SWOT – аналіз на прикладі публічного акціонерного товариства "Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

№ п/п	Фактор	Оцінка (від 1 до 10)
1	Прибутковість	10
2	Репутація (імідж)	10
3	Продукція	10
4	Продуктивність	10
5	Фінансові ресурси	7
6	Виробничі потужності	9
7	Дослідження і впровадження новинок	8
8	Організація фірми	8
9	Трудові ресурси	8
10	Соціальна відповідальність	9

 

На  цьому етапі визначаємо показники  загрози банкрутства підприємства (коефіцієнт Альтмана, коефіцієнт Бівера) для оцінки його ймовірності.

Для проведення аналізу фінансового стану підприємств  і визначення вірогідності їх банкрутства  можна виділити декілька методик, що грунтуються на розрахунку інтегрального показника. Найбільшу популярність в області прогнозування загрози банкрутства отримали роботи західних економістів Е.Альтмана, Р.Таффлера,  Р.Тішоу та Фулмера.

В зарубіжній практиці для оцінки ризику банкрутства  підприємства широко використовується модель відомого західного економіста Е.Альтмана, а саме п’ятифакторна модель, побудована за даними успішно діючих і збанкрутілих підприємств США:

 де                            

Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;

- відношення власного оборотного  капіталу до суми всіх активів  підприємства;

- відношення нерозподіленого  прибутку до суми всіх активів;

- рівень дохідності активів;

- коефіцієнт фінансового ризику;

- коефіцієнт оборотності активів.

Згідно з  методикою британських учених Р.Таффлера та Р.Тішоу для оцінки ризику банкрутства підприємства використовується чотири факторна прогнозна модель розрахунку Z-показника. Якщо його величина більша за 0.3 – ризик банкрутства невеликий і спостерігається стійке фінансове положення, якщо менший 0.2 – банкрутство більш чим ймовірне.

Британський вчений Таффлер (Taffler) запропонував у 1977 році четирехфакторную модель, при розробці якої використовував наступний підхід:

При застосуванні комп'ютерної техніки на першій стадії обчислювався 80 відносин за даними збанкрутілих та платоспроможних компаній. Потім, використовуючи статистичний метод, відомий  як аналіз багатовимірного дискриминанта, можна побудувати модель платоспроможності, визначаючи приватні співвідношення, які найкращим чином виділяють у групи компаній та їх коефіцієнти.

Такий вибірковий підрахунок співвідношень є типовим  для визначення деяких ключових вимірів  діяльності компанії, таких, як прибутковість, відповідність оборотного капіталу, фінансовий ризик і ліквідність. Об'єднуючи ці показники і зводячи  їх відповідним чином воєдино, модель платоспроможності відтворює точну  картину фінансового стану підприємства. Типова модель для аналізу компаній, акції яких котируються на біржах, приймає форму:

 

Z = 0,53 X1 + 0,13 X2 + 0,18 X3 + 0,16 X4               

 

де Х1 - прибуток до сплати податку / поточні зобов'язання; (р. 050 ф 2 / р 620 ф 1)

Х2 - поточні  активи / загальна сума зобов'язань, (р. 280 ф 1 / р 480 + 620 ф 1 )

Х3 - поточні  зобов'язання / загальна сума активів; (р. 620 ф 1 / р 300 ф 1 )

Х4 - прибуток / сума активів (р. 010 ф 2 / р 300 ф 1 ).

Якщо величина Z-рахунок є більше 0,3, це говорить про те, що у фірми непогані довгострокові  перспективи, якщо менше 0,2, то банкрутство  більш ніж імовірно.

За методикою  «модель Фулмера класифікації банкрутства» на основі дев’яти показників розраховується інтегрований Н-коефіцієнт, залежно від значення якого підприємство може бути віднесене до класу надійних або приречених на банкрутство. Настання неплатоспроможності в даному випадку неминуче при Н<0,3.

Методики  оцінки фінансового стану і діагностики  можливого банкрутства на основі інтегрального показника розроблені і російськими вченими – економістами, зокрема Іркутською державною економічною  академією, Р.С.Сайфуліним і Г.Г.Кадиковим, А.Донцовою і Н.Нікіфоровою.

Важливим  показником є коефіцієнт Бівера. Його визначають як показник фінансової стійкості підприємства в межах аналізу фінансово – господарського стану неплатоспроможного підприємства.

