Організація оптового продажу товарів на торговельному підприємстві

 

• при невиконанні державним замовником зобов'язань за державним контрактом він відшкодовує виконавцю державного замовлення завдані йому збитки, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток;

 

• державний замовник має право відмовитися повністю або частково від оплати продукції, якщо вона не відповідає вимогам щодо якості продукції, встановленим чинним законодавством України та державним контрактом);

 

• у випадках відмови державного замовника від закупівлі продукції, що виготовлена за державним контрактом, виконавець державного замовлення реалізує її на свій розсуд, при цьому замовник відшкодовує виконавцю додаткові витрати, пов'язані з реалізацією, а у разі неможливості реалізації продукції - завдані йому збитки, включаючи очікуваний і неодержаний прибуток.

Отже, договір  поставки відіграє неодноразову роль у створенні відносин між суспільством, а також у створенні нових ринків.

 Згідно  такого договору одні люди  постачають продукцію, а другі  купують її, з метою зробити  собі і іншим добре.

 

4.Форми  та методи оптового продажу  товарів на підприємстві.

Залежно від  каналів руху товарів від виробничих підприємств у роздрібну торгівлю можуть бути дві форми оптового обороту:

1) складський;

2) транзитний.

При складському  обороті оптове підприємство організовує  продаж товарів зі своїх складів. Така форма в інтересах ритмічного постачання роздрібної торговельної мережі дозволяє проводити комплектування та підсортування товарів у потрібному асортименті, невеликими партіями регулярно  доставляти їх у магазини. При використанні цієї форми оптового обороту підвищується відповідальність оптовика за наявність  та стабільний продаж товарів у торговельну мережу, що обслуговується.

Складська форма  оптового обороту — необхідна  ланка товароруху, якщо враховувати  розширення спеціалізації виробництва  товарів, укрупнення магазинів, розширення мережі дрібних пунктів продажу, що не мають своїх складів. Звичайно, при складському обороті відбувається деяке підвищення витрат, пов´язаних з транспортно-експедиційними та складськими  операціями, і, на перший погляд, пожвавлення  товароруху.

Складський  оборот застосовується переважно по товарах складного асортименту (одяг, взуття, галантерея, культтовари, господарські товари), доставка яких спричиняється  необхідністю комплектування та підсортування, тобто перетворення виробничого  асортименту у торговий. Це пов´язано  з тим, що при своєчасному поточному  виробництві промислові підприємства працюють циклами. Скажімо, перші п´ять  днів випускаються вироби одного розміру  та найменування, дальші п’ять днів — іншого і т.д.

 

За таких  умов не може бути й мови про будь-яке  підсортування на складах промислових  підприємств. Запаси готових виробів  у них рідко перевищують 2-3-денну  норму відвантаження. Тільки оптові підприємства, отримуючи товари у  великій кількості від різних виробників-постачальників, мають можливості здійснювати їх підсортування. Транзитні  отримувачі товарів таких можливостей  не мають.

 

 Складський  оборот має свої переваги, незважаючи  на те, що він пов’язаний з  підвищенням деяких витрат з  транспортно-експедиційних та складських  операціям (приймання, зберігання, підсортування та відвантаження  товарів).

 

При транзитному  обороті здійснюється постачання товарів  з промислових підприємств-постачальників (або вихідних баз) безпосередньо  у роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптової торгівлі.

 

 

 

Переваги  транзитного обороту:

 

• ліквідуються зайві ланки у товарорусі;

• скорочується час руху товарів, прискорюється  просування товарів у роздрібну торгівлю;

• зменшується  потреба у складській площі в оптовій ланці;

• знижується обсяг транспортно-експедиційних операцій;

• зменшуються  витрати обігу, прискорюється товарообертаємість, скорочуються товарні втрати, що виникають при надмірних перевалках (бой, лом, пошкодження).

 

У ряді випадків транзитні шляхи товароруху є  найбільш доцільними, і їх слід застосувати  та вдосконалювати.

 

Умови застосування транзитного обороту:

1) для великих  роздрібних торговельних підприємств  (універмагів, універсамів, супермаркетів,  торгових центрів, гіпермаркетів та ін.);

2) по товарах  простого асортименту, які не  вимагають підсортування та комплектації (цукор, сіль, борошно, мило, сірники, крупи та ін.);

3) при постачанні  товарів, які швидко псуються (молоко, м´ясо, риба, ковбасні вироби, пиво, сметана та ін.).

