Аналіз використання обладнання та виробничої потужності

Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства.

Резервна потужність повинна формуватись і постійно існувати в певних галузях народного господарства: електроенергетиці і газовій промисловості — для покриття так званих пікових навантажень в електро- та газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчовій індустрії — для переробки істотно збільшеного обсягу сільськогосподарської сировини, що швидко псується, у високоврожайні роки; на транспорті — для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; в машинобудуванні та інших галузях — для підготовки виробництва та освоєння випуску нових видів устаткування (агрегатів, приладів) і конструкційних матеріалів тощо.

 

 

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Методика  аналізу використання обладнання  та вир. потужності.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності. Розрізняють обладнання наявне, встановлене (здане в експлуатацію) і діюче (фактично використовуване у виробництві). Частина встановленого обладнання може перебувати у резерві, на модернізації, у ремонті, на консервації.

Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво розраховують такі показники:

а) коефіцієнт використання наявного обладнання:

- кількість діючого обладнання;

- кількість наявного обладнання;

б) коефіцієнт використання парку встановленого обладнання:

- кількість діючого обладнання;

- кількість встановленого обладнання;

Підвищення ефективності використання діючого обладнання можна досягнути  екстенсивним шляхом (завдяки більш  повного використання його за часом) та інтенсивним (більш повного використання його потужності).

Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчають баланс часу його роботи. До нього входять:

а) календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множать на 24 і на кількість одиниць встановленого обладнання);

б) режимний фонд часу - (кількість одиниць встановленого обладнання множать на кількість робочих днів звітного періоду і на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);

в) можливий фонд - відрізняється від режимного часу перебування обладнання в плановому ремонті і в модернізації;

г) плановий фонд - час роботи обладнання за планом;

д) фактичний фонд відпрацьованого часу за даними обліку.

Порівняння фактичного і планового  календарних фондів часу дає змогу  встановити ступінь виконання плану  введення обладнання в експлуатацію за кількістю і термінами; календарного і режимного - можливості кращого  використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового - резерви часу за рахунок скорочення його витрат на ремонт.

Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовують такі показники:

а) коефіцієнт використання календарного фонду часу

                                                                                                    (1.1.)

б) коефіцієнт використання режимного фонду часу

                                               (1.2.)

в) коефіцієнт використання планового фонду часу

                                                                                                (1.3.)

г) коефіцієнт використання можливого фонду

                                                 (1.4.)

де ФРЧф – фактичний фонд робочого часу обладнання;

     ФРЧ_п – плановий фонд робочого часу обладнання;         

   ФРЧ_м - можливий фонд робочого часу обладнання;

    ФРЧ_Р - режимний фонд робочого часу обладнання;

    ФРЧ_К - календарний фонд робочого часу обладнання.

Крім наведених вище коефіцієнтів доцільно визначити питому вагу простоїв у календарному фонді

                                                                                             (1.5.)

де d_пр — питома вага простоїв у календарному фонді;

     ПР — кількість  машино-годин простоїв;

     Тк — календарний  фонд роботи устаткування.

Інтенсивне використання обладнання аналізується на основі зіставлення фактичних показників випуску продукції за одну станко-годину з плановими і з показниками попередніх періодів. Тобто, іншими словами, досліджується зміна випуску продукції за одиницю часу в середньому на одну машину. Обсяг продукції при цьому виражається не тільки у вартісних, а й у натуральних або умовних вимірниках.

Показником інтенсивності  роботи обладнання є коефіцієнт його ітенсивного навантаження, що розраховується за формулою

                                          

                                               (1.6.)

де  ГВф - фактичний середньогодинний виробіток одиниці обладнання;                 

      ГВпл - плановий середньогодинний виробіток одиниці обладнання.

Узагальнюючим показником, призначеним для комплексної характеристики роботи обладнання, є коефіцієнт інтегрального навантаження. Він розраховується як добуток коефіцієнтів використання планового часу роботи обладнання та інтегрального навантаження обладнання:

 

                                                                                     (1.7.)

   У ході аналізу досліджують динаміку названих показників, виконання плану та причини зміни.

Аналіз екстенсивного  та інтенсивного використання обладнання рекомендується проводити окремо за новою і старою технікою. Це дає можливість визначній ефективність впровадження нової техніки і розробити заходи щодо поліпшення її використання.Середньорічна виробнича потужність розраховується за формулою

                          (1.8.)

де  М_р – середньорічна виробнича потужність;

      М_п — виробнича потужність на початок року;

      М_вл, М_в — відповідно потужності, які введені і вибули протягом року;

      ч₁, ч₂ — кількість місяців до кінця року відповідно з моменту введення і вибуття виробничих потужностей.

