Вплив держави на умови формування економічної рівноваги

План

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Роль держави в економічному кругообігу…………………………………...4

2. Вплив держави на економічну рівновагу……………………………………..6

    2.1 Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для  змішаної закритої економіки……………………………………………………..6

    2.2 Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки. ……………………………………………………7

3. Фіскальна політика держави………………………………………………....9

    3.1 Автоматична  фіскальна політика………………………………………...9

    3.2 Дискреційна  фіскальна політика………………………………………..11

4. Монетарна політика та її основні інструменти…………………………….12

5. Становлення монетарної та фіскальної політики в Україні………………18

Висновки……………………………………………………………………...…24

Список використаної літератури………………………………………………25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Однією з центральних  проблем макроекономіки є питання  про те, які механізми – ринкові  чи державні – здатні найефективніше підтримувати в економіці повну  зайнятість, забезпечувати економічне зростання, регулювати інфляцію, формувати збалансовану, врівноважену систему.

Проте ринок не є ідеальною  формою організації суспільного  виробництва. Як суб’єкт макроекономічного  регулювання він має певні  обмеження, які при певних економічних  та історичних умовах можуть не лише гальмувати, знижувати результативність позитивного впливу ринку на економіку, і й порушувати функціонування національного ринку в цілому.

Обмеження ринку можуть бути компенсовані лише за допомогою державного втручання в економіку і відповідного розвитку державного сектора та заходів державного регулювання економіки. Діяльність державного сектора реалізується через державні закупівлі, трансферти, прямі та непрямі податки, державний бюджет та державний борг, позики, розподіл податкового тягаря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Роль держави в економічному кругообігу.

В реальній практиці не існує  чистого ринку, а є змішана  економіка, де поряд із суб’єктами приватного сектора економіки велику координуючу роль виконує держава. Тому в сучасних умовах модель економічного кругообігу обов’язково включає державу в особі уряду (мал. 1).

Ця модель включає  всі потоки руху ресурсів та доходів  між підприємствами та домогосподарствами, але тепер на ринку ресурсів та продуктів з’явився ще один суб’єкт  – уряд. Це означає, що домогосподарства і підприємства взаємодіють вже не лише між собою, а й з урядом, від заходів якого теж залежить рівновага в економіці.

В моделі економічного кругообігу уряд виконує три функції:

1. Здійснює на відповідних  ринках державні закупки ресурсів  та продуктів і внаслідок цього  несе відповідні витрати, які  впливають на сукупні витрати  економіки, на малюнку 1 це відображають  потоки по вертикалі.

2. Уряд надає підприємствам  і домогосподарствам колективні (суспільні) блага, пов’язані із утриманням бюджетної сфери ( освіти, науки, культури, медицини, національної армії, міліції тощо). Це відображають верхні горизонтальні потоки, які поєднують уряд із суб’єктами приватного сектора економіки.

3. Для здійснення своїх  витрат уряд формує державні  доходи за рахунок збирання  податків: прибутковий податок з  громадян, податки на прибуток  підприємств, продуктові (непрямі  податки тощо). Це все є валові  податки. Але поряд з цим  уряд має справу з податками зворотними. До них відносяться трансфертні платежі (пенсії, стипендії, виплати по безробіттю та страхуванню, дотації, субсидії). Валові податки за мінусом трансфертних платежів є чистими податками.

ЧП = ВП – Тр, де

ЧП – чисті податки;

ВП –валові податки;

Tр – трансферти.

 

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  2. Вплив держави на економічну рівновагу.

Вищенаведена модель економічного кругообігу показує, як уряд може впливати на параметри економічної  рівноваги.

По-перше, змінюючи обсяг  державних закупівель товарів та послуг, уряд має можливість адекватно впливати на сукупний попит економіки і, як результат, на обсяги виробництва.

По-друге, уряд може впливати на попит приватного сектора економіки  через величину чистих податків. Змінюючи рівень оподаткування або величину трансфертних платежів, уряд може зменшувати або збільшувати доходи суб’єктів цього сектора, від яких залежить їхній попит.

