Дослiдження пiдприемницьких ризикiв

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП 2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИМІРЮВАННЯ РИЗИКІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 4

1.1 Сутнісна характеристика ризиків підприємницької діяльності та їх класифікація 4

1.2 Методичні основи вимірювання ризиків підприємницької діяльності 10

1.3 Особливості розробки програми заходів щодо мінімізації ризиків підприємницької діяльності 15

1.4. Підприємець та його роль у прийнятті ефективного решения 18

1.5. Аналіз ризиків сучасного торгового предприятия 20

РОЗДІЛ 2. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ "МАГНОЛІЯ" 24

РОЗДІЛ 3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ "МАГНОЛІЯ" 26

ВИСНОВКИ 29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31

 

 

ВСТУП

 

Підприємництво  завжди сполучене з невизначеністю економічної кон’юнктури, що випливає з мінливості попиту-пропозиції на товари, гроші, фактори виробництва, з багатоваріантності сфер застосування капіталів і розмаїтості критеріїв  переваги інвестування коштів, з обмеженістю  знань про області бізнесу  та комерції і багатьох інших обставин. Під підприємницьким розуміється  ризик, що виникає при будь-яких видах  підприємницької діяльності, пов’язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, їхньою реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також здійсненням науково-технічних проектів.

Актуальність теми дослідження  обумовлюється важливістю вивчення специфіки підприємницьких ризиків:

• обставин та джерел виникнення зовнішніх ризиків в зовнішньому середовищі стосовно підприємницької фірми, де, відповідно, підприємець не може робити на них вплив, він може тільки передбачати і враховувати їх у своїй діяльності;
• обставин та джерел виникнення внутрішніх ризиків в самій підприємницькій фірмі, де, відповідно, ці ризики виникають у випадку неефективного менеджменту, помилкової маркетингової політики, а також у результаті внутрифірмових зловживань;
• умов реалізації основної задача підприємницької фірми – ризикувати свідомо, не переходячи ту грань, за якої можливе банкрутство фірми, при цьому необхідно розраховувати та виділяти припустимий, критичний і катастрофічний рівні ризику;
• обставин реалізації рівнів правомірності підприємницького ризику, в якості яких можуть бути виділені: виправданий і невиправданий ризики – це є, можливо, найбільш важливий для підприємницького ризику елемент класифікації, що має найбільше практичне значення.

Метою курсової роботи є дослідження ризиків підприємницької діяльності, оцінка та розробка програми заходів щодо їх мінімізації.

У ході реалізації визначеної мети сформульовано такі основні завдання:

• дати сутнісну характеристику ризиків підприємницької діяльності та їх класифікацію;
• проаналізувати методичні основи вимірювання ризиків підприємницької діяльності;
• охарактеризувати особливості розробки програми заходів щодо мінімізації ризиків підприємницької діяльності;
• провести економічну діагностику діяльності ТОВ "Магнолія";
• визначити та оцінити рівень впливу підприємницьких ризиків на результати діяльності підприємства;
• дослідити перспективи розвитку ТОВ "Магнолія";
• розробити заходи мінімізації підприємницьких ризиків у діяльності підприємства;
• вибрати та обґрунтувати заходи щодо мінімізації прогнозних ризиків в діяльності ТОВ "Магнолія";
• оцінити вплив запропонованих заходів на фінансову стійкість та прибутковість діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження  виступають ризики підприємницької діяльності.

Предметом досліджень курсової роботи є аналіз причин виникнення та вимірювання рівня підприємницьких ризиків діяльності ТОВ "Магнолія" у 2009–2012 роках та розробка методів мінімізації підприємницьких ризиків при плануванні розвитку підприємства.

Методи досліджень: проведення горизонтального (індексно-хронологічного) та вертикального (структурно-хронологічного) аналізу балансу та фінансової звітності  підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів, програмно-математичне моделювання  ефективності схем мінімізації підприємницьких  ризиків в операціях підприємства, побудування алгоритмів та програм  розрахунків на ПЕОМ (EXCEL-програми).