При одноміському обороті транзит застосовується й по товарах складного асортименту  лише великим роздрібним структурам, що мають можливість отримувати товари в асортименті у межах не нижче  мінімальної норми відвантаження. Останнім часом прямі зв’язки  роздрібних торговців з виробниками  значно розширились. Разом з тим, надмірне захоплення транзитом може призвести до порушення принципів  формування товарного асортименту, утворенню наднормативних запасів  та накопиченню неходових товарів  на роздрібних торговельних підприємствах.

Залежно від  системи розрахунків розрізняють  два види транзитного обороту: оборот з вкладанням коштів оптовика (з  участю у розрахунках); без вкладання  коштів.

 

При транзитному  обороті з вкладанням коштів оптової  ланки оптовик сплачує постачальнику  вартість відвантажених товарів, яку  справляє потім з покупця (вантажоотримувача). Такий оборот, наприклад, використовується тоді, коли постачальник-виробник товару не впевнений у платоспроможності товароотримувача.

Транзит без  вкладання коштів спрощує відносини  учасників оптового обороту. У цьому  випадку постачальник (виробник) пред´являє рахунок за відвантажені товари до сплати не оптовику, а безпосередньо  покупцю (товароодержувач). Роль оптової  ланки при цьому виді транзитного  обороту є чисто організаторською (укладання договору з постачальниками, надсилання їм рознарядок, контроль за ходом доставки товарів).

Розглянемо  методи продажу товарів зі складу оптового підприємства.

 

Продаж товарів за участю представника покупця

Товари складного  асортименту вимагають особистої  участі представника роздрібного підприємства у відборі товарів. Покупка товарів  з особистим відбором за більшістю  складноасортиментних товарів (галантерея, тканини, господарські товари, культтовари) дозволяє краще ознайомитись з наявними товарами у оптовика, швидше оформити замовлення, отримати необхідну консультацію по нових невідомих виробах.

 

Особистий відбір доцільний й при продажу швейних, трикотажних виробів, головних уборів, хутра, парфюмерних товарів та ряду інших, особливо нових та маловідомих. Роздрібні торговці мають можливість детально ознайомитися з товарами в оптовика за всіма асортиментними позиціями — видам і різновидам, моделями і фасонами, кольоровою гамою, розмірами та зростами, а також переконатись у якості продукції, її зовнішньому виді та оформленні.

 

Знайомство  покупців з зразками товарів, які  є на оптових підприємствах, може відбуватись: безпосередньо в коморах  складу; в асортиментних кабінетах; демонстраційних залах.

 

На деяких оптових підприємствах відбір товарів  здійснюється в коморах складу, з  місць зберігання продукції. Але  така практика відбору порушує ритмічну організацію складської роботи, забирає  у працівників складу та роздрібних торговців багато часу, відвертає  апарат складу від роботи з приймання, сортування, обробки товарів, комплектування партій товарів для відвантаження, знижує рівень культури обслуговування роздрібної мережі.

В оптовій  торгівлі слід намагатись, щоб у  кожній оптовій компанії був організований  добре обладнаний асортиментний  кабінет або демонстраційний  зал. Усю оперативну роботу в залі товарних зразків здійснюють товарознавці за окремими товарними групами. До їхніх  функцій входить приймання та оформлення замовлень роздрібних торговельних підприємств, комплектування та розміщення зразків товарів на стендах, оперативний  облік постачання та реалізації товарів  на складах оптовика.

У залі товарних зразків (асортиментних кабінетах) розміщуються робочі місця товарознавців-реалізаторів — працівників комерційної служби оптового підприємства. Керує роботою залу товарних зразків головний товарознавець або заступник директора оптового підприємства.

 

Щоб забезпечити  відбір товарів у оптовика відповідно до вимог покупців, необхідно мати добре обладнаний асортиментний  кабінет, організувати в ньому належний показ зразків товарів, передбачати  відбір товарів не тільки за найменуваннями, цінами, а й за окремими асортиментними позиціями, фасонами, розмірами, кольорами  та іншими ознаками.

Планування  демонстраційного залу повинне забезпечити  зручне розміщення обладнання з вільними проходами між стендами. У демонстраційному залі виставляється зразки товарів  вітчизняного та іноземного виробництва.

 

При розміщенні зразків товарів слід керуватись такими правилами:

1. До кожного  зразка прикріплюють ярлик із  зазначенням найменування товару, підприємства-виробника, сорту, ваги, ціни та інших товарних ознак.

