Аналіз використання земельних ресурсів підприємства (на матеріалах СВК "Україна" Зміївського району Харківської області)

 

2. Аналіз орних  земель

Найінтенсивнішим видом  земельних угідь є рілля, від  правильного використання якої залежать результати сільськогосподарського виробництва і соціальний розвиток підприємства. Рівень використання ріллі значною мірою визначає система землеробства, яка є комплексом взаємопов'язаних агротехнічних, меліоративних і організаційних заходів, зумовлених інтенсивністю використання землі, способами відновлення і підвищення родючості ґрунту.

Комплекс агро-заходів включає обробіток ґрунту, внесення добрив, підготовку і якість насіння, догляд за посівами, збирання урожаю та ін.

Ефективність використання ріллі значно залежить від впровадження у господарстві сівозмін і структури  посівних площ.

При аналізі орних земель ретельно вивчають: виконання плану, в динаміці, розмірів посівних площ по культурах; встановлюють зміни, як у  їх розмірі так і у питомій  вазі; встановлюють причини відхилень  від плану а також причини  трансформації посівних площ окремих  культур.

В процесі оцінки ефективності використання орних земель на підприємстві, спочатку досліджують склад і  структуру земельного фонду (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1

Склад і структура земельного фонду СВК "Україна"

Земельні угіддя	Площа угідь, га			Структура, %
	2009р.	2011р.		2011р.
		план	факт
Загальна земельна площа	3958	3958	3958	100
В т.ч.: с/г угіддя	3756	3756	3756	94.9
з них: рілля	2808	2808	2808	70.9
сіножаті	541	541	541	13.7
пасовища	407	407	407	10.3

[ Дод. 1; 2 ]

Як видно з даних  таблиці, на протязі досліджуваного періоду у господарстві площа  угідь та їх структура залишалась незмінною. Загальна земельна площа  підприємства на протязі 2009-  2011 рр. складала - 3958 га. в т. ч. сільськогосподарських  угідь - 3756 га., з них: ріллі - 2808 га.; сіножатей - 541га.; пасовищ - 407 га. Всі земельні ділянки кооператив орендує.

На відміну від показника  загальної площі посівів структура  їх є рухомішим фактором. Як правило, вона не залишається постійною, а змінюється і вдосконалюється відповідно до попиту і пропозиції на певну продукцію, виробничого напряму підприємства, врожайності різних культур, а також залежно від кліматичних умов.

Аналіз структури посівних площ передбачає визначення: питомої ваги посівів зернових культур та її відповідності державним замовленням, іншим контрактам та потребам підприємства в зернопродукції; питомої ваги технічних, а в спеціалізованих підприємствах також картоплі, овочевих, плодових та інших культур; питомої ваги кормових культур; економічної ефективності різних сільськогосподарських культур; рівень її оптимальності і ефективності.

Оптимальною вважається структура, яка дозволяє господарству виконати всі договірні зобов'язання по реалізації продукції, забезпечити всі внутрішні  господарські потреби та максимальний прибуток.

Проаналізуємо розмір і структуру  посівних площ в таблиці (2.2).

На підставі проведених розрахунків (таблиця 2.2), ми бачимо, що на протязі  досліджуваного періоду розмір посівних площ під культурами значно коливається. Так під зерновими культурами у 2011р. було засіяно 997 га., що на 597 га. (на 20,7%) більше ніж було заплановано  і на 316 га. (на 11%) більше за показники 2009р. В свою чергу під технічні культури у 2011р.  було заплановано  засіяти і було засіяно 350 га., що на 50 га. (на 11%) менше ніж у 2009р.

Питома вага зернових культур  в структурі посівів у 2011р. становила 74,0%, і відповідно технічних - 26,0%

Отже ми можемо стверджувати, що на підприємстві найбільшу частку посівних площ засіяно під зерновими культурами, а їх питома вага із року в рік зростає. 