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ  АСПЕКТИ ВИМІРЮВАННЯ РИЗИКІВ  ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

          1.1 Сутнісна характеристика ризиків підприємницької діяльності та їх класифікація

 

Здійснення  підприємницької діяльності нерозривно пов’язано з таким явищем як невизначеність, тобто об’єктивною неспроможністю спрогнозувати майбутні наслідки здійснення підприємством тієї чи іншої господарської  операції із 100-відсотковою достовірністю [22, с. 325].

Невизначеність  у процесі здійснення господарських  операцій свідчить про наявність  імовірності відхилення кінцевого  результату від очікуваної величини. Таке відхилення може мати як позитивний, так і негативний ефект. У свою чергу, ймовірність виникнення будь-яких відхилень від очікуваного рівня  фінансово-економічних показників та індикаторів заведено визначати  як ризик, що дає змогу стверджувати таке. Невизначеність формує його сукупний ризик. Водночас сукупний ризик підприємства складається із системи окремих  видів ризиків, що дає змогу сформулювати основні напрями моніторингу  моделлю управління ризиками фінансово-господарської  діяльності підприємства з метою  мінімізації негативного впливу комерційних ризиків — відстежування ризиків:

• за структурними підрозділами підприємства;
• за основними (внутрішніми та зовнішніми) господарськими зв’язками підприємства;
• за основними видами ризиків;
• за центрами локалізації ризиків;
• за ступенем взаємозв’язку та взаємозалежності окремих ризиків та центрів їх локалізації;
• за впливом зовнішніх факторів ризику (які формують системний ризик за класифікацією Марковица) [22, с. 326].

Незважаючи  на те, що все життя і діяльність людей відбувається в умовах невизначеності, яка породжує ризик, серед дослідників до сьогодні немає єдиної думки щодо визначення ризику.

Для підприємницького ризику вживаються визначення:

Ризик –  це ймовірність загрози втрати підприємством  частини своїх ресурсів, недоодержання  доходів чи появи додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності [25, с. 223].

Ризик –  це ситуативна характеристика діяльності будь-якого виробника, що відображає невизначеність її результату і можливі  несприятливі наслідки у разі невдачі [26, с. 54].

Наведені  визначення показують багатоплановість ризику. Ми будемо дотримуватися такого.

Ризик – це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності, випадковості і конфліктності в ситуації неминучою вибору й відображає ступінь досягнення очікуваною результату [29, с. 48].

У цьому  визначенні варто звернути увагу  на узагальнені ситуації, у яких може виявлятися ризик: невизначеність, випадковість і конфліктність. Немає  цих ситуацій — немає і ризику. Під конфліктом може розумітися змагання, суперечка, воєнні дії, але стосовно підприємництва — конкуренція. Об’єктивність  ризику полягає у тому, що він  існує незалежно від суб’єкта, на якого він спрямований, суб’єктивність відбивається в його різній оцінці кожним індивідуумом.

У бізнесі  давно зрозуміли, що підприємництва без ризику не буває. Більше того, ризик  став однією зі складових успішного  бізнесу, на який бізнесмени мають право  відповідно до законодавства всіх цивілізованих  країн.

Отже, ризик  – це загроза втрати підприємством  частини своїх ресурсів, недоотримання  доходів або появи додаткових витрат у результаті здійснення конкретних видів діяльності. Ризик виникає  внаслідок специфіки й особливостей ринкових і регулюючих механізмів, у тому числі певної свободи дій суб’єктів ринку, впливу факторів навколишнього середовища (його економічної, політичної, правової, технологічної, соціальної, екологічної та інших складових), суб’єктивних особливостей осіб, що приймають рішення тощо.

Ризик має  місце тільки там, де може бути як мінімум  два сценарії розвитку подій, відповідно – два і більше можливих альтернативних результатів. У ситуації, коли можливий тільки один результат, незалежно від  того чи йде мова про втрати чи придбання, ризику немає, оскільки альтернатив  немає.

