Фінансовий аналіз діяльності ВАТ «УКРІМПЕКС»

      Рентабельність продажів визначається за формулою:

Р3=Пр/ВР, де Пр – прибуток від реалізації продукції, ВР – обсяг реалізованої продукції;

      Рентабельність власного (акціонерного) капіталу характеризує величину прибутку, отриманого підприємством на його власний капітал (акціонерний) – Р4=Пч/Ак, де Пч – чистий прибуток, Ак – акціонерний капітал.

2.2.           Пропозиції (удосконалення) здійснення аналізу прибутковості підприємства.

      Підручник О.П.Крайник та Є.С.Борвінська “Економіка підприємства” не  робить чіткого аналізу прибутковості діяльності підприємства, тут лише міститься перелік формул за якими можна розраховувати рентабельність певної системи показників, в результаті чого не можна зробити детального аналізу та висновку про результативність підприємства.

      “Фінансовий аналіз” Н.П.Шморгун та І.В.Головко виділяє основні показники прибутковості, такі як:

1. Маржа прибутку – показник прибутковості діяльності підприємства;      визначає ефективність основної діяльності і становить норму прибутку.

2.        Показники рентабельності показують, скільки прибутку підприємство має з однієї гривні, витраченої на виробництво та реалізацію.

3.        Коефіцієнти прибутковості капіталу показують, скільки грошових одиниць прибутку отримано підприємством за рахунок використання одиниці його капіталу. Під капіталом розуміють загальний капітал та власний капітал.

4.        Показники ефективності використання активів характеризують використання основних засобів підприємства, обігових активів. Зростання в динаміці цих показників є позитивною тенденцією.

5.        Термін окупності капіталу показує, за який період окупляться кошти, вкладені в діяльність підприємства.

Також проводить аналіз прибутковості за такими напрямами, як:  аналіз загальної прибутковості, аналіз прибутковості капіталу та аналіз трансформації капіталу.

Я вважаю, що даний підручник не дає нам глибокого аналізу прибутковості діяльності підприємства.  Наприклад, він не проводить факторного аналізу для основного, загального чи оборотного капіталів, не використовує таку методику впливу факторів, як спосіб абсолютних різниць, не характеризує вплив одного коефіцієнта на відхилення іншого на інше.

      Тому в даній курсовій роботі є доцільніше надати перевагау підручнику Лахтіонової Л.А. «Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання», оскільки   аналіз прибутковості  в ньому повністю відповідає поставленим вимогам.                   У цьому підручнику детально проаналізовано всі показники ефективності використання капіталу, а саме, коефіцієнти прибутковості (дохідності, рентабельності) загального, основного, оборотного, власного капіталів та інші. Даний підручник використовує найдоступніші для будь-якого користувача методики та способи розрахунку вище згаданих показників, він чітко дає відповіді на поставлені запитання про аналіз прибутковості діяльності того чи іншого підприємства.

2.3. Аналіз прибутковості за обраною базою

(Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання)

Здійснюємо аналіз прибутковості та зводимо ці результати в таблицю 8.

Таблиця 8

Аналіз прибутковості (рентабельності) капіталу

  Як показують результати аналізу, рентабельність за всіма показниками зменшилась протягом звітного періоду, що є негативним. Прибутковість загального капіталу зменшився на 0,1257, власного – на 1,0234, оборотного – на 0,1291, основного – на 4,86. Це говорить про нестабільність на підприємстві, тому керівництву даної фірми слід звернути на це увагу і прийняти певні заходи і дії для того, щоб подолали цю негативну ситуацію. Рентабельність виробництва продукції на початок звітного періоду – 75,7%, що означає, що на 1 грн. собівартості продукції припадає 75,7 копійок прибутку. На кінець звітного періоду рентабельність виробництва знизилась і на 1 грн. собівартості продукції припадає 19,6 копійок прибутку. Рентабельність продукції зменшилась з 60,34% до 16,11%, що означає, що на 1 грн. виручки від реалізації відбулось зниження прибутку з 60,34 копійок до 16,11 копійок, що є негативним явищем на даному підприємстві.

