Аналіз ліквідності підприємства ВАТ «Каланчацький маслозавод»

У складі пасивів також можуть бути зобов'язання різної міри терміновості, тому визначення ліквідності підприємства передбачає зіставлення елементів  активу і пасиву балансу. Для цього  зобов'язання підприємства групуються по мірі їх терміновості, а активи - по мірі швидкості реалізації. До найбільш термінових зобов'язань належать ті, які мають бути погашені протягом місяця. Вони порівнюються сумою грошових коштів, що є в розпорядженні підприємства, цінних паперів, що легко реалізовуються, тобто із засобами, що мають максимальну ліквідністю. Грошові кошти є головною складовою ліквідних засобів, оскільки в нормальних обставинах зобов'язання погашаються в грошовій формі. Якщо частина термінових зобов'язань залишається непокритою, вона має бути збалансована менш ліквідними активами: дебіторською заборгованістю, векселями до отримання, запасами товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути легко реалізовані на ринку.

Інформація про платоспроможність  підприємства найнаочніше може бути представлена набором коефіцієнтів, що відображають співвідношення активів і пасивів підприємства та його короткострокової заборгованості. Перевагою методу оцінки ліквідності з використанням коефіцієнтів є можливість зіставлення отриманого результату з нормативними значеннями, що дозволяє отримати об'єктивну інформацію про фінансовий стан підприємства.

Коефіцієнт автономії обчислюється як частка від ділення підсумку першого  розділу пасиву балансу на суму валюти балансу. Нормативне значення цього  коефіцієнта складає не менше 0,5. Перевищення цього значення відображає зростання фінансової незалежності підприємства, упевненість у погашенні своїх зобов'язань, зменшення ризику фінансових ускладнень.

Коефіцієнт співвідношення власних  і позикових коштів є співвідношенням розміру зобов'язань підприємства та його власних коштів. Нормативне значення коефіцієнта дорівнює 1.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначається як співвідношення власних оборотних коштів і всієї  суми власних джерел отримання грошових коштів. Власні оборотні кошти обчислюються по активу балансу як різниця між сумою всіх оборотних коштів і короткостроковою заборгованістю або по пасиву - як різниця між сумою всіх власних джерел коштів, збільшеною на позикові джерела (середньострокові і довгострокові позики) для капітальних вкладень, і підсумком довгострокових вкладень по активу балансу.

Високе значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризує фінансовий стан підприємства. Цей коефіцієнт не має нормативних значень і  може суттєво варіювати залежно від галузі, в якій працює підприємство, і структури його капіталу.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності  визначається як співвідношення грошових коштів і цінних паперів, що легко  реалізовуються, до короткострокової заборгованості підприємства. Він показує, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити на дату складання балансу. Нормативне значення коефіцієнта - не менше 2.

Уточнений коефіцієнт ліквідності  обчислюється як співвідношення грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань. Нормативне значення коефіцієнта - не менше 0,8 1,0. Цей коефіцієнт свідчить про платіжні можливості підприємства при своєчасних розрахунках дебіторами і показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена за рахунок готівки та за рахунок очікуваних надходжень за відвантажену продукцію, виконані роботи і надані послуги.

Коефіцієнт платоспроможності (або  покриття) розраховується як співвідношення всіх поточних активів до короткострокових зобов'язань. Він свідчить про платіжні можливості підприємства за умови своєчасних розрахунків з дебіторами, а також при продажу запасів товарно-матеріальних цінностей. Нормативні значення коефіцієнта перебувають в межах 2-3. Коефіцієнт дозволяє встановити, в скільки разів поточні активи більші короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт забезпеченості запасів  і витрат власними джерелами розраховується як співвідношення розміру джерел власних  оборотних коштів до вартості запасів  і витрат підприємства. Значення коефіцієнта більше 1 показує надлишки власних коштів в обороті, значення менше 1 - нестачу власних коштів.

Коефіцієнт реальної вартості майна  виробничого призначення є співвідношенням  суми основних коштів, виробничих запасів, незавершеного виробництва і  валюти балансу. Коефіцієнт свідчить про те, наскільки ефективно використовуються кошти для здійснення підприємницької діяльності. Мінімальне нормативне значення коефіцієнта становить 0,5.

Використання системи коефіцієнтів для оцінки ліквідності підприємства дозволяє не лише отримати досить повну картину його фінансового стану за різної ліквідності активів, але і дає можливість зовнішнім користувачам інформації судити про фінансове становище підприємства і доцільність подальшої взаємодії з ним. Наприклад, для постачальників сировини і матеріалів найбільший інтерес становить коефіцієнт абсолютної ліквідності, а для банку, що кредитує підприємство, більш важливим є коефіцієнт критичної ліквідності. Тримачів акцій і облігацій, потенційних покупців цінних паперів підприємства більшою мірою цікавитиме значення коефіцієнта поточної ліквідності. Таким чином, кожна група коефіцієнтів відображає певний бік фінансового стану підприємства.

У якості базового можна використовувати  коефіцієнт загальної ліквідності. Два інших коефіцієнти використовуються в разі потреби поглиблення аналізу для відображення впливу окремих статей поточних активів.

Зниження значення ліквідності  найчастіше говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними коштами і про необхідність серйозних заходів для керування ними.

Динаміка показників ліквідності  говорить про незначне зниження загальної  ліквідності при різкому падінні  коефіцієнта швидкої ліквідності. Це свідчить про ріст низьколіквідних  елементів (запасів) у структурі  поточних активів. Усе це говорить про ріст ризикованості діяльності компанії з погляду неповернення боргів і зниження реального рівня платоспроможності. Крім того, необхідно проаналізувати ступінь ліквідності дебіторської заборгованості і запасів, щоб одержати більш реальну картину.