       Фактори зміни величини виробничої потужності можна виявити на основі балансу виробничої потужності, який складається у натуральному і вартісному вимірах у порівнянних цінах по видах виготовленої продукції і в цілому по підприємству:

                          (1.9.)

де М_к, М_п — виробнича потужність відповідно на початок і кінець року;

     М_б, М_р — зміна виробничої потужності за рахунок, відповідно, будівництва нових і розширення діючих підприємств, реконструкції підприємств, впровадження організаційно-технічних заходів;

      М_отз — зміна потужності за рахунок змін асортименту продукції з різним рівнем трудомісткості;

      М_в — величина виведеної виробничої потужності.

       В процесі аналізу порівнюється плановий і фактичний коефіцієнти використання виробничої потужності, виявляються резерви підвищення рівня використання виробничої потужності, розробляються заходи щодо їх впровадження у виробництво. Для груп однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності та інтенсивності використання обладнання:

ВПі = Кі • Ді • Кзмі • Ті • ВГі                                    (1.10.)

де Кі - кількість і-го обладнання;

     Ді - кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання;

     Кзмі - коефіцієнт змінності роботи обладнання;

    Ті - середня тривалість зміни;

     ВГі - виробіток продукції за одну машино-годину на і-му обладнанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Шляхи підвищення ефективності використання обладнання та вир. потужності.

Заключним етапом аналізу  використання основних фондів є розрахунок резервів збільшення випуску продукції. Серед таких резервів виділяють: введення в дію невстановленого обладнання, заміну і модернізацію обладнання, скорочення цілоденних та внутрішньозмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності та інтенсивності використання обладнання.

Резерви збільшення випуску  продукції у результаті введення в дію нового обладнання визначаються шляхом множення додаткової кількості  обладнання на фактичний середньорічний його виробіток.

Резерви за рахунок скорочення простоїв розраховують шляхом множення відповідної кількості часу на кількість одиниць обладнання і на фактичний середній його виробіток за одиницю часу.

Підрахунок резервів збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта  змінності (тобто у результаті кращої організації виробництва) здійснюють шляхом множення його приросту на можливу кількість днів роботи всього парку обладнання і на фактичний змінний виробіток.

Щоб визначити резерви  збільшення випуску продукції в  результаті підвищення середньогодинного  виробітку обладнання, необхідно спочатку з’ясувати можливості зростання виробітку за рахунок модернізації, більш інтенсивного використання техніки, впровадження заходів НТП. Отримані результати множать на можливу кількість годин роботи обладнання та на кількість одиниць обладнання.

 

2. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОБЛАДНАННЯ ТА ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ.

2.1. Відомості  про підприємство: публічне акціонерне  товариство “Сімферопольський моторний завод”

          Досліджуваним підприємством є Публічне акціонерне товариство “Сімферопольський моторний завод”.

   ЄДРПОУ: 03112751

   Зареєстрований: Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, 26.06.1996

   Адреса: вул. Генерала Васильєва, 27А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим , 95040, Україна.

Телефон: +38(0652) 48-35-91, 58-31-26, 66-81-23, 66-81-24

Факс: 58-31-27

Веб-сайт: http://www.simz.com.ua

Голова правління - Ярков  Вадим Вікторович 
Основними видами продукції є:

   - двигуни дизельні;

   - коробки передач;

  - зчеплення.

Показники діяльності підприємства наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Показники діяльності підприємства

Показники	Роки
	2009	2010	2011
			план	факт
1 Фонди робочого часу  роботи обладнання, тис. машино-годин
1.1 Календарний фонд	3015	3118	3100	3102
1.2 Режимний фонд	2110	2152	2134	2186
1.3 Можливий фонд	2000	2001	2010	2023
1.4 Плановий фонд	1425	1425	1432	1435
1.5 Фактичний фонд	1526	1402	1420	1426
2 Кількість обладнання, од.	540	552	550	556
3 Кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання	251	248	250	253
4 Коефіцієнт змінності роботи обладнання	1,98	1,96	2	1,95
5 Середня тривалість зміни, годин	7,8	8	8	7,9
6 Середньогодинний виробіток продукції, т	0,28	0,32	0,34	0,35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             2.2 Аналіз використання обладнання та вир. потужності.

     Характеризуємо використання часу роботи обладнання :

1. Визначаємо календарний фонд часу за рік, щоб дізнатися максимально можливий час роботи обладнання