                             

За міжнародними стандартами значення коефіцієнта  Бівера перебуває в інтервалі 0,17-0,4, для українських підприємств він має бути більшим 0,2.

Слід зазначити, що діагностика українських підприємств  за зарубіжними статистичними методиками є некоректною, оскільки порушуються  найважливіші умови застосування статистичних моделей: часова відповідність, відповідність об’єктам оцінювання, відповідність методики визначення параметрів моделі.

Таблиця 1.3

Аналіз коефіцієнтів банкрутства ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен"

N з/п	Показник, одиниця виміру	Фактичне значення за два попередні  роки		Зміни (+/-)	Примітки (висновки), нормативне значення
		2010 рік	2011 рік
1	2	3	4	5	6
1	Коефіцієнт Бівера (ЧП+А)/ПК	(1169+14238)/115943= 0,13	(4761+55669)/165756= 0,36	0,23	у разі коли цей показник не перевищує 0,2, це свідчить про небажане скорочення частки прибутку, яка спрямовується  на розвиток виробництва > 0,2 (чистий прибуток (збиток) (ф.2, рядок 220)+ амортизація як елемент операційних витрат (ф.2, рядок 260))/ позиковий капітал (довгострокові та поточні зобов'язання) (ф.1, рядок 480+620)
2	Коефіцієнт Альтмана	10,19	12,34	2,15	Z>3-загроза банкрутства дуже низька
3	Коефіцієнт Таффлера	4,18	6,92	2,74	більше 0,3, це говорить про те, що у  фірми непогані довгострокові перспективи

Коефіцієнт  Бівера у 2010 році становив 0,13, а у 2011 році 0,36,тобто відбулося зростання показника на 0,23, що оцінюється позитивно, адже це відображає бажане зростання частки прибутку, яка спрямована на розвиток виробництва.

Коефіцієнт Альтмана

2010 рік:

Х1=ОА/ВА=1604,1/11496,0=0,14

Х2=ЧП/ВК=415,4/(7042,7+8,2+3263,4)=0,04

Х3=ЧД/ВА= 12119,3/11496,0=1,05

Х4=ВК/ПК= (7042,7+8,2+3263,4)/1181,7=8,728

Х5=ВР/ВА=14525,8/11496,0=1,26

Z=1,2*0,14+1,4*0,04+3,3*1,05+0,6*8,73+1*1,26=10,19

2011 рік

Х1=3070,5/12689,2=0,24

Х2=119,7/(6986,0+1,4+2673,4)=0,01

Х3=11132,7/12689,2=0,88

Х4=(6986,0+1,4+2673,4)/3028,4=3,19

Х5=14224,6/12689,2=1,12

Z=1,2*0,24+1,4*0,01+3,3*0,88+0,6*3,19+1*1,12=12,34

 

де Х1 - прибуток до сплати податку / поточні зобов'язання; (р. 050 ф 2 / р 620 ф 1)

Х2 - поточні  активи / загальна сума зобов'язань, (р. 280 ф 1 / р 480 + 620 ф 1 )

Х3 - поточні  зобов'язання / загальна сума активів; (р. 620 ф 1 / р 300 ф 1 )

Х4 - прибуток / сума активів (р. 010 ф 2 / р 300 ф 1 ).

 

Коефіцієнт Таффлера

2010 рік

Х1=13731/165756=0,08

Х2=130565/(530+115413)=1,13

Х3=115413/10229=11,28

Х4=125094/10229=12,23

Z=0,53*0,08+0,13*1,13+0,18*11,28+0,16*12,23=4,18

2011 рік

Х1=16159/115413=0,14

Х2=185234/165756=1,12

Х3=165756/10229=16,20

Х4=241611/10229=23,62

Z=0,53*0,14+0,13*1,12+0,18*16,20+0,16*23,62=6,92

 

Отже, прогнозування  ймовірності банкрутства на основі розрахунку інтегрального показника  за існуючими відомими зарубіжними  та вітчизняними методиками дозволяє значно підвищити ступінь достовірності  отриманих результатів по підприємству.

На мою  думку явище банкрутства є  негативним для підприємства, але  і в цілому без процесу банкрутства  економіка не може бути еластичною, оскільки економічна неспроможність одного підприємства відображується на фінансовому  стані інших суб'єктів господарювання, тобто банкрутство дає можливість іншим підприємствам покращити  свої справи та досягнути фінансової стабільності.