Таблиця 2.2

Розмір і структура  посівних площ СВК "Україна"

Культура	2009р.		2011				Відхилення ( +, - ) 2011р. від
	га	%	план		фактично		2009р.		плану
			га	%	га	%	га	%	га	%
Зернові, всього	681	63,0	400	53,3	997	74,0	316	11	597	20,7
У т.ч.: пшениця озима	521	48,2	-	-	292	21,7	-229	-26,5	-	-
жито	40	3,7	130	17,3	360	26,7	320	23,0	230	9,4
кукурудза на зерно	-	-	20	2,7	100	7,4	-	-	80	4,7
ячмінь ярий	100	9,2	150	20,0	200	14,8	100	5,6	50	-5,2
овес	20	1,9	100	13,3	20	1,5	0	-0,4	-80	-11,8
сорго	-	-	-	-	25	1,9	-	-	-	-
Технічні культури всього	400	37,0	350	46,7	350	26,0	-50	-11	0	-20,7
У т.ч.: соняшник	300	27,7	300	40,0	300	22,3	0	-5,4	0	-17,7
соя	100	9,3	50	6,7	50	3,7	-50	-5,6	0	-3
Усього посівів	1081	100,0	750	100,0	1347	100,0	-	-	-	-

[ Дод. 7; 8; 9 ]

В економічних розрахунках  всі сільськогосподарські культури розподіляють на дві основні групи:

1. Товарні культури - продукція  яких передбачається для реалізації.

2. Кормові культури - які  вирощуються з метою корму  для худоби і птиці. 

Раціональне використання ріллі  передбачає добір найефективніших культур, які забезпечують найбільший вихід продукції при високій окупності витрат на їх виробництво. Для цього оцінюють економічну ефективність сільськогосподарських культур, використовуючи такі показники: для товарних культур — урожайність, вартість продукції з одиниці площі, продуктивність праці на їх вирощуванні, собівартість продукції, прибуток з 1 га посіву, рівень рентабельності; для кормових культур — вихід кормових одиниць, перетравного протеїну або кормо-протеїнових одиниць на 1 га посіву, їх собівартість і затрати праці на виробництво відповідної одиниці корму та ін.

Дуже важливо мати відомості  про ефективність попередників та вдосконалення технології виробництва, бо залежно від дії цих факторів показники ефективності можуть бути різними, а висновок — не досить обґрунтованим. Аналізувати ефективність культур слід з урахуванням даних про найрозповсюдженіші попередники і сучасну прогресивну технологію.

Для визначення економічної ефективності товарних сільськогосподарських культур (таблиця 2.3) можна також зіставити питому вагу посівних площ під цими культурами з питомою вагою їх валової продукції (основної, супутньої і побічної) в закупівельних або цінах продажу, з питомою вагою витрат на вирощування і можливого прибутку, обчисленого як різниця між вартістю реалізованої продукції і витратами на її виробництво. Ці показники доповнюють розрахунком можливого фінансового результату (прибуток чи збиток) на 1 га посіву певної культури і рівня рентабельності вирощування окремих культур.

Аналізуючи економічну ефективність товарних сільськогосподарських культур, треба врахувати, що вона з року в  рік змінюється внаслідок зміни врожайності культур, цін і витрат на 1 га посіву.

Для визначення економічної  ефективності використання землі під кормовими культурами (таблиця 2.4), обчислюють структуру виходу кормових одиниць, перетравного протеїну або кормо-протеїнових одиниць.

Детальний аналіз економічної  ефективності вирощування окремих культур дає можливість поліпшувати структуру посівних площ. Економічну ефективність зміни структури посівних площ можна виявити на основі порівняння виходу продукції, обчисленої з фактичної площі за фактичної і планової (базисної) структури посівів. В обох випадках для розрахунку виходу продукції беруть урожайність планового (базисного) періоду.

Розрахувавши економічну ефективність вирощування товарних культур ми бачимо, що виробництво не всіх культур, які вирощуються в досліджуваному господарстві є ефективним. Зокрема при вирощуванні, за досліджуваний період, ячменю та вівса підприємство понесло збитки у розмірі - 466,9 і 938,4 грн. на 1 га. посівної площі під даними культурами, відповідно. Проте по всім іншим культурам, котрі вирощувалися на протязі досліджуваного періоду було отримано прибуток, зокрема:  пшениця озима - 230,7 грн.; жито - 178,5 грн.; кукурудза на зерно - 93,6 грн.; соняшник - 2770,6 грн.; соя - 445,3 грн. на 1 га.

