального призначення (для марганцевої руди — відсотковий  вміст марганцю; для паперу —  тип, щільність і вага).

     Найчастіше  у договорах використовуються такі формулювання:

          • товар повинен  мати торговельну марку конкретної фірми І продукуватися на одному з підприємств або філій фірми;

          • якість товару має  відповідати вимогам міжнародних  стандартів або стандартів, прийнятих  у країні продавця;

          • якісні характеристики всієї маси товару повинні відповідати  якості його зразка;

          • якість товару повинна  відповідати вимогам покупця  чи технічним умовам виробника.

     Якість  товару, що поставляється за укладеним  договором, має бути документально  підтвердженою. Відповідним документом звичайно є сертифікат якості, що містить  такі дані: опис товару, що відповідає визначеному в договорі чи специфікації; місце і дата навантаження, транспортні  реквізити; кількість місць, вага нетто  і брутто; дата виготовлення продукції  відповідно до її маркірування.

     Для купівлі-продажу продуктів харчування або живих тварин обов’язково  додається і другий документ —  санітарно-ветеринарне свідоцтво

     Ціна  товару. Встановлення ціни за договором  передовсім залежить від стратегії  підприємництва: так званого зняття вершків (на нові товари встановлюються спочатку найвищі можливі ціни, котрі  потім знижуються поступово при  уповільненні темпів збуту) або стратегії  міцного закріплення на відповідному ринку (встановлення порівняно доступних  цін задля залучення якнайбільшої кількості покупців і завоювання міцної позиції на ринку).

     В основу формування ціни товару може бути покладений географічний принцип, коли встановлюються різні ціни для певних регіонів (областей). При формуванні цінового показника підприємець  має враховувати існування цін  пропонування і попиту.

     Формулювання  умови договору стосовно цінового показника  передбачає вибір певного методу фіксації ціни у самому договорі: методу твердої ціни (фіксується ціна, рівень котрої потім не змінюється) або методу базисної ціни (ціновий показник стосовно певних якісних характеристик). Застосування методу базисної ціни обов’язково передбачає її відповідну корекцію шляхом використання боніфікації (надбавки) оборефакції (знижки). Зрештою, з урахуванням основних ринкових чинників в угоді чи контракті фіксується договірна ціна за згодою партнерів.

     Форма платежу. Залежно від об’єктивно існуючих Інтересів партнерів (продавців  і покупців) у договір включається  умова про повну (часткову) передоплату  або умова про оплату фактично поставленого товару.

     Практика  підприємництва знає дві основні  форми платежу:

          • кредитна, коли партнери (сторони) домовляються про поставку товару у певний визначений термін і про оплату поставленої продукції  впродовж певного часу; у цьому  випадку загальна сума платежу має  складатися з ринкової ціни товару та відсотка за користування кредитом;

          • готівкова, коли сторони  домовляються, що платіж повинен передувати поставці товару або ж відбуватися  негайно після неї.

     Готівкові платежі здійснюються використанням  певного способу розрахунків (зокрема  чеків або депозитних сертифікатів).

     Розрахунки  можуть здійснюватись також векселями. Нерідко застосовується й така форма  розрахунків, як акредитив, тобто доручення  банку сплатити певну суму грошей негайно за умови виконання зобов’язань, зафіксованих у спеціальному акредитивному  листі.

     Іншою формою платежу є інкасо, коли платіж здійснюється банками покупця на основі передачі банком продавця відповідних  платіжних документів.

     Термін  поставки товару. При встановленні такого терміну партнери у процесі  підготовки договору мають урахувати  власні реальні можливості і очікувану  потребу товару в часі. Можуть застосовуватися  такі формулювання термінів поставки товару: 1) негайно (протягом кількох  днів після підписання договору); 2) не пізніше конкретної дати; 3) у конкретний період часу (місяць, квартал); 4) у точно  обумовлений строк (конкретні число, місяць і рік). Окремі застереження можуть бути зроблені щодо строків  поставки товарів при здійсненні експортно-імпортних операцій.