Підприємство, яке не здатне до конкуренції і  не знайшло свого місця на ринку  товарів і послуг, не маючи власних  резервів проводити санацію або  реструктуризацію, повинне припинити  своє існування, щоб створити можливість на його місці виникнути іншому, конкурентоспроможному підприємству.

Визначаємо  сильні і слабкі сторони ПАТ Кременчуцька кондитерська фабрика "Рошен".

SWOT – аналіз (strengths – сила, weaknesses – слабкості, opportunities – можливості, threats – небезпеки) підприємства означає виявлення його сильних та слабких сторін, можливостей і потенційних загроз для його успішного функціонування.

SWOT -  аналіз включає дослідження інфраструктури  підприємства і дослідження внутрішнього  середовища підприємства.

Підприємство  повинне оцінити свої сильні і  слабкі сторони з конкурентами, шанси  та небезпеки.

Основна мета SWOT-аналізу – ідентифікувати і  класифікувати всі важливі фактори, а також позитивні і негативні, в усіх чотирьох напрямках.

 

Зараз на ринку  кондитерських виробів працюють близько 800 підприємств. Із них 28 вважаються великими. При цьому, близько двох третин всього ринку і три четверті експорту контролюють 9 виробників кондитерської  галузі, а саме: АВК, Бісквіт-Шоколад, "Житомирські ласощі", Конті, Kraft Foods Україна, Полтавакодитер, Roshen, "Світ ласощів", та "Світоч" (Nestle).

 

 

Позитивним  можна назвати активне витіснення шоколадного імпорту з українського ринку, в якому сьогодні частка закордонних  марок складає в сукупності біля 5%. Не більше, ніж 5% -у долю займають і російські марки.

Сильні сторони:

1) Можливість  витрачати значні кошти на  рекламу. 

Для стимулювання збуту передбачається провести комплекс таких заходів.

Реклама на центральному радіо 8 повідомлень по 30 сек. за квартал, рівномірно протягом року.

Передбачається  проводити рекламу на радіостанції „Наше Радіо", в газеті „Панорама" (площею 150х250мм) та телеканалі ІНТЕР. Причому планується 10 рекламних контактів (25%) розмістити на радіо, 10 контактів в газеті (25%) та 20 рекламних контактів (50%) на телебаченні.

2) Широка  відомість марки.

3) Наявність  розвиненої дистриб’юторської мережі. Компанія "ROSHEN" реалізує свою  продукцію переважно установам  харчування: кав’ярнями, кафе, барами, ресторанами, їдальнями. ТМ "ROSHEN" формує в регіонах України  власну збутову мережу для  збуту товарів повсякденного  попиту виробів шоколаду, широкого  асортименту. Загальна кількість  шоколаду, який було реалізовано  в 2009 році - 125000т.

4) Висока  якість продукції. Фабрика уважно  стежить за технологічними новинками  у виробництві шоколаду, постійно  здійснює пошук нових видів  сировини та обладнання, які б  забезпечили мінімум витрат та  високу якість продукції, та  купує їх.

5) Наявність  постійного постачальника сировини.

Для компанії "ROSHEN" постачальниками є:

швейцарська компанія Taloca -какао-боби;

ТМ "NEMIROFF", ТМ "Златогор", ТМ "Французький бульвар", ТМ "ВінЛюкс", "Бюро Вин", Одеський вино-коньячний завод - виробники і постачальники алкогольної продукції;

Bears (Київ), "Етол-Україна" (Борислав Львівської обл), "Есаром-Україна" (Харків), "Лев" (Дніпропетровськ), "Аромат" (Хмельницький; дочірнє підприємство Санкт-Петербурзького комбінату) - харчові добавки (ароматизатори);

"Світ  Юніон" (Київ), "Авіс" (Макіївка), "ЗІМ" (Рівне), "Ін-Вайс" і "Троя" (Дніпропетровськ) - какао-порошок;

Полтавський цукрозавод - цукор;

Австралія - рослинні жири (для начинки);

Польська  компанія „Пемпакс” - сухе молоко;

Німецька  компанія „Vita+” - емульгатори, ванілін.

Слабкі сторони: