Взаємозв’язок попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

ЗМІСТ 
 

Вступ                                                                                                                                     3

1. Попит, сукупність закону попиту і фактори, що впливають на нього                       5

2. Пропозиція, закон пропозиції, сутність і фактори зміни пропозиції                       12

3. Взаємозв’язок попиту і пропозиції.  Ринкова рівновага                                            16

Висновки                                                                                                                             26

Список  використаних джерел                                                                                           28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 
 

     З’єднувальною ланкою між виробництвом і споживанням є ринок. Ринок визначає суспільні потреби, стимулює зниження витрат виробництва, розподіляє ресурси між покупцями й продавцями. Ніхто не проектує ринок: він розвивається та змінюється, розв’язуючи найголовніше завдання будь-якого суспільства - підтримування життєдіяльності. 

     Покупці на ринку репрезентують попит  на продукт. Для них важливо витратити  свої гроші так, щоб отримати найбільшу  корисність від куплених товарів  і послуг. Продавці на ринку пропонують свій продукт. Для них найважливішим  є максимізація прибутку. У процесі взаємодії попиту й пропозиції встановлюються ринкові ціни. Саме вони дають відповідь на більшість питань організації економіки.

      З розвитком суспільної організації  товарного виробництва і змінами  в системі господарювання змінюються конкретні способи мікро- і макроекономічного регулю-вання попиту і пропозиції. Незмінним залишається загальноекономічний зміст цих категорій ринкової економіки.

      Попит визначає сукупну суспільну чи ринкову  потребу в товарах (послугах), яка  зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Попит завжди конкретно визначений, має властивість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів. Розглянемо принципові моменти, що уточнюють поняття економічного змісту попиту. По-перше, останній тісно пов’язаний з реальними суспільними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. По-друге, попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах грошовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попиту є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені). По-третє, суб’єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи особистого) і представлений на ринку покупцем. Об’єктами попиту можуть бути будь-які об’єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.

     Пропозиція  представлена результатами господарської  діяльності (виробництва), що набувають  товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному  обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб’єктами - продавцями. Еволюція товарного виробництва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначеності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструктури, що відповідає за своєчасну появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв’язок, заготівля).

     Актуальністю  теми є те, що закон попиту і пропозиції є одним з основних законів  функціонування ринкової ситеми.

     Метою курсової роботи є вивчення ролі закону попиту і пропозиції в економіці  України.

         Завдання курсової роботи:

        -  вивчити сутність попиту, сукупність закону попиту і фактори, що впливають на нього;

     -  дослідити сутність пропозиції, закон пропозиції, сутність і фактори зміни пропозиції;

       -  проаналізувати взаємозв’язок попиту і пропозиції.

     Об’єкт  дослідження - економічна система України.

     Предмет дослідження - сутність закону попиту та пропозиції.

     Дана курсова містить 30 сторінок і складається зі змісту, вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. 

1. ПОПИТ, СУКУПНІСТЬ ЗАКОНУ ПОПИТУ І ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ  НА НЬОГО

 
 

     Головним  регулятивним поняттям, яке здатне виконувати методологічну функцію при з'ясуванні сутності та здійснення саморегулювання ринкової економіки загалом і попиту зокрема, є поняття “потреба”. При цьому слід розрізняти природну потребу (нужду) і похідну потребу (потребу). Природна потреба - нестача будь-чого, яку відчуває людина. Похідною потребою є продукт (або кілька продуктів), необхідний для задоволення природної потреби людини чи групи людей. Для того щоб мати продукт (кілька продуктів), який задовольнив би природну потребу людини, мало мати необхідність і бажання - слід мати ще й можливість його придбати. Таку можливість насамперед надає наявність грошей, бо саме вони вимірюють існуючу потребу, перетворюють її на платоспроможну. Йдеться про те, що споживачів цікавить товар не взагалі, а товар за прийнятною ціною. Саме тому платоспроможна потреба і є сутністю попиту. Попит як платоспроможна потреба відображає не тільки бажання, а й можливість придбати товар чи послугу. Попит і потреба кількісно не збігаються, оскільки попит є лише грошовим вираженням потреби [19, С. 215].