Цей вплив можна прослідкувати  на прикладі моделей “витрати-випуск” та “вилучення-ін΄єкції”.

 

2.1 Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки.

В межах приватної закритої економіки сукупні витрати дорівнюють сумі приватного споживання та приватних інвестицій. У таких умовах економічна рівновага за цим методом визначається як тотожність між ВВП і приватними витратами: ВВП = СВ + ВІ. З появою держави сукупні витрати доповнюються державними закупівлями. Внаслідок цього модель економічної рівноваги приймає такий вигляд:

ВВП = СВ + ВІ + ДЗ.

У наведеній  моделі сукупні витрати відрізняються  від їх аналога в умовах приватної закритої економіки не лише державними закупівлями, а й кількісною визначеністю приватного споживання. Це зумовлено тим, що з появою держави суттєво трансформується функція споживання.

У межах приватної  закритої економіки споживання домогосподарств визначається як функція наявного доходу приватної закритої економіки, який збігається з доходом. З урахуванням держави з’являються, з одного боку, податки, з іншого — трансфертні платежі приватному сектору. Податки зменшують наявний дохід домогосподарств, а трансферти збільшують його.

Слід зазначити, що податки суттєво переважають  над трансфертами. Оскільки різниця між ними визначається через чисті податки (ЧП), то це означає, що у підсумку наявний дохід домогосподарств зменшується на величину чистих податків:

Звідси функція  споживання спрощується до такого вигляду:

СВ = Св_А+ГСС(ВВП-ЧП)

  

Модель «витрати — випуск» для змішаної закритої економіки

Отже, вплив держави  на параметри економічної рівноваги  за методом «витрати — випуск» проявляється подвійно. З одного боку, сукупні витрати доповнюються державними закупівлями, які відображують видатки уряду на закупівлю товарів і послуг, що фінансуються за рахунок чистих податків. З іншого боку, з появою держави суттєво трансформується функція споживання. В основі її трансформації лежить зменшення наявного доходу приватної економіки на величину чистих податків. Це означає, що держава зменшує приватне споживання за будь-якого рівня доходу.

 

2.2 Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.

В економічному кругообігу постійно мають місце вилучення (зменшення видатків) або ін’єкції (збільшення видатків). Вилучення відбуваються у формі заощаджень, податків, імпорту. Ін’єкції здійснюються в формі інвестицій, державних закупівель, експорту. Економічна рівновага існує лише тоді, коли вилучення дорівнюють ін’єкціям. У приватній економіці закритого типу, вилучення відбуваються лише у формі заощаджень, а ін’єкції – у формі інвестицій. Економічна рівновага: S=I

Згідно з  граф.моделлю лише У1 є рівноважним, оскільки виробляється в умовах, коли заощадження дорівнюють запланованим інвестиціям: S1>I,a I’>0. У2 більше рівноважного, оскільки вилучення в формі заощаджень більше запланованих інвестицій: S2>I, a I’<0. У3 менше рівноважного, оскільки вилучення у формі заощаджень б менше запланованих інвестицій: S3<I, a I’<0. Якщо заощадження перевищили заплановані інвестиції, то це означає, що пропозиція позичкових грошей перевищила попит на них з боку інвесторів. Завдяки цьому відсоткова ставка знижується, що сприяє збільшенню інвестиційного попиту до рівноваги із заощадженням. Якщо навпаки, то відсоткова ставка зросте. Це сприяє збільшенню заощадження до рівня попиту на гроші, тобто до інвестиційного попиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Фіскальна політика держави.

Фіскальна політика –  це заходи уряду спрямовані на зміну рівня інфляції, усунення ВВП-розриву на основі зміни державних доходів та витрат державного бюджету.

    3.1 Автоматична  (недискреційна) фіскальна політика

В основі недискреційної фіскальної політики лежить здатність фіскальних інструментів, що входять до складу чистих податків, змінюватися в автоматичному режимі, тобто без прямої участі держави. Це зумовлено тим, що податки і трансферти залежать від доходу і тому можуть змінюватися пропорційно до змін ВВП навіть за стабільних податкових ставок і незмінного рівня трансфертних платежів.

