Зміст та застосування теорії попиту

 

ВСТУП

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується до основної ланки  всієї економіки – до підприємства. Саме на цьому рівні створюється  вся необхідна суспільству продукція, створюються різні послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання ощадливої витрати ресурсів, застосування високопродуктивної техніки, технології. На підприємстві домагаються зниження до мінімуму витрат виробництва і реалізації продукції.        Розробляються бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління – менеджмент. Все це вимагає глибоких економічних знань. Адже в умовах ринкової економіки виживе лише той, хто найбільше грамотно і компетентно  визначить вимоги ринку, створить і організує виробництво продукції, що користується попитом, забезпечить високим доходом висококваліфікованих працівників.  Вивчення ж попиту на ринку зараз стає першочерговою задачею при функціонуванні підприємства. Постійне відстеження попиту і здатність моментально реагувати на найменші його зміни (тобто гнучкість виробництва) – все це визначає виживання й успішну роботу підприємства. Зараз для будь-якої фірми важливіше навіть не зробити яку-небудь продукцію, а збути її, знайти конкретну нішу на ринку для свого товару. Тому-то на перші ролі виходять у даний час числені відділи маркетингу, що безпосередньо займаються питаннями збуту і реалізації продукції. І там добре знають, що таке попит і як він змінюється з часом. “Клієнт завжди правий” – цей принцип, прийнятий на озброєння багатьма ведучими – цей принцип, прийнятий на озброєння багатьма ведучими виробниками, зайвий раз доводить першорядне значення такого економічного поняття, як ринковий попит.     Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.         Разом з цими узагальненими визначеннями попит характеризується рядом властивостей і кількісних параметрів, з яких перш за все слід виділити об'єм або величину попиту. З позицій кількісного виміру попит на товар, розуміється як об'єм попиту, означає кількість даного товару, яку покупці (споживачі) бажають, готові і мають грошову можливість придбати за деякий період за певними цінами. Іншими словами — попит як об'ємний показник характеризує кількість продукту, яку покупці здатні, мають намір, будуть, купувати по різних можливих цінах.Але окрім ціни на величину попиту впливає і ряд інших чинників, які іноді називають неціновими. Це перш за все споживчі смаки, мода, величина доходів (купівельна спроможність), величина цін на інші товари, можливість заміщення даного товару іншими.

Актуальність даної теми полягає в значенні попиту та його впливу на процес ціноутворення на ринку. Оскільки фінанси відіграють вирішальну роль у створені міцної економіки, то держава зацікавлена і зобов’язана створити максимальні умови для вирішення проблем, що стосуються попиту, що в подальшому призведе до підвищення рівня економіки.    Мета й завдання курсової роботи.  Метою курсової роботи є з’ясування сутності змісту та застосування теорії попиту. Дослідження даної проблематики дає змогу більш предметно аналізувати нові для вітчизняної науки але, надзвичайно актуальні й складні питання її максимально-ефективної та збалансованої діяльності, розвиту попиту на сучасному етапі.

Ця мета конкретизована у комплексі наступних завдань: 

- висвітлити поняття “попит”, зокрема сутність та функції, , характерні риси;

- розкрити  сучасні проблеми, та шляхи її  удосконалення;

Об`єктом роботи – Зміст та застосування теорії попиту.

Предметом роботи - є тенденції та перспективи функціонування попиту   в умовах формування демократичної, соціальної, правової держави.

Структура й обсяг роботи. Відповідно до мети й завдань, об’єкта й предмета дослідження - курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, які в свою чергу мають підрозділи,  висновків та переліку використаних джерел.

 

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ І ЗАКОН ПОПИТУ

 
      1.1 Теорія попиту та закон попиту

 

Попит — кількість  продукту, який споживачі готові та спроможні купити за певну ціну протягом відповідного проміжку часу і в певному місці.

