Партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА  ПУЛЮЯ 
 

Кафедра менеджменту

у виробничій сфері 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Підприємництво»

на тему: «Партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності» 
 
 
 
 

Виконала

студентка групи БМ – 52             _____________________  Барабаш С. Б.

                                          (підпис)

Залікова книжка № БМ 07-080                    
 

Керівник роботи    _____________________________________  Дудкін П.Д.

             (оцінка, підпис, дата) 
 
 
 
 

Тернопіль – 2011

 

РЕФЕРАТ 

     Курсова робота \\ Партнерські зв’язки у підприємницькій діяльності \\ Барабаш Світлана Богданівна \\ Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, факультет центр перепідготовки та післядипломної освіти, кафедра менеджменту у виробничій сфері \\ БМ –52 \\ Тернопіль, 2011.

     Сторінок  – 32, рисунків – 2, таблиць – 1, джерел – 14. 

     КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПАРТНЕРСЬКІ ЗВ’ЯЗКИ, ПІДПРИЄМСТВО, ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ДОГОВОРИ. 

     У даній курсовій роботі розглядаються партнерські зв’язки, суть укладання договорів, їх види, типовий зміст, специфічні і загальні умови договорів, шляхи вдосконалення системи договірних відносин.

 

ЗМІСТ

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Договірні взаємовідносини це є одне із невід‘ємних  і основних складових у взаємовідносинах, партнерських зв‘язках в підприємницькій  діяльності. Адже, за теперішніх умов в  нашій країні практично не можливо  займатись підприємницькою діяльністю та співпрацювати з партнерами без  укладення договорів або угод. Вони складають невід‘ємну частину  господарської діяльності кожного  підприємства.

     Партнерські зв’язки — це такі договірні  відносини, які встановлюються між  підприємцями і дозволяють кожному  з них досягти очікуваного  результату (успіху) за рахунок обміну наслідками своєї діяльності.

     Що  є таке покупка чи продаж якого-небудь продукту чи товару? Це, насамперед оформлений по усім правилам і відповідно до чинного законодавства документ про продаж, передачу товару чи послуг від одного власника іншому. Цей документ називається – договором. Договір є одним з основних видів зобов’язань по передачі товару, продукції чи наданні послуг в власність та розпорядження. Історія правового регулювання договору нараховує майже 4 тисячі років. У процесі розвитку правових систем відбувався природний добір правових норм. Випадкові положення згодом відсівалися, поступаючись місцем більш обґрунтованим і якісним, підвищувався рівень юридичної техніки. І так до теперішнього часу.

     Можна відмітити, що на даний момент договірні  відносини між партнерами та контрагентами  чітко врегульовані законодавством, яке зазнало останніх та докорінних змін у зв‘язку з прийняттям нового Цивільного та Господарського кодексів України.

     Відповідно, в підприємницькій діяльності та в партнерських зв‘язках пройшли  також зміни щодо організації  та взаємодії між собою. На даний  момент законодавець чітко визначає основні умови та порядок укладення  господарських договорів. Партнери в підприємницькій діяльності при  здійсненні господарської діяльності зобов‘язані дотримуватись цих  вимог. Вони є обов‘язковими для  виконання кожним учасником господарської  діяльності.

     Отож, підводячи свого роду підсумок, можна  сказати, що договірні взаємовідносини  та партнерські зв‘язки у підприємницькій  діяльності складають основу господарської  діяльності та основу співпраці між  партнерами та контрагентами в договірних відносинах, без яких практично неможливий зв‘язок та взаємодія між ними. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОБГРУНТУВАННЯ  НЕОБХІДНОСТІ УКЛАДАННЯ  ДОГОВІРНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН  У ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ  ДІЯЛЬНОСТІ 

     1.1 Підприємницькі договори (контракти,  угоди) 

     У всіх галузях економічного, соціального, культурного і політичного життя  суспільства взаємовідносини юридичних  і фізичних осіб мають переважно  договірний характер. При цьому варто  окремо наголосити, що в усіх сферах господарювання організація підприємницької  діяльності базується виключно на договірних взаємовідносинах.

