Дослідження рентабельності підприємства

Рентабельність має кілька модифікованих форм залежно від  того, які саме прибуток і ресурси (витрати) використовуються у розрахунках.

Передусім розрізняють рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу), рентабельність продукції і рентабельність господарської діяльності. Рентабельність інвестованих ресурсів (капіталу) обчислюється в кількох модифікаціях: рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність акціонерного капіталу.

Основні показники рентабельності:

Рентабельність  активів (Р_акт) характеризує ефективність використання наявного майна підприємства, характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

Обчислюється за формулою:

                                      ,                                                 (1.1)

           ,                                                (1.2)

де П_з – загальний прибуток підприємства за рік (весь прибуток, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу);

П_ч – чистий прибуток підприємства за рік, тис.грн;

СА – середньорічна  вартість активів, тис. грн.

Рентабельність  власного капіталу (Р_вк) відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

                                                   (1.3)

де К_в – власний капітал підприємства.

Рентабельність  акціонерного капіталу (Р_ак) свідчить про верхню межу дивідендів на акції та обчислюється так :

                                                                                    (1.4)

де К_ст – статутний капітал (номінальна вартість проданих акцій).

Рентабельність  продукції характеризує ефективність витрат на виробництво і збут, тобто ступінь прибутковості продукції щодо витрат, пов’язаних з її виробництвом та реалізацією, або щодо ціни. Показник рентабельності продукції вказує на  ступінь привабливості виробництва певної продукції порівняно з іншою. Визначається за формулами:

                                       (1.5)

                                                  (1.6)

де  - загальна рентабельність продукції, %;

П_з – загальний прибуток підприємства за рік, тис. грн.;

ВС – виробнича собівартість продукції, тис. грн.;

ВА – адміністративні  витрати, тис. грн.;

ВЗ – витрати на збут продукції, тис. грн.;

ВВ_з – витрати на виробництво та збут продукції, тис. грн.

                                      (1.7)

                                                (1.8)

де  чиста рентабельність продукції, %;

П_ч – чистий прибуток підприємства за рік, тис. грн.

Рентабельність  конкретного виду продукції розраховується за формулами:

                            (1.9)

                                              (1.10)

де  Р_і – рентабельність конкретного виду продукції, %;

В_і – виручка від реалізації і-го виду продукції, тис. грн.;

ВС_і – виробнича собівартість конкретного виду продукції, тис. грн.;

ВА_і – розподілені адміністративні витрати на певний вид продукції, тис. грн.;

ВЗ_і – розподілені витрати на збут певного виду продукції, тис. грн.;

П_ві – валовий прибуток і-го виду продукції, тис. грн.

Рентабельність  підприємства характеризує загальну ефективність діяльності підприємства, є орієнтиром для майбутніх акціонерів на шляху прийняття рішення про інвестування коштів:

                                      (1.11)

де  П_з – прибуток підприємства;

СО – середньорічна  вартість основних засобів підприємства, тис. грн.;

СЗ – середньорічний залишок  обігових коштів, тис. грн.;

СВ – середньорічна  вартість нематеріальних активів, тис. грн.

Рентабельність  окремих економічних ресурсів підприємства (основних засобів, обігових коштів, нематеріальних активів, інвестицій). Застосовується для оцінки ефективності використання окремих економічних ресурсів, якими володіє підприємство:

                                           (1.12)

де П_з – загальний прибуток підприємства;

В_акт – вартість конкретного виду активу підприємства, тис. грн.

Рентабельність  продажу продукції або обороту. Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції. Визначається за формулами:

                                              (1.13)

                                              (1.14)

де  загальна рентабельність від реалізації продукції, %;

 чиста рентабельність  від реалізації продукції, %;

                П_з – загальний прибуток підприємства від реалізації продукції, тис.грн;

РП – обсяг реалізованої продукції, тис. грн.;

               П_ч – чистий прибуток підприємства від реалізації продукції,тис. грн.

Валова  рентабельність основної діяльності:

,                                                (1.15)

 

де П_в – валовий прибуток, тис. грн.;

С_рп – собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

Рентабельність  операційної діяльності:

                                                (1.16)

де П_од – прибуток від операційної діяльності, тис. грн.;

ОВ – операційні витрати, тис. грн.

Рентабельність  звичайної діяльності:

                                               (1.17)

де П_зд – прибуток від звичайної діяльності, тис. грн.;

ОВ - операційні витрати, тис. грн.

Рентабельність  господарської діяльності:

1. для загальної оцінки ефективності підприємницької діяльності:

                                              (1.18)

де П_зд – прибуток від господарської діяльності, тис. грн.;

ОВ - операційні витрати, тис. грн.

                2) щодо оцінки ефективності підприємницької діяльності для власника:

                                               (1.19)

де ЧП – чистий прибуток від господарської діяльності, тис. грн.;

ОВ - операційні витрати, тис. грн.