 Фактори, які впливають  на попит. Очевидно, що відповісти  на запитання, від чого залежить  величина попиту, однозначно неможливо,  оскільки слід передусім з'ясувати,  який саме продукт збираються  купувати споживачі. Так, шведський економіст К. Еклунд, розглядаючи попит покупців на сорочки, називає такі основні чинники: 1) величина їх доходу; 2) кількість сорочок, яку вони вважають за необхідне мати; 3) наявність у них відповідного одягу (джемпери, жилети тощо), який можна використати замість сорочок; 4) ціни на ці товари (дешевші чи дорожчі вони за сорочки); 5) смак, мода; 6) ціна подібних сорочок.

 До цих чинників  можна додати цінові та дефіцитні  очікування, зміни в структурі  населення, економічну політику уряду (зокрема, допомога бідним верствам та ін.).[9, ст. 168]

  Закон попиту. В процесі розгляду еластичності попиту залежно від рівня цін сформульовано відповідний закон попиту.

 Закон попиту —  за незмінюваності всіх інших  параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту і навпаки, отже, між ціною і величиною попиту існує обернена залежність.

 Про дію цього  закону свідчить, по-перше, те, що  низькі ціни посилюють у споживача  бажання купувати товари, практика  розпродажу товарів за зниженими цінами. По-друге, оскільки споживання підлягає дії принципу знижувальної граничної корисності (покупець товару отримує менше задоволення або корисності від кожної наступної одиниці продукції*), то споживачі купують додаткові одиниці продукту лише за умови, що його ціна знижується. По-третє, підтвердженням цього є ефект доходу та ефект заміщення.

 Ефект доходу —  за нижчої ціни товару споживач  може купити його, не відмовляючись  від придбання інших альтернативних  товарів.

 Ефект заміщення  — за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими.

 Ці два ефекти  діють в одному напрямі (тобто  спричиняють зростання обсягу  попиту при зниженні цін) за  купівлі товарів середньої та  високої якості та в протилежних  напрямах — за купівлі низькоякісних товарів. При цьому у разі незначної кількості товарів низької якості (наприклад, маргарину у співвідношенні з маслом) ефект заміщення переважатиме ефект доходу, і споживачі купуватимуть велику кількість маргарину.

  На практиці буває, коли при зниженні ціни на товар попит на нього зменшується, а при підвищенні — зростає (наприклад, при підвищенні ціни на картоплю сім'ї з невисокими доходами починають споживати її більше, повністю відмовляючись при цьому від м'яса), що означає переважання ефекту доходу над ефектом заміщення.

 Водночас цей закон  не діє за ажіотажного попиту (тобто значного додаткового попиту, зумовленого очікуванням значного  підвищення цін на товар або  у разі його зникнення з  обігу), для окремих рідкісних,  дорогих і невідтворюваних товарів (картини, антикваріат та ін.), а також при "переключенні" попиту споживачів на якісніші та дорожчі товари (наприклад, масових закупівлях масла замість маргарину).[16]

 В останньому випадку  частково діє ефект престижного  попиту, визначений американським ученим Т. Вебленом.

 Ефект престижного  попиту - купівля товарів за престижними  цінами (цінами на вироби високої  якості), причому за зростання  цін на дорогі товари, які виготовляють  престижні фірми, попит на них  до певної межі може зростати.

 Залежність між  ціною на товар та кількістю  товару, який купують споживачі,  виражається кривою попиту (мал.2). Для її побудови скористаємося  даними 

                   

попиту показує, що при  ціні 50 умовних одиниць споживачі  придбали б 10 одиниць товару; при ціні 40—15 одиниць і т.д., тобто ціна і кількість товарів знаходяться в оберненій залежності.

  При зростанні доходу крива попиту змішується вправо, а при зменшенні — вліво.[14, ст. 286]

1.2 Способи зображення попиту

 

Зворотню залежність між ціною продукту і величиною попиту можна зобразити у виді простого двомірного графіка, що показує величину попиту на горизонтальній осі, а ціну на вертикальній  осі.