     Упакування  і маркірування товарів. Звичайно упакування здійснюється з метою реклами, захисту  від пошкоджень (руйнування), зручності  транспортування та вантажно-розвантажувальних  робіт. Розрізняють внутрішню товарну  упаковку (коробки, сумки, пакети тощо) і зовнішню упаковку, тобто тару (контейнери, піддони, ящики тощо). При  виборі та фіксації у договорі форми  і виду упаковки необхідно враховувати  Існуючі вимоги до процесу упакування. Основні з них такі: 1) упакуванню має передувати консервація товару, якщо це необхідно; 2) товар має бути упакований з урахуванням габаритів  транспортних засобів, що здійснюватимуть  його перевезення; 3) упаковка повинна  запобігати можливим пошкодженням і  корозії; 4) упаковка має бути пристосована для перевантаження товару механічними  навантажувачами (кранами).

     Маркірування  наноситься на упаковку і охоплює  узгоджені сторонами договору відомості: назва виробника; назва покупця (споживача); номер договору (замовлення); номер  пакувальної одиниці; місце призначення; точні габарити; умовне позначення правил навантаження-розвантаження  товарного місця (наприклад, «не  кантувати», «верх», «обережно —  скло» тощо). Стосовно експортованих  товарів має бути позначена країна походження виробу (наприклад, «Вироблено в Україні»).

     Здавання-приймання  товару. Здебільшого будь-який договір  має передбачати конкретну форму  здавання-приймання товару. Найпростішою і найпоширенішою формою є підписання прийомо-здавального акта сторонами  договору купівлі-продажу. Остаточне  приймання поставлених товарів  здійснюється після їхнього прибуття на склад покупця. У цьому випадку  перевірка кількості і якості отриманих товарів може завершуватися  складанням акта експертизи.

     Штрафні санкції. У цьому розділі підписаного  договору сторони обумовлюють конкретні  штрафні санкції (сплата штрафу, пені тощо) за порушення передбачених у  ньому умов. Звичайно штрафи встановлюються у відсотках до конкретної вартості товару і мають верхню межу. Претензії  щодо штрафу можуть бути пред’явлені  не пізніше обумовленого строку (наприклад, трьох місяців).

     Форс-мажор. Цим терміном прийнято позначати  обставини непереборної сили (пожежа, стихійне лихо, війна, економічна блокада, заборона експорту або імпорту), за яких стає неможливим виконання умов договору. Тому в договорі має бути обумовлено, що з настанням таких  обставин строк виконання договірних зобов’язань відкладається на час  їхньої дії. Доказом наявності таких  обставин та їхньої тривалості є довідка  Торговельно-промислової палати країни продавця чи покупця. Якщо форс-мажорні  обставини триватимуть понад  три місяці, то кожна сторона договору має право відмовитися від  подальшого виконання зобов’язань  по ньому.

     Вирішення суперечок або ще можна назвати  арбітраж – означає порядок розгляду і вирішення суперечок. У тексті договору звичайно обумовлюється порядок  вирішення суперечок, що можуть виникнути  у зв’язку з виконанням зобов’язань. Може бути зазначено, наприклад, що обидві сторони намагатимуться долати суперечки  чи розбіжності, якщо такі виникатимуть, власними силами шляхом дружніх переговорів  У випадку, коли сторони не зможуть  дійти згоди, то всі суперечки  мають розглядатись Господарським  судом України або відповідним  компетентним органом.

     Інші  умови. У цьому (заключному) розділі  договору можуть міститися доповнення до договору, а також запис щодо кількості примірників, які мають  однакову юридичну силу, щодо терміну  дії договору, щодо моменту підписання і інші.

     З іншими підприємствами, що працює завод  обов’язкова 100% передоплата за надані ремонтні послуги та виготовлення нової  продукції. В умовах договору між  заводом і Замовниками обов’язково  передбачено надання необхідних розшифровок матеріальних та виробничих затрат (калькуляції) на певний вид  продукції. Крім цього в договорах  передбачається пункт форс-мажорних обставин, при якому не можливо  виконання умов договору.