Звит про виробничу практику на КП «Полтаваелектроавтотранс»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Юрія Кондратюка

Фінансово – економічний факультет

Кафедра міжнародної економіки 
 

ЗВІТ

про виробничу  практику

на__КП «Полтаваелектроавтотранс»

(назва  підприємства, організації, установи) 
 

Виконавець:

Студент(ка)групи  401-ФМ                             Бондаренко Альона Анатоліївна

                                                                                                          (прізвище, ім’я, по батькові) 

Керівник практики від ВНЗ                  Попова Юлія Михайлівна – старший викладач              (посада)                                                           (прізвище, ім’я, по батькові) 

Керівник  практики від

 підприємства                                         Шатрова Світлана Іванівна – головний бухгалтер        (посада)                                                              (прізвище, ім’я, по батькові) 
 
 
 
 

Полтава  2010

ЗМІСТ 

Вступ                                                                                                                         3

Розділ 1. Загальна характеристика КП «Полтаваелектроавтотранс» і специфіки міжнародних економічних операцій                                                                        4

Розділ 2. Аналіз стану і перспектив розвитку на КП «Полтаваелектроавтотранс»                                                                                   14

Розділ 3. Висновки                                                                                                 28

Список  використаних джерел                                                                               31

Додатки                                                                                                                     32 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

       Будь-яке  підприємство в умовах ринкової економіки  для своєї діяльності потребує залучення  фінансового капіталу, що є джерелом формування його майна. Діяльність підприємства безпосередньо залежить від обсягу і структури його фінансового капіталу.

       Для більшості підприємств основною частиною і базою усього фінансового  капіталу є власний капітал, але  діяльність підприємства в системі  ринкової економіки неможлива без  періодичного використання різноманітних  форм залучення позикових коштів. Позикові кошти займають досить вагоме місце в структурі капіталу підприємства.

    Для ефективного функціонування суб’єктів  господарювання в сучасній ринковій економіці, створює умови та формує об’єктивну основу інтеграції України  у світогоcподарську систему - міжнародна економічна діяльність. Вона дозволяє реалізувати свої товари, послуги на світовому ринку, розширити свій кругозір. Дає можливість вивчати підприємництво за кордоном та використовувати набуті знання для ефективного функціонування.

    Реалізувати сучасні методи та інструментарій при організації і проведенні міжнародних операцій здатні лише фахівці відповідної кваліфікації у галузі міжнародної економіки.

       Вирішення завдань підготовки висококваліфікованих фахівців вимагає закріплення набутих  у вищому навчальному закладі теоретичних знань практичними навичками роботи на підприємстві. Тому важливе місце посідає виробнича практика.

    Метою виробничої практики є оволодіння сучасними методами, розрахунково-аналітичними операціями, управлінськими процедурами та технічними засобами виконання робіт у сфері міжнародної економічної діяльності. У період їх проходження, на основі одержаних під час навчання знань, формуються професійні уміння і навички для підготовки та прийняття самостійно обґрунтованих організаційно-економічних рішень у реальних умовах господарювання, розвиваються потреби в постійному підвищенні інтелектуального потенціалу і творчих здібностей студентів.

       Головними завданнями виробничої практики є:

• систематизація теоретичних знань, набутих під час навчання;
• оволодіння сучасними формами міжнародного бізнесу в науково-технічній, виробничій, торгівельній, інвестиційно-фінансовій сферах;
• сприйняття і засвоєння методів та інструментарію регулювання міжнародної економічної діяльності на різних рівнях управління;
• формування у процесі самостійної практичної діяльності з обраної спеціальності навичок розв’язання реальних економічних та управлінських ситуацій, проведення науково-дослідної та організаційної роботи.

       Задачею виробничої практики є зробити загальну характеристику даного підприємства, проаналізувати стан підприємства та перспективи його розвитку.

      Інформаційною базою для оцінювання фінансового  стану підприємства є дані:

• балансу (форма № 1);
• звіту про фінансові результати (форма № 2);
• звіту про рух грошових коштів (форма № 3);
• звіту про власний капітал (форма № 4);
• дані статистичної звітності та оперативні дані.

 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1

       ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПОЛТАВАЕЛЕКТРОАВТОТРАНС» І ЙОГО МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЯХ

    Економічно  підприємство є відособленою ланкою економіки, що володіє визначеною оперативно-господарською самостійністю і здійснює своєю діяльністю на основі повного господарського розрахунку. Економічна система підприємства включає економічні відношення підприємства з державою, що є вище стоячою організацією, постачальниками і споживачами, фінансовими організаціями.

