Аналіз ліквідності підприємства ВАТ «Каланчацький маслозавод»

міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни

чорноморський державний університет 

ім.. петра  могили

курсова робота

з фінансового аналізу  на тему:

Аналіз  ліквідності підприємства

ВАТ «Каланчацький  маслозавод»

виконала: студентка 411 гр.

себрук ольга юріївна

 

 

перевірив: к.е.н. доцент

Нетудихата  К.Л.

 

 

Миколаїв-2012

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність дослідження. Достатність забезпеченості підприємства власними та залученими фінансовими ресурсами зумовлюють його здатність здійснювати ефективну господарську діяльність та розраховуватися за своїми зобов’язаннями. Зовнішнім проявом фінансового стійкості є ліквідність та платоспроможність. Неефективна діяльність підприємства, насамперед збиткова діяльність, призводить до зниження ліквідності та платоспроможності. З іншого боку, низька ліквідність та платоспроможність не дають можливості забезпечити безперебійне постачання ресурсів, що тягне за собою простої виробництва з усіма негативними наслідками. Крім того низька ліквідність та платоспроможність підривають довіру до підприємства з боку банків, потенційних покупців та інших контрагентів, що значно знижує можливості залучення додаткових ресурсів та виходу з кризи. Тобто, низька ліквідність та платоспроможність, на фоні збиткової діяльності та недостатньої фінансової стійкості, становлять реальну загрозу існуванню підприємства. З цієї точки зору є зрозумілим актуальність та важливість теми.

Однією з основних перешкод на шляху  до стабільного економічного росту  є повільний процес перетворень  на рівні організацій (підприємств) у зв’язку з неефективністю системи  їхнього управління, низьким рівнем відповідальності керівників за наслідки прийнятих рішень і результати діяльності, а також відсутністю достовірної інформації про їхній економічний стан, фінансову стійкість, що є найважливішою характеристикою фінансово-економічної діяльності в умовах ринку. Для усунення негативних тенденцій економічного розвитку з метою підвищення стабільності діяльності господарюючих суб’єктів, необхідно сконцентрувати увагу на забезпеченні стійкого розвитку організації як основного структурного елемента економічної системи України. Щоб забезпечити «виживання» підприємства в умовах ринку, управлінському персоналу необхідно оцінювати можливі і доцільні темпи його розвитку з позиції фінансового забезпечення, виявляти доступні джерела засобів, сприяючи тим самим стійкому положенню і розвитку господарюючого суб’єкта. 
Аналіз платоспроможності та майнового стану необхідний не тільки для самих організацій, але і для їхніх партнерів, які бажають мати інформацію про стабільність, фінансове благополуччя і надійність свого замовника або клієнта. Тому все більша кількість постачальників та покупців починає включати в дослідження й оцінку ліквідності, платоспроможності та майнового стану конкретної організації.

Ліквідне підприємство має переваги в залученні інвестицій, отриманні кредитів, виборі постачальників та споживачів; воно більш незалежно від неочікуваної зміни ринкової кон’юнктури, тому у нього менший ризик бути неплатоспроможним і опинитися на краю банкрутства. 

Тому питання проведення аналізу  ліквідності та пошуку резервів задля її підвищення я вважаю дуже актуальним і воно потребує ретельного вивчення.

Мета дослідження. Мета, яку необхідно досягнути при виконанні курсової роботи вивчення теоретичних питань, проведення аналізу ліквідності підприємства з визначенням можливих напрямків її підвищення.

Основними завданнями курсової роботи є:

- вивчення теоретичних питань, присвячених проблемам аналізу  ліквідності, платоспроможності  та майнового стану підприємств;

- проведення аналізу на матеріалах  підприємства, яке включає аналіз показників ліквідності;

- визначення можливих заходів  по підвищенню ліквідності, платоспроможності  та покращення майнового стану.

Предметом курсової роботи виступає процес аналізу ліквідності, платоспроможності та майнового стану підприємства та напрямки їх підвищення, об’єктом дослідження є ВАТ «Каланчацький маслозавод», яке спеціалізується на виробництві кисломолочних продуктів. Інформаційна база дослідження. Основою виконання курсової роботи стали Закони України та інші нормативні акти, зокрема Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, підручники, статті з питань оцінки ліквідності звітні дані ВАТ «Каланчацький маслозавод».