Водночас, вирощування соняшнику є найбільш трудомістким, на виробництво 1 ц. цієї культури витрачено 2,01 люд.-год. в той час, як на вирощування пшениці озимої тільки 0,80 люд.-год. на 1 ц. Разом з тим, якщо співставити  рентабельність виробництва даних культур та всіх інших, котрі вирощуються в господарстві, ми бачимо, що найбільш рентабельним є виробництво саме соняшнику, рівень рентабельності якого становив - 134,9%, на другому місці за цим показником - вирощування сої, потім - жита, а вже після - пшениці озимої, рівень рентабельності якої становив - 8,1%.

 

Таблиця 2.3

Оцінка економічної ефективності вирощування основних продовольчих і технічних культур (товарних) у СВК "Україна"

Культури	У середньому за 2009 - 2011 р.р.			Середня ціна реалізації	Показники економічної ефективності
	Урожай-ність з 1 га, ц	Собі-вартість 1 ц, грн	Трудоміст-  кість 1 ц, люд.-год.		Витрати на 1 га, грн.	Виручка на 1 га, грн.	Прибуток (+), збиток (-) на 1 га, грн.	Р-нь рента-бельності, %	Затрати праці на 1 га, люд.-год.
Пш. озима	31,6	89,7	0,80	97,0	2834,5	3065,2	230,7	8,1	25,3
Жито	24,8	70,2	0.85	77,4	1741,0	1919,5	178,5	10,3	21.1
Кукурудза на зерно	36,0	127,6	1,34	130,2	4593,6	4687,2	93,6	2,0	48,2
Ячмінь ярий	18,9	138,5	0,92	113,8	2617,7	2150,8	-466,9	-17,8	17,4
Овес	24,0	127,6	1.07	88,5	3062,4	2124,0	-938,4	-30,6	25.7
Соняшник	19,2	107,0	2,01	251,3	2054,4	4825,0	2770,6	134,9	38,6
Соя	14,6	186,8	1.64	217,3	2727,3	3172,6	445,3	16,3	23.9

[ Дод. 7; 8; 9]

Таблиця 2.4

Оцінка економічної ефективності вирощування кормових культур у  СВК "Україна"

Культури	У середньому за 2009-2011 рр.			Вміст		Показники економічної ефективності
	Урожай-ність з 1 га, ц	Собівар-тість 1 ц, грн.	Трудо-місткість 1 ц, люд.-год.	В 1 ц корму - ц к. од.	В 1 кг. корму - пере-травного протеїну, г	Одержано з 1 га			Собі- вартість 1 ц к. од., грн.	Трудо- міст- кість 1 ц к. од., люд.-год.
						ц к.од.	Перетрав-ного протеїну, кг.	ц корм.- протеїно-вих од.
Кукурудза на силос і зелену масу	24,2	52,10	0,25	0,20	18	24,84	223,56	23,60	260,50	1,25
Однорічні тр. на зелену масу	30,5	58,30	0,20	0,18	19	5,49	57,95	5,64	323,89	1,11
Багатор. тр. на зелену масу	118,0	50,70	0,15	0,28	40	33,04	472,0	40,12	181,07	0,54

[ Дод. 13; 14; 15 ]  

На підставі проведених розрахунків  ми бачимо, що з кормових культур, які  вирощуються у даному господарстві, найбільш економічно вигідними є багаторічні трави на зелену масу, бо вихід з них кормо-протеїнових одиниць становить 40,12. Майже в половину менше по кукурудзі на силос - 23,60, а найменше по  однорічним травам на зелену масу - 5,64 центнерів кормо-протеїнових одиниць.

В той же час вирощування  багаторічних трав на зелену масу найбільш вигідне з точки зору вкладення коштів, бо їх собівартість найнижча - 50,70 грн. на 1 ц. кормових одиниць, також по багаторічним травам на зелену масу спостерігається найменший показник трудомісткості - 0,15 люд.-год. на виробництво 1 ц. кормових одиниць