Етика підприємницької діяльності

45

Зміст

Вступ              ………………………………………………………………………………….3

Розділ І.Етика підприємницької діяльності…………………………………….5

            1.1. Професійна культура бізнесової діяльності              ………………………...5

            1.2. Етика ділового спілкування підприємця……………………………              9

            1.3. Дотримання етикету підприємця……………………………………              13

Розділ ІІ. Аналіз фінансово-економічних показників господарської діяльності підприємства "Болтик"………………………………………………              17

Розділ ІІІ. Шляхи покращення етики підприємця.…….……………………...33

Висновки              .

Додатки………………………………………………………………………………..

Література              ……

ВСТУП

Актуальність дослідження. Як показали результати соціологічних досліджень, на першому місці серед сукупності особистих якостей наших бізнесменів міцно тримається професійна безкультурність. Багато хто значно більше дбає про власну кишеню, ніж про свою репутацію.

У сучасних умовах (як ніколи раніше) слово “підприємець” має породжувати суспільну повагу. Тільки культура бізнесової діяльності допомагає зберегти постійний інтерес партнерів і клієнтів. За підрахунками спеціалістів, утримати наявних клієнтів набагато дешевше, ніж залучити нових.

Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру.

Будь-який підприємець, безперечно, повинен уміти професійно (і завдяки цьому успішно) вести справу у своїй фірмі, постійно брати активну участь у задоволенні потреб ринку щодо нових товарів і послуг за можливо низькими (помірними) цінами. Зрозуміло, що це вимагає від нього новаторського підходу до власної діяльності та ретельного обліку витрат виробництва.

Проте до конкретних дій підприємця господарська реальність висуває не менш важливі вимоги (критерії оцінки реальності) морально-етичного і духовного характеру. Йдеться про те, що у своїй діяльності підприємець має обов’язково керуватися усталеними у всіх цивілізованих країнах нормами поведінки.

Отже, актуальність дослідження даної курсової роботи полягає у необхідності вивчення проблеми професійної етики підприємців задля покращення ситуації в галузі їх професійної культури.

Об’єкт дослідження.

Об’єктом даної курсової роботи виступає проблема етики підприємницької діяльності.

Предмет дослідження.

Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості етики підприємницької діяльності.

Мета дослідження.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми етики підприємницької діяльності.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

1.           Охарактеризувати проблему професійної культури бізнесової діяльності.

2.           Висвітлити основні положення етики ділового спілкування підприємця.

3.           Розкрити основні положення ділового етикету підприємця.

Ділова етика підприємця посідає певне місце у функціонуванні будь-якого підприємства, адже підприємницька діяльність, а тим більше досягнення успіху у ній, неможлива без спілкування між людьми, які її здійснюють. Підприємницьке спілкування, в свою чергу, передбачає дотримання певних умов, які в широкому розумінні цього слова можна назвати етикою ділового спілкування. Недотримання їх може призвести до того, що підприємець в ділових колах буде вважатися просто безкультурним.

Отже, культура підприємницької діяльності є багатоскладовою і вимагає дотримання певних правил і норм, які в сукупності мають створити сприятливу як внутрішню, так і зовнішню атмосферу для підприємницької діяльності, що, звісно, буде позитивно відбиватися на результатах діяльності.

РОЗДІЛ І. ЕТИКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1.Професійна культура бізнесової діяльності

         Етика бізнесу є складовою етики ділових відносин, яка досліджує особливості функціонування і розвитку моралі у сфері підприємницької діяльності, формулює для цієї сфери відповідні рекомендації. 

Етика бізнесу як галузь знань сформувалася в 70-х роках XX століття у Сполучених Штатах Америки і в Західній Європі. Наукова спільнота і діловий світ дійшли до висновку, що необхідно підвищити "етичну свідомість" професійних бізнесменів при проведенні ними ділових операцій і "відповідальність корпорацій перед суспільством". Етичні питання привернули особливу уваги у веденні бізнес-діяльності через спровоковані нею соціальні негаразди: посилення ролі бюрократичних структур, поширення корупції, комерційний шпіонаж, порушення прав власності, придушення особистої ініціативи, нечесна інформація, дискримінація за непрофесійними ознаками, отримання вигідних замовлень не на конкурсній основі. Все це унеможливлює ефективне функціонування підприємств, спричиняє викривлення та руйнацію ринкових відносин.