Розділ 3. Методика здійснення фінансового аналізу для постачальників.

     Залежно від того, яка інформація використовується у фінансовому аналізі, якими є мета та об’єкт дослідження, суб’єкти користування результатами -  розрізняють два види аналізу: зовнішній та внутрішній. Фінансову інформацію про будь-яке підприємство можуть використовувати різні групи користувачів. Постачальники є зовнішніми (сторонніми) користувачами фінансового аналізу, вони безпосередньо зацікавлені у діяльності підприємства. В їхніх інтересах є виявлення ресурсів підприємства для оплати своїх поставок, а джерелом інформації для цього є фінансова звітність підприємства. Постачальники повинні бути впевненими у платоспроможності свого клієнта для того, щоб отримати платежі за свою роботу.

     Охарактеризуємо декілька показників та коефіцієнтів, які цікавлять постачальника і дають йому можливість зробити певні висновки про те, чи варто йому працювати із даним підприємством.

1.   Платоспроможність – це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої строкові зобов’язання. До платіжних засобів відносять грошові кошти, короткострокові цінні папери та частину дебіторської заборгованості, щодо якої є впевненість у надходженні. До строкових зобов’язань включають поточні пасиви, короткострокові кредити банків, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги. Платоспроможність характеризує коефіцієнт поточної платоспроможності, він показує перевищення платіжних засобів над строковими зобов’язаннями.

Коп=ПЗ/СЗ, де ПЗ – платіжні засоби, СЗ – строкові зобов’язання (4розділПБ).    

Коп.поч. =(0+1452,5+90,9+8,2+0+0+9773,1+0+665,8+818,6+0,2)/12477=

1,027;

Коп.кін. =(0+1328,6+13,7+347,4+0+0+9721+0+329,1+270,6+34,1)/11132,3=

1,082.

Платіжні засоби перевищують строкові зобов’язання на початок звітного       періоду на 336,9 тис.грн.  і на кінець на 912,8 тис.грн. Хоча перевищення ПЗ над СЗ є незначним, все-таки  дане підприємство можна вважати платоспроможним. Для постачальника така ситуація є вигідною і дає впевненість в тому, що він отримає кошти за свої поставки.

2. Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства, його активами, строк перетворення яких в гроші відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Одним із показників, який характеризує ліквідність є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Він показує, яку частину короткострокових зобов’язань підприємство може погасити найближчим часом. Нормативне значення даного коефіцієнта від 0,2 до 0,35.

Кал=А1/П1+П2, де А1 – це найбільш ліквідні активи (код220-код240), П1+П2 – поточна кредиторська заборгованість (4розділ пасиву).

Кал.поч.=1484,4/(12477+0)=0,12

Кал.кін.=599,7/(11132,3+0)=0,05

Ми бачимо, що на кінець звітного періоду підприємство може погасити лише 5% своїх зобов’язань, що на 7% менше ніж за попередній період ( а мало б погашати 20-35%). В даному випадку постачальник буде невпевненив в тому чи виплатить підприємство йому свої зобов’язання.

3. Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості розраховується, як відношення виручки від реалізації до кредиторської заборгованості.   

Кокз=ВР/КЗ, де ВР – чиста виручка від реалізації (код 35, Форма 2), КЗ – кредиторська заборгованість (3, 4 розділ ПБ).

Кокзпоч.=4274,9/(1071,6+12477)=0,316

Кокзкін.=3338,2/(0+11132,3)=0,3

Зменшення даного показника відбулось за рахунок зменшення виручки від реалізації та зобов’язань підприємства. Хоча зменшення кредиторської заборгованості – це позитивно для підприємства, але в даному випадку воно не говорить про стабільність на підприємстві, це, звичайно, викликатиме недовіру у постачальникі.

