Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Февраля 2012 в 22:12, реферат
Трансформаційні процеси в економіці України зумовили актуальність проблематики з управління корпораціями та корпоративного управління зокрема. Це пов'язано з приватизацією державної власності, відродженням різних форм корпорацій, появою нової системи суспільних та виробничих відносин між зацікавленими у діяльності цих корпорацій особами.
Вступ.
1.Сутність великих корпорацій та передумови їх виникнення.
2.Активізація процесів злиття та поглинання на сучасному етапі.
3.Злиття та поглинання в Україні.
Висновки.
Список використаної літератури.
Досі єдиним оператором, що володіє ліцензією на частоти під технологію 3G, був державний "Укртелеком". Представники уряду та експерти неодноразово відзначали, що наявність в "Укртелекому" ексклюзивної ліцензії на популярні послуги 3G - один з головних козирів, що грають у процесі приватизації держоператора.
Позбавлення "Укртелекому" монополії на 3G може не тільки вплинути на вартість акцій оператора при продажі на фондовому ринку, але й остаточно зірвати переговори про створення спільного підприємства з найбільшим у світі стільниковим оператором Vodafone, який раніше розглядав держоператора як єдиний шлях до виходу на український ринок.
"Якщо раніше ліцензія "Укртелекому" була козирем, то скоро з таким же успіхом світові гравці зможуть купити "Астеліт" або будь-якого іншого мобільного оператора", - говорить аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.
Довідка: ВАТ "Укртелеком"
ВАТ "Укртелеком" (м. Київ) - один з провідних українських операторів зв'язку, монополіст на ринку фіксованого зв'язку: на кінець 2006 року кількість абонентів фіксованого телефонного зв'язку компанії складала близько 10 млн.
У 2006 році прибуток від діяльності компанії склав майже 7,9 млрд грн проти 6,6 млрд грн у 2005 році. В той же час, чистий прибуток "Укртелекому" склав 513,4 млн грн проти 519,1 млн грн роком раніше.
Статутний капітал компанії - 4 млрд 681 млн 560 тис гривень.
6 грудня 2006 року Верховна Рада прийняла Закон "Про перелік об'єктів права державної власності, які підлягають приватизації в 2007 році". Законом передбачена, зокрема, приватизація пакетів акцій ВАТ "Укртелеком".
26 січня президент Віктор Ющенко схвалив приватизацію "Укртелекому".
Торги з продажу 1% акцій "Укртелекому" на УФБ повинні були відбутися 22 травня. Глава ФДМ Валентина Семенюк 23 травня повідомила журналістів, що УФБ цього дня подала апеляційну скаргу на визначення Господарського суду Києва, що забороняло проводити торги з продажу 1% акцій ВАТ "Укртелеком".
Перші успішні торги відбулися лише 15 червня. Покупцями виступили дві інвесткомпанії - "Конкорд Капітал" і "Міленіум Капітал", - які придбали всього 0,07% акцій за ціною 1,15 грн з пропонованого того дня 1%.
Подальші торги аж до 27 липня зривалися через відсутність заявок на участь.
Вони вважають, що вчорашнім рішенням уряд фактично визнав неспроможність планів приватизації "Укртелекому" в найближчому році.
Наведемо інший приклад про ситуацію, яка склалася на ринку СП “Український мобільний зв’язок” і ЗАТ “КиївСтар Дж.Ес.Ем”
Останнім часом набули широкого розголосу питання оцінки Антимонопольним комітетом України ситуації на ринку мобільного стільникового зв’язку, попередніх висновків Комітету про наявність монопольного становища на ринку СП “Український мобільний зв’язок” і ЗАТ “КиївСтар Дж.Ес.Ем.”.
В даний час кількість абонентів мобільного зв’язку досягла 9,6 млн. чол., тобто складає 20 відсотків населення України.
Протягом 2005-2006 років простежується стрімке зростання доходів і кількості споживачів послуг мобільного стільникового зв’язку, і відповідно, доходів насамперед у СП “УМЗ” та ЗАТ “КиївСтар”. В 2006 році доходи цих двох компаній зросли проти 2005 року більш як на 50 відсотків, кількість споживачів ЗАТ “КиївСтар” – більш ніж на 60 відсотків, СП “УМЗ” – більш як на 90 відсотків.
При цьому темпи зростання доходів і прибутку перевищують темпи збільшення витрат. Так, показники рентабельності СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар” вдвічі перевищують середньогалузеві показники і зросли в 2006 році на 15-20 відсотків.
Технологічною особливістю надання послуг мобільного стільникового зв’язку є так званий “ефект масштабу виробництва”, тобто розмір витрат на одного абонента суттєво зменшується при збільшенні обсягу реалізації послуг. Проте, адекватне зменшення тарифів на послуги не здійснено, хоча Антимонопольний комітет України не заперечує, що певні заходи для здешевлення плати за користування мобільним зв’язком вживаються.
З приводу цього хотілось би звернути увагу на те, що частка СП “УМЗ” за кількістю абонентів в 2006 році складала понад 50 відсотків, ЗАТ “КиївСтар” – майже 47 відсотків. В даний час діяльність з надання послуг мобільного зв’язку, крім зазначених, фактично здійснюють ще 5 операторів, однак сукупна частка їх складає менше 5 відсотків.