              В останні десятиліття в Україні зростає увага бізнесменів до етичних питань, що спричинено двома групами чинників: співпраця з міжнародними компаніями потребує вдосконалення етичних норм ведення бізнесу; розвиток бізнесу передбачає реагування на проблеми суспільства, підвищення ролі корпоративної культури, регулювання відносин з працівниками, врахування впливу конкуренції на бізнес-поведінку тощо.

Як показали результати соціологічних досліджень, на першому місці серед сукупності особистих якостей наших бізнесменів міцно тримається професійна безкультурність. Багато хто значно більше дбає про власну кишеню, ніж про свою репутацію.

Цікавою є думка Ю. Петруніна, який стверджує, що основна маса підприємців не бажає встановлювати собі етичні межі, оскільки сама держава поки що не створює умови, що робили б "моральний" бізнес вигіднішим за "неморальний". Бізнес має бути моральним не тому, що в усьому необхідно дотримуватися етичних норм. Просто моральний бізнес приносить більший прибуток.

Етика бізнесменів в Україні – явище складне й суперечливе. Головними причинами проблеми дотримання етики ведення бізнесу є відсутність досвіду в сфері ринкової економіки, традицій та стандартів етики ведення бізнесу, контролю репутації, адже абсолютна більшість бізнесменів не навчалась у бізнес-школах, а самі бізнес-школи ще занадто молоді, без певної бази знань.

У сучасних умовах слово “підприємець ” має породжувати суспільну повагу. Тільки культура бізнесової діяльності допомагає зберегти постійний інтерес партнерів і клієнтів. За підрахунками спеціалістів, утримати наявних клієнтів набагато дешевше, ніж залучити нових.

Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру. На думку зарубіжних підприємців, існують певні усталені етичні норми бізнесу, котрих треба обов’язково дотримуватись. Основні з них такі:

      найвища продуктивність і найбільший прибуток не повинні досягатися за рахунок завдання шкоди довкіллю;

      конкуренція має здійснюватися чесно, за встановленими правилами;

      необхідно, щоб техніка слугувала людині, а не навпаки;

      морально-етичні норми завжди мають перевагу перед економічними інтересами. [5, с. 34]

Висока культура підприємницької діяльності є неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху на багатьох (якщо не більшості) підприємствах.

Підприємницька діяльність значною мірою регулюється комплексом норм законодавства (трудового, господарського тощо). Проте далеко не всі норми можуть бути строго (достатньо повно) сформульовані. У практичній діяльності підприємця великого значення набувають неформальні контакти між бізнесменами, створення особливої атмосфери довіри, чесності та порядності у ділових стосунках, вірність слову, поважання законів і традицій, тобто тих неписаних правил поведінки і дій, котрі становлять суть поняття “етика підприємництва ”. Без чесності і порядності в системі відносин між фірмами, банками і окремими фізичними особами ефективна і тривала підприємницька діяльність просто неможлива.

Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою і соціально спрямованою економікою, протягом останніх років триває широка дискусія з питань культури підприємництва як в теорії, так і в практиці господарювання. В поняття “підприємницька культура ” вкладають неоднаковий зміст, але вихідною позицією неодмінно залишається уявлення про культурний світ як про світ людської гідності.

Культура підприємництва має привертати увагу передовсім до етичного і поведінкового начал у діяльності підприємця як засобів легітимізації підприємницької влади. Вона є важливим чинником гуманізації сучасного бізнесу.

Підприємницька культура охоплює широкий спектр питань ділової етики та етикету. У кожній галузі чи сфері підприємницької діяльності існують свої правила поведінки, але майже в усіх конкретних випадках вони базуються на:

     чесності і законопослушності підприємця;

     забезпечені високої якості і технічного рівня своєї продукції;

     забезпечені безпеки праці;

     чесних і порядних відносинах з постачальниками, клієнтами,    

партнерами по бізнесовій діяльності. [16, с. 137]

Висока культура підприємницької діяльності є неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху на багатьох (якщо не більшості) підприємствах.

