Отчет по практике на ВАТ "Зелений Гай"

       Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу

призначений пасивний рахунок 40 «Статутний капітал».

      Статутний капітал ВАТ «Зелений Гай» збільшується за рахунок:

      - додаткових внесків учасників;

      - нерозподіленого прибутку.

      Інший додатковий капітал — це суми дооцінки необоротних активів підприємства, вартість активів безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

      Для обліку додаткового капіталу призначений у Плані рахунків пасивний рахунок 42 «Додатковий капітал», за кредитом якого відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом — зменшення.

      Рахунок 42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки:

      - 421 «Емісійний дохід»

      - 422 «Інший вкладений капітал»

      - 423 «Дооцінка активів»

      - 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»

      - 425 «Інший додатковий капітал».

      Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) є складовою частиною власного капіталу, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу.

      Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) у Плані рахунків призначений рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На цьому рахунку ведуть облік нерозподіленого прибутку та непокритих збитків, а також суми прибутку поточного та минулого року, що використаний у звітному році.

      До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти, які виділяються за цільовим призначенням у розпорядження підприємства на здійснення відповідних заходів, не пов'язаних з формуванням власних оборотних засобів (у тому числі одержана гуманітарна допомога)[5 c148].

     Відповідно до національного Плану рахунків облік коштів цільового фінансування та їх використання ведеться на пасивному рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

     За кредитом рахунка 48 відображаються суми коштів, отриманих як джерела фінансування, у кореспонденції з рахунками розрахунків із суб’єктами, які здійснюють таке фінансування.

     За дебетом рахунка 48 відображається використання коштів цільового фінансування або повернення їх невикористаної частини в кореспонденції з рахунками витрат, що відповідають прямому призначенню використання таких коштів, або з рахунками обліку коштів (при поверненні).

     Цільове фінансування  і цільові надходження використовуються  одержувачем на такі цілі:

     - покриття поточних витрат, пов’язаних із замовленням, під виконання якого було виділено цільові кошти (придбання запасів, оплата праці тощо);

     - оплату праці і соціальне страхування нештатних працівників, зайнятих на роботах, що виконуються на підприємстві на завдання і на користь інших осіб [17 c.201]

 

 

      2.6. Облік довгострокових зобов'язань

 

     Довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які не виникають в ході нормального операційного циклу та будуть погашені після 12 місяців з дати балансу.

     Всі довгострокові зобов’язання в П(С)БО 11 розділені на чотири групи:

     1) кредити банків;

     2) інші фінансові зобов’язання;

     3) відстрочені податкові зобов’язання;

   4) інші зобов’язання.

     ВАТ «Зелений Гай» має довгострокові кредити банків.

      Банківський  кредит  надається банками у  вигляді грошових кредитів, що  використовуються для розширення  виробництва і в якості джерела  платіжних коштів для поточної  діяльності.

     З метою  відображення в бухгалтерському  обліку зобов’язання повинні  бути достовірно оцінені.

     Суттєвим моментом  в оцінці довгострокових зобов’язань  є вимога відображати ті з  них, на які нараховуються відсотки, за їх теперішньою вартістю.

      Теперішня  вартість – дисконтова на вартість  майбутніх платежів, яка, як очікується, буде необхідна для погашення  зобов’язання в процесі звичайної  діяльності підприємства.

     Для отримання  кредиту підприємство повинне  надати до банку наступні документи:

     - заяву на  одержання кредиту в якій зазначається  необхідна сума і мета кредиту,  строк користування, відсоткова  ставка, запропонована застава;

     - анкету клієнта;

     - договір, рахунок-фактура,  під який береться кредит, що  містять інформацію про проект, що кредитується;

      - розпорядчі  документи: документи, що підтверджуються  повноваження посадових осіб  позичальника на укладення кредитних  договорів і договорів застави;

      - документи,  що характеризують фінансовий  стан клієнта;

      - документи,  пов’язані із забезпеченням кредиту:  документи, що підтверджують право  власності на предмет застави,  чи юридичні на фінансові документи  поручителя.

       Специфікою  операцій із довгостроковими  зобов’язаннями є те, що більша  їх частина виникає на підставі  попередньо украденого договору. Договір є юридичним джерелом  договірних господарських зобов’язань.

       Права  та обов’язки сторін у зв’язку  з видачею кредиту визначає  кредитний договір.