     Отож, сутність попиту становлять тільки ті похідні потреби людей, які можна  виміряти грошима. Крім цих потреб існують  і такі, котрі не можна виміряти грошима, виходячи з чого вони не є  сутністю попиту. Йдеться насамперед про суспільні потреби людей.

     Отже, попит - це платоспроможна потреба, її визначають як кількість товарів і послуг, яку хочуть і можуть придбати покупці за певною ціною за певний період [19, С. 215].

     Попит зазвичай розглядають з погляду  вигідності ціни, тобто попит показує  кількість продукту, яку споживачі купуватимуть за різними можливими цінами. Тому доцільно розглядати попит з кількісної позиції. Гіпотетичну шкалу попиту одного споживача, котрий придбає певну кіль кість яблук, наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Попит індивідуального  покупця на яблука (гіпотетичні дані)

 

     Ця  шкала попиту відображає зв’язок  між ціною яблук і їхньою кількістю, яку споживач бажає і має здатність  купити за кожною з наведених цін. На ринку не досить одного бажання. Треба мати можливість його реалізувати. Таку можливість надають гроші, які, власне, і реалізують бажання.

     Шкала попиту не дає відповіді на запитання, яка з п’яти можливих цін реально існує на ринку яблук. Це залежить від співвідношення попиту і пропозиції. Отже, попит - це плани (або наміри) споживача щодо придбання продукту, що відображені у формі табличної схеми.

     Пропозицією називають кількість товарів  і послуг, яку виробники готові продати на певному ринку за певною ціною за конкретний період. Усі продавці прагнуть отримати на ринку найвищу ціну, і чим вона вища, тим активніше вони намагатимуться продавати зростаючу кількість товарів. Йдеться про те, що кожен продавець змінюватиме пропозицію залежно від ціни: чим вона вища, тим вищий розмір пропозиції на ринку певного товару за інших однакових умов.

     Отже, пропозиція - це кількість будь-яких товарів і послуг, яку продавці бажають і мають можливість продати. Залежність між ціною і пропозицією  вже не обернена, а пряма [19, С. 216].

     Ринкова економіка реагує на зміни ринкових цін, які у свою чергу відчутно реагують на зміну попиту і пропозиції. У цій економіці все має  ціну, в тому числі різні види людської праці. Домогосподарства отримують  доходи від продажу факторів виробництва й використовують ці доходи для купівлі потрібних товарів і послуг.

     Ціну, що встановлюється на ринку під впливом  взаємодії попиту та пропозиції, називають  ринковою ціною, або ціною рівноваги.  

     Що  вчинить власник спортивного  магазину, коли з настанням зими виявить, що в нього не розпродана велика кількість велосипедів? Адже зимою люди не заінтересовані купувати подібні речі. Що ж усе-таки може переконати покупців придбати велосипеди взимку? Напевне, знижені ціни. Велосипеди купуватимуть, якщо ціна на них буде значно нижчою порівняно з цінами літнього періоду. Отже, що таке попит?

     Попит - це кількість продукту, яку бажають  і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу [5, С. 301].

     Якщо  ви хочете придбати модну куртку, але  не можете її купити через відсутність грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас є гроші, які ви готові витратити на купівлю куртки, то це вже попит.

     Бажання, підкріплені грошовими можливостями, перетворюються на попит. Попит - це потреби  людей, представлені на ринку і забезпечені грошима; іншими словами, попит - це платоспроможні потреби людей.

     Згідно  із законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість  купуватимуть споживачі. І, навпаки, чим  нижча ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть. Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього. Цю залежність можна зобразити за допомогою простого графіка (рис. 1.1.), на якому по горизонталі відкладено кількість (Qd ), а по вертикалі - ціну (Р).

     З рис. 1.1. видно, що чим вища ціна на продукт, тим менша величина попиту на нього, і навпаки.

