Отчет по практике в «Первомайський МКК»

· придбання, продажу та володіння  цінними паперами;

· участі в капіталі підприємства;

· оцінки якості управління;

· оцінки здатності підприємства своєчасно використовувати свої зобов'язання;

· забезпеченості зобов'язань  підприємства;

· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

· регулювання діяльності підприємства;

· інших рішень.

Фінансова звітність повинна  задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених  з урахуванням їх конкретних інформаційних  потреб.

Для того, щоб фінансова  звітність була зрозуміла користувачам, вона повинна містити дані про:

1. підприємство;

2. дату звітності та  звітний період;

3. валюту звітності та  одиницю її виміру;

4. відповідну інформацію  щодо звітного та попереднього  періоду;

5. облікову політику підприємства  та її зміни;

6. консолідацію фінансових  звітів;

7. припинення (ліквідацію) окремих  видів діяльності;

8. обмеження щодо володіння  активами;

9. участь у спільних  підприємствах;

10. виявлення помилок окремих  років та пов'язані з ним  коригування;

11. переоцінку статей фінансових  звітів;

12. іншу інформацію, розкриття  якої передбачено відповідними  положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

- назву. Організаційно-правову  форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу офісу);

- короткий опис основної  діяльності підприємства;

- назву органу управління, у віданні якого перебуває  підприємство, або назву його  материнської (холдингової) компанії;

- середню чисельність  персоналу підприємства протягом  звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт повинен  містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він  охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від  звітного періоду, передбаченого цим  Положенням (стандартом), то причини  і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна  бути вказана валюта, в якій відображені  елементи звітності, та одиниця її виміру.

Якщо валюта звітності  відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього  та методи, що були використані для  проведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство повинно  висвітлити обрану облікову політику шляхом опису:

· принципів оцінки статей звітності;

· методів обліку щодо окремих  статей звітності.

Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у фінансових звітах або у примітках до них.

У примітках до фінансових звітів треба розкривати:

· облікову політику підприємства;

· інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

· інформацію, що містить  додатковий аналіз статей звітності, потрібний  для забезпечення її зрозумілості та доречності.

Фінансову звітність підписують керівник та головний бухгалтер підприємства.

Порядок складання бухгалтерського  балансу.

Нормативними документами, яким визначається зміст і форма  Балансу та загальні вимоги до розкриття  його статей є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87.

Норми цього Положення  застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних  осіб усіх форм власності.

Особливості складання консолідованого  балансу визначаються окремим положенням.

Терміни, що використовуються в цьому Положенні: активи, власний  капітал, довгострокові зобов'язання, пов'язані сторони, зобов'язання, еквіваленти  грошових коштів, фінансові інвестиції, поточні зобов'язання, необоротні активи, оборотні активи, операційний цикл.

У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал  підприємства.

Підсумок активів балансу  повинен дорівнювати сумі зобов'язань  та власного капіталу.

На підприємстві регістри не використовуються. Бухгалтерський облік виконується автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6.0, мережева версія. В бухгалтерську  програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати  будь-які реєстри, звіти, форми в  перерізі:

- бухгалтерських рахунків;

- кореспондентів;

- об'єктів обліку.

Термін зберігання облікових  регістрів, бухгалтерських звітів та балансів у архіві підприємства, визначається згідно з Переліком типових документів, що використовуються в діяльності органів  державної представницької та виконавчої влади і місцевого самоврядування, інших установ, організацій і  підприємств, із зазначенням термінів зберігання матеріалів, затверджених Головним архівним управлінням при  Кабінеті Міністрів України.

Зберігання первинних  документів та облікових регістрів, що пройшли обробку і були підставою  для складання звітності, а також  бухгалтерських звітів і балансів, їх оформлення і передачу до архіву забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи.