Робота складається з 3 розділів, вступу, висновку, списку літератури і додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розділ 1. Теоретичні основи аналізу ліквідності підприємства

1.1 Сутність ліквідності та її показники

 

Найважливішим показником фінансового  стану підприємства є ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент розрахуватися  за своїми зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок) майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може продати свої активи, отримати грошові кошти і погасити заборгованість перед постачальниками, і банком щодо повернення кредитів, перед бюджетом та позабюджетними централізованими фондами із сплати податків та платежів, перед працівниками з виплати заробітної плати тощо.

Ліквідність суб'єкта господарювання визначається відношенням вартості ліквідного майна, тобто активів, які можуть бути використані для оплати заборгованостей, до короткострокової заборгованості. По суті, ліквідність суб’єкта господарювання є ліквідністю його балансу. Ліквідність же балансу підприємства характеризує зв’язок можливості продажу його активів з одночасною оплатою пасивів.

Ліквідність балансу визначається рівнем покриття зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких на грошові кошти відповідає строку погашення зобов’язань.

Залежно від того, якими платіжними коштами підприємство може погасити свої зобов’язання, розраховують кілька показників ліквідності.

Так, коефіцієнт поточної ліквідності  К характеризує спроможність підприємства погашати свої поточні зобов'язання за рахунок усіх оборотних активів: грошових коштів, дебіторської заборгованості, товарно-матеріальних запасів:

                                                                (1.1)

Критичне значення цього коефіцієнта  дорівнює 1. Значення менше 1 свідчить про  незадовільний рівень ліквідності  та неспроможність підприємства вчасно погашати свої зобов'язання перед кредиторами.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності  К часто вважають більш інформативним  з погляду оцінки ліквідності, ніж попередній К, оскільки він не враховує товарно-матеріальні запаси — найменш ліквідні з оборотних активів. У разі потреби запаси реалізуються, як правило, задосить низькою ціною, їх ліквідаційна вартість часто становить тільки половину балансової вартості:

                                                (1.2)

За допомогою коефіцієнта абсолютної ліквідності, або коефіцієнта платоспроможності Кал, визначають, яку частку поточних зобов'язань можна погасити негайно за рахунок грошових коштів, що є на розрахунковому рахунку підприємства:

                                                              (1.3)

Коефіцієнт маневреності власних  оборотних засобів Км.воз показує, яка частка оборотних засобів перебуває в грошовій формі:

                                                       (1.4)

Величина коефіцієнта залежить від потреби підприємства у вільних грошових коштах та від величини страхового залишку, який намагаються підтримувати для забезпечення платоспроможності підприємства. Цей коефіцієнт, як і попередній, при достатній статистичній базі по конкретному підприємству та по інших підприємствах галузі дає змогу робити певні висновки щодо платоспроможності суб'єкта господарювання.

Чистий оборотний, або робочий, капітал ЧК (Net Working Capital) тісно пов'язаний з попередніми показниками ліквідності  і відображує більш стійку частину оборотних активів, що фінансується за рахунок довгострокового боргу та власного капіталу:

ЧК = Оборотні активи - Поточні зобов'язання,

Від'ємне значення ЧК, як і значення Кал < 1, свідчать про неспроможність підприємства вчасно розраховуватись за своїми поточними зобов'язаннями та про недостатню фінансову стійкість, оскільки в цьому випадку певна частина необоротних активів фінансується за рахунок поточних зобов'язань. У підприємств, що є фінансово стійкими, величина ЧК, як правило, не менша від системної складової оборотного капіталу.

Власний оборотний капітал ВОК  визначає обсяг власних оборотних  засобів, тобто засобів, що фінансуються за рахунок власних коштів підприємства. (Термін "власні оборотні засоби" досить умовний, оскільки підприємство має право власності на всі оборотні та необоротні активи, якими володіє.)

ВОК - Власний капітал - Необоротні активи.

