Діагностика фінансово-економічного стану підприємства

Основні тенденції динаміки фінансового становища та результатів діяльності підприємства можуть прогнозуватися з достатнім ступенем точності шляхом поєднання формальних і неформальних методів. В той же час на сьогодні у зв’язку з економічною невизначеністю практично неможливо здійснити довгострокові прогнозування, а тому в такому випадку звертаються до розрахунків на короткі періоди. В нашому випадку це шість місяців.

У таблиці 3.1 представлено запропоновані заходи поліпшення фінансових показників підприємства і очікувані результати від їх впровадження.

Таблиця 3.1. - Заходи поліпшення фінансових показників підприємства і результати від їх впровадження

Перший запропонований захід – надання знижок покупцям. Умови розрахунків можна вибрати таким чином, щоб зробити ранню оплату більш привабливою для покупців, тому що умови платежів за відвантажену продукцію – це один із факторів, що впливають на обсяг продажів.

Знижки більш кращі для обох сторін, чим надбавки. Насамперед, це чисто психологічний фактор. Крім того покупець має пряму вигоду від зниження витрат на покупку товарів, а продавець одержує непряму вигоду у зв’язку з прискоренням оборотності засобів, вкладену у дебіторську заборгованість. Також знижки зменшують оподатковувану базу підприємства. В умовах інфляції відстрочка платежу приводить до того, що підприємство-виробник (продавець) реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції.

Активізація маркетингової діяльності підприємства послужить збільшенню обсягів продажу підприємства та, відповідно, зменшенню залежів готової продукції на складах.

У підприємства існують постійні покупці, відносини з якими засновані на тривалих (у т.ч. на коопераційних) зв’язках. Постійні клієнти можуть оплачувати товар у кредит, причому умови кредиту залежать від безлічі факторів.

Зменшення дебіторської заборгованості підприємства включає в себе заходи поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, які було запропоновані вище. Тобто з метою своєчасного одержання оплати за поставлену продукцію і запобігання неплатежів використовується надання знижок з договірної ціни при достроковій оплаті, активізація діяльності маркетингової служби підприємства. Використовуються різні форми погашення дебіторської заборгованості: одержання позички в банку на оплату зобов’язань, що перевищують залишок засобів на його розрахунковому рахунку (овердрафт), облік векселів (дисконт). Зменшення дебіторської заборгованості підприємства тягне за собою збільшення грошових коштів, що у свою чергу сприяє зменшенню кредитної заборгованості підприємства.

ВИСНОВКИ

Функціонуючи в ринковій економіці як суб’єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечити такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберегло б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов’язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Набуваючи в ринкових умовах справжньої фінансової незалежності, несучи реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і своєчасне виконання фінансових зобов’язань підприємство здатне досягти стабільності своїх фінансів лиш при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансового стану підприємства.

У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної діяльності та своєчасне проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.

Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану, говорять про фінансову стійкість підприємства. У системі об’єктів фінансово-економічного аналізу саме їй належить провідна роль.

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність. Необхідність аналізу стану ліквідності підприємства у ринкових умовах зумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване від банкрутства, тобто становище, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнає фінансового краху.

В ході курсової роботи був зроблений аналіз фінансового стану, розраховані основні показники його виробничої і комерційної діяльності: ліквідності, платоспроможності, рентабельності та інші, які проаналізовано за два періоди.

За результатами розрахунків показників ділової активності можна зробити висновок, що загалом підприємство можна визнати таким, що має високий рівень ділової активності.

Коефіцієнт автономії як на початок року так і на кінець більше нормативного значення. На початок року його значення дорівнювало 0,51, а на кінець 0,61. (оптимальне значення 0,5). Коефіцієнт фінансування на кінець року майже у 1,5 рази перевищував оптимальне значення (оптимальне значення 1), а на початку року він наблизився до оптимального значення і складав 1,045.

На початок року підприємство було забезпечене власними обіговими коштами на 38%, а на кінець року на 73%. Коефіцієнт маневрування власного капіталу на підприємстві на початок періоду складав 0,31, а на кінець періоду 0,45.

За результатами розрахунків показників ліквідності можна зробити висновок, що підприємство здатне своєчасно ліквідувати поточні борги. Що стосується абсолютної ліквідності на кінець 2009 року значення досить низьке, терміново підприємство здатне погасити лише 13,2% поточної заборгованості. Що стосується співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості, то на кінець 2009 року підприємство здатне розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів на 112% (в попередньому періоді це значення було 60%).

Підприємство є досить рентабельним, тобто порівняно ефективно працює та використовує свої ресурси. Всі показники рентабельності позитивні, що є дуже добре. Спостерігається тенденція їх покращення. Збільшення показника операційної рентабельності свідчить про збільшення доходів від операційної діяльності. Ріст показника валової рентабельності свідчить про покращення ефективності виробничої діяльності, а також про ефективність політики ціноутворення в 2009 році. Чиста рентабельність продажу є задовільною, тобто товариство отримує прибуток від продажу. Рентабельність власного капіталу зростає, тобто дохід від кожної інвестованої власниками капіталу гривні зростає.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Гражданский Кодекс Украины. - Харьков.: «Одиссей»,2004.

2.     Хозяйственный Кодекс Украины. – Харьков.: «Одиссей»,2004.

3.     Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине», 1999.

4.     Национальные стандарты бухгалтерского учета. // Баланс. Спецвыпуск, –январь 2000.

5.     С.Ф. Покропивный. Экономика предприятия. –К.: КНЭУ, 2000.

6.     С.Ф. Покропивный. Экономика предприятия. –К.: КНЭУ, 2003.

7.     Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. –К.: “Атіка”, 2002.

8.     Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства. –К.: МАУП, 2003.

9.     Протопопова В.О., Полонський А.Н. Економіка підприємства. /Навч. посібник. –К.: ЦУЛ, 2003.

10.      Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посібник. –К.: ЦУЛ, 2003, -436с.

11.      Волков О.И. Экономика предприятия: учебник. –М., ИНФРА, 1997.

12.      Томпсон А. Экономика фирмы. –М.: Бином., 1998.

13.      Беляева С.Г., Кошкина В.И. Теория и практика антикризисного управления: учебник для вузов. –М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1996.

14.      Болюх М.А., Бурчевський В.В., Горбаток М.І. та ін.: Навчальний посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. Чумаченка М.Г. – К.: КНЕУ, 2001. –540 с.

15.      Шваб І.І. Економіка підприємства. – К.: “Каравела”, 2004. – 568 с.

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б