Приміщення ціни на вертикальній осі і величини попиту на горизонтальній — це економічна традиція (див. рис. 1). Математик помістив би ціни на горизонтальній осі, а величину попиту на вертикальної, тому що ціна — це незалежна змінна, а величина попиту — залежна змінна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Графік попиту

 

Кожна точка графіка  являє собою конкретну ціну і відповідну кількість продукту, що споживач вирішив купити за даною ціною. Графік відбиває всі можливі варіанти співвідношення ціни і величини попиту у своїх границях. Графік дозволяє чітко представити визначений зв'язок ціни і попиту, а також маніпулювати різними її комбінаціями.[3]

 

1.3 Зміна попиту і його величини

 

Правіша лінія на рис. 2, позначена  як Qd2, відбиває зміну попиту і свідчить про те, що на ринку з'явився новий  фактор, що викликає значні зміни у  взаєминах між цінами і кількістю продукту, що користується попитом. Зміна в попиті може бути викликана збільшенням доходу покупців, впровадженням екзогенного (зовнішнього) попиту в економіку або зміною цін на альтернативні продукти. Іншими причинами зміни попиту можуть бути зміни смаків на користь даного продукту, новий приплив споживачів на ринку. Підвищення або зниження цін на елементи виробництва продукту змінюють собівартість і ціну всього продукту. Зменшення кількості продукту високого попиту призводить до підвищення ціни на продукт-замінник.

Лінія попиту на мал.1 має на увазі  тільки один продукт. Зміна цін і  наявність альтернативних продуктів  за різними цінами, що несуть у собі таку ж або подібну корисність, будуть впливати на рух цієї лінії. Зобразивши на мал.1 сукупну лінію  попиту, ми покажемо сукупні виробничі можливості країни в цілому. Але такий малюнок звичайно використовується для вираження змін у попиті на прикладі ціни одного якого-небудь товару або послуги. Зміна попиту звичайно буває викликана значною зміною в ринковій структурі, що знаходить своє вираження в реальному зниженні або підвищенні ціни. Підвищення попиту може наступити в результаті серйозного відкриття в області технології, що значно знизить вартість продуктивних витрат при випуску продукту. У цьому випадку більша кількість продукту стає доступним по більш низьких цінах і, отже, у людей підвищується на нього попит. [22, ст. 61]    

Р

                            

 

P2

 

                                                                                                                           

P1                                                                                    

                                                                                                                              Qd2

                                                                                                                 Qd1               

                                                                                    Q2                             Q1      Q

                                                                                                                     

Рис.2   Зміна кривої попиту

 

На рис. 2 горизонтальні  лінії Р1 і Р2 вийшли за лінію Qd1. Нова лінія, позначена Qd2, означає, що в споживача мається більше грошей на покупки й у результаті буде збільшена кількість продукту, що він придбає на ринку. Припустимо, що ці лінії попиту позначають тільки одиничні продукти. У дійсності ж ми маємо справу з взаємодією пропозиції та попиту на прикладі нескінченної множини продуктів, що можуть бути в продажі в будь-якому місці й у будь-який час.

Пересування лінії попиту може відбутися при впровадженні в економіку екзогенного попиту – попиту, зміна якого викликано  втручанням уряду або впровадженням яких-небудь сил ззовні вільного ринку.

На рис. 2 видно, що ціна піднялася й встановила нові співвідношення між необхідною кількістю продукту і пропонованою ціною. Механізм цін  – це кращий шлях регулювання, ніж  втручання уряду. У системі ринку  споживачі продукту мають можливість самі визначити, у якій кількості їм споживати продукт і скільки за нього платити. Якщо цьому механізмові не дати працювати самостійно, результатом, швидше за все, буде скорочення обсягу корисності, виробленої і споживаної суспільством.

Ендогенний або внутрішній попит – це той попит, що генерується  всередині суспільства завдяки  факторам, що існують у даному суспільстві.

Таким чином, ринок може регулюватися за допомогою свого  власного механізму (попиту, пропозиції, цін і ін.) і державою прямо або побічно через держзамовлення, податки і т.д.[13, ст. 288]