    У відповідності до діючого законодавства  в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;
• колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;
• господарське товариство, застосоване на об’єднаній власності;
• підприємство, яке засноване на власності об’єднання громадян;
• комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;
• державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

       Формування  організації чи компанії, яка могла  регулювати рух транспорту в місті  Полтава розпочалося ще тоді, коли з’явилися перші проекти електричного трамваю. Вони датуються 1899 роком, проте справи розвивалися до моменту, коли уклали договір з бельгійцями. 1909 року вже планувалося побудувати трамвай власними силами. Значно серйозніші та ґрунтовніші спроби датуються вереснем 1911 року, коли Електричною компанією планувалося відкрити рух зразу на двох одноколійних з роз'їздами лініях - Вокзальній (7 вагонів) та Кобеляцькій (4 вагони), загальною маршрутною довжиною 9,51 км.

      У кінці 50-х років XX століття Полтава  була одна з індустріальних центрів України, де швидко стали розвиватися промислові підприємства і адміністративно - культурні організації. Лише з розвитком міста в 1959 році був виготовлений і затверджений проект будівництва тролейбусної системи.

       У 1960 році було почато активне будівництво тролейбусного комплексу, який включав у себе депо і тролейбусну лінію, довжина якої була 13,7 кілометрів.

       Будівництво було під безпосереднім контролем  обкому, партії і було оголошено  всенародним, тому що в нім брали  участь більшість підприємств і  організацій міста. Тепловозоремонтний завод виготовляв кронштейни. Залізобетонні опори виготовляв завод ЗБВ (залізобетонних виробів). Завод м'ясного устаткування відливав всі необхідні деталі і вузли з бронзи. Окрім цього також проводилися роботи по будівництву двох тягових підстанцій для живлення тролейбусної лінії з постійним струмом 600 В, і тролейбусного депо на 50 одиниць рухомого складу, зі всім необхідним устаткуванням. Вартість споруди цього комплексу складала близько 2,4 млн. рублів. Не обійшлося і без студентів з різних вузів, технікумів і інститутів. Вони виконували земляні роботи, зокрема, прокладали телефонні і кабельні мережі.

       Устаткування  для будівництва завозилося до Полтави  зі всіх куточків великої країни, яким був СРСР (Кременчука, Запоріжжя і т.д. ). У Москві, а точніше на заводі «Моськабель», виготовлялися спеціальні силові кабелі постійного струму типу АЄБ х 625; АЄБ х 500 і тому подібне Також з московського заводу під назвою «Емоз» поставлялося спецобладнання і спецарматура. Електроустаткування поступало до Полтави і з Ленінграда. Потрібно окремо відзначити про те, що в СРСР до. відкриття тролейбусних депо додавалося по дві одиниці рухомого складу, тобто нових тролейбусів і ще декілька тролейбусів, які перебували у використанні. Але Полтава отримала 8 нових тролейбусів ЗІУ-5 з Енгельса.

       Коли  тролейбусне депо було майже повністю побудоване, гостро з'явилося питання  про забезпечення підприємства фахівцями  з ремонту машин і тягових  підстанцій. Тому до Полтави для  роботи були відіслані з Харківського трамвайно-тролейбусного управління 25 водіїв, 18 електрослюсарів по обслуговуванню і експлуатації електроустаткування і інші фахівці. Будівництво велося успішно. До вересня 1962 року тролейбусне управління було готове на 95%.

      14 вересня 1962 року наказом №49 від 12.09.1962 року по ПЖКХ (міському житлово-комунальному господарству) офіційно було зареєстровано відкриття тролейбусного руху в місті Полтаві.

       Тролейбусне управління після відкриття запрацювало  на повну силу. Вже до нового 1963 року було перевезено більше 2,4 млн. пасажирів.

       Починаючи з цього року тролейбусне управління поповнювалося новими тролейбусами малої місткості. Тролейбусному  управлінню за високі техніко-економічні показники серед 79 трамвайних і тролейбусних управлінь України Радою Міністрів України присуджується перехідний Червоний прапор і грошова премія. У цьому важливому досягненні великий внесок водіїв тролейбусів, слюсарів-електриків по ремонту тролейбусів і інших працівників.

       1965-1966 роки характерні збільшенням  рухомого складу за рахунок тролейбусів Київ-2, Київ-4 і Київ-5, які отримували з Київського ТТУ(трамвайно-тролейбусного управління). Їх загальна кількість вже досягла 75 одиниць.

       У 1966 році за високі показники серед  споріднених підприємств України  зайняло друге місце і отримало грошову премію.

       У 1967-1968, рр. продовжується поповнення рухомого складу тролейбусами, збільшуються пасажирські перевезення. За високі техніко-економічні показники управління займає 3 місце серед 40 споріднених підприємств міського електротранспорту і кілька разів наголошується в числі кращих. З того часу починається реконструкція тягових підстанцій - замість шкідливих для здоров'я ртутних випрямлячів, встановлюються нешкідливі типу ВАКК.

       1969-1970 роки - при хороших техніко-економічних  показниках і високій рентабельності підприємству було запропоновано перейти на нову систему планування і економічного стимулювання, яке дозволило управлінню узяти додатковий план перевезення пасажирів в 1000000 чоловік. Справившись з цим завданням, управління отримало значно більше коштів на матеріальне утримання, на розвиток виробництва і соціальну сферу.