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від зміни економічних та організаційно-технічних  факторів виробництва та реалізації продукції (робіт та послуг). Тому у процесі аналізу стану рентабельності підприємства необхідно визначити, які фактори більше впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності й розробити відповідні заходи підвищення ефективності діяльності підприємства.

 

1.3. Чинники підвищення  рентабельності

 

На сьогоднішньому етапі  розвитку економіки кожне підприємство незважаючи на форму власності, тип чи розміри ставить собі за мету в результаті фінансово-господарської діяльності здобути якомога більше економічних вигод, тобто максимізувати свої прибутки.

Резерви збільшення суми прибутку і рентабельності пов’язані з  напрямами господарювання підприємства, для керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів), важливим є детальне значення масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю підприємства.

Показники рентабельності і  прибутковості мають загальну економічну характеристику, вони відображають кінцеву  ефективність роботи підприємства і  продукції, що випускається їм.

   Головним з показників  рівня рентабельності є відношення  загальної суми прибутку до  виробничих фондів.

   Існує багато чинників, що визначають величину прибутку  і рівень рентабельності. Ці чинники  можна підрозділити на внутрішні  і зовнішні. Зовнішні - це чинники  не залежні від зусиль даного  колективу, наприклад зміна цін  на матеріали продукцію, тарифів  перевезення, норм амортизації  і т.д. Такі заходи проводяться  в загальному масштабі і   сильно впливають на узагальнювальні показники виробничий – господарської діяльності підприємств. Структурні зрушення в асортименті продукції істотно впливають на величину реалізованої продукції, собівартість і рентабельність виробництва.

Показники рентабельності (прибутковості) є загальноекономічними. Вони відображають кінцевий фінансовий результат і відображаються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитках, про реалізацію, про дохід і рентабельність.

  Рентабельність можна  розглядати як результат дії  техніко - економічних чинників, а значить як об'єкти техніко - економічного аналізу, основна мета якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробничо-господарської діяльності від основних техніко-економічних чинників.

Рентабельність є результатом  виробничого процесу: вона формується під впливом чинників, пов'язаних з підвищенням ефективності оборотних  коштів, зниженням собівартості і  підвищенням рентабельності продукції  і окремих виробів.

  Загальну рентабельність  підприємства необхідно розглядати  як функцію ряду кількісних показників  - чинників: структури і фондовіддачі  Основних виробничих фондів, оборотності нормованих оборотних коштів, рентабельності  реалізованої продукції.

Методика аналізу загальної  рентабельності: 

1) по чинниках ефективності;

2) залежно від розміру  прибутку і величини виробничих  чинників. 

Під рентабельністю підприємства розуміється його здатність до приросту вкладеного капіталу

Резерви підвищення рівня  рентабельності, як правило,  групуються по трьох напрямах:

    - зниження собівартості  окремих видів продукції за  рахунок  зменшення матеріаломісткості, трудомісткості, скорочення адміністративно-управлінських  працівників, збільшення фондовіддачі;

    - збільшення прибутковості (прибутку від реалізації продукції) промислового підприємства за рахунок зростання об'ємів виробництва і реалізації, поліпшення структури і якості продукції;

    - збільшення кінцевого  балансового прибутку в результаті  зниження собівартості реалізованої  продукції і усунення втрат  від іншої реалізації і   не реалізаційних заходів.

     Резерви зростання  прибутку і рентабельності практично   невичерпні, оскільки не  зупиняється  розвиток науки і техніки, постійно  удосконалюються форми і методи  організації виробництва і праці.  У завдання аналітиків входить  розширення і вдосконалення методів  пошуку резервів, особливо резервів  зростання прибутку за рахунок  інтенсифікації виробництва.

 

 

Розділ  ІІ. Аналіз ефективності діяльності ВАТ “АТП №3” м. вінниця

2.1 Загальна характеристика  підприємства

Відкрите акціонерне товариство “Вінницьке автотранспортне підприємство №3” засноване відповідно до рішення засновника регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області наказ від 26.01.95р. за №14 шляхом перетворення Вінницького державного автопідприємства № 3 Вінницького територіально-виробничого об’єднання державних підприємств автомобільного транспорту у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів від 26.11.94р. за № 699/94”.

Повна назва товариства: Відкрите акціонерне товариство “Вінницьке автотранспортне підприємство № 3” (далі ВАТ «АТП № 3»).

Місце знаходження товариства: 24351, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Леніна,65.

ВАТ «АТП № 3» є юридичною  особою і діє на підставі статуту  і законодавства України.

     ВАТ «АТП  № 3» є юридичною особою  і має у власності відособлене майно, відображене на його самостійному балансі.

Метою діяльності товариства є одержання прибутку через диверсифіковану  підприємницьку діяльність пов’язану  в першу чергу з виконанням пасажирських і вантажних перевезень, ремонту рухомого складу фізичних та юридичних осіб різних форм власності.