В зв’язку з цим, позиція Антимонопольного комітету України щодо наявності монопольного становища СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар” є виваженою і об’єктивно підтверджується не тільки зазначеною суттєвою кількісною перевагою їх частки на ринку над конкурентами, але, і це головне, їх поведінкою на ринку щодо цінової політики, якісних показників послуг, умов надання їх споживачам.
Про відсутність значної конкуренції між СП “УМЗ” і ЗАТ “КиївСтар” свідчить їх паралельна поведінка щодо встановлення плати за з’єднання однакового розміру, запровадження практично одночасно обмежень кількості хвилин у пакета “Безлімітний” (СП “УМЗ”) і “Необмежений” (ЗАТ “КиївСтар”) з однаковим лімітом хвилин і тарифу за хвилину.
Таким чином, наявними є ознаки монополізму цих суб’єктів надання послуг мобільного зв’язку. Однак, з іншого боку, динаміка ринку, боротьба операторів за нові території і абонентів можуть свідчити і про протилежне.
Наявність статусу монопольного становища саме по собі не є порушенням конкуренційного законодавства, а лише покладає додаткові зобов’язання з його дотримання. І тільки у випадку, коли підприємство – монополіст порушує конкуренційне законодавство, наприклад, встановлює завищені тарифи, надає неякісні послуги, встановлює невиправдані обмеження при реалізації послуг, що неможливо було б за наявності значної конкуренції на ринку, воно може бути притягнено до відповідальності.
Антимонопольний комітет України не проводить якусь кампанію проти операторів мобільного зв’язку, тим більше не втручається в їх комерційну діяльність, а лише виконує і буде надалі здійснювати повноваження щодо сприяння розвитку добросовісної конкуренції, недопущення порушень конкуренційного законодавства учасниками ринку послуг мобільного зв’язку на засадах рівності всіх суб’єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів.
Досвід розвинутих країн свідчить, що розвиток ринку мобільного зв’язку дозволяє вивести сферу зв’язку із стану природної монополії і створити конкуренцію на цих ринках. А це є прямий шлях до вирішення соціальної проблеми забезпечення населення телефонним зв’язком із врахуванням платоспроможного попиту споживачів.
Не викликає сумніву, що гальмом у розвитку будь-якого ринку є наявність монополіста, який має можливість (і в переважній більшості випадків використовує її) впливу на процеси ринку, в результаті чого зазнають шкоди інтереси учасників цього ринку та проміжний і кінцевий споживач товарів, робіт, послуг - покупець. Саме тому необхідною є ефективна дія запобіжних механізмів державного регулювання, норм конкурентного законодавства.
Одним з основних нормативно-правових актів законодавства про захист економічної конкуренції є Закон України "Про захист економічної конкуренції", який регулює відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Під економічною конкуренцією (конкуренцією) відповідно до Закону розуміється змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Закон визначає групи порушень законодавства про захист економічної конкуренції, однією з яких є антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання [4, с. 406].
Визначальна роль у забезпеченні дотримання законності у сфері конкурентно-правових відносин, безумовно, належить органам Антимонопольного комітету України та, в свою чергу, - господарським судам України. Враховуючи специфічність положень конкурентного законодавства та багатогранність і розмаїття вчинюваних правопорушень, постає необхідність розроблення єдиних методологічних підходів, забезпечення сталої практики застосування норм права про захист економічної конкуренції.
Одним із найефективніших заходів досягнення поставлених завдань (цілей), на нашу думку, є розгляд справ про захист економічної конкуренції спеціальним складом колегій судів. У Вищому господарському суді України вже дещо зроблено для запровадження такої спеціалізації. Це дозволить підняти на більш високий рівень якість судових актів, що приймаються господарськими судами, і тим самим підвищити конституційні гарантії суб'єктів господарювання. Поряд з організаційними питаннями вважаємо за необхідне висвітлити і деякі правові проблеми, що виникають при розгляді господарськими судами України справ, пов'язаних із захистом економічної конкуренції.
Узгодженими діями відповідно до ст. 5 Закону є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.
Стаття 6 Закону визначає антиконкурентні узгоджені дії як узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:
1. встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;
2. обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;
3. розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;
4. спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
5. усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців;
6. застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;
7. укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;
8. істотного обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин [4, с. 406].
Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвиткові конкуренції, здійснюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю. Для забезпечення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень утворено спеціальний державний орган – Антимонопольний комітет України.
Основними завданнями Антимонопольного комітету України є:
- здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції;
- захист законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, накладання стягнень за порушення цього законодавства у межах своїх повноважень;
- сприяння розвиткові добросовісної конкуренції у всіх сферах економіки.
Правове становище Антимонопольного комітету України визначено Законом України "Про Антимонопольний комітет України", а його діяльність щодо контролю за концентрацією суб'єктів господарювання, розгляду заяв та справ про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про недобросовісну конкуренцію регламентують закони України "Про захист економічної конкуренції" та "Про захист від недобросовісної конкуренції" [1, с. 211].
Без здійснення політики демонополізації економіки і побудови розвинутої системи контролю за діяльністю природних монополій:
а) влада відчуватиме себе дедалі невпевненіше і буде все менш послідовною через прямий і непрямий політичний тиск з боку монополій;