Лише невелика частина  податків не змінюється зі зміною доходу (податки на нерухомість, землю, транспортні засоби тощо). Такі податки можуть змінюватися лише дискреційно. До трансфертів, зміна яких відбувається не автоматично, а регулюється державою, можна віднести пенсії, стипендії, деякі види допомог тощо. Але майже всі податки та переважна більшість трансфертів змінюються автоматично в разі зміни доходу. До податків, які автоматично залежать від доходу, належать: За здатність виконувати в автоматичному режимі стабілізаційну функцію в економіці чисті податки називають «автоматичними стабілізаторами».

Взагалі, автоматична фіскальна політика – політика, яка встановлюючи певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну ф-цію в економіці автоматично. В разі інфляційного зростання ВВП стабілізаційний механізм виглядає так:

1) ВВП інфляційно збільшився, автоматично зростають чисті податки;

2) зростання автомат.  чистих податків означає збільшення  податковх вилучень з економіки; 

3) внаслідок збільшення  податкових вилучень зростання  сукупних витрат уповільнюється, що гальмує зростання ВВП.

В разі дефіциту сукупних видатків стабілізаційного механізм виглядає так:

1) ВВП реально зменшується,  автоматично зменшуються чисті  податки; 

2) зменшення автоматичних  чистих податків означає зменшення  податкових вилучень з економіки; 

3) внаслідок зменшення податкових вилучень скорочення сукупних витрат уповільнюється, що гальмує падіння виробництва.

Автоматична залежність чистих податків від доходу – важливий чинник стабілізації економіки: зменшуючи  податкових вилучення в період скорочення виробництва, вони збільшують їх у період його зростання. У першому випадку це гальмує скорочення виробництва, у другому – стримує його зростання. Завдяки цьому автоматичні чисті податки сприяють стабілізації економіки без державного втручання. Тому їх називають вмонтованими стабілізаторами. Величина цього гальмування залежить від впливу автоматичних чистих податків на мультиплікатор:

                                                     

Граничний коефіцієнт податків (t) показує на скільки грошових одиниць зміниться величина автоматичних податкових вилучень зі зміною доходу на одну грошову одиницю. Мультиплікатор видатків обчислюється

                                               

Оскільки 1-c(1-t)>1-c, то це означає, що мультиплікатор з урахуванням автоматичних чистих податків нижчий, ніж за їх відсутності.

Фіскальна політика на умовах збалансованого бюджету породжує ще одну категорію – мультиплікатор збалансованого бюджету (коли ). Він показує, на скільки грошових одиниць змінюється дохід в разі зміни держбюджету на одиницю:    

 

3.2 Дискреційна фіскальна  політика

Дискреційна фіскальна  політика (ДФП) – свідома маніпуляція  урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі державних рішень (парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг виробництва, безробіття та інфляцію. ДФП застосовує два інструменти: а) державні закупівлі, які є інструментом прямої дії ( збільшуючи або зменшуючи їх, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і ВВП) б) чисті податки, які змін за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів ( змінюючи чисті податки, держава впливає на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту). Зазначені фіскальні засоби впливають на дохід мультиплікативно. Але в умовах змішаної економіки закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще податки в формі чистих податків (Т). При цьому вилучення в формі податків відбувається автоматично в разі зміни доходу як податкової бази і вимірюється через граничний коефіцієнт податків (t). При врахуванні заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільшуються і становлять величину 1-c(1-t). Звідси – формула скл.мультиплікатора видатків:

Мультиплікатор податків завжди менше мультиплікатора видатків пропорційно граничній схильності до споживання:

Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обчислити автономний вплив на дохід державних закупівель або чистих податків, які можуть змін.за рахунок зміни податк.ставок або рівня трансфертів:

Тут знаки свідчать про  те, що між G і Y існує пряма залежність, а між T і Y – обернена. Оскільки  m_е > m_t ,то це означає , що збільшення державних закупок на грошову одиницю викликає більший приріст доходу, ніж зменшення чистих податків на грошову одиницю. Крім окремого застосування фіскальних засобів держава може їх застосувати одночасно.