Форми фінансової звітності  підприємства і порядок їх заповнення встановлені згідно Міністерства фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 7

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ФОРМ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ

7.1 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА  СКЛАДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗВІТНОСТІ

 

 Відповідальність за  складання податкової звітності

Відповідальність за несвоєчасне  і неякісне складання документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам,

недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть:

а) юридичні особи та філіали (відділення), представництва юридичних осіб, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи;

б) фізичні особи - платники податків, або їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) податкові агенти.

Складання податкової звітності

Форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку.

Податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків органу державної податкової служби в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність подається  із зазначенням ідентифікаційного  коду або реєстраційного номера облікової справи платників податків.

Податкова звітність повинна  бути підписана:

а) керівником платника податку - юридичної особи або філіалу (відділення), представництва юридичної особи, а також особою, яка відповідає за ведення податкового обліку та за подання податкової звітності;

б) фізичною особою - платником  податків (її законним представником) або іншою особою, на яку цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування покладено обов'язки щодо подання податкової звітності.

Якщо податкова звітність  подається податковими агентами – юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення податкового обліку та за подання податкової звітності такого агента, а якщо податковим агентом є фізична особа - такою фізичною особою.

Особа, яка за винагороду складає податкову звітність  або бере участь у складанні податкової звітності платника податків, крім випадків, коли така особа є працівником платника податків, повинна підписати податкову декларацію разом з особами, визначеними в частинах (4) та (5) цієї статті.

Якщо у підготовці податкової звітності беруть участь декілька спеціалістів, то зазначена податкова звітність підписується лише головним спеціалістом разом з особами, визначеними в частинах (4) та (5) цієї статті.

Інформація, наведена в податковій декларації, у випадках передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування, повинна підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати вимогам ведення податкового обліку (звітності).

Інформація, що міститься  у прийнятих до обліку первинних  документах і необхідна для відображення у податковому обліку, нагромаджується та систематизується в облікових регістрах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація про операції, пов'язані з виникненням податкових зобов'язань, які здійснені платником податків за звітний період, з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до податкової звітності.

 

 

 

 

7.2  ПОДАННЯ ПОДАТКОВОЇ  ЗВІТНОСТІ ДО ОРГАНІВ КОНТРОЛЮ

 

 Подання податкової  звітності до контролюючих органів

Податкова звітність подається  платником податків або іншою  особою, на яку цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування покладено обов'язки з подання до контролюючих органів податкової звітності за звітний період у встановлені цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування строки, за місцем, визначеним відповідним контролюючим органом центрального рівня (якщо таке місце не визначено цим Кодексом).

Податкова звітність подається  за кожний базовий податковий (звітний) період - (далі звітний період), що дорівнює:

а) календарному місяцю (у  тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або  календарному півріччю (у тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного(податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" частини (1) статті 16012, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для  платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей цієї статті під терміном "базовий податковий період" слід розуміти податковий період, визначений цим Кодексом.

Платник податків - суб'єкт  підприємницької діяльності незалежно  від того, чи провадив він підприємницьку діяльність у звітному періоді, повинен подати податкову звітність за такий період.

Податкова звітність реєструється в контролюючих органах з додержанням таких вимог:

а) контролюючі органи зобов'язані  зареєструвати податкову звітність, подану платником податків або іншою особою, на яку цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування покладено обов'язки щодо подання податкової звітності, за датою її фактичного подання;

б) платник податків має  право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання податкової звітності надіслати її до контролюючого органу поштою рекомендованим листом. Порядок оформлення зазначених поштових

відправлень, а також нормативи  їх обігу встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Податковий календар головного  бухгалтера на квітень 2011р.

10 квітня - останній строк подання розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за І квартал 2011 року;

19 квітня - останній строк здачі єдиного податку, що сплачується суб'єктами підприємницької діяльності юридичними особами оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва;

– останній строк розрахунку сплати єдиного податку суб'єктами підприємницької діяльності;

– останній строк сплати юридичними особами платника єдиного  податку;

20 квітня - останній строк подання звіту про нараховані внески, перерахування та витрати пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням України у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності за І квартал 2011 року;