Характеристика діяльності підприємства

 
 
 
 
 
 
 

Рисунок 2.2  Величина трансакційних витрат 

  В інтервалі СА трансакційні витрати є високими через високу ймовірність опортуністичної поведінки сторін, коли учасники володіють специ­фічними активами. В інтервалі від В до ∞  трансакційні витрати знову монотонно зростають, але вже через високі витрати узгодження колективних дій. Лише в інтервалі АВ трансакційні витрати відносно невеликі, вони є мінімальними у точці X.

      В інтервалі АВ обмін здійснюють у  межах соціальних структур, коли починає діяти ефект особистої репутації учасників. Крім того, для обмеження опортунізму учасники обміну можуть використовувати спеціальні санкції — як негативні (остракізм), так і позитивні (підтримка добрих стосунків, репутації). Як показують дослідження, саме увага до соціального контексту угоди дозволяє пояснити низькі трансакційні витрати при обміні в межах сімейно-родинних структур, кланів, дружніх взаємин та інших соціальних "мереж". Причому соціальні мережі часто виходять за локальні рамки.

      Очевидним є той факт, що витрати пошуку інформації, витрати проведення переговорів та укладання угод, витрати виміру, витрати специфікації і захисту прав власності, а також витрати опортуністичної поведінки занадто високі в Україні. Якщо витрати пошуку інформації і витрати виміру є занадто високими через недостатній розвиток необхідних ринків, то витрати проведення переговорів і укладання угод, витрати специфікації і захисту прав власності, витрати опортуністичної поведінки високі через надзвичайну корумпованість українського суспільства. Однак, з іншого боку, високі трансакційні витрати легальної діяльності, тобто діяльності в рамках закону, можуть бути причиною високого рівня корупції в країні. Тут, як правило, мовиться про високі витрати укладання контрактів, про витрати специфікації і захисту прав власності, а також про витрати захисту від третіх осіб. Досить часто ці витрати об'єднують одним терміном — "ціна дотримання закону".  За оцінками фахівців, ціна дотримання закону в Україні є надзвичайно високою. Іноді доцільно класифікувати трансакційні витрати згідно з етапами укладання угоди.

      О. Вільямсон говорить про трансакційні витрати ex ante і ex post. Якщо в якості етапів укладання угоди виокремити пошук партнера, узгодження інтересів, оформлення угоди, контроль за її виконанням, то класифікація трансакційних витрат буде такою (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Класифікація трансакційних  витрат

 

      Така  класифікація трансакційних витрат дозволяє підійти до питання про їх кількісну оцінку як на мікро-, так і на макроекономічному рівні.  

2.3 Показники оцінки  трансакційних витрат  підприємства 

      Результати  оцінки трансакційних витрат потрібні в управлінні ними з метою оптимізації, що спрямована на підвищення економічної стійкості суб’єкта господарювання, а отже, його конкурентоспроможності.

      Для розрахунку показників оцінки трансакційних витрат необхідно зібрати, виділити і згрупувати дані про трансакційні витрати з даних бухгалтерської звітності, звітності про фінансові результати, оперативної звітності, результатів експертних оцінок. За кожним видом трансакційні витрати слід підсумовувати.

        Для цього потрібна детальна класифікація трансакційних витрат за кожним видом, яка для різних підприємств має індивідуальний характер і може бути конкретизована залежно від напряму діяльності суб’єкта господарювання.

      Аналіз  структури трансакційних витрат здійснюють методом відносних величин. Після того, як усі витрати підприємства у їх абсолютному вираженні згруповано, важливо виявити питому вагу окремих елементів і їх співвідношення в загальній величині трансакційних витрат.

      Це  дозволяє встановити, які елементи мають найбільш питому вагу в загальній величині витрат, і тим самим накреслити основний напрям заходів щодо зниження трансакційних витрат. Для аналізу і оцінки трансакційних витрат пропонується ввести такі часткові показники:

– коефіцієнт трансакційних витрат на гривню валового доходу:

                            (1.1)

де ТВ –трансакційні  витрати, ВД – валовий дохід;

• коефіцієнт трансакційних витрат, які пов’язанні з реалізацією трансакцій, на гривню валового доходу:

                                                    (1.2)

      де  ТВ_т  – трансакційні витрати, які пов’язанні з реалізацією трансакцій;

• коефіцієнт трансакційних витрат, які пов’язанні з функціонуванням інститутів та інституцій, на гривню валового доходу:

           (1.3)

• коефіцієнт рентабельності трансакційних витрат:

          (1.4)

де ЧП  – чистий прибуток суб’єкта господарювання;

• коефіцієнт рентабельності трансакційних витрат, які пов’язанні з реалізацією трансакцій:

  (1.5)

інтегральний  коефіцієнт трансакційних витрат (1.6):            

 
 

      У рамках дослідження викликає інтерес  вивчення співвідношення темпів зростання  валового доходу і темпів зростання трансакційних витрат, а також темпів зростання чистого прибутку і темпи зростання трансакційних витрат. Якщо темпи зростання трансакційних витрат нижчі за темпи зростання валового доходу і темпів зростання чистого прибутку, то можна зробити висновок про ефективне управління трансакційними витратами. Якщо темпи зростання трансакційних витрат вище хоч би одного з показників темпів зростання валового доходу або темпів зростання чистого прибутку, тоді йдеться про неефективне управління трансакцій-ними витратами. Отже, видається доцільним ввести коефіцієнт ефективності управління трансакційними витратами:

            

                   (1.7)

      Критерій  ефективності управління трансакційними витратами за допомогою коефіцієнта 1.7 полягає в тому, що якщо значення коефіцієнта 1.7 менше одиниці, то управління трансакційними витратами здійснюється неефективно, якщо його значення більше одиниці – то управління ефективне. Чим більше величина коефіцієнта ефективності управління трансакційними витратами управління, тим більш ефективно використовуються трансакційні витрати в діяльності суб’єкта господарювання.

           Часткові показники (1.1)–(1.6), інтегральний коефіцієнт трансакційних  витрат (1.7), коефіцієнт ефективності управління трансакційними витратами (1.8) рекомендується застосовувати одночасно, оскільки використання їх окремо не дає повного уявлення про результативність трансакційних витрат. 
 

                                                 

3 Аналіз і оцінка трансакційних витрат на Прикарпатському УБР  та пропозиції щодо їх оптимізації

    3.1 Аналіз трансакційних витрат Прикарпатського УБР 

    Для оцінки трансакційних витрат досліджуваного підприємства, а саме Прикарпатського  УБР побудуємо таблицю, у якій, на основі вивченої бухгалтерської та фінансової звітності, проведемо класифікацію трансакційних витрат.

    Таблиця 3.1 Класифікація трансакційних витрат на Прикарпатському УБР

 

          Для розрахунку оціночних показників трансакційних витрат, які здійснюються на Прикарпатському УБР, необхідно згрупувати основні аналітичні показники.

    Згідно  описаної методики такими показниками  є:

• валовий дохід;
• чистий дохід;
• витрати,  що пов’язані  з реалізацією  трансакцій;
• витрати, що  пов’язані з функціонування державних  та громадських інститутів  та інституцій.

           Сформуємо необхідні  для обрахунків показники у таблицю, причому скористаємося аналітикою за три роки (2008-2010р.р).  

Таблиця 3.2 Аналітичні показники для оцінки трансакційних витрат