Збільшення власних оборотних  коштів може говорити про ріст ліквідності  компанії.

Ріст величини власних оборотних  коштів разом з тим може викликатися  збільшенням обсягів неліквідних  запасів або ростом простроченої дебіторської заборгованості, що може негативно позначитися на оборотності.

Зниження величини власних оборотних  коштів, крім погіршення ліквідності, може говорити про ріст потреби в  коштах.

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ВАТ «Каланчацький маслозавод»

 

2.1. Характеристика ВАТ «Каланчацький маслозавод» як об’єкта дослідження

 

ВАТ «Каланчацький маслозавод»  заснований у 1931 р. Сьогодні це великоголузеве, провідне молокопереробне підприємство. Вся продукція виробляється на сучасному  обладнанні відповідно до національних стандартів.

Під торговельною маркою "Ружа" споживачам пропонується понад 50 видів високоякісної продукції. Попит на цю продукцію в Україні і за кордоном постійно збільшується і є найкращим визнанням її якості.

 В асортименті: добірний твердий  сир продукт Таврійських степів  України; масло "Селянське" вищого ґатунку, що виготовляється тільки з натуральних вершків; сири плавлені ковбасні жирністю 30-40% та сир "Янтар" жирністю 50%;  незбирана молочна продукція - молоко, кефір, сметана, йогурти, десерти та ін.; казеїн технічний.

Комплекс заходів із реконструкції підприємство заклав основу сьогоднішнього статусу заводу. За короткий термін завод увійшов до числа підприємств, які з успіхом конкурують на ринку.

На заводі діють чотири цехи з  переробки молока: маслоцех, цех  незбираного молока, казеїновий та сирцех.

Завод неодноразово отримував безліч медалей та нагород, за свою продукцію.

Далі проведемо експрес аналіз діяльності підприємства (табл.2.1, 2.2)

Таблиця 2.1

Оцінка економічного потенціалу суб’єкта господарювання

 

Напрямок аналізу	Показники
	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Розділ 1. Оцінка економічного потенціалу суб’єкта господарювання.
1.1. Оцінка майнового  стану.
1. Частка основних засобів в  активах. Ф1 р.030/Ф1 р.280	59,47%	40,80%	37,36%
2. Коефіцієнт зносу основних  засобів. Ф1 р.032/Ф1 р.031	-0,4847	-0,5618	0,5942
3. Коефіцієнт мобільності активів. Ф1 (р.260+р.270)/Ф1 р.080	0,6626	1,4189	1,6419
1.2. Оцінка фінансового  стану.
1. Доля власного капіталу у  загальній сумі пасивів. Ф1(р.380+р.430+р.630)/Ф1 р.640	66,86%	57,70%	64,46%
2. Показник поточної ліквідності. Ф1 р.260/Ф1 р.620	1,2026	1,3869	1,7486
3. Маневреність власних оборотних  коштів. Ф1(р.230+р.240)/Ф1(р.380+р.430+р.480-р.080)	0,0642	0,1157	0,2691

Продовження табл.

4. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу. Ф1(р.480+р.620)Ф1 р.640	0,3314	0,4230	0,3554
5. Коефіцієнт покриття запасів.  Ф1 (р.380+р.430+р.480-р.080+р.500+р.520+р.530+р.540)/Ф1(р.100+р.120+р.130+р.140)	1,1881	1,0036	1,2079
1.3. Ознаки "хвороб" у звітності.
1. "Непокритий збиток". Ф1 р.350	0	0	0
2. "Неоплачений капітал". Ф1  р.360	0	0	0
3. "Вилучений капітал". Ф1 р.370	0	0	0

 

Частка основних засобів має тенденцію до зменшення. Це явище свідчить про те, що підприємство покращило свої показники ліквідності й фінансової стійкості.

До 2010 року коефіцієнт зносу мав від’ємне значення, а в 2010 різко збільшився, що є негативною тенденцією. Це свідчить про зростання зносу ОЗ відносно їх первісної вартості.

У 2008 році коефіцієнт мобільності активів майже відповідав нормі, становив 0,6, в 2009 та в 2010 роках ситуація докорінно змінилась – він збільшився. Збільшення коефіцієнтів мобільності всього майна і оборотних активів підтверджує тенденцію прискорення оборотності майнових засобів підприємства. Слід зазначити, що низька мобільність оборотних активів не завжди є негативною. За високої рентабельності продукції підприємство, скоріш за все, спрямовувало вільні кошти на розширення виробництва.

Доля власного капіталу у загальній сумі пасивів  характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Що вищим є значення цього показника, то більше підприємство є фінансове стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. Для підприємства цей показник за період 2008-2010 років перевищує нормативне рекомендоване значення 0,5, хоча негативною тенденцією є його незначне зменшення в 2009 році, але це не обов’язково свідчить про погіршення фінансового стану фірми, адже у підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають охочіше кошти, оскільки воно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Таким чином доля власного капіталу зменшується. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації позичкового капіталу - їх сума має дорівнювати 1 (або 100 %). Високе значення коефіцієнта концентрації залученого капіталу свідчить про велику міру довіри до корпорації з боку банків, а значить, і про фінансову надійність. Низьке значення цього коефіцієнта свідчитиме про неспроможність отримати кредити в банку, що є певною пересторогою для інвесторів і кредиторів. На даному підприємстві цей показник становить 0,33 – 0,43, тобто на середньому рівні.

Показник поточної ліквідності показує, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним. Якщо значення коефіцієнта значно перевищує 1, як на даному підприємстві то можна зробити висновок, що підприємство має значні оборотні кошти, сформовані завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Проте, з погляду менеджера, значне накопичення запасів на підприємстві, відвернення грошей у дебіторську заборгованість може пояснюватись незадовільним управлінням активами.