      Кредитний  договір повинен містити наступні  положення:

      - визначення  сторін угоди та основні зобов’язання  цих сторін, тобто зобов’язання  банку надавати грошові кошти  в розпорядження позичальника, і  зобов’язання позичальника повернути  суму з відсотками;

     - сума позики;

     - графік повернення  позики;

     - розмір процентної  ставки і обставини, за яких  вона може бути змінена;

     - сума комісійних  по виданій позиці;

      - належні  банку виплати у зв’язку з  використанням позики і забезпечення  цього кредиту заставами;

     - умови використання  кредиту позичальником;

     - строк виплати  позики;

     - зобов’язання  позичальника надавати банку  інформацію та документи про  його фінансовий стан.

     Одержання кредиту відображається в обліку відображається на підставі виписок банку. Використання позикових коштів, перерахування банку

відсотків та основні суми боргу здійснюються за платіжними дорученнями, що підтверджуються виписками банку.

       На рахунку 50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням.

       Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:

       - 501 «Довгострокові  кредити банків у національній  валюті»;

       - 502 «Довгострокові  кредити банків в іноземній  валюті»;

        - 503 «Відстрочені довгострокові кредити  банків у національній валюті»;

       - 504 «Відстрочені  довгострокові кредити банків  в іноземній валюті»;

       - 505 «Інші  довгострокові позики в національній  валюті»;

       - 506 «Інші  довгострокові позики в іноземній  валюті»

       2.7. Облік поточних зобов’язань

 

       Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформація про зобов’язання, а також принципи відображення зобов’язання у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11 «Зобов'язання».

      Відповідно  до нього зобов’язання – це  заборгованість підприємства, що  виникла внаслідок минулих подій  і погашення якої в майбутньому,  як очікується, призведе до зменшення  ресурсів підприємства, що втілюють  в собі економічні вигоди.

      Поточні  зобов’язання – короткострокові  фінансові зобов’язання, які мають  бути погашені протягом поточного  операційного циклу підприємства  чи протягом 12 місяців з дати  складання бухгалтерського балансу.

     До поточних  зобов’язань підприємства ВАТ «Зелений Гай» належать:

     - короткострокові  кредити банків;

     - кредиторська  заборгованість за товари, роботи, послуги;

     - поточна заборгованість  по розрахунках з бюджетом;

      - поточна  заборгованість по розрахунках  зі страхування;

      - поточна  заборгованість по розрахунках  з оплати праці;

      - поточна  заборгованість по розрахунках  з внутрішніх розрахунків;

      - інші поточні  зобов’язання.

       Короткострокові кредити банків - сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

      Короткострокові кредити банк може надавати в разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу і не забезпечені надходженням коштів у відповідному періоді.

       У Балансі заборгованість за короткостроковими кредитами банку буде показано у IV розділі Пасиву «Поточні зобов'язання» за рядком «Короткострокові кредити банків».

       У процесі  здійснення підприємницької діяльності  суб'єктом господарювання виникає  поточна кредиторська заборгованість  за товари, роботи, отримані послуги,  необхідні для забезпечення нормального  функціонування підприємства.

      Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та матеріальні послуги.

      Господарські зв'язки з постачальниками будуються на підставі договорів (угод), в яких визначаються: найменування товарів, кількість, ціна, терміни і спосіб поставки, порядок розрахунків та ін.

       Постачальник на відвантажену продукцію виписує товарні та платіжні документи, передає їх банку і направляє покупцю.

       Погашається заборгованість перед постачальниками і підрядниками шляхом безготівкових або готівкових розрахунків.

      Правила,  форми і стандарти безготівкових  розрахунків в Україні, що здійснюються  за участю банків, встановлені  в Інструкції про безготівкові  розрахунки в Україні в національній  валюті, затвердженій Постановою  Правління НБУ від 21.01.2004 № 22.

        Безготівкові розрахунки передбачають перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученнями підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

         Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді у формі меморіального ордера.

        У бухгалтерському обліку визнання зобов'язань під час придбання підприємством матеріальних і нематеріальних цінностей, послуг здійснюється з дотриманням принципу відповідності. Для цього використовується метод нарахування, дотримання якого, з погляду визнання зобов'язань стосовно до своїх кредиторів, потребує від підприємства правильного визначення моменту переходу права власності на відповідні цінності або моменту отримання послуг. Саме на момент переказу права власності, який визначається, наприклад: умовами контракту, за відсутності одночасного розрахунку у грошовій формі з постачальниками та підрядниками виникають зобов'язання за отримані активи.

      Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги ведеться на рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

       Рахунок №63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки:

       - Розрахунки  з вітчизняними постачальниками;

       - Розрахунки  з іноземними постачальниками;

       - розрахунки  з учасника промислово-фінансової  групи.

       ВАТ «Зелений Гай» використовує 631 рахунок.

        Поточні зобов'язання з розрахунків з бюджетом  - заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

        Відповідно до Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) треба розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

       Платниками податків і зборів є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов'язок сплачувати податки і збори.