     Наприклад, якщо ціна на шоколад підвищилася, ми купуємо меншу його кількість  і шукаємо продукти-замінники (карамель, морозиво, лимонад), через що попит на шоколад зменшується. 

Рис.1.1. Крива індивідуального попиту на продукт 

     Скільки можна з’їсти плиток шоколаду на день: одну, дві, більше? Звичайно, за низьких  цін хтось може з’їсти і більше. Але споживаючи кожну наступну плитку шоколаду, ми отримуватимемо дедалі менше додаткової корисності, додаткового задоволення. Економісти називають це явище законом спадної граничної корисності, згідно з яким величина додаткового задоволення під час споживання кожної додаткової одиниці певного продукту зменшуватиметься. Наприклад, придбання першого калькулятора принесе вам більше задоволення, ніж другого чи третього. Так само й першого телевізора, і першої порції морозива. Під корисністю продукту розуміють його здатність задовольняти смаки й уподобання, потреби й бажання людей.

     Корисність - це величина задоволення від споживання продукту. Протилежна категорія - некорисність, що виявляється за надмірного споживання продукту, її ще називають від'ємною  корисністю, або шкідливістю. Наприклад, надмірна кількість спожитих порцій морозива може негативно позначитися на здоров’ї. Закон спадної граничної корисності дає змогу пояснити, чому для збільшення попиту потрібні низькі ціни. Адже продукти за високими цінами ніколи не купуватимуть “просто так” чи “про запас”. Якщо ж ціна низька й доступна, то споживач купить трохи більше продукту, ніж це звичайно потрібно [5, С. 303].

     Корисність  продукту для різних людей не однакова. Наприклад, хлопці віддають перевагу такій  спортивній грі, як футбол, дівчата - гімнастиці чи фігурному катанню. Діти отримують велике задоволення, переглядаючи лялькову виставу чи мультфільми, дорослі ж полюбляють дивитися серйозні фільми чи політичні передачі. Крім цього, корисність продукту є різною для однієї і тієї ж особи у різний час і за різних обставин. Наприклад, тепле пальто влітку і взимку, склянка води у пустелі та в домашніх умовах, ліки для хворого і для здорової людини тощо.

     Ціна  продукту здатна змінювати попит  на нього. Що ще, окрім ціни продукту, може вплинути на попит і змінити  його? Уявіть ситуацію: ви прийшли на ринок, щоб купити необхідне приладдя для школи: зошити, олівці, ручки та ін. Що вплине на ваш попит (кількість купленого приладдя)? Звичайно, насамперед ціна продукту. Якщо вона зросла, ви тут же шукаєте інший продукт з подібними властивостями і нижчою ціною (замінник); отже, попит на основний продукт зменшується. Крім цього, у разі підвищення ціни ви витратите ту саму суму, обмежену величиною вашого доходу, але купите значно меншу кількість продуктів (не 20, а 10 зошитів, не дві ручки, а одну і т. д.). Водночас купівля певного продукту виявить ваші індивідуальні смаки та уподобання: ви купите зошити, наприклад, не в коричневій обкладинці, а в синій, ручку не чорного кольору, а зеленого, олівці не в двоярусній коробці, а в одноярусній. Отже, на попит впливають такі чинники: ціна продукту, ціни на взаємодоповнювані та взаємозамінювані товари, величина доходів, індивідуальні смаки й уподобання. Оскільки вплив ціни продукту на попит нам уже відомий, розглянемо, як впливають на попит зміна цін на взаємодоповнювані і взаємозамінювані товари, величина доходів та суб’єктивні смаки й уподобання [5, С. 304].

     Припустімо, що є два продукти. Якщо зниження ціни на один продукт веде до зменшення  попиту на інший, то такі продукти називають  взаємозамінюваними.  Наприклад, чай і кава, масло та маргарин, лимони й апельсини. Коли ціна на лимони підвищується, споживачі купуватимуть більше апельсинів, і попит на апельсини зростатиме. Взаємозамінювані продукти призначені для задоволення однієї й тієї ж потреби.