2. Зразки  розміщують за товарними групами  з урахуванням спорідненого попиту  з тим, щоб полегшити покупцям  відбір потрібного асортименту.  Наприклад, зразки взуття розміщуються  за групами — чоловіча, жіноча, дитяча, а в середині кожної  групи за видами — черевики, чоботи та ін.

3. За товарами  закріплюють постійні місця. Розміщуються  зразки так, щоб представники  роздрібної торгівлі могли вільно  брати зі стенду будь-який зразок  товару та розглядати його, забезпечується  максимальна наочність та приваблива викладка.

4. Зразки  нових товарів, що надходять  уперше на склад, негайно доставляють  у демонстраційний зал.

5. Після продажу  того чи іншого товару, який  уже відсутній на складі, його знімають з виставки зразків.

6. Добре відомі  товари повсякденного попиту (цукор,  сірники, борошно, консерви) здебільшого  представляються у вигляді переліків,  а по великогабаритних товарах (меблі, пилососи, пральні машини) виставляються каталоги та проспекти.

 

Товарознавці-реалізатори  повинні мати технічні умови, положення  про поставку товарів народного  споживання та іншу необхідну документацію.

Представники  роздрібних підприємств знайомляться з наявними товарами в оптовика, разом з товарознавцями уточнюють  асортимент товарів відповідно до укладеного договору. Покупці відбирають у демонстраційному залі необхідні товари, замовляють їх. У демонстраційному залі товарознавці-реалізатори  повинні вести облік руху товарних запасів для того, щоб завжди знати  їх стан. Оформлення товару завершується випискою необхідних документів, що направляються  товарознавцями на склад для відбору та комплектації замовлень. Приїзд покупців для особистого відбору може здійснюватися за графіком, затвердженому керівником оптової компанії.

 

 

 

Продаж товарів на письмові замовлення

Оптовик може продавати товари на письмові замовлення покупців без приїзду їхніх представників на оптове підприємство. Перевагою цього методу оптового продажу товарів є те, що відпадає необхідність особистої присутності покупців при відборі товарів.

На письмове замовлення рекомендується продавати товари простого асортименту. Так само можна замовляти й добре відомі товари, які мають відносно стійкий асортимент

 

Письмові замовлення можуть бути:

 

• одноразові, на отримання однієї партії товару;

 

• тривалі  замовлення, розраховані на доставку товарів протягом певного строку (тижня, місяця, кварталу) з відвантаженням товарів через встановлені проміжки часу.

Оптовий продаж вимагає чітко налагодженої роботи щодо організації, приймання та виконання  замовлень. Бланк замовлення підписує відповідальна особа покупця — директор магазину. Письмове замовлення, складене за встановленою формою, відправляють поштою оптовику. Виконання письмових замовлень покупців має бути організоване оптовим підприємством при дотриманні ряду вимог.

 

Має можливості повністю або частково виконати замовлення покупця, то він зобов’язаний повідомити про строк виконання замовлення або запропонувати заміну відсутнього товару іншими, що є взаємозамінними. Якщо будь-яких товарів не залишилось на оптовому підприємстві, товарознавець вживає заходів для їх постачання. Коли за товар доставляється, оптовик надсилає повідомлення.

 

Продаж товарів на телефонне  замовлення

 

Продаж товарів  на телефонне замовлення по суті мало чим відрізняється від письмових  замовлень. Але такий метод більш  оперативний. При цьому є можливість зразу ж узгодити з покупцями  основні позиції замовлення з  урахуванням наявності товарів  на складах оптового підприємства, а також інформувати покупця  про нову продукцію й ту, що може незабаром надійти.

Працівник оптового підприємства оформляє це замовлення на бланку в письмовій формі зі слів замовника-покупця.

 

Метод оптового продажу товарів по телефону зручний  тим, що покупець, замовляючи товари, має  можливість з´ясувати їх наявність  у оптовика, домовитись про заміну відсутніх товарів іншими, уточнити строки доставки.

 

Замовлення, що надходять по телефону або поштою, реєструються в спеціальному журналі  на оптовому підприємстві, звіряються з договорами та специфікаціями, а  далі після розпорядження про  відбір виписуються відповідні документи (рахунки-фактури), які надсилаються на склад для підбору та відвантаження  товарів.

 

Виконання замовлення відмічається у журналі із зазначенням  дати виконання та номера рахунку-фактури  на товар, що відпускається. Надання  замовлень може супроводжуватися з  використанням й таких сучасних засобів зв´язку, як Інтернет, факс.