     Договір (контракт, угода) — форма закріплення  партнерських зв’язків, а саме предмета договору, взаємних прав і обов’язків, наслідків порушення домовленостей.

     Договір має забезпечувати оптимальне співвідношення волі людини, її інтересів з інтересами і потребами контрагентів (партнерів) суспільства. Так, партнерські зв’язки  підприємця розвиваються за двома основними  напрямками:

          • перший — відносини  з постачальниками всього необхідного  для організації процесу виробництва;

          • другий — відносини  зі споживачами (клієнтами) всього того, що продукується підприємцем для  ринку.

     Схему можливих партнерських зв’язків можна  зобразити так, як на рис. 1.

     Рисунок 1.1 – Типова схема основних партнерських зв’язків підприємця 

     Увесь спектр таких взаємовідносин (зв’язків) здійснюється на основі дотримання власних  прав і намагання виконувати ті зобов’язання, котрі підприємець гарантує своїм  партнерам при встановленні з  ними будь-яких конкретних форм співробітництва. Такі права і обов’язки закріплюються  у договорі, що має бути підписаний підприємцем та його партнерами.

     Договір опосередковує взаємини стосовно праці, виробництва і реалізації продукції (послуг) і є основною формою практичного  здійснення ринкових відносин між контрагентами  діючої системи господарювання. Ще в давнину знані у світі  особистості говорили: «про що домовляться, те й панує» (Демосфен) або «основа  права — вірність слову і договору» (Цицерон).

    З розвитком суспільства та зміною його формацій одразу виникає об’єктивна необхідність договору як адекватної форми зв’язків між членами суспільства, між людиною і державою в царині господарської діяльності.

     Договори  дуже широко використовують у різних сферах права (трудовому, господарському законодавстві тощо), де вони відіграють важливу роль щодо регулювання людських взаємовідносин. Саме у ринковій економіці договори є визначальною і майже єдиною правовою формою (основою) партнерських взаємовідносин.

     Істотне розширення ринкових відносин, велика різноманітність договорів між  партнерами вимагають водночас збереження фундаментальних принципів договірних взаємин, котрі роблять договір  універсальною формою існування  ринку.

     В основу будь-якого договору покладено  зобов’язання, відповідно до яких одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника) здійснення певних дій або отримання зиску  від їхнього виконання. Дієвість договору забезпечується виконанням передбачених для нього вимог: угода сторін; дієздатність партнерів; предмет договору; юридична основа договору. Її становить  мета, якої мають досягти партнери, та відшкодування, очікуване кожним партнером в обмін на його зобов’язання.

    Договір вважається укладеним і юридично чинним з моменту його підписання партнерами. 

     1.2 Структура і порядок  укладання договорів 

     У різних сферах з метою організації  людських взаємовідносин застосовується дуже багато видів і форм договорів. Насамперед треба знати, що у ринковій системі господарювання існує два  види договорів: установчий і підприємницький.

     Установчий  договір — письмовий документ; що свідчить про волевиявлення фізичних або юридичних осіб щодо створення (заснування) нової організаційно-правової структури задля реалізації будь-якої конкретної підприємницької ідеї.

     Підприємницький договір відображає волевиявлення сторін стосовно не організації (створення, заснування), а безпосереднього здійснення підприємницької діяльності; він не передбачає (не вимагає) об’єднання сторін, що домовляються між собою, в певну організаційну форму.

    Зміст прав і обов’язків партнерів залежить від предмета договору. Ним можуть бути, наприклад, купівля-продаж, оренда, кооперування, посередництво тощо. Виходячи з цього, підприємницький  договір відповідно до його предмета завжди має якусь конкретну форму.

     Підприємець звичайно намагається визначити  типові форми договорів, котрі він  міг би використати як основу для  укладення певного конкретного  договору.

    Можна виокремити такі групи підприємницьких  договорів за сферами діяльності: 1) купівля-продаж, оренда і лізинг; 2) підрядні послуги; 3) трудові відносини; 4) страхування; 5) розрахунки і кредитування; 6) зовнішньоекономічна діяльність; 7) інші види договорів. 

 

      Таблиця 1.1 – Класифікація підприємницьких договорів (контрактів, угод) за сферами діяльності