Отже, виходячи з попередньо сказаного,  підприємець з високим рівнем культури має пам’ятати і виконувати певні “заповіти ”:

      перше – у своїй діяльності керуватися насамперед інтересами клієнтів;

      друге – постійно працювати над власним бізнесом, а не в ньому;

      третє – використовувати дійову рекламу безпосереднього реагування;

      четверте – гарантувати клієнту повне задоволення його потреб;

      п’яте – щотижня мати звіт про прибутки і збитки, ніколи не залишатися без готівкових коштів;

      шосте – заохочувати дії, що відповідають інтересам власного бізнесу;

      сьоме – організовувати власний бізнес, виходячи з виконуваних ним функцій, а не “припасовувати ” його до окремих особистостей;

                  восьме – не ототожнювати фінансове благополуччя і власні успіхи, пам’ятаючи, що благополуччя і успіх – не те саме.

1.2.Етика ділового спілкування підприємця

Для ефективного спілкування необхідно знати деякі прийоми, оскільки більшість з них діє на рівні підсвідомості. Справа в тому, що багато з них люди використовують ще з кам’яного віку. Наприклад, розкриті долоні в древності означали - «у мене немає зброї». Зараз це означає доброзичливий і відкритий настрій співрозмовника.

Декілька прийомів для ефективного спілкування:

    «Правило трьох двадцяти»: 20 секунд вас оцінюють, 20 секунд – як і що ви почали говорити. 20 секунд усмішки і чарівливості.

   6 правил Глеба Жиглова: 1) Виявляти щиру цікавість до співрозмовника. 2) Всміхатися. 3) Запам’ятати ім’я людини і не забувати час від часу повторювати його в розмові. 4) Вміти слухати. 5)Вести розмову в кругу інтересів вашого співрозмовника. 6)Ставитись до нього з повагою.

   Як збільшити корисність контакту: Бути спостережливим. Зробити комплімент. Говорити про проблеми співрозмовника.

Як результат ви отримаєте: формальний контакт переростає в нормальне спілкування. Ви завоюєте співрозмовника. [17, с. 161]

Експерти вважають, що здатність кожного говорити різна і свідчить про наявність в людині двох якостей: міри самовпевненості та міри невпевненості в собі. Слова, які вживає людина і частота їх повторення скажуть вам, як саме почувається співрозмовник. Слова-вставки і слова, що служать для вираження невизначеності, видають невпевненість: взагалі-то, як сказати, я думаю, по-моєму і т.д. Ствердні вирази характеризують упевненість: однозначно, правильно, прекрасно і т.д.

Є декілька критеріїв, яким повинна відповідати наша мова:

      те, що ми говоримо, повинно бути обґрунтованим;

      мати значення;

      бути взаємопов’язаним;

      зрозумілим для навколишніх.

Саме здатність говорити відіграє одну з головних ролей, щоб добитися успіху в ділових переговорах. Ділові переговори проводяться з метою встановлення контактів, обговорення проектів майбутніх угод, сумісних дій, вирішення питань, які становлять взаємний інтерес для сторін. В ході переговорів важливо дотримуватися терпимості, коректних і доброзичливих стосунків між співбесідниками, яких би суперечливих поглядів вони не дотримувалися. У розмові спочатку слухайте і намагайтесь не перебивати, демонструючи майже старомодні хороші манери, кажучи «спасибі» і «будьте ласкаві». У міру розвитку відносини стають більш розслабленими і менш формальними. Але, як вже було сказано, не поспішайте, трохи терпіння в цьому питанні не завадить.

Телефонна розмова – це «візитна картка» підприємця. По деяких, уявними на перший погляд, дрібницях можна досить точно оцінити рівень культури вашого абонента. Тому необхідно знати правила спілкування по телефону і заздалегідь побудувати план розмови.

Універсальні прийоми побудови телефонної розмови:

1.      Обов’язкове привітання.

2.      Представлення.