4.  Тривалість обертання кредиторської заборгованості:

Тобк=365/Кокз

Тобкпоч.=365/0,316=1155днів

Тобккін.=365/0,3=1217днів

Для постачальника збільшення тривалості обертання кредиторської заборгованості даного підприємства є негативним, оскільки в даному випадку відтягується термін розрахунку із ним, йому це не вигідно.

5.  Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості розраховується, як відношення виручки від реалізації до дебіторської заборгованості заборгованості.   

Кодз=ВР/ДЗ, де ДЗ – дебіторська заборгованість.

Кодзпоч.=4274,9/(1452,5+90,9+8,2+9773,1)=0,377

Кодзкін.=3338,2/(13,7+347,4+9721)=0,293

Зниження показника відбулось за рахунок зменшення виручки від реалізації, для підприємства це – негативно. Нижня межа коефіцієнта повинна становити 18. Протягом двох періодів цей коефіцієнт є недостатнім, що свідчить про значне вилучення коштів виробничого процесу.

Постачальник повинен бути впевненим, що дане підприємства отримує кошти від своїх боржників, для того, щоб згодом виплатити їх йому, в даному випадку такої впевненості немає.

6. Тривалість обертання дебіторської заборгованості:

Тобд=365/Кодз

Тобдпоч.=365/0,377=968днів

Тобдкін.=365/0,293=1246днів

Тривалість обертання дебіторської заборгованості збільшилась, що є негативним явищем, оскільки відтягується термін отримання підприємством коштів, отже для постачальника існує загроза не отримати оплату за свої послуги.

Висновок

Провівши порівняльно-аналітичний баланс, виявили, що найбільшу частку в структурі активів має другий розділ, оборотні активи (97,36%) на початок звітного періоду, в структурі якого найбільша частка належить іншій поточній дебіторській заборгованості (62,45 % валюти балансу). На кінець періоду спостерігаєтся тенденція до зменшення частки першого розділу на 1856,2тис.грн.

     Найбільшу частку в структурі пасивів на початок звітного періоду має четвертий розділ – 79,72 %, а на кінець – 80,88%, в структурі якого найбільша частка належить іншій поточній кредиторській заборгованості на початок звітного періоду – 73,28% і на кінець – 70,42%.

Протягом звітного періоду спостерігається тенденція до зменшення валюти балансу (на 1886,2 тис. грн. або на 12,05 %), що говорить про зменшення обертів   виробничо-господарської діяльності підприємства.

  Коефіцієнт забезпечення матеріальних запасів власними коштами на початок і кінець аналізованого періоду  є завеликим. Можливо існує  нестача запасів для проведення нормальної виробничо-торгівельної діяльності, а це не говорить про фінансову стійкість на підприємстві. Нормативне значення даного коефіцієнта 60-80%. Для коефіцієнта маневреності власного капіталу позитивним є його збільшення, в даному випадку спостерігається тенденція його зменшення, що є негативним. Позитивним є те, що показник на початок і на кінець року перевищує оптимальне значення 0,5. Це свідчитть про високу гнучкість у використанні власних коштів, тобто  ефективне використання власних оборотних коштів на підприємстві. Стабільність структури оборотних коштів  покращилась протягом звітного періоду на 3%, що є позитивним в роботі підприємства, це відбулось за рахунок  зменшення частки залученого капіталу протягом аналізованого періоду на 2416,3 тис грн. Індекс постійного активу показує, що у джерелах власних засобів 19,6% на початок звітного періоду і 15% на кінець періоду становлять основні засоби і позаоборотні активи. Коефіцієнт накопичення амортизації збільшився, тобто інтенсивність накопичення коштів для оновлення основного капіталу зростає. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів вказує, що ОЗ у структурі активів на початок звітного періоду становлять 1,7%,  і на кінець – 1,9%. З загальному можна сказати про гарну фінансову стійкість даного підприємства, хоча і спостерігається незначне зниження в динаміці таких коефіцієнтів як маневреності власного капіталу та індекса постійного активу.