Цей показник близький за змістом  до коефіцієнта забезпечення поточної діяльності власними оборотними засобами, який визначається співвідношенням:

                                                          (1.5)

Такий коефіцієнт, як і показник ВОК, на відміну від чистого оборотного капіталу майже не використовують у  міжнародній практиці, оскільки власний  капітал, як правило, дорожчий від позикового і фінансування за рахунок власних коштів не є безумовною перевагою для підприємств. В умовах перехідної економіки, коли існує значний розрив між величиною банківського процента та середнім рівнем рентабельності підприємств, а вартість власного капіталу близька до нуля, фінансування оборотних активів за рахунок власного капіталу є досить привабливим.

При розрахунку та аналізі коефіцієнтів ліквідності бажано звертати увагу  на склад окремих груп оборотних  засобів та структуру поточних зобов'язань. Якщо е доступ до відповідних джерел інформації, необхідно здійснити оцінку якості дебіторської заборгованості та товарно-матеріальних запасів, а також виявити іммобілізовані активи: прострочену дебіторську заборгованість, неліквідні запаси та ін. з тим, щоб при розрахунку коефіцієнтів ліквідності використати скориговані величини цих статей балансу. При обчисленні розміру поточних зобов'язань необхідно враховувати строки погашення окремих видів заборгованості та включати до складу поточних зобов'язань частину довгострокового боргу, яка підлягає погашенню в даному періоді.

Дебіторська та кредиторська заборгованості є досить специфічними статтями балансу. Як правило, у підприємств, які стабільно  функціонують, кредиторська заборгованість за обсягами відповідає дебіторській. Різке зростання кредиторської заборгованості негативно впливає на ліквідність та платоспроможність підприємства. Збільшення коефіцієнтів ліквідності за рахунок різкого збільшення дебіторської заборгованості також не можна вважати позитивним чинником. Проте невисокі значення коефіцієнтів ліквідності не можуть однозначно свідчити про низьку ліквідність, оскільки такі значення можуть бути наслідком ефективного управління товарно-матеріальними запасами, високої інтенсивності руху грошових коштів та значних обсягів товарообороту.

Аналіз ліквідності активів  підприємства допомагає визначити  можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

При оцінці ліквідності та фінансової стійкості суб'єкта господарювання нерідко проводять також аналіз ліквідності балансу. Згідно з “Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій ”, для оцінки ліквідності балансу активи та пасиви поділяють на чотири групи: активи — за ступенем ліквідності (групи А1 — А4), пасиви — за строком погашення (групи П1 —   П4 ):

1. Найбільш ліквідні активи - А(1).

2. Активи, що швидко реалізуються - А(2).

3. Активи, що повільно реалізуються - А(3).

4. Активи, що важко реалізуються - А(4).

Зобов'язання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:

1. Найбільш термінові зобов'язання - П(1).

2. Короткострокові пасиви - П(2).

3. Довгострокові та середньострокові пасиви - П(3).

4. Постійні пасиви - П(4).

Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань господарюючого суб'єкта активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань. Баланс називають абсолютно ліквідним у разі, якщо перші три групи пасивів не перевищують за обсягом відповідні групи активів:

 А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥  П3                                                                      (1.6)

Оскільки балансове рівняння не повинно порушуватись, для четвертої групи активів-пасивів має виконуватись нерівність,

 А4 ≤ П4                                                                                                       (1.7)

що рівнозначно наявності у  підприємства власних оборотних  засобів.

Нерівності, що визначають ліквідність балансу, можуть більшою чи меншою мірою порушуватись, але в будь-якому разі вони дають можливість оцінити як поточні, так і очікувані в майбутньому рівні платоспроможності та ліквідності.

 

1.2. Методика проведення аналізу ліквідності

 

Серед критеріїв оцінки фінансового  стану підприємства ліквідність  і платоспроможність є пріоритетними. Якщо платоспроможність розглядають  як поточну і перспективну спроможність погашення власних зобов'язань, то поточну платоспроможність можна прирівняти до ліквідності, тобто до здатності підприємства погасити свої короткострокові зобов'язання, реалізовуючи поточні активи. Таким чином, ліквідний стан підприємства означає здатність його активів бути реалізованими, перетвореними на гроші. Міра ліквідності залежить від швидкості такого перетворення (у перекладі з латинського ліквідність означає текучість). Отже, підприємство буде ліквідним більшою чи меншою мірою залежно від складу поточних активів і швидкості їх перетворення на грошову форму для погашення термінової заборгованості.