Невизначеність  і породжений нею ризик є невід’ємною  частиною практично всіх прийнятих  рішень в економіці та бізнесі. Вони існують об’єктивно, незалежно від  того, приймають їх до уваги, чи ігнорують. І, як показує досвід, у наш час  без урахування невизначеності та ризику вже не обійтися, їхнє ігнорування  може стати гальмом розвитку конкретних суб’єктів господарської діяльності і всієї національної економіки.

Наслідком ризику є те, що прийняті рішення часто виявляються помилковими; вигоди – скромнішими, а витрати – більшими, ніж очікували. За помилки доводиться платити. Доводиться платити і за те, щоб застрахувати себе від помилок. Це є справедливим для всіх суб’єктів господарської діяльності – споживачів і виробників, покупців і продавців, і стає серйозним бар’єром на шляху до ефективного ринку, призводить до значних витрат сил, засобів, часу й енергії, неоптимального розподілу наявних ресурсів.

Однак, ризик  варто розглядати і як рушійну  силу підприємництва, можливість досягнення успіху тими, хто здатний ризикнути. Як показує вітчизняний і зарубіжний досвід, більшість з успішно працюючих  підприємств зобов’язані своїми успіхами розробці і виведенню на ринок нових товарів, упровадженню нових методів виробництва і  збуту, проникненню на нові ринки, хоча це і пов’язано з ризиком. Бездіяльність  же в сфері бізнесу пов’язана  з ризиком невикористаних можливостей.

Існування невизначеності під час прийняття  управлінських рішень, а також  ризику, що пов’язаний із їх виконанням, обумовлює необхідність формування адекватної системи виявлення, ідентифікації, оцінювання та нейтралізації відповідних ризиків у фінансово-господарській діяльності підприємства – моделі управління ризиками. Водночас ефективність моделі управління ризиками передбачає чітке усвідомлення основних функціонально-організаційних питань, пов’язаних із практичним використанням такої моделі, її впровадження потребує:

• групування та локалізації господарських операцій за центрами формування ризиків з метою наступного їх аналізу;
• виявлення та ідентифікації ризиків підприємства за видами його діяльності, а також відповідно до основних критеріїв, визначених корпоративною стратегією підприємства;
• структурування сукупного ризику суб’єкта господарювання, а також виділення основних його видів (відповідно до специфіки та реалій фінансово-господарської діяльності підприємства);
• обґрунтування використання фінансово-математичних моделей та методів кількісного оцінювання рівня ризику та підтримки управлінських фінансових рішень;
• визначення доцільності використання окремих фінансових показників та коефіцієнтів для аналізу конкретного виду ризику;
• визначення та зведення основних критеріїв прийняття управлінських фінансових рішень в умовах невизначеності;
• формулювання критеріїв моніторингу ризику та оцінки результативності управління даним ризиком, групою ризиків.

Практична реалізація зазначених вище критеріїв  спирається насамперед на систематизацію та структурування сукупного ризику підприємства за окремими видами ризиків  як базових об’єктів управління з  боку фінансового менеджера такого підприємства [35, с.127].

Об’єктивна  необхідність дослідження та вивчення сукупного ризику підприємства пояснюється тим фактом, що будь-яка його операційна, інвестиційна та фінансова діяльність у ринковому середовищі здійснюється виключно в умовах загрози формування негативних (або ж неочікуваних позитивних) фінансово-економічних результатів – скорочення прибутків (формування збитків), падіння ринкової вартості підприємства або, у найгіршому випадку, оголошення неплатоспроможності підприємства із наступною його ліквідацією за процедурою банкрутства.

Це, у  свою чергу, дає змогу говорити про  існування своєрідних центрів формування ризиків (аналогічно до центрів затрат або центрів доходів підприємства), на основі яких можна структурувати  три узагальнюючі рівні (напрями) центрів  формування ризику (рис. 1.1). Загалом  центр формування ризику підприємства – це системоутворююча сукупність факторів формування невизначеності в його підприємницькій діяльності під час здійснення господарських операцій у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, їх якісних характеристик, а також